65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про розгляд заяви про заміну заходу забезпечення позову
"15" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/388/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,
розглянувши матеріали заяви (вх. № 2-703/26 від 14.04.2026) Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» про заміну заходу забезпечення позову
у справі
за позовом: Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (67832, Одеська обл., Одеський р-н, селище Великодолинське, вул. Соборна, буд. 1, корпус А)
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» (67822, Одеська обл., Овідіопольський р-н, село Нова Долина, вул. Кудряшова Геннадія (Крупської), буд. 2/8 Б, приміщення 101)
про стягнення 2 772 473, 07 грн
у відкритому судовому засіданні за участі
представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Заїченко О.Є.
Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області звернулася із позовною заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 06.02.2026 (вх. № 405/26 від 06.02.2026), до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» про стягнення заборгованості зі сплати пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури за введені в експлуатацію 1 та 2 черги будівництва (1 та 2 етапи будівництва) у загальній сумі 2 772 473, 07 грн та сплаченого судового збору у розмірі 33 269, 70 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 заяву (вх. № 2-176/26 від 06.02.2026) Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою - задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову в межах ціни позову в розмірі 2 772 473, 07 грн шляхом: накладення арешту на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на всіх відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, крім рахунків із спеціальним режимом використання та рахунків (зокрема, кореспондентських), звернення стягнення на які заборонено законом; в решті заяви (вх. № 2-176/26 від 06.02.2026) Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою - відмовлено.
Обслуговуючий кооператив “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» звернувся із заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 14.04.2026 (вх. № 2-703/26 від 14.04.2026), в якій просить:
замінити раніше обраний ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 у справі № 916/388/26 захід забезпечення позову в частині арешту грошових коштів, що належать Обслуговуючому кооперативу “Житлово будівельний кооператив “Центральний» та знаходяться на рахунках у банківських установах, іншим, менш обтяжливим заходом;
визначити, що арешт грошових коштів, накладений ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 у справі № 916/388/26, не поширюється на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий 17.03.2026 в АТ КБ “ПриватБанк», який відповідно до довідки банку № 260320SU09324500 від 20.03.2026 є поточним рахунком зі спеціальним режимом використання;
у решті заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 у справі № 916/388/26, залишити без змін.
Вказує, що така заява подається у зв'язку з виникненням після постановлення ухвали суду від 16.03.2026 нової істотної обставини, яка не існувала та не могла бути предметом оцінки суду під час розгляду попереднього клопотання, а саме відкриття 17.03.2026 в АТ КБ «ПриватБанк» рахунку № НОМЕР_1 , який у довідці банку № 260320SU09324500 від 20.03.2026 прямо визначений як поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Подана заява не спрямована на заперечення чи перегляд змісту ухвали Господарського суду Одеської області від 09.02.2026, а подана з урахуванням її приписів. Вказаною ухвалою арешт накладено на кошти на всіх рахунках відповідача, за винятком рахунків із спеціальним режимом використання та рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом. У зв'язку з відкриттям після постановлення цієї ухвали нового рахунку, який відповідно до довідки банку визначений як рахунок із спеціальним режимом використання, виникла необхідність процесуального уточнення обсягу застосованого заходу забезпечення позову в частині непоширення арешту на такий рахунок.
Вважає, що подальше поширення арешту на рахунок № НОМЕР_1 суперечитиме як фактичним обставинам, що виникли після постановлення ухвали про забезпечення позову та після ухвали про відмову у скасуванні забезпечення, так і змісту самої ухвали від 09.02.2026. Саме тому належним процесуальним способом реагування у даному випадку є не скасування забезпечення позову, а заміна раніше обраного заходу забезпечення позову іншим, менш обтяжливим та таким, що виключає поширення арешту на вказаний спеціальний рахунок.
До зави про заміну заходу забезпечення позову відповідач додав: ордер на надання правничої допомоги; довідку АТ КБ «Приватбанк» від 20.03.2026 про відкриття рахунку Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний».
Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області у поясненнях, сформованих в системі «Електронний суд» 15.04.2026 (вх. № 12962/26 від 15.04.2026), щодо заяви відповідача про зміну заходу забезпечення позову зазначила, що не заперечує проти можливості відповідача сплачувати виключно житлово-комунальні послуги, а всі інші кошти, які наразі перебувають або будуть перебувати (в рамках ціни позову) на рахунках відповідача вважає за необхідне спрямовувати на погашення боргу перед місцевим бюджетом селищної ради.
У судовому засіданні 15.04.2026 суд, керуючись ст. ст. 143, 233-235 ГПК України, протокольно відмовив у задоволенні заяви (вх. № 2-703/26 від 14.04.2026) Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» про заміну заходу забезпечення позову враховуючи наступне.
Розглянувши матеріали справи, заяву (вх. № 2-703/26 від 14.04.2026) Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» про заміну заходу забезпечення позову, вислухавши представника відповідача, суд встановив.
Предметом позову, з яким звернувся позивач до господарського суду є майнова вимога про стягнення заборгованості зі сплати пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури за введені в експлуатацію 1 та 2 черги будівництва у загальній сумі 2 772 473, 07 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 заяву (вх. № 2-176/26 від 06.02.2026) Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою - задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову в межах ціни позову в розмірі 2 772 473, 07 грн шляхом: накладення арешту на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на всіх відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, крім рахунків із спеціальним режимом використання та рахунків (зокрема, кореспондентських), звернення стягнення на які заборонено законом.
Вказана ухвала суду набрала законної сили.
Постановою державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 80325253 від 24.02.2026 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні кошти на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних коштів, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний», сформованого в системі “Електронний суд» 11.03.2026 (вх. № 2-473/26 від 11.03.2026) про скасування заходів забезпечення позову.
Вказана ухвала суду набрала законної сили.
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» № 260320SU09324500 від 20.03.2026 Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» відкрито рахунок № НОМЕР_1 (поточний рахунок із спеціальним режимом використання).
У відповідності до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 143 ГПК України передбачено, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. У разі заміни одного заходу забезпечення позову іншим суд може відповідно змінити заходи зустрічного забезпечення. У разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми чи позову майнового характеру про порушення прав інтелектуальної власності відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму. Надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Отже, заміна одного заходу забезпечення позову іншим полягає саме в зміні виду заходу забезпечення в межах, визначених ч. 1 ст. 137 ГПК України.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 у справі №15/155-б, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до ухвалення виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
По своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з'ясовувати, чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов'язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.
При цьому, у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов'язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв'язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.
Тобто, заміна заходів забезпечення позову, з огляду на ст. 143 ГПК України, пов'язана зі зміною чи припиненням підстав забезпечення позову і не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову на предмет її правомірності.
Сторона, яка звертається з заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання належних та достатніх доказів наявності фактичних (змінених) обставин, з якими пов'язується заміна застосованих судом заходів забезпечення позову.
Отже, саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, тобто здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.
У постанові від 05.03.2025 у справі № 922/2860/24 Верховний Суд зазначив, що згідно з частиною 1 статті 143 ГПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. За усталеними висновками Верховного Суду у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов'язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв'язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи. Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.
Суд зауважує, що заміна одного способу забезпечення позову іншим є правом суду, яке нерозривно пов'язане саме з наявністю відповідних підстав, а також те, що виходячи з загальних положень законодавства, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд враховує, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі «Горнсбі проти Греції», виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням. Таким чином, саме господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.
Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з розміром грошових коштів, на які вимагається накладення арешту, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Порядок вжиття судом заходів забезпечення позову врегульований нормами статей 136, 137, 140 ГПК України.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Водночас, як було вказано вище, ст. 143 ГПК України передбачено заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Отже, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або здійснювати заміну одного заходу забезпечення позову іншим, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
У постанові від 08.08.2025 у справі № 910/15790/23 Верховний Суд також зазначив, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і скасовуються (можуть бути скасовані) в порядку, визначеному статтею 145 ГПК України. За клопотанням учасника справи суд також може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим (частина перша статті 143 ГПК України).
Зазначене є додатковою гарантією прав учасника, який за умови виникнення, зміни та / або припинення певних обставин, вправі звернутися до суду та поставити на вирішення питання про скасування (чи заміну) відповідного заходу забезпечення позову.
Згідно з ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Звертаючись до суду із заявою про заміну заходу забезпечення позову, відповідач вважає, що подальше поширення арешту на рахунок № НОМЕР_1 , який є рахунком із спеціальним режимом використання, суперечитиме як фактичним обставинам, що виникли після постановлення ухвали про забезпечення позову та після ухвали про відмову у скасуванні забезпечення, так і змісту самої ухвали від 09.02.2026.
Відповідачем надано довідку АТ КБ «Приватбанк» про відкриття рахунку зі спеціальним режимом використання 17.03.2026.
Суд зауважує, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 накладено арешт на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на всіх відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, крім рахунків із спеціальним режимом використання та рахунків (зокрема, кореспондентських), звернення стягнення на які заборонено законом.
Тобто, ухвалою суду від 09.02.2026 накладено арешт на грошові кошти на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову за винятком рахунків із спеціальним режимом використання.
В силу приписів статей 48, 59 Закону України “Про виконавче провадження» рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками зі спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Державним виконавцем при примусовому виконанні ухвали суду від 24.02.2026 накладено арешт на грошові/електроні кошти відповідача, крім коштів що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання.
Тобто, захід забезпечення позову відносно рахунку № НОМЕР_1 , відкритого 17.03.2026 в АТ КБ “ПриватБанк», судом не постановлявся.
Відтак, у даному випадку, відповідачем не наведено, а також належними та допустимими доказами не доведено існування зміни обставин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та існування правових підстав, з якими чинне законодавство пов'язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.
Будь-яких інших підстав, наявність яких свідчили б про необхідність здійснення такої заміни, заявником не наведено.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви (вх. № 2-703/26 від 14.04.2026) Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» про заміну заходу забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 143, 232, ч. 5 ст. 233, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви (вх. № 2-703/26 від 14.04.2026) Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» про заміну заходу забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили 15 квітня 2026 року у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено та підписано 20 квітня 2026 року.
Суддя О.О. Мусієнко