адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004
20.04.2026 Справа № 917/2403/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Сьомкіна А.В., розглянувши матеріали справи №917/2403/25
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянка, 65 Б, м. Полтава, 36022
до відповідача фізичної особи - підприємця Шилової Олени Володимирівни, АДРЕСА_1
про стягнення 80 433,91 грн,
31.12.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до відповідача фізичної особи - підприємця Шилової Олени Володимирівни про стягнення 80 433,91 грн за Договором №21504841 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (суб'єктам господарювання) від 29.07.2022 року (на умовах комерційної пропозиції №1-УП), з яких: 78 616,07 грн основна заборгованість за червень 2025 року, 872,32 грн - 3% річних за період з 19.07.2025 р. по 30.11.2025 р. та 945,52 грн - інфляційні нарахування за період з 16.08.2025 року по 15.10.2025 року (вх. № 2507/25).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції №1-УП до об'єкту: нежитлове приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 64/31, ЕІС - код об'єкта: 62Z8243300831987.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 року призначення судді не відбулось у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
За результатами автоматизованого розподілу 13.01.2026 року судової справи № 917/2403/25 між суддями справу передано на розгляд судді Тимощенко О. М.
Ухвалою суду від 19.01.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №917/2403/25, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив строки подачі заяв по суті.
Відповідач в підсистемі «Електронний суд» станом на момент прийняття позовної заяви до розгляду не був зареєстрований.
Ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.01.2026 року було направлено відповідачу у паперовому вигляді рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 39601, Полтавська область, м. Кременчук, пр. Свободи, буд. 34А, кв. 12, яка згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є адресою місцезнаходження відповідача (арк. справи 45-46).
Однак, поштове відправлення повернуто до суду без вручення адресату з відміткою з відміткою поштової установи про відсутність адресату за місцезнаходженням.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відтак, згідно ст.242 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд його справи.
Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
29.07.2022 року між ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (Позивач, Постачальник) та ФОП Шилова О.В. (Відповідач, Споживач) укладено Договір «Про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг» №21504841 (Договір) по об'єкту: нежитлове приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 64/31, ЕІС - код об'єкта: 62Z8243300831987 (а. с. 14-20).
За умовами Договору Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, розташованих за адресою та за ЕІС -кодами зазначеними у заяві приєднання, та присвоєним особовим рахунком 21504841, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та ПРРЕЕ (п.2.1. Договору).
Згідно умов комерційної пропозиції №1-УП (арк. справи 19-20), яка є Додатком №2 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг Постачальник до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оформлює Акт купівлі-продажу електричної енергії та в цей же строк надає його Споживачу. Якщо Споживач не повернув підписаний Акт купівлі-продажу Постачальнику протягом 5-ти робочих днів, або не надав повідомлення про наявність розбіжностей, такий Акт купівлі-продажу вважається погоджений сторонами.
Оплата рахунка за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання.
Датою оплати рахунка є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання. Споживач отримує рахунок та акт в зручний для нього спосіб: Веб-сервіс «Paperless», «М.Е.Doc» «Вчасно» електронною поштою; поштовим зв'язком; в Центрах Обслуговування Споживачів; іншим зручним способом.
У разі неотримання Споживачем рахунку у визначені цією комерційною пропозицією строки не з вини Постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим Споживачем 12-го числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до пп. 7- 8 п. 7.2., пп. 7- 8 п. 8.1. Договору:
- у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта, Постачальник має право достроково припинити (розірвати) дію договору про постачання електричної енергії без відповідних попереджень про це попереднього споживача. У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
- у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника (за наявності відповідного договору) або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією, електропостачальник має право вимагати від попереднього власника (користувача) об'єкта (споживача) здійснення оплати спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів до дати надходження належного повідомлення від попереднього власника (користувача) об'єкта (споживача) про звільнення приміщення, відповідно до п.4.27 ПРРЕЕ.
Відповідно до пп. 9 п. 7.2. Договору Відповідач зобов'язався виконувати інші обов'язки, покладені на Споживача чинним законодавством та/або цим Договором.
Пункт 4.27 ПРРЕЕ встановлює, що у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта. Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта. У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
В матеріалах справи відсутні заяви відповідача про припинення користування електричною енергією у спірний період по Договором чи про звільнення приміщення за об'єктом: нежитлове приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 64/31.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що спожиті по Договору обсяги електричної енергії за червень 2025 р., у відповідності до вимог п. 4.3., п. 4.12 ПРРЕЕ, надані електропостачальнику оператором системи розподілу АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», які підтверджуються листом АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» №04.32/17327 від 29.07.2025 на адвокатський запит. Згідно поданої 29.07.2022 року заяви про приєднання до публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Споживач повідомив ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» про здійснення документообігу електронною поштою за електронною адресою: shilovanton2015@gmail.com. На виконання умов Договору ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» направляло рахунки та акти купівлі-продажу електричної енергії електронною поштою, що підтверджується реєстром відправки рахунків по e-mail. Крім того, рахунок та акт купівлі-продажу електричної енергії за червень 2025р. направлявся також поштовим зв'язком.
Однак Відповідач, у строк, визначений умовами Договору оплату рахунків не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість за фактично спожиту активну електричну енергію за період червень 2025р. у розмірі 78 616,07 грн.
На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував та заявив до стягнення з Відповідача:
- 872,32 грн - 3% річних за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за спожиту електричну енергію за період з 19.07.2025р. по 30.11.2025р. (включно);
-945,52 грн - інфляційні нарахування за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за спожиту електричну енергію за період з 16.08.2025р. по 15.10.2025р. (включно).
З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2025 року у справі № 917/1499/25 Господарським судом Полтавської області видано судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шилової Олени Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» 78 616,07 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21504841 від 29.07.2022 р., 242,24 грн судового збору за видачу судового наказу.
27.08.2025 року у справі № 917/1499/25 до Господарського суду Полтавської області від Фізичної особи-підприємця Шилової Олени Володимирівни надійшла заява про скасування судового наказу.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.09.2025р. у справі №917/1499/25 скасовано судовий наказ від 06.08.2025 року у справі №917/1499/25 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шилової Олени Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» 78 616,07 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21504841 від 29.07.2022 р., 242,24 грн судового збору за видачу судового наказу.
Наведене і стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
Таким чином, Позивач просив суд стягнути з відповідача 80 433,91 грн заборгованості за Договором №21504841 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (суб'єктам господарювання) від 29.07.2022 року (на умовах комерційної пропозиції №1-УП), з яких: 78 616,07 грн основна заборгованість за червень 2025 року, 872,32 грн - 3% річних за період з 19.07.2025 р. по 30.11.2025 р. та 945,52 грн - інфляційні нарахування за період з 16.08.2025 року по 15.10.2025 року.
На підтвердження позовних вимог позивач подав до позову такі докази: копії заяви ФОП Шилової О.В. про укладення Договору про постачання електричної енергії, паспорту точки розподілу, Договору оренди майна, заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №21504841 від 29.07.2022, комерційної пропозиції №1-УП, рахунків за спожиту активну електричну енергію з актами купівлі продажу електричної енергії за період червень 2025р. з доказами їх правлення, рахунків 3% річних, інфляційних нарахувань, реєстру відправки рахунків по e-mail, розрахунків, адвокатського запиту від 24.07.2025р. та листа АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» від 29.07.2025р. №04.32/17327 на адвокатський запит, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ФОП Шилова О.В., листа АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» від 04.07.2025р.; повідомлення від 04.07.2025 з паспортом точки розподілу, ухвали Господарського суду Полтавської області від 01.09.2025 у справі №917/1499/25.
Відповідач заперечень проти позову суду не надав.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Правовідносини щодо постачання електричної енергії споживачам регулюються відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» і Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ).
Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносини між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, ПРРЕЕ.
У п. 7 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 вказано, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальник» універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальна послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальника універсальних послуг.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (п. 13 розділу XVII «Прикінцевих та перехідних положень» ст. 2 Закону Україні «Про ринок електричної енергії»).
Відповідач підписала заяву-приєднання з 29.07.2022 року до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг по об'єктах зазначених у заяві приєднання (а.с.10, 21).
Відповідно до ст. 633, 634 ЦК та п. 3.1.7 ПРРЕЕ, підписавши вказану заяву-приєднання (акцептувавши її), відповідач засвідчила вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору № 21504841 (арк. справи 14-20).
Отже, з моменту акцептування вказаного Договору в установленому ПРРЕЕ порядку, позивач та відповідач набули всіх прав та обов'язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинного законодавством України.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 7.2 Договору №21504841 передбачено зобов'язання споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
В статті 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Подані докази свідчать, що спожиті відповідачем за Договором №21504841 обсяги електричної енергії за червень 2025 р. підтверджуються листом АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» №04.32/17327 від 29.07.2025 (арк. справи 30).
Згідно поданої 29.07.2022 року заяви про приєднання до публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Споживач повідомив ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» про здійснення документообігу електронною поштою за електронною адресою: shilovanton2015@gmail.com (арк. справи 10).
Докази направлення ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» рахунків та акту купівлі-продажу електричної енергії на електронну пошту відповідача, а також засобами поштового зв'язку «Укрпошти» залучені до матеріалів справи (арк. справи 22-28 ).
Відповідач, у строк, визначений умовами Договору оплату рахунків не здійснила, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість перед позивачем за фактично спожиту активну електричну енергію за період червень 2025р. у розмірі 78 616,07 грн
Доказів проведення повних розрахунків за позовними вимогами в справу Відповідачем не подано.
Доводи та розрахунки Позивача з боку Відповідача не заперечені.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 78 616,07 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 872,32 грн - 3% річних за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за спожиту електричну енергію за період з 19.07.2025р. по 30.11.2025р. (включно) та 945,52 грн - інфляційні нарахування за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за спожиту електричну енергію за період з 16.08.2025р. по 15.10.2025р. (включно).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку що він є арифметично вірним.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення річних та інфляційних є правомірними та обґрунтованими.
Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 80 433,91 грн заборгованості за Договором №21504841 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (суб'єктам господарювання) від 29.07.2022 року (на умовах комерційної пропозиції №1-УП), з яких: 78 616,07 грн основна заборгованість за червень 2025 року, 872,32 грн - 3% річних за період з 19.07.2025 р. по 30.11.2025 р. та 945,52 грн - інфляційні нарахування за період з 16.08.2025 року по 15.10.2025 року підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована і не заперечується, а тому підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що при зверненні до суду із цим позовом позивач сплатив 2180 грн (арк справи 6).
Крім того, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.09.2025р. у справі №917/1499/25 скасовано судовий наказ від 06.08.2025 року у справі №917/1499/25 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шилової Олени Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» 78 616,07 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21504841 від 29.07.2022 р., 242,24 грн судового збору за видачу судового наказу.
За приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
З урахуванням норм ч. 2 ст. 151 ГПК України сума судового збору у розмірі 242,24 грн, сплачена за подання заяви про видачу судового наказу у справі №917/1499/25 згідно платіжної інструкції №1191920 від 25.07.2025, зараховується до суми судового збору за подання даної позовної заяви (арк. справи 7).
Враховуючи задоволення позовних вимог сума судового збору у розмірі 2 422,40 грн відшкодовується позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шилова Олена Володимирівна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (36022, Полтавська область, м. Полтава, вул. Панянка, буд. 65Б, ідентифікаційний код 42223804) заборгованість за Договором договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21504841 від 29.07.2022 у загальному розмірі 80 433,91 грн., з них:
- 78 616,07 грн. - за спожиту електричну енергію у червня 2025 р. на р/р ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ»№ НОМЕР_2 відкритий у філії ПОУ АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЄДРПОУ 42223804
- 872,32 грн - 3% річних за період з 19.07.2025р. по 30.11.2025р. (включно) на р/р ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» № НОМЕР_3 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749, ЄДРПОУ 42223804;
- 945,52 грн - інфляційні нарахування за період з 16.08.2025р. по 15.10.2025р. (включно) на р/р ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» № НОМЕР_3 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749, ЄДРПОУ 42223804.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шилова Олена Володимирівна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65Б, ідентифікаційний код 42223804) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) на р/р ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» № НОМЕР_3 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749, ЄДРПОУ 42223804.
Видати накази з набранням рішенням законної сили.
Повне рішення складено 20.04.2026 року
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України
Суддя Тимощенко О.М