адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004
20.04.2026 Справа № 917/2361/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Сьомкіна А.В., розглянувши матеріали справи №917/2361/25
за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСІЛАЙН", вул. Гоголя, 68/1, смт. Гоголеве, Миргородський район, Полтавська область, 38310
про стягнення 13 655,41 грн заборгованості,
26.12.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІЛАЙН" про стягнення 13 655,41 грн штрафу за поставку неякісного товару відповідно до умов Державного контракту (договору) про закупівлю товарів №680 від 01.07.2025 року (вх. №2464/25).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було допущено поставку неякісного товару згідно укладеного між сторонами у справі Державного контракту №680 про закупівлю товарів на поставку печінки курячої замороженої.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 року призначення судді не відбулось у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи № 917/2361/25 між суддями справу передано на розгляд судді Тимощенко О. М.
Ухвалою суду від 15.01.2026 року було залишено позовну заяву без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з дня вручення даної ухвали та зазначено спосіб усунення недоліків. Позивачу необхідно було надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
16.01.2026 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №513) на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2026 року про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до поданої позовної заяви з додатками позивач виконав усі вимоги, зазначені в ухвалі суду від 15.01.2026 року.
Ухвалою суду від 20.01.2026 року відкрито провадження у даній справ, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено процесуальні строки для подачі до суду заяв по суті.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 20.01.2026 о 10:34 в електронному вигляді через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк. справи 31).
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
За результатами проведеної процедури закупівлі 01.07.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 ( Позивач, замовник) та ТОВ «МАКСІЛАЙН» ( Відповідач, виконавець ) було укладено Державний контракт (Договір) №680 про закупівлю товарів на поставку печінки курячої замороженої (арк. справи 4-8).
Умовами договору сторони узгодили наступне:
- Виконавець приймає на себе зобов'язання поставити товар (печінка ДК 021:2015: 15110000-2- м'ясо), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такий товари (п. 1.1 договору);
- Найменування, номенклатура, асортимент, кількість, ціна, умови поставки товару, якісні характеристики, а також інші вимоги до товару вказуються сторонами у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 договору);
- Якість поставленого Товару повинна відповідати вимогам Замовника, а також відповідати вимогам ДСТУ, та/або ГОСТ, та/або ТУУ, та/або ТУ, та/або іншим діючим нормативним документам, та ум о вам договору (п. 4.1);
- В момент здійснення поставки Товару Виконавець гарантує якість Товару, що постачається. Термін придатності продукції повинен складати на момент поставки не менше ніж 80 % до загального терміну придатності до споживання ( п. 4.2 Договору);
- Якість товару, маркірування та умови його транспортування повинні відповідати вимогам Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» вiд 23.12.1997 № 771/97-ВР. Кожна партія поставленої продукції повинна супроводжуватися документами, якi свідчать про походження та якість товару із зазначенням дати виготовлення, терміну зберігання, кінцевого терміну реалізації, а саме: сертифікат якості, накладна з визначенням терміну реалізації, свідоцтво якості, сертифікат відповідності, гігієнічний висновок тощо. У випадку ненадання необхідних документів Замовник має право не приймати товар без компенсування витрат Виконавця, однак це буде розцінюватися як невиконання зобов'язань Виконавцем (п. 4.3);
- У разi порушення Виконавцем передбачених цим Договором термінів поставки Товару (партій Товару), а також термінів усунення дефектів, Замовник має право вимагати вiд Виконавця сплати неустойки в розмірі 0,5% вiд вартості Товару (з урахуванням ПДВ), поставка якої прострочена, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 10 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості (п.6.2);
- У разі порушення строків поставки Товару понад 10 (десять) календарних днів Замовник має право відмовитися від його подальшого прийняття. При цьому Виконавець не звільняється від зобов'язань щодо сплати пені та штрафу, передбачених цим Договором, відшкодування Замовнику витрат (збитків) протягом 10 (десяти) робочих днів від дати направлення Замовником повідомлення Виконавцю про відмову від подальшого прийняття Товару (п. 6.3 Договору);
- У разі виявлення порушень договірних зобов'язань щодо постачання Товару, який є неякісним, небезпечним, непридатним для споживання, з порушенням вимог щодо маркування та етикетування, тари та упаковки, а також такий, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах та нормативно-технічній документації (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ та якісних та інших характеристик предмета закупівлі в електронній системі закупiвель) Виконавець зобов'язаний замінити такий Товар за свій рахунок протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин, а також сплатити Замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості такого Товару (п.6.4);
- У разi застосування пенi/штрафу Виконавець зобов'язаний сплатити суму пенi/штрафу протягом 10 (десяти) робочих днів вiд дати направлення Замовником повідомлення засобами електронної пошти та/або у письмовій формі. Сплата пенi/штрафiв не звільняє Виконавця вiд виконання умов цього Договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання Товару нараховується Виконавцю за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов'язання (п.6.5).
Позивач вказував, що 01.09.2025 під час приймання продукції (1002,6 кг печінки курячої замороженої загальною вартістю 68 277,06 грн. з ПДВ) на продовольчий склад Позивача за видатковою накладною №МЛ-0000435, ТТН №МЛ-0026379 від 01.09.2025, Декларації виробника/якісного посвідчення №6657 від 04.08.2025 було встановлено, що на дату поставки термін придатності продукції не відповідає умовам Договору та становить менше ніж 80% від загального терміну придатності до споживання, про що було складено Акт невідповідності товару №1 від 01.09.2025. У декларації виробника/якісному посвідченні №6657 від 04.08.2025 дата виробництва зазначена 04.08.2025, а кінцевий термін споживання - «Вжити до» 04.11.2025, поставка здійснювалась 01.09.2025, отже, у відсотковому значенні термін придатності продукції до споживання на 01.09.2025 складає лише 70% від загального терміну придатності продукції до споживання. Продукція не була прийнята.
Оскільки відповідачем було допущено поставку неякісного Товару позивач на підставі п. 6.4. Договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф в сумі 13 655,41 грн (68 277,06 грн. х 20% = 13 655,41 грн.).
Відповідач заперечень проти позову суду не надав.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як вбачається із встановлених обставини у цій справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Договору №680 від 01.07.2025 .
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань відповідно до ЦК України, і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За приписами з ч. 1, 3 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
Статтею 687 Цивільного кодексу України (ч. 1) встановлено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.
За ч. 1 ст. 672 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Як встановлено судом, положеннями пункту 4.2. Договору №680 від 01.07.2025 сторони узгодили, що термін придатності продукції повинен складати на момент поставки не менше ніж 80% до загального терміну придатності до споживання.
01.09.2025 під час приймання продукції (1002,6 кг печінки курячої замороженої загальною вартістю 68 277,06 грн. з ПДВ) на продовольчий склад Позивача за видатковою накладною №МЛ-0000435, ТТН №МЛ-0026379 від 01.09.2025, Декларації виробника/якісного посвідчення №6657 від 04.08.2025 було встановлено, що на дату поставки термін придатності продукції не відповідає умовам Договору та становить менше ніж 80% від загального терміну придатності до споживання, про що було складено Акт невідповідності товару №1 від 01.09.2025 (арк. справи 9-11).
У декларації виробника/якісному посвідченні №6657 від 04.08.2025 дата виробництва зазначена 04.08.2025, а кінцевий термін споживання - «Вжити до» 04.11.2025, поставка здійснювалась 01.09.2025, отже, у відсотковому значенні термін придатності продукції до споживання на 01.09.2025 складає лише 70% від загального терміну придатності продукції до споживання.
Згідно Акту невідповідності товару №1 від 01.09.2025 року, підписаного представниками сторін, в т .ч. і відповідача, продукція не була прийнята (арк. справи 11).
Отже, наявними у справі доказами підтверджується, що відповідачем був поставлений неякісний товар (1002,6 кг печінки курячої замороженої загальною вартістю 68 277,06 грн. з ПДВ) .
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Пунктом 6.4. Договору встановлена відповідальність за поставку неякісного Товару - у разі виявлення порушень договірних зобов'язань щодо постачання Товару, який є неякісним, небезпечним, непридатним для споживання, з порушенням вимог щодо маркування та етикетування, тари та упаковки, а також такий, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах та нормативно-технічній документації (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ та якісних та інших характеристик предмета закупівлі в електронній системі закупiвель) Виконавець зобов'язаний замінити такий Товар за свій рахунок протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин, а також сплатити Замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості такого Товару.
Сума штрафу згідно п. 6.4 Договору становить 68 277,06 грн. (вартість неякісного товару) х 20% = 13 655,41 грн.
Вищенаведене відповідачем не спростовано та не заперечується.
Згідно з частиною 2 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13 655,41 грн штрафу за поставку неякісного товару відповідно до умов Державного контракту (договору) про закупівлю товарів №680 від 01.07.2025 року підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції №9059 від 31.10.2025 позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а. с. 3).
Зарахування судового збору у розмірі 2422,40 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною довідкою (а. с. 19).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІЛАЙН" (вул. Гоголя, 68/1, смт. Гоголеве, Миргородський район, Полтавська область, 38310, код ЄДРПОУ 45221291) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 13 655,41 грн штрафу за поставку неякісного товару відповідно до умов Державного контракту (договору) про закупівлю товарів №680 від 01.07.2025 року, 2422, 40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
Рішення підписане 20.04.2026 року.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. М. Тимощенко