Рішення від 09.04.2026 по справі 925/1644/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1644/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Звенигородської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає:

позивач - виконавчий комітет Звенигородської міської ради,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут",

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 670 831,73 грн,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Антощук С.В., прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури, посвідчення від 24.06.2024 № 079676,

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Левчук А.С., в порядку самопредставництва, наказ від 13.03.2023 № 84/п/тз, посадова інструкція ПІ-228.

30.12.2024 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява керівника Звенигородської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає: позивач - виконавчий комітет Звенигородської міської ради, до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (далі - ТОВ "Черкасиенергозбут") з вимогами:

- визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 03.03.2021, № 3 від 05.04.2021, № 4 від 11.05.2021, № 5 від 12.07.2021, № 6 від 09.08.2021, № 7 від 26.08.2021, № 8 від 08.09.2021, № 9 від 20.09.2021, № 10 від 04.10.2021, № 11 від 22.10.2021, № 12 від 26.10.2021, № 13 від 08.11.2021, № 14 від 23.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 71071000094, укладеного між виконавчим комітетом Звенигородської міської ради та ТОВ "Черкасиенергозбут";

- стягнути із ТОВ "Черкасиенергозбут" на користь виконавчого комітету Звенигородської міської ради 670 831,73 грн.

Ухвалою від 06.01.2025 Господарський суд Черкаської області у складі судді Довганя К.І. прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначив на 11:30 20.02.2025.

29.01.2025 відповідач подав відзив на позов та клопотання про призначення лінгвістичної експертизи.

31.01.2025 прокурор подав відповідь на відзив.

03.02.2025 прокурор подав заперечення на клопотання про призначення експертизи у справі.

03.02.2025 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.

04.02.2025 відповідач подав пояснення на заяву про призначення експертизи.

20.02.2025 електронною поштою позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій повідомив, що при прийнятті рішення по даній справі покладається на розгляд суду.

Ухвалою від 20.02.2025 суд у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі лінгвістичної експертизи відмовив, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 12:00 13.03.2025.

12.03.2025 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 13.03.2025 суд клопотання відповідача про відкладення судового засідання задовольнив та відклав судове засідання на 12:00 29.04.2025.

25.04.2025 відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі.

29.04.2025 прокурор подав заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 29.04.2025 суд в задоволенні клопотання представника ТОВ "Черкасиенергозбут" про зупинення провадження у справі відмовив. Судове засідання відклав на 11:30 17.06.2025.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 17.06.2025 суд відклав судове засідання у справі на 11:00 26.08.2025.

Повноваження судді Довганя К.І. припинено на підставі ст. 123 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

02.09.2025 за розпорядженням керівника апарату Господарського суду Черкаської області Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи призначено повторний автоматичний розподіл справи № 925/1644/24.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025, для розгляду справи призначено суддю Зарічанську З.В.

Ухвалою від 05.09.2025 суддя прийняла справу № 925/1644/24 до свого провадження, постановила розпочати розгляд справи спочатку, підготовче засідання призначити на 02.10.2025 о 14:30.

30.09.2025 відповідач подав клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

01.10.2025 Звенигородська окружна прокуратура подала заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі.

Ухвалою від 02.10.2025 суд клопотання ТОВ "Черкасиенергозбут" про зупинення провадження по справі задовольнив та зупинив провадження у справі № 925/1644/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюднення постанови.

19.12.2025 Звенигородська окружна прокуратура подала клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 30.12.2025 суд поновив провадження у справі № 925/1644/24, підготовче засідання призначив на 22.01.2026 о 14:00. В порядку ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) дозволив учасникам справи у строк до 19.01.2026 подати додаткові пояснення щодо позову з урахуванням судових рішень у справі № 920/19/24 з доказами направлення іншим учасникам справи.

16.01.2026 та 19.01.2026 Звенигородська окружна прокуратура подала додаткові пояснення.

22.01.2026 відповідач подав клопотання про призначення лінгвістичної експертизи.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 22.01.2026 суд на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України прийняв пояснення прокурора; у зв'язку з надходженням клопотання відповідача про призначення у справі лінгвістичної експертизи, на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України оголосив перерву в підготовчому засіданні до 09.02.2026 об 11:30 та встановив Звенигородській окружній прокуратурі та виконавчому комітету Звенигородської міської ради строк для подання пояснень чи заперечень, у разі наявності таких, щодо поданого клопотання до 03.02.2026.

29.01.2026 Звенигородська окружна прокуратура подала заперечення на клопотання про призначення лінгвістичної експертизи у справі.

09.02.2026 відповідач подав заяви про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвалами занесеними до протоколу судового засідання від 09.02.2026, суд: відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи у справі; відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду оскільки ст. 226 ГПК України не передбачає що підставою для залишення позову без розгляду має бути клопотання відповідача, суд враховуватиме міркування відповідача, викладені у такій заяві під час розгляду справи по суті; продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.03.2026 о 16:00.

На підставі ч. 5 ст. 233 ГПК України суд оформив ухвалу від 09.02.2026 окремим документом.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 10.03.2026 суд на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 02.04.2026 о 14:00.

02.04.2026 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 02.04.2026, суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 202 та ч. 2 ст. 216 ГПК України задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи по суті до 09.04.2026 об 11:15.

Присутня у судовому засіданні 09.04.2026 прокурор позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Представник позивача у судовому засіданні участі не брав, про дату та час розгляду справи належно повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали суду від 02.04.2026) до електронного кабінету позивача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що виконавчим комітетом Звенигородської міської ради за результатами проведення процедури відкритих торгів за номером закупівлі - UA-2020-12-03-012735-b із ТОВ "Черкасиенергозбут" укладено договір від 21.01.2021 № 71071000094 про постачання електричної енергії споживачу загальною вартістю на момент укладення договору 2 007 838,80 грн з ПДВ.

Між виконавчим комітетом Звенигородської міської ради та ТОВ "Черкасиенергозбут" до Договору укладено 14 додаткових угод, якими у сукупності внесено зміни до істотної умови Договору - ціни, збільшивши ціну за одиницю товару з 1,44999 грн до 3,84397 грн з ПДВ, тобто на 165,10 % від ціни, обумовленої Договором. З урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 1,80270 грн до 4,19668 грн (132,80 %). Прокурор стверджує, що обсяг електричної енергії за 2021 рік, який фактично поставлено відповідачем за умовами договору від 21.01.2021 № 71071000094, становить 756 045 кВт/год на загальну суму 2 033 754,05 грн з ПДВ.

За доводами прокурора на момент укладення додаткових угод № 2, 3 (протягом січня - квітня 2021 року) коливання на цін на ринку електричної енергії відбувалося не лише в бік збільшення, а й у бік зменшення, проте Постачальником ініціювалося лише питання збільшення цін за одиницю товару.

Прокурор також посилаючись на ч. 3 ст. 632 ЦК України, якою встановлено, що зміна ціни у договорі після його виконання не допускається, зазначив, що оскільки споживання електричної енергії споживачем відбувається безперервно, тому підвищення ціни за додатковими угодами № 2 від 03.03.2021, № 3 від 05.04.2021, № 4 від 11.05.2021, № 5 від 12.07.2021, № 6 від 09.08.2021, № 7 від 26.08.2021, № 8 від 08.09.2021, № 9 від 20.09.2021, № 10 від 04.10.2021, № 11 від 22.10.2021, № 12 від 26.10.2021, № 13 від 08.11.2021, № 14 від 23.11.2021, які починали застосовуватися з першого числа відповідного місяця, є таким, що суперечить ч. 3 ст. 632 ЦК України, адже зміна ціни відбувалася після виконання договору.

Викладене, на думку прокурора, є підставою для визнання недійсними у судовому порядку додаткових угод № 2 - 14 до Договору від 21.01.2021 № та стягнення на користь виконавчого комітету коштів. Так, згідно з актами приймання-передавання товарної продукції ТОВ "Черкасиенергозбут" на виконання Договору поставлено 756 045 кВт/год електричної енергії. Фактична оплата за Договором становила 2 033 754, 05 грн з ПДВ. У свою чергу, ціна за вказаний об'єм товару за ціною, визначеною Договором, із урахуванням додаткової угоди № 1 становить 1 362 922, 32 грн (1,44999 - ціна за одиницю товару (1 кВт*год) + 0,35271 грн - вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії з ПДВ х 756 045 кВт*год - фактичний обсяг спожитого товару). Таким чином, сума надмірно сплачених коштів, які підлягають поверненню ТОВ "Черкасиенергозбут" до місцевого бюджету на рахунок виконавчого комітету Звенигородської міської ради становить 670 831,73 грн (2 033 754,05 - 1 362 922,32).

У відзиві відповідач заперечуючи проти позову зазначив таке.

Сторони цього спору у Договорі чітко визначили, що у якості документального підтвердження факту коливання ціни на електроенергію до уваги беруться в тому числі довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівника Постачальника (або особи, яка виконує обов'язки керівника за його відсутності), також сторони домовились щодо можливості зміни моменту виникнення зобов'язання до зміни самого договору відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України.

Саме контрагент Товариства був розробником укладеного договору та додатків до нього, а відповідно до принципу "Contra proferentem" особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови.

Всі зміни щодо підвищення ціни за одиницю товару вносились відповідно до підстав та у спосіб передбачений Договором.

Оскільки ціна за електричну енергію була збільшена додатковими угодами № 2 від 03.03.2021 та № 3 від 05.04.2021 в межах 10 відсотків, вказані додаткові угоди не можуть бути визнані недійсними, позаяк були укладені у відповідності до положень Договору та Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо інших спірних додаткових угод відповідач зазначив, що коливання ціни під час їх укладання погоджено в межах 9,99 %, що не перевищувало 10 відсотків з урахуванням попередніх додаткових угод, як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Тобто, збільшення ціни за одиницю товару відбулось за взаємною згодою сторін та у межах 10 % та на підставі визначених у договорі підтвердних документів.

Для підтвердження твердження ТОВ "Черкасиенергозбут" щодо розуміння п. 2 ч. 5 ст. 41 "Про публічні закупівлі", а саме що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії, за твердженням відповідача, необхідно врахувати деталізацію, надану Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджено "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".

Відповідач наголошує, що споживач електричної енергії - Виконавчий комітет Звенигородської міської ради від постачання не відмовлявся, добровільно надав згоду на укладення та підписання додаткових угод.

ТОВ "Черкасиенергозбут" вважає, що контрагент надаючи згоду на укладення додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару та підписуючи і виконуючи такі договори, з урахуванням ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", допустив помилку у застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" і на даний час держава намагається виправити свої помилки за рахунок ТОВ "Черкасиенергозбут" (тобто особи, якої стосувалась помилка). Разом з тим, у діях ТОВ "Черкасиенергозбут" відсутній склад "сприяння помилці своєю необережною поведінкою", позаяк Товариство укладаючи спірні додаткові угоди покладалося на листи роз'яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 3304-04/33869-06 від 14.08.2019, та № 3304- 04/69987-06 від 24.11.2020 та позиції у постановах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 826/11063/17 та від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21.

ТОВ "Черкасиенергозбут" зазначає, що Звенигородська окружна прокуратура, яка є структурним підрозділом Черкаської обласної прокуратури, не дотримується власних тверджень щодо трактування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладання договорів з іншими контрагентами.

Відповідач наголошує, що правовідносини у справі № 922/2321/22 та даній справі не є подібними.

У випадку визнання оскаржуваних додаткових угод недійсними, наслідком має бути не лише стягнення коштів з ТОВ "Черкасиенергозбут", а й повернення контрагентом спожитої за такими додатковими угодами електричної енергії, а у випадку неможливості - відшкодування контрагентом на користь ТОВ "Черкасиенергозбут" вартості одержаної за додатковими угодами електричної енергії за цінами, які існують на момент відшкодування.

Виконавчий комітет Звенигородської міської ради не є суб'єктом владних повноважень у взаємовідносинах з ТОВ "Черкасиенергозбут" щодо укладення додаткових угод до Договору від 21.01.2021 № 71071000094, а виступає як сторона в зобов'язальних правовідносинах. оскільки засновником Виконавчого комітету Звенигородської міської ради та власником її майна є територіальна громада в особі Звенигородської міської ради, яка фінансує і контролює діяльність свого виконавчого комітету, а також зобов'язана контролювати виконання міського бюджету, зокрема законність та ефективність використання коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то саме Звенигородська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів громади як складника інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів міського бюджету, а тому саме Звенигородська міська рада є належним позивачем.

Відповідач стверджує, що у випадку чинності Додаткових угод № 2 від 03.03.2021 та № 3 від 05.04.2021 та скасування інших додаткових угод до стягнення з ТОВ "Черкасиенергозбут" належало б 610 935,43 грн, а не 670 831,73 грн, як про це стверджує прокуратура.

У відповіді на відзив прокурор наполягав на неправомірності укладення оспорюваних додаткових угод з підстав, викладених у позові.

Крім того, прокурор щодо позиції ТОВ "Черкасиенергозбут" з приводу відсутності у їх діях сприяння помилці зазначив, що у нормі ст. 229 ЦК України йде мова про помилковість обставин, які мають істотне значення, а саме щодо природи правочину, а у спірних правовідносинах - невірне застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", питання про застосування та тлумачення якого визначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22. Тобто, на думку прокурора, ним обрано належний спосіб захисту.

Щодо доводів ТОВ "Черкасиенергозбут" з приводу, на їх думку, недобросовісності дій прокуратури, прокурор зазначає, що посилання відповідача на укладення Черкаською обласною прокуратурою Договору від 13.01.2021 № Е/408-21 про постачання електричної та в подальшому додаткових угод не стосується взагалі предмету спору у даній справі.

Щодо доводів відповідача про необхідність застосування двосторонньої реституції, прокурор стверджує, що грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані ТОВ "Черкасиенергозбут", підстава їх набуття відпала, а тому відповідно до ст. ст. 216, 1212 ЦК України, підлягають поверненню.

Щодо неналежного, на думку ТОВ "Черкасиенергозбут", позивача, прокурор зауважує, що у справі, що розглядається позивачем та стороною у справі являється орган місцевого самоврядування в особі виконавчого комітету Звенигородської міської ради.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав, що відповідно до чинного законодавства, ініціювання змін істотних умов Договору є правом, а не обов'язком сторін договору. За таких обставин, оскільки саме для ТОВ "Черкасиенергозбут" було збитковим постачання товару за ціною, встановленою у Договорі, при тому що на ринку відбулись коливання ціни за одиницю товару в сторону збільшення, Товариство зверталось з пропозиціями щодо зміни умов Договору - збільшення ціни за одиницю товару, і контрагент визнав обґрунтованими та доведеними обставини коливання ціни на ринку.

Щодо твердження прокуратури про самостійне опрацювання інформації, що розміщена на веб-сайті АТ "Оператор ринку", відповідач зауважив, що наведені у відповіді на відзив ціни за одиницю товару довільно обрані прокуратурою у спосіб, що суперечить умовам договору, з метою викривлення інформації щодо об'єктивного коливання.

Щодо твердження прокурора про розповсюдження Додаткових угод № 2 та № 3 на минулі періоди, відповідач наголошує, що ч. 3 ст. 631 ЦК України дозволяє сторонам поширювати умови договору (а додаткова угода - це договір) на відносини, що виникли до його укладення. На переконання відповідача, прокурор плутає поняття "момент виникнення (переходу) права власності" та "момент виконання правочину". Разом з тим, договір про закупівлю вважається виконаним лише у тому разі, коли кожна зі сторін виконала свої зобов'язання в повному обсязі. Тобто, якщо оплата по договору не була здійснена або проведена не в повному обсязі, в такому випадку правочин ще не виконано і в уповноваженої особи немає підстави оприлюднювати звіт про виконання договору. З огляду на викладене, враховуючи, що на момент укладення Додаткової угоди № 2 та № 3 не було здійснено ні оплати за ці періоди, ні навіть не було підписано акти приймання-передавання товарної продукції, випливає, що на момент зміни ціни за одиницю товару Договір (зокрема згідно Додаткової угоди № 2 та № 3) ще не був виконаний. Таким чином, можливо дійти висновку, що Додаткові угоди № 2 та № 3 укладено відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", в межах 10 відсоткового бар'єру, на підставі визначених Договором підтвердних документів та до моменту виконання Договору.

Щодо тверджень прокуратури про обрання належного позивача відповідач зауважує, що прокуратурою не вказано, яку ж саме владну управлінську функцію у правовідносинах виконання Договору про постачання електричної енергії споживачу виконує Виконавчий комітет, тому на переконання відповідача Виконавчий комітет Звенигородської міської ради не є суб'єктом владних повноважень у взаємовідносинах з ТОВ "Черкасиенергозбут", а виступає як сторона в зобов'язальних правовідносинах. Отже відповідач вважає, що немає підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Виконавчого комітету Звенигородської міської ради.

У додаткових поясненнях, прокурор покликаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, зазначив, що для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету. Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі.

Прокурор також зауважує, що зі змісту листа від 09.04.2024 № 01-27/1023 випливає, що виконавчий комітет Звенигородської міської ради вважає законним підвищення цін на електричну енергію на підставі спірних додаткових угод, незважаючи на наявну на той час практику щодо тлумачення норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22. З огляду на зазначене, враховуючи, що з місцевого бюджету вибула значна сума коштів, а орган уповноважений на захист інтересів держави не вжив будь-яких заходів спрямованих на визнання недійсними спірних додаткових угод та повернення надмірно сплачених коштів, інтереси держави протягом більш як трьох років залишалися незахищеними, що є виключним випадком та наділяє прокурора здійснити їх захист у межах повноважень, наданих п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

У поданих до суду поясненнях прокурор зауважив, що 03.12.2025 Другим Сенатом Конституційного Суду України прийнято рішення № 6-р (ІІ)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді), відповідно до якого, не нівельовано конституційну функцію, якою наділені органи прокуратури України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, однак визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами в тім, що вони не наводять вичерпного переліку виключних випадків за наявності, яких органи прокуратури можуть здійснювати представництво інтересів держави в суді, що призводить до правової невизначеності. Окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027.

Так прокурор наголошує, що рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності. Водночас прокурор зауважує, що уповноважений орган місцевого самоврядування обізнаний про стверджуване прокурором порушення інтересів держави та незважаючи на явні порушення законодавства про публічні закупівлі жодних заходів для захисту порушених економічних інтересів територіальної громади протягом тривалого часу не вжив та не планував вживати, що є виключним випадком та наділяє прокурора здійснити їх захист у межах повноважень, наданих п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

21.01.2021 за результатами проведення процедури відкритих торгів за номером UA-2020-12-03-012735-b між ТОВ "Черкасиенергозбут" (Постачальник) та виконавчим комітетом Звенигородської міської ради (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 71071000094 (далі - Договір).

Цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу. (п. 1.1. Договору)

До умов цього Договору застосовуються положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), інші чинні нормативно-правові акти, що регулюють постачання електричної енергії. Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються Сторона, а разом - Сторони. (п. 1.2. Договору)

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію "код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 - електрична енергія (Електрична енергія)" Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (п. 2.1. Договору)

Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. (п. 2.2. Договору)

Постачання електричної енергії Споживачу здійснюється у строк з 21.01.2021 до 31.12.2021р. включно. (п. 3.1. Договору)

Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього Договору. (п. 3.2. Договору)

Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору. (п. 3.3. Договору)

Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії Споживачу: 1 100 00 кВт/год, 20202, Україна, Черкаська область, об'єкти комунальної власності в м. Звенигородка, с. Павлівка, с. Богачівка, с. Михайлівка, с. Вільховець, с. Гудзівка, с. Гусакове, с. Княжа, с. Козацьке, с. Моринці, с. Гнилець, с. Неморож, с. Мурзинці, с. Стебне, с. Хлипнівка, с. Майданівка Звенигородського району, межа балансової належності електроустановок. (п. 3.4. Договору)

Постачальник зобов'язується забезпечити комерційну якість послуг, які надаються Споживачу за цим Договором, що передбачає вчасне та повне інформування Споживача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, надання роз'яснень положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини Сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із Споживачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання. (п. 4.2. Договору)

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. Загальна вартість цього Договору на момент його укладення становить 2 007 838,80 грн. з ПДВ. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання Споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов'язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України". (п. 5.1. Договору)

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. (п. 5.2. Договору)

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. (п. 5.3. Договору)

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. (п. 5.4. Договору)

Оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строк не більше ніж 5 днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії Споживачем, що надсилаються Споживачу після завершення розрахункового періоду. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки. (п. 5.6. Договору)

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому Договорі, та в цілому до "31" грудня 2021 року, а в частині взятих на себе зобов'язань Сторонами - до їх повного виконання. (п. 13.1. Договору)

Постачальник зобов'язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови. (п. 13.2. Договору)

У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку у бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутися до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до Договору надає документ (або документи), що підтверджують збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару.

Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення Договору та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

У випадку прийняття рішення Споживачем щодо внесення змін до цього Договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена Сторонами у момент укладення цього Договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього Договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума, на яку Сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення Постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього Договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або станом на момент внесення змін до цього Договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього Договору вже були раніше здійснені Сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом. (п. 13.6. Договору)

Зміни до цього Договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". (п. 13.7. Договору)

Додатками до Договору є: Лист повідомлення (Додаток № 1 до Договору); Обсяги споживання (Додаток №2 до Договору); Комерційна пропозиція (Додаток № 3 до Договору). (п. 14. Договору)

Порядком змін умов договору про закупівлю передбачено, що зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, визначених згідно ст. 41 Закону, та оформлюються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткового договору. (п. 1) Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору. (п. 2) Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін до договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування. (п. 3) Відповідь особи, якій адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною, та надається у двадцятиденний строк. (п. 4) Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В той же час, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. (п. 5)

У Додатку 3 до Договору - Комерційній пропозиції "Вільна ціна бюджет" (далі - Комерційна пропозиція), сторони, зокрема, погодили, що ціна по договору за (1 кВт/год) становить 1,82530 грн з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

Крім того, у п. 1 Комерційної пропозиції, сторони, серед іншого, встановили, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах / розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару.

На підставі отриманої довідки Сторони укладають додаткову угоду до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару, з урахуванням статті 631 Цивільного кодексу України.

21.01.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода № 1), відповідно до п. 1. якої у зв'язку з наявністю підстав (зменшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" Постанова НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2353), які передбачені пп. 5 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" Сторони дійшли згоди (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), визначеної в Договорі внести зміни до п. 1 Додатку № 3 Договору, зокрема до абз. 2, 3, 4, та викласти наступній редакції:

"У разі коливання ціни товару на ринку Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Споживача з наданням інформації, взятої з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", у формі довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівника Постачальника (або особи, яка виконує обов'язки керівника за його відсутності).

Така довідка має містити інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на будь-яку дату або період, що визначається або декадою (декадами) або календарним місяцем, після укладення договору та інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на дату або період, що визначається декадою (декадами) місяця, календарним місяцем, у яких відбулося коливання ціни у бік збільшення. Період, в якому відбулося коливання ціни, має передувати даті письмового звернення Постачальника.

На підставі отриманої довідки Сторони укладають додаткову угоду до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару, з урахуванням статті 631 Цивільного Кодексу України."

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 1 сторони домовилися частково змінити умови Договору та викласти, зокрема, п. 5.1, п. 13.6 в наступній редакції:

"5.1. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. Загальна вартість цього Договору становить 1 982 970 грн. 00 коп. з ПДВ. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання Споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов'язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України".

13.6. У разі коливання ціни товару на ринку Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Замовника з наданням інформації, взятої з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", у формі довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівника Постачальника (або особи, яка виконує обов'язки керівника за його відсутності). Така довідка має містити інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на будь-яку - дату або період, що визначається або декадою (декадами) або календарним місяцем, після укладення договору та інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на дату або період, що визначається декадою (декадами) місяця, календарним місяцем, у яких відбулося коливання ціни у бік збільшення. Період, в якому відбулося коливання ціни, має передувати даті письмового звернення Постачальника.

На підставі отриманої довідки Сторони укладають додаткову угоду до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару з урахуванням статті 631 Цивільного Кодексу України."

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін, які виникли між сторонами з 21.01.2021. (п. 6. Додаткової угоди № 1)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 1 сторони зменшили вартість Договору до 1 982 970 грн з ПДВ, при цьому ціна за одиницю товару залишилась незмінною - 1,44999 грн.

На підтвердження звернення до позивача щодо необхідності укладення додаткової угоди № 2, відповідач надав лист № 7/361 від 03.03.2021, адресований Виконавчому комітету Звенигородської міської ради, додатками до якого зазначені проекти додаткової угоди № 2 (збільшення ціни за одиницю товару на + 4,72 % та на + 6,61 %) та інформаційні довідки щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні - ОЕС України.

03.03.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 2 до Договору (далі - Додаткова угода № 2), відповідно до п. 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 1,51842 грн без збільшення загальної вартості Договору.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 2 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 1 059 771 кВт/год.

Сторони дійшли згоди виключити "Порядок змін умов договору про закупівлю". (п. 6. Додаткової угоди № 2)

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.02.2021 року. (п. 10. Додаткової угоди № 2)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 2 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 1,51842 грн, тобто на 4,72 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 1 059 771 кВт/год.

На підтвердження звернення до позивача щодо необхідності укладення додаткової угоди № 3, відповідач надав лист № 7/474 від 05.04.2021, адресований Виконавчому комітету Звенигородської міської ради, додатками до якого зазначені проекти додаткової угоди № 3 та інформаційна довідка щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні - ОЕС України.

05.04.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 3 до Договору (далі - Додаткова угода № 3), відповідно до п. 1. якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 1,54848 грн без збільшення загальної вартості Договору.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 3 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 1 043 015 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.03.2021 року. (п. 7 Додаткової угоди № 3)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 3 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 1,54848 грн, тобто на 6,79 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 1 043 015 кВт/год.

11.05.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 4 до Договору (далі - Додаткова угода № 4), відповідно до п. 1. якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 1,70317 грн без збільшення загальної вартості Договору.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 4 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 964 535 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.04.2021 року. (п. 7 Додаткової угоди № 4)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 4 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 1,70317 грн, тобто на 17,46 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 964 535 кВт/год.

12.07.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 5 до Договору (далі - Додаткова угода № 5), відповідно до п. 1. якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 1,85781 грн з ПДВ.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 5 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 897 060 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.06.2021 року. (п. 7 Додаткової угоди № 5)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 5 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 1,85781 грн, тобто на 28,13 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 897 060 кВт/год.

ТОВ "Черкасиенергозбут" звернулося до Виконавчого комітету Звенигородської міської ради з листом від 03.08.221 № 7/922, з яким для приведення стану розрахунків до єдиних вимірів, направило примірники додаткової угоди № 6 та інформаційну довідку.

09.08.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 6 до Договору (далі - Додаткова угода № 6), відповідно до п. 1. якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 1,94791 грн з ПДВ.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 6 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 861 928 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.07.2021 року. (п. 7 Додаткової угоди № 6)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 6 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 1,94791 грн, тобто на 34,34 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 861 928 кВт/год.

ТОВ "Черкасиенергозбут" звернулося до Виконавчого комітету Звенигородської міської ради з листом від 17.08.2021 № 7/1043, з яким для приведення стану розрахунків до єдиних вимірів, направило примірники додаткової угоди № 7 та інформаційну довідку.

26.08.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 7 до Договору (далі - Додаткова угода № 7), відповідно до п. 1. якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 2,14250 грн з ПДВ.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 7 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 794 710 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.08.2021 року. (п. 7 Додаткової угоди № 7)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 7 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 2,14250 грн, тобто на 47,76 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 794 710 кВт/год.

08.09.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 8 до Договору (далі - Додаткова угода № 8), відповідно до п. 1. якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 2,35653 грн з ПДВ.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 8 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 731 928 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.08.2021 року. (п. 7 Додаткової угоди № 8)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 8 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 2,35653 грн, тобто на 62,52 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 731 928 кВт/год.

ТОВ "Черкасиенергозбут" звернулося до Виконавчого комітету Звенигородської міської ради з листом від 15.09.2021 № 7/1217, з яким для приведення стану розрахунків до єдиних вимірів, направило примірники додаткової угоди № 9 та експертний висновок № О-897.

20.09.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 9 до Договору (далі - Додаткова угода № 9), відповідно до п. 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 2,56838 грн з ПДВ.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 9 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 678 845 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.09.2021 року. (п. 7 Додаткової угоди № 9)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 9 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 2,56838 грн, тобто на 77,13 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 678 845 кВт/год. Тариф на послуги з передачі електричної енергії залишено без змін.

04.10.2021 ТОВ "Черкасиенергозбут" та виконавчий комітет Звенигородської міської ради підписали Додаткову угоду № 10 до Договору (далі - Додаткова угода № 10), відповідно до п. 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 2,65031 грн з ПДВ.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 10 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 660 325 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.09.2021 року. (п. 7 Додаткової угоди № 10)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 10 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 2,65031 грн, тобто на 82,78 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 660 325 кВт/год.

ТОВ "Черкасиенергозбут" звернулося до Виконавчого комітету Звенигородської міської ради з листом від 19.10.2021 № 7/49, з яким для приведення стану розрахунків до єдиних вимірів, направив примірники додаткової угоди до договору "Про постачання електричної енергії" за № 71071000094 від 21.01.2021 та експертний висновок № О-1022 від 12.10.2021.

22.10.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 11 до Договору (далі - Додаткова угода № 11), відповідно до п. 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 2,91507 грн з ПДВ.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 11 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 606 824 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.10.2021 року. (п. 7 Додаткової угоди № 11)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 11 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 2,91507 грн, тобто на 101,04 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 606 824 кВт/год.

26.10.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 12 до Договору (далі - Додаткова угода № 12), відповідно до п. 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 3,20628 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 12 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 557 172 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.10.2021 року. (п. 7 Додаткової угоди № 12)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 12 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 3,20628 грн, тобто на 121,12 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 557 172 кВт/год.

08.11.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 13 до Договору (далі - Додаткова угода № 13), відповідно до п. 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 3,49484 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 13 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 515 385 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.10.2021 року. (п. 7 Додаткової угоди № 13)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 13 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 3,49484 грн, тобто на 141,03 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 515 385 кВт/год.

ТОВ "Черкасиенергозбут" звернулося до Виконавчого комітету Звенигородської міської ради з листом від 17.11.2021 № 7/233, з яким для приведення стану розрахунків до єдиних вимірів, направило примірники додаткової угоди № 14 та експертний висновок № О-1146 від 12.11.2021.

23.11.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 14 до Договору (далі - Додаткова угода № 14), відповідно до п. 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 3,84397 грн з ПДВ.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди № 14 сторони домовилися частково змінити умови п. 3.4 Договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії Споживачу до 472 509 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.11.2021 року. (п. 7 Додаткової угоди № 14)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 14 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення Договору) до 3,84397 грн, тобто на 165,10 % та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 472 509 кВт/год. Тариф на послуги з передачі електричної енергії залишено без змін.

На підтвердження постачання електричної енергії за Договором сторони підписали Акти прийняття-передавання товарної продукції:

- № 71071000094 за 01.2021 на 58 335 кВт/год вартістю 105 161,28 грн з ПДВ;

- № 71071000094 за 02.2021 на 80 666 кВт/год вартістю 150 937,06 грн з ПДВ;

- № 71071000094 за 03.2021 на 82 856 кВт/год вартістю 157 525,52 грн з ПДВ;

- № 71071000094 за 04.2021 на 68 277 кВт/год вартістю 140 368,98 грн з ПДВ;

- № 71071000094 за 05.2021 на 50 974 кВт/год вартістю 104 796,24 грн з ПДВ;

- № 71071000094 за 06.2021 на 48 129 кВт/год вартістю 98 947,30 грн з ПДВ;

- № б/н за 06.2021 на 3 367 кВт/год вартістю 7 442,86 грн з ПДВ;

- № 71071000094 за 07.2021 на 41 009 кВт/год вартістю 94 345,96 грн з ПДВ;

- № 71071000094 за 08.2021 року на 52 214 кВт/год вартістю 141 460,32 грн з ПДВ;

- № 71071000094 за 09.2021 на 61 525 кВт/год вартістю 184 761,05 грн з ПДВ;

- № 71071000094 за 10.2021 на 79 661 кВт/год вартістю 306 500,46 грн з ПДВ;

- № 71071000094 за 11.2021 на 88 160 кВт/год вартістю 369 980,02 грн з ПДВ;

- № 71071000094 за 12.2021 на 29 704 кВт/год вартістю 124 660,15 грн з ПДВ;

- № б/н за 12.2021 на 11 168 кВт/год вартістю 46 866,85 грн з ПДВ.

З викладеного випливає, що всього відповідач поставив позивачу 756 045 кВт/год електричної енергії, вартість якої, відповідно до зазначених вище актів становить 2 033 754,05 грн.

Оплата отриманої електричної енергії позивачем підтверджується наданими суду платіжними дорученнями:

- від 08.02.2021 № 21 на суму 96 775,07 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за січень мц 2021; акт № 71071000094 від 5.02.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 16129,18";

- від 08.02.2021 № 25 на суму 8 386,21 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за січень мц 2021; акт № 71071000094 від 5.02.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 1397,70";

- від 05.03.2021 № 102 на суму 138 305,02 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за лютий мц 2021; акт № 71071000094 від 5.03.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 23050,54";

- від 05.03.2021 № 79 на суму 12 632,04 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за лютий мц 2021; акт № 71071000094 від 5.03.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 2105,34";

- від 05.04.2021 № 173 на суму 134 526,75 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за березень мц 2021; акт № 71071000094 від 5.04.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 22 421,13";

- від 05.04.2021 № 128 на суму 22 998,77 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за березень мц 2021; акт № 71071000094 від 5.04.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 3833,13";

- від 12.05.2021 № 282 на суму 126 785,81 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за квітень мц 2021; акт № 71071000094 від 12.05.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 21130,97";

- від 12.05.2021 № 171 на суму 13 583,17 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за квітень мц 2021; акт № 71071000094 від 12.05.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 2263,86";

- від 10.06.2021 № 232 на суму 7 275,74 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за травень мц 2021; акт № 71071000094 від 09.06.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ - 1212,62";

- від 10.06.2021 № 344 на суму 97 520,50 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за травень мц 2021; акт № 71071000094 від 09.06.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ - 16253,42";

- від 25.06.2021 № 377 на суму 95 914,88 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за червень мц 2021; акт № 71071000094 від 25.06.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ - 15985,82";

- від 25.06.2021 № 260 на суму 3 032,42 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за червень мц 2021; акт № 71071000094 від 25.06.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ - 505,40";

- від 26.07.2021 № 404 на суму 7 215,11 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за червень мц 2021; акт № 71071000094 від 26.07.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ - 1202,52";

- від 26.07.2021 № 304 на суму 227,75 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за червень мц 2021; акт № 71071000094 від 26.07.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ - 37,96";

- від 10.08.2021 № 421 на суму 91 435,67 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за липень мц 2021; акт № 71071000094 від 10.08.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021, ду №6 від 9.08.2021; В т.ч. ПДВ 15239,29";

- від 10.08.2021 № 323 на суму 2 910,29 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за липень мц 2021; акт № 71071000094 від 10.08.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021, ду №6 від 9.08.2021; В т.ч. ПДВ 485,05";

- від 17.09.2021 № 384 на суму 15 396,62 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за серпень мц 2021; акт № 71071000094 від 09.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 2566,10";

- від 17.09.2021 № 490 на суму 126 063,70 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за серпень мц 2021; акт № 71071000094 від 17.09.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 21010,63";

- від 06.10.2021 № 406 на суму 9 189,25 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за вересень мц 2021; акт № 71071000094 від 6.10.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021, ду №10 від 4.10.2021; В т.ч. ПДВ 1531,54";

- від 06.10.2021 № 536 на суму 175 571,80 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за вересень мц 2021; акт № 71071000094 від 6.10.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021, ду №10 від 4.10.2021; В т.ч. ПДВ 29261,97";

- від 16.11.2021 № 481 на суму 19 337,83 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за жовтень 2021; акт № 71071000094 від 15.11.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021р.; В т.ч. ПДВ 3222,97";

- від 16.11.2021 № 591 на суму 287 162,63 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за жовтень 2021; акт № 71071000094 від 15.11.2021, Дог. № 71071000094 від 21.01.2021р.; В т.ч. ПДВ 47860,44";

- від 07.12.2021 № 519 на суму 21 856,22 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за листопад 2021; акт № 71071000094 від 07.12.2021р., Дог. № 71071000094 від 21.01.2021р.; В т.ч. ПДВ 3642,70";

- від 07.12.2021 № 655 на суму 348 123,80 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за листопад 2021; акт № 71071000094 від 07.12.2021р., Дог. № 71071000094 від 21.01.2021р.; В т.ч. ПДВ - 58020,64";

- від 19.01.2022 № 11 на суму 8 682,95 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за грудень 2021; акт № 71071000094 від 19.01.2022р., Дог. № 71071000094 від 21.01.2021р.; В т.ч. ПДВ - 1447,16";

- від 19.01.2022 № 8 на суму 115 977,20 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за грудень 2021; акт № 71071000094 від 19.01.2022р., Дог. № 71071000094 від 21.01.2021р.; В т.ч. ПДВ - 19329,57".

Відповідно до зазначених платіжних доручень позивач сплатив 1 986 887,20 грн за електроенергію на підставі спірного Договору.

Крім того, прокурор стверджує, а відповідач не заперечує, що позивач на виконання судового наказу господарського суду Черкаської області від 20.01.2022 у справі № 925/67/22 про стягнення з виконавчого комітету Звенигородської міської ради на користь ТОВ "Черкасиенергозбут" 46 866,85 грн на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 71071000094 сплатив на рахунок відповідача присуджену до стягнення суму, що підтверджується інформацією про трансакцію від 03.03.2022 № 230152771 із зазначенням призначення платежу: "судове стягн. забор. за електрон. поставл. за грудень 2021; згід. судов. наказу № 925/67/22 від 20.01.2022р.".

За твердженням прокурора, проти якого не заперечує відповідач, підставою для видачі вищезазначеного судового наказу стала заява ТОВ "Черкасиенергозбут" від 20.01.2022 № Вих. 121, зі змісту якої випливає, що на виконання умов Договору та комерційної пропозиції ТОВ "Черкасиенергозбут" надало виконавчому комітету Звенигородської міської ради рахунок остаточного розрахунку за грудень 2021 року, котрий був отриманий 10.01.2022. У зв'язку з тим, що рахунок остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію не був сплачений у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість на вказану суму. Згідно рахунку остаточного розрахунку від 10.01.2022 та акту прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2021 року датованого 10.01.2022 ТОВ "Черкасиенергозбут" поставило виконавчому комітету Звенигородської міської ради 11 168 кВт/год електричної енергії на суму 46 866,85 грн.

З викладеного випливає, що загалом позивач сплатив відповідачу 2 033 754,05 грн (1 986 887,20 + 46 866,85), тобто всю суму, передбачену підписаними сторонами Актами прийняття-передавання товарної продукції, що не заперечується відповідачем.

На переконання прокурора, наявні підстави для визнання недійсними у судовому порядку додаткових угод № 2 - 14 до Договору та стягнення на користь виконавчого комітету коштів у сумі 670 831,73 грн, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Між сторонами виникли правовідносини у сфері державних закупівель, які регулюються, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з п. 6 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції на момент укладення Договору), договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі")

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України)

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. (ч. 1-3 ст. 632 ЦК України)

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 651 ЦК України)

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. (ч. 1 ст. 652 ЦК України)

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України)

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 ЦК України)

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ч. 1-5 ст. 203 ЦК України)

З викладеного випливає, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, а зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Суд враховує, що у спірних правовідносинах договір про закупівлю та додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у двох редакціях: в редакції Закону України № 114-ІХ від 19.09.2019 (Договір та Додаткові угоди № 1-4) та враховуючи зміни, внесені Законом України № 1530-ІХ від 03.06.2021 (Додаткові угоди № 5-14).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону № 114-ІХ, чинній на момент укладення договору про закупівлю та Додаткових угод № 1-4) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

24.01.2024 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов: збільшення ціни за одиницю товару до 10 %; збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку; така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.

Законом № 1530-ІХ від 03.06.2021 внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням яких п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону набув такого змісту: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

Внесеними Законом № 1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, у коригуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.

Так, на відміну від норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції Закону № 114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.

Додатково на підтвердження зазначеного свідчить зміст пояснювальної записки до проєкту Закону № 1530-IX (див. https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/634356), згідно з якою метою його прийняття було завершити реформу органу оскарження у сфері публічних закупівель, що відповідно дозволяє стверджувати, що подібні зміни вочевидь не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель (виконавцям) після підписання договору збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Проте пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом № 1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Водночас положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції Закону № 1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі.

Філологічне тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10 %.

До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.11.2025 у справі № 920/19/24 (п. 124 -140).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 (п. 150-159), підсумовуючи зазначила:

"150. Отже, норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.

151. Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону

№ 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад

10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

152. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.

153. Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

154. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

155. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

156. Варто наголосити на тому, що, з'ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ № 1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.

157. Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.

158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIне стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

159. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII,повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару."

Викладеним, у свою чергу, спростовуються доводи відповідача про те, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії та про необхідність врахування деталізації, наданої Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Щодо покликання відповідача на лист вих. № 3304-04/33869-06 від 14.08.2019 Мінекономрозвитку та лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, суд враховує позицію Великої Палати Верхового Суду, викладену у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, відповідно до якої, Велика Палата Верховного Суду відхиляє як необґрунтовані доводи про наявність неоднакового праворозуміння п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме наявність відмінного від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, роз'яснення оскільки позиція Міністерства економіки України, викладена в листах, не є нормативно-правовим актом і тому не створювала та не створює для осіб жодних прав чи обов'язків щодо дотримання визначеної у них інформації (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19).

За приписами статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права й обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, з чого випливає, що у випадках, коли цей порядок був додержаний, діє презумпція знання закону всіма громадянами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Ураховуючи наведене, надання Міністерством економіки України листів або роз'яснень, які суперечать висновку щодо застосування норм права, викладеному у постановах Верховного Суду, а у цьому випадку викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, прямо порушує наведені вище правові приписи та жодним чином не може вплинути на правильність застосування норм Закону № 922-VIII (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 922/2497/23).

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Відповідно до п. 13.6. Договору, який кореспондує п. 1 Комерційної пропозиції, у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку у бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутися до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до Договору надає документ (або документи), що підтверджують збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару.

Підписанням Додаткової угоди № 1, яка не оспорюється, сторони дійшли згоди внести зміни до п. 1 Додатку № 3 до Договору (Комерційної пропозиції), зокрема, в частині зазначення: "… У разі коливання ціни товару на ринку Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Споживача з наданням інформації, взятої з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", у формі довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівника Постачальника (або особи, яка виконує обов'язки керівника за його відсутності).

На підставі отриманої довідки Сторони укладають додаткову угоду до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару, з урахуванням статті 631 Цивільного Кодексу України..."

Крім того, підписанням Додаткової угоди № 1 сторони домовилися викласти п. 13.6. Договору в такій редакції: " У разі коливання ціни товару на ринку Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Замовника з наданням інформації, взятої з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", у формі довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівника Постачальника (або особи, яка виконує обов'язки керівника за його відсутності). Така довідка має містити інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на будь-яку-дату або період, що визначається або декадою (декадами) або календарним місяцем, після укладення договору та інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на дату або період, що визначається декадою (декадами) місяця, календарним місяцем, у яких відбулося коливання ціни у бік збільшення. Період, в якому відбулося коливання ціни, має передувати даті письмового звернення Постачальника.

Суд зазначає, що у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Подібних висновків дотримується Верховний Суд і у постанові від 26.09.2024 у справі № 904/4302/23.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю допускається виключно за порядком зміни умов договору, визначеним самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації).

При встановленні правомірності внесення сторонами змін до Договору застосуванню підлягають положення п. 13.6. в первісній редакції Договору, який кореспондує положенням п. 1 Комерційної пропозиції.

У п. 167 - 175 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

"167. Велика Палата Верховного Суду враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

168. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

169. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

170. Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

171. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

172. Законом № 922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

173. Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

174. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

175. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22)."

Вище суд встановив, що 03.03.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 2, якою збільшили ціну за одиницю товару до 1,51842 грн/кВт/год, тобто на 4,72 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору (1,44999 грн). Таке збільшення ціни здійснено в межах допустимих Законом України "Про публічні закупівлі" 10 %.

Суд встановив, що на підтвердження звернення до позивача щодо необхідності укладення додаткової угоди № 2, відповідач надав лист № 7/361 від 03.03.2021, адресований Виконавчому комітету Звенигородської міської ради, додатками до якого зазначені проекти додаткової угоди № 2 (збільшення ціни за одиницю товару на + 4,72 % та на + 6,61 %) та інформаційні довідки щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні - ОЕС України.

На підтвердження коливання ціни, що стало підставою для підписання Додаткової угоди № 2, ТОВ "Черкасиенергозбут" надало виконавчому комітету Звенигородської міської ради Інформаційну довідку щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні - ОЕС України за підписом директора ТОВ "Черкасиенергозбут" Самойленка Р.Ю. Згідно з цією Інформаційною довідкою, на підставі інформації офіційного сайту https://www.oree.com.ua/ ДП "Оператор ринку", коливання середньозваженої ціни електричної енергії за третю декаду січня 2021 р. відносно першої декади лютого 2021 р., в торговій зоні - ОЕС України, згідно інформації ДП "Оператор ринку", за результатами торгів на РДН, становить + 4,72 % (середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за ІІІ декаду січня (21-31 січня) 2021 р. 1 622,23 грн/МВт*год; середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за І декаду лютого (01-10 лютого) 2021 р. 1 698,79 грн/МВт*год).

Аналогічно суд встановив, що на підтвердження коливання ціни, що стало підставою для підписання Додаткової угоди № 3, якою збільшено ціну з товар 6,79 %, ТОВ "Черкасиенергозбут" надало Інформаційну довідку щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні - ОЕС України за підписом директора ТОВ "Черкасиенергозбут" Самойленка Р.Ю. Згідно з цією Інформаційною довідкою, на підставі інформації офіційного сайту https://www.oree.com.ua/ ДП "Оператор ринку", коливання середньозваженої ціни електричної енергії за ІІ декаду березня 2021 р. відносно І декади березня 2021 р., в торговій зоні - ОЕС України, згідно інформації ДП "Оператор ринку", за результатами торгів на РДН, становить + 1,98 % (середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за І декаду березня 2021 р. 1 359,94 грн/МВт*год; середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за ІІ декаду березня 2021 р. 1 386,86 грн/МВт*год).

З викладеного випливає, що, всупереч вимогам п. 13.6. Договору, п. 1 Комерційної пропозиції, підтвердженням коливання ціни під час підписання Додаткових угод № 2, 3 стали інформаційні довідки, видані постачальником, а не торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

Крім того, надані інформаційні довідки не містять інформації про діючу ринкову ціну на товар (на момент підписання спірної Додаткових угод № 2 від 03.03.2021 та № 3 від 05.04.2021) і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання), як про необхідність такого зазначення вказано у вищезгаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, оскільки коливання ціни має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

У судовому засіданні 09.04.2026 за участю прокурора та представника відповідача суд здійснив огляд сайту АТ "Оператор ринку" та встановив, що з моменту укладення Договору (21.01.2021) та на момент укладення Додаткової угоди № 2 (03.03.2021) та на момент підписання Додаткової угоди № 3 (05.04.2021) коливання цін на ринку електричної енергії відбувалося не лише в бік збільшення, а й у бік зменшення, проте постачальником враховано та ініціювалося лише питання збільшення цін за одиницю товару.

Так на момент підписання сторонами Договору в період 21.01.2021 - 31.01.2021 середньозважена ціна на РДН ОЕС України становила 1 622,23 грн/МВт.год.

Далі протягом періоду, коли сторонами Договору було укладено Додаткові угоди № 2 та № 3 спостерігалась така динаміка середньозваженої ціни на РДН ОЕС України:

у період 01.02.2021 - 10.02.2021 - 1 698,79 грн/МВт.год (незначне збільшення ціни);

у період 11.02.2021 - 20.02.2021 - 1 625,30 грн/МВт.год (зменшення ціни по відношенню до попереднього періоду і мінімальне збільшення ціни відносно до дати укладення Договору);

у період 21.02.2021 - 28.02.2021 - 1 565,39 грн/МВт.год (зниження ціни відносно до дати укладення Договору);

у період 01.03.2021 - 10.03.2021 - 1 359,94 грн/МВт.год (суттєве зниження ціни відносно до дати укладення Договору);

у період 11.03.2021 - 20.03.2021 - 1 386,86 грн/МВт.год (зниження ціни відносно до дати укладення Договору);

у період 21.03.2021 - 31.03.2021 - 1 373,66 грн/МВт.год (зниження ціни відносно до дати укладення Договору).

З дослідженого випливає, що протягом періоду з моменту підписання сторонами Договору і на момент укладення Додаткових угод № 2 та № 3 спостерігалось незначне (максимально на 4,72 %) та нетривале (у період 01.02.2021 - 10.02.2021) збільшення середньозваженої ціни на РДН ОЕС України, тоді як протягом періоду 21.02.2021 - 31.03.2021 відбулось зниження середньозваженої ціни на РДН ОЕС України, щонайменше на 3,5 % (у період 21.02.2021 - 28.02.2021), максимально до 16,17 % (у період 01.03.2021 - 10.03.2021) у порівнянні з датою укладення Договору.

З викладеного випливає, що для обґрунтування підвищення ціни ТОВ "Черкасиенергозбут" на власний розсуд обрало період для порівняння середніх цін на електричну енергію, дослідження яких не відображало їх динаміку, а також не могло бути належним обґрунтуванням для висновків про коливання цін у бік збільшення. Крім того, у наданих ТОВ "Черкасиенергозбут" довідках не міститься доказів на підтвердження пропорційного зростання ціни на товар на ринку з урахуванням періоду дії попередньої ціни за Договором.

Надані відповідачем документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.

Верховний Суд в постанові у справі № 927/491/19 від 18.06.2021 зазначив, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Також Верховний Суд у вищезазначеній постанові вказав, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі", нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Отже, відповідач не довів виникнення у нього підстав для зміни ціни товару у зв'язку із коливанням цін на ринку, що зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Крім того, суд зауважує, що відповідач погодився на укладення договору про закупівлю з дотриманням вимог чинного законодавства України, з істотними умовами, які викладені у тендерній документації. Тобто під час проведення процедури закупівлі, зокрема при укладенні договору від 21.01.2021 відповідач свідомо погодився саме на здійснення поставки електричної енергії за ціною передбаченою в Договорі.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 4.2. Договору, саме на Постачальника покладено обов'язок забезпечити комерційну якість послуг, які надаються Споживачу за цим Договором, що передбачає вчасне та повне інформування Споживача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, надання роз'яснень положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини Сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із Споживачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання.

Із викладеного випливає, що відповідач, спонукаючи позивача до укладення Додаткових угод № 2, 3, мав на меті збільшити ціну за одиницю товару на вигідних для себе умовах всупереч умовам закупівлі.

Такі дії порушують основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Додатково суд враховує, що за умовами Додаткової угоди № 2 від 03.03.2021 вона поширює свою дію на правовідносини з 01.02.2021, а за умовами Додаткової угоди № 3 від 05.04.2021, вона поширює свою дію на правовідносини з 01.03.2021. У свою чергу із актів прийняття-передавання товарної продукції випливає, що відповідачем було спожито електричну енергію за період до укладення спірних додаткових угод.

Проте, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, тому зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22)

Разом з тим, розглядаючи питання можливості підвищення ціни вже спожитої електроенергії, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 досліджено обставини, за яких постачальник щоденно протягом певного періоду постачав, а споживач приймав та споживав електричну енергію. В подальшому, сторони підписали додаткову угоду, якою змінили ціну електричної енергії, яка вже була продана споживачу та спожита ним. Отже, товар, поставлений відповідачем до моменту укладення додаткової угоди, був не тільки прийнятим споживачем у власність, а й спожитий. Верховний Суд виснував, що ціна товару є істотною умовою про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається, отже, підвищення ціни на електроенергію, що щоденно споживалась до укладення додаткової угоди, є неправомірним.

Верховний Суд у постановах від 12.10.2018 у справі №910/12671/17, від 26.11.2018 у справі №910/22172/17 дійшов однозначного висновку про неможливість та протиправність застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України щодо зворотної дії додаткових угод, а саме: згідно з частиною третьою ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані договірні відносин.

Таким чином, відповідач неправомірно змінив ціну на товар, який вже був спожитий покупцем.

Отже навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі, коли коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це не робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 %. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Таким чином сторони в порушення умов Договору та норм Закону України "Про публічні закупівлі" підписали Додаткову угоду № 2, за умовами якої зменшено обсяг постачання до 1 059 771 кВт/год та збільшено ціну товару до 1,51842 грн та Додаткову угоду № 3, за умовами якої зменшено обсяг постачання до 1 043 015 кВт/год та збільшено ціну товару до 1,54848 грн.

Підсумовуючи викладене, Додаткові угоди № 2 від 03.03.2021 та № 3 від 05.04.2021 підлягають визнанню недійсними.

Підписана сторонами Додаткова угода № 4 від 11.05.2021, якою збільшено ціну на одиницю товару вже на 17,46 % від первинної ціни та додаткові угоди № 5 від 12.07.2021, № 6 від 09.08.2021, № 7 від 26.08.2021, № 8 від 08.09.2021, № 9 від 20.09.2021, № 10 від 04.10.2021, № 11 від 22.10.2021, № 12 від 26.10.2021, № 13 від 08.11.2021 та № 14 від 23.11.2021, які також перевищують 10% максимально допустимий відсоток збільшення ціни товару встановлений Законом та самим Договором, підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладені всупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому суд зазначає, що вказані вище обставини є самостійною та достатньою підставою для визнання договорів про закупівлю недійсними в судовому порядку, а тому інші доводи учасників процесу не впливають на прийняте судом рішення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. (ч. 1 ст. 216 ЦК України)

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (ч. 1 ст. 1212 ЦК України)

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. (п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України)

При цьому суд враховує позиції Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 та від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Оскільки додаткові угоди № 2 від 03.03.2021, № 3 від 05.04.2021, № 4 від 11.05.2021, № 5 від 12.07.2021, № 6 від 09.08.2021, № 7 від 26.08.2021, № 8 від 08.09.2021, № 9 від 20.09.2021, № 10 від 04.10.2021, № 11 від 22.10.2021, № 12 від 26.10.2021, № 13 від 08.11.2021, № 14 від 23.11.2021 є недійсними та не породжують правових наслідків для сторін, правовідносини між ними щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором мали регулюватись умовами Договору в редакції Додаткової угоди № 1, відповідно до якої, ціна за одиницю товару становить 1,44999 грн з ПДВ, а ціна по договору за 1 кВт/год становить 1,80270 грн з ПДВ.

З матеріалів справи випливає, що Актами прийняття-передавання товарної продукції підтверджується постачання електричної енергії у кількості 756 045 кВт/год, а позивач сплатив відповідачу 2 033 754,05 грн.

Враховуючи, що укладені додаткові угоди № 2 від 03.03.2021, № 3 від 05.04.2021, № 4 від 11.05.2021, № 5 від 12.07.2021, № 6 від 09.08.2021, № 7 від 26.08.2021, № 8 від 08.09.2021, № 9 від 20.09.2021, № 10 від 04.10.2021, № 11 від 22.10.2021, № 12 від 26.10.2021, № 13 від 08.11.2021, № 14 від 23.11.2021 є недійсними, поставка електроенергії та розрахунок мав здійснюватись по встановленій Додатковій угоді № 1 ціні, а саме 1,80270 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Отже, за поставлену електричну енергію в обсязі 756 045 кВт/год за ціною 1,80270 грн покупець мав сплатити 1 362 922,32 грн.

Різниця між фактично сплаченими коштами в розмірі 2 033 754,05 грн та сумою, яка б мала бути сплачена згідно з умовами Договору в редакції Додаткової угоди № 1 - 1 362 922,32 грн є безпідставно отриманими коштами на загальну суму 670 831,73 грн.

Викладеним спростовується наведений відповідачем у відзиві на позов контррозрахунок.

При цьому щодо доводів відповідача про неналежність позивача суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 дійшла висновку щодо можливості звернення прокурора в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради, яке було споживачем за спірним у справі № 920/19/24 договором, та його визначення позивачем, а не відповідачем.

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що позов керівника Звенигородської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає виконавчий комітет Звенигородської міської ради підлягає задоволенню.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Виконання зобов'язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону. Виплатою коштів на виконання недійсних правочинів зумовлено незаконну витрату коштів у розмірі 670 831, 73 грн, що негативно впливає на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи випливає, що Звенигородська окружна прокуратура звернулась до Звенигородської міської ради та до Виконавчого комітету Звенигородської міської ради з листом від 18.03.2024 № 50-881ВИХ24, в якому на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просила надати інформацію про те, яким чином ТОВ "Черкасиенергозбут" документально підтверджено необхідність укладення додаткових угод № 2-14, якими внесено зміни до договору від 21.01.2021 № 71071000094, в частині збільшення ціни за одиницю товару, що поставляється; який загальний обсяг електричної енергії поставлено на виконання Договору та на яку суму, вказавши окремо за кожною Додатковою угодою; чи вбачає Виконавчий комітет Звенигородської міської ради порушення законодавства про публічні закупівлі у даному випадку та чи вбачає підстави для визнання додаткових угод недійсними; чи має намір Виконавчий комітет Звенигородської міської ради вживати заходи, в тому числі, у судовому порядку на захист інтересів громади у даних правовідносинах.

09.04.2024, у відповідь на вказаний лист, Виконавчий комітет Звенигородської міської ради надав Звенигородській окружній прокуратурі лист, в якому зазначив, серед іншого, що підвищення ціни за одиницю електричної енергії до 10 % пропорційно збільшенню ринкової ціни шляхом укладання кількох додаткових угод відповідає нормам Закону України "Про публічні закупівлі". Ініціювання замовниками розірвання чинних договорів про постачання електроенергії в результаті призведе до перевитрат бюджетних коштів, порушуючи норми ст. 5 Закону про публічні закупівлі, що не відповідає інтересам замовника та суперечить принципам здійснення закупівель.

Звенигородська окружна прокуратура звернулась до виконавчого комітету Звенигородської міської ради з листом від 10.10.2024 № 50-3145вих24, в якому затребував до надання інформацію за спірними Додатковими угодами та виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просила надати інформацію щодо вжитих на даний час заходів до усунення порушень вимог законодавства при проведенні процедури закупівлі № UA-2020-12-03-012735-b, зокрема, при укладанні додаткових угод до договору від 21.01.2021 № 71071000094, в тому числі, в судовому порядку або про причини не вжиття таких заходів.

17.10.2024 у відповідь на вказаний лист, Виконавчий комітет Звенигородської міської ради надав Звенигородській окружній прокуратурі лист № 01-27/4041, з яким надав затребувані прокурором документи.

03.12.2024 Звенигородська окружна прокуратура з листом № 50-3782ВИХ-24 звернулася до Виконавчого комітету Звенигородської міської ради, в якому на виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила, що Звенигородською окружною прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі виконавчого комітету Звенигородської міської ради до ТОВ "Черкасиенергозбут" про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 03.03.2021, № 3 від 05.04.2021, № 4 від 11.05.2021, № 5 від 12.07.2021, № 6 від 09.08.2021, № 7 від 26.08.2021, № 8 від 08.09.2021, № 9 від 20.09.2021, № 10 від 04.10.2021, № 11 від 22.10.2021, № 12 від 26.10.2021, № 13 від 08.11.2021, № 14 від 23.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 71071000094, укладеного між виконавчим комітетом Звенигородської міської ради та ТОВ "Черкасиенергозбут" та стягнення на користь виконавчого комітету Звенигородської міської ради коштів у розмірі 670 831,73 грн, яку планується скерувати до господарського суду Черкаської області.

Таким чином, з наведених відповідей позивача випливає, що уповноважений орган місцевого самоврядування обізнаний про стверджуване прокурором порушення інтересів держави та незважаючи на явні порушення законодавства про публічні закупівлі жодних заходів для захисту порушених економічних інтересів територіальної громади протягом тривалого часу не вжив та не планував вживати.

Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду. (постанова Великої палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24)

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

У заяві про залишення позову без розгляду відповідач зауважує, що враховуючи, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) вже визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними/суперечать конституції), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, незважаючи на те, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027 та не поширюються на правовідносини, які виникли під час їх чинності (оскільки сам факт визнання їх неконституційними зобов'язує суди відповідно до частини 6 статті 11 ГПК України не застосовувати такий закон), позовну заяву у даній справі підписано особою (прокурором) яка не має права підписувати її. З підстав неконституційності положень норм спеціального закону прокурор немає і відповідного порядку для представництва інтересів держави в суді, що визначений законом. Підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 ГПК України має наслідком залишення позову без розгляду.

Щодо вказаних тверджень відповідача суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі (позивачами і відповідачами) можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

За приписами ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно частини 2 цієї Статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 41 ГПК України).

Господарський процесуальний кодексу України у ч. 3, 4 ст. 53 визначає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У свою чергу, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді):

1. Визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами.

2. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв'язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

5. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Отже, оскільки, як зазначено вище, Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними (на момент відкриття провадження у справі) та продовжують існувати після втрати ними чинності, суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі №925/1282/23.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії" та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить про те, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною права на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", Суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

На підставі викладеного суд надав відповіді на ключові доводи сторін та встановив всі обставини справи.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 03.03.2021, № 3 від 05.04.2021, № 4 від 11.05.2021, № 5 від 12.07.2021, № 6 від 09.08.2021, № 7 від 26.08.2021, № 8 від 08.09.2021, № 9 від 20.09.2021, № 10 від 04.10.2021, № 11 від 22.10.2021, № 12 від 26.10.2021, № 13 від 08.11.2021, № 14 від 23.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 71071000094, укладеного між Виконавчим комітетом Звенигородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (ідентифікаційний код 42474208, вул. Благовісна, буд. 166, м. Черкаси, 18002) на користь Виконавчого комітету Звенигородської міської ради (ідентифікаційний код 04060803, пр. Шевченка, буд. 63, м. Звенигородка, Звенигородський р-н, Черкаська обл., 20202) 670 831,73 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (ідентифікаційний код 42474208, вул. Благовісна, буд. 166, м. Черкаси, 18002) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бульв. Шевченка, 286, Черкаси, Черкаська область, 18000, р/р UA138201720343160001000003751, в ДКСУ у м. Київ) 39 541,18 грн витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи за допомогою системи "Електронний суд".

Повне рішення складено та підписано 20.04.2026.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА

Попередній документ

135804356

Наступний документ

135804358

Інформація про рішення:

№ рішення:	135804357
№ справи:	925/1644/24
Дата рішення:	09.04.2026
Дата публікації:	21.04.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Черкаської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (09.04.2026)
Дата надходження:	09.02.2026
Предмет позову:	залишення позову без розгляду

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

29.04.2025 12:00	Господарський суд Черкаської області
17.06.2025 11:30	Господарський суд Черкаської області
26.08.2025 11:00	Господарський суд Черкаської області
02.10.2025 14:30	Господарський суд Черкаської області
22.01.2026 14:00	Господарський суд Черкаської області
09.02.2026 11:30	Господарський суд Черкаської області
10.03.2026 16:00	Господарський суд Черкаської області
02.04.2026 14:00	Господарський суд Черкаської області
09.04.2026 11:15	Господарський суд Черкаської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ДОВГАНЬ К І

ЗАРІЧАНСЬКА З В

відповідач (боржник):

ТОВ "Черкасиенергозбут"

заявник:

Керівник Звенигородської окружної прокуратури

ТОВ "Черкасиенергозбут"

позивач (заявник):

Керівник Звенигородської окружної прокуратури

позивач в особі:

Виконавчий комітет Звенигородської міської ради

представник позивача:

Гасич Олександр Васильович