Справа № 199/6995/25
(1-в/199/82/26)
(мотивувальна частина)
16 квітня 2026 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання в.о. начальника відділу № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про затримання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та направлення його для відбування покарання у вигляді обмеження волі, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 23.05.2025 року,
02.04.2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра звернулась з поданням в.о. начальника відділу № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_6 про затримання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та направлення його для відбування покарання у вигляді обмеження волі, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 23.05.2025 року.
Свою вимогу обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 самостійно не виїхав до місця відбування покарання згідно виданого припису. Так, вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 23.05.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі. Початок строку відбування покарання, призначеного ОСОБА_5 , обчислювати з моменту приведення вироку до виконання. 10.07.2025 року до відділу № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях надійшло розпорядження про виконання вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 23.05.2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирок набрав чинності 23.06.2025. та підлягає негайному виконанню. 31.07.2025 року засудженому під особистий підпис роз'яснено порядок та умови слідування до виправного центру, а також наслідки про несвоєчасний виїзд та прибуття до ВЦ, ознайомлений під особистий підпис з підпискою та ст. 57 КВК України. 31.07.2025 ОСОБА_5 під власний підпис був виданий припис про виїзд до місця відбування покарання, відповідно до якого останній повинен самостійно прибути до ДУ «Бердичівський виправний центр №108» не пізніше 02.08.2025 року, про що свідчать корінець припису, особисте пояснення засудженого від 31.07.2025. 22.08.2025 до відділу пробації надійшло повідомлення з ДУ «Бердичівський виправний центр №108», відповідно до якого ОСОБА_5 станом на 21.08.2025 року до місця відбування покарання не прибув. В ході телефонної бесіди засуджений повідомив, що він не виїхав до місця відбування покарання згідно виданого припису, оскільки не згоден із призначеним йому покараннями у виді обмеження волі та подав апеляційну скаргу на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 23.05.2025 до Дніпровського апеляційного суду. У зв'язку з чим, 25.08.2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра спрямовано подання на підставі 4 статті 57 КВК України щодо направлення до місця відбування покарання засудженого ОСОБА_5 в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 01.09.2025 у задоволенні подання відмовлено, оскільки на думку суду подання є передчасним та по кримінальному провадженню відкрито апеляційну скаргу. Ухвалою Дніпровського Апеляційного суду від 19.02.2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах ОСОБА_5 14.01.2026 спрямовано запит до Павлоградського РВ філії ДУ «Центра пробації» у Дніпропетровській області щодо встановлення факту проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Адреса проживання не підтвердилась. 02.03.2026 року на адресу відділу № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях надійшла постанова Верховного Суду від 10.02.2026 року, відповідно до якої ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19.09.2025 залишено без змін, касаційна скарга захисника засудженого - адвоката ОСОБА_7 без задоволення. 02.03.2026 року в ході телефонної бесіди із засудженим стало відомо, що останній самостійно не виїхав до місця відбування покарання згідно виданого припису, оскільки не згоден із призначеним йому покаранням у вигляд обмеження волі.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання органу пробації заперечувала. Просила суд відмовити в задоволенні подання, оскільки матеріали подання не містять відомостей, які б свідчили про виконання органом пробації припису п. 9 ч. 2 Розділу ХІ «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.01.2019 № 272/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2019 за № 120/33091, та орган пробації не звертався з клопотанням про оголошення у розшук засудженого, одночасно з поданням до суду про направлення його до місця відбування покарання.
Представник органу пробації у судове засідання не прибула, звернулась з заявою, в якій підтримала подання у повному обсязі та просить розглянути подання у її відсутності.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився.
При розгляді подання суд враховує, що ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду подання відносно нього, у судовому засіданні на: 09.04.2026 року та 16.04.2026 року, на які останній у зазначений час та місце до суду не з'явився.
Крім того, до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_5 про неможливість розгляду подання за його відсутності, про відкладення розгляду подання, а судова повістка про його виклик до суду не поверталася з поміткою про неможливість вручення за будь яких причин та обставин.
З огляду на викладене, вважаю, що ОСОБА_5 був судом належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду подання, а не явка його не перешкоджає проведенню судового розгляду, у відповідності до абз. 2 ч.5 ст. 539 КПК України
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали подання, ввважає, що подання в.о. начальника відділу № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про затримання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та направлення його для відбування покарання у вигляді обмеження волі, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 23.05.2025 року не підлягає задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених діючим законодавством.
Процедура направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання врегульована ст. 57 КВК України, діючою Інструкцією про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженою наказом ДДУпВП МВС України 19.12.2003 N 270/1560 (далі - Інструкція), які передбачають можливість самостійного прямування засудженого до обмеження волі за рахунок держави до місця відбування покарання після одержання припису про виїзд, направлення засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання судом у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.
Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов'язаний з'явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання.
Частиною 4 ст. 57 КВК України передбачено, що у разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.
Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.
Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.
Статтею 87 КВК України передбачений порядок направлення засудженого до місця відбування покарання шляхом переміщення засудженого під вартою.
Відповідно пункту 2.17 розділу 5 Інструкції направлення засуджених осіб до місця відбування покарання, в порядку встановленому для осіб засуджених до позбавлення волі, здійснюється органами внутрішніх справ за постановою суду.
Вирішуючи питання про доцільність затримання засудженого та направлення його до місць відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, суд враховує наявність підстав і умов, зазначених у ст. 57 КВК України, у їх сукупності.
Згідно п. 9 ч. 2 Розділу ХІ «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.01.2019 № 272/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2019 за № 120/33091, у разі не прибуття засудженого до місця відбування покарання та у разі, якщо місцезнаходження його невідоме, уповноважений орган з питань пробації, на обліку якого він перебуває, здійснює заходи з виявлення засудженого до обмеження волі протягом п'ятнадцяти днів з часу отримання повідомлення адміністрації виправного центру про неприбуття до місця відбування покарання. Якщо після здійснення зазначених заходів місцезнаходження засудженого не встановлено, уповноважений орган з питань пробації надсилає до територіального органу Національної поліції України за місцем розташування уповноваженого органу з питань пробації клопотання про розшук для оголошення його в розшук та клопотання до суду для вирішення питання щодо направлення засудженої особи до місця відбування покарання в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений до обмеження волі направляється до виправного центру в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. Зазначені в цьому пункті заходи уповноважений орган з питань пробації вживає також стосовно засуджених до обмеження волі, які зникли з місця проживання до отримання припису.
Уповноваженою особо органу пробації до свого подання було долучено підписку ОСОБА_5 від 31.07.2025 року, та пояснення останнього, що з 21.07.2025 року по 30.07.2025 року, знаходився у лікарні, та 31.07.2025 року йому роз'яснено порядок направлення його до відбування покарання за вироком суду від 23.05.2025 року, до ВК №108, та те, що останнього було ознайомлено з наслідками неприбуття у визначений строк до місця відбування покарання.
Окрім цього, як слідує із корінця припису від 31.07.2025 року, ОСОБА_5 був ознайомлений з ним, та який пояснив, що він проїзним квитком не забезпечений.
Під час судового розгляду подання встановлено, що Амур-Нижньодніпровським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровської області направлено до суду подання про затримання та направлення до місця відбування покарання ОСОБА_5 , проте до нього не додано жодних матеріалів, якими обґрунтовуються та підтверджуються зазначені в поданні обставини, зокрема, не надано підтверджуючих документів, які б свідчили про умисне ухилення засудженого ОСОБА_5 від отримання припису про виїзд до місця відбування покарання або невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин.
Разом з цим, відповідно до поданих до суду матеріалів подання відносно ОСОБА_5 , уповноваженою особою з метою встановлення місця знаходження розшукуваного громадянина ОСОБА_5 не було долученого будь-яких доказів щодо проведення розшукових заходів, а саме відпрацьовані можливі адреси проживання останнього, направлені запити до ДМС України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, до управління Державної податкової служби, БТІ.
При цьому ініціатором подання не додано до матеріалів справи підтвердження направлення викликів засудженому ОСОБА_5 (поштові повідомлення) та їх отримання останнім чи повернення з відміткою про причини повернення.
Крім того, орган пробації знав (не міг не знати), що якщо після здійснення зазначених заходів місцезнаходження засудженого ОСОБА_5 не встановлено, уповноважений орган з питань пробації надсилає до територіального органу Національної поліції України за місцем розташування уповноваженого органу з питань пробації клопотання про розшук для оголошення його в розшук та клопотання до суду для вирішення питання щодо направлення засудженої особи до місця відбування покарання в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений до обмеження волі направляється до виправного центру в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. Зазначені в цьому пункті заходи уповноважений орган з питань пробації вживає також стосовно засуджених до обмеження волі, які зникли з місця проживання до отримання припису.
Також, орган пробації не дотримався припису п. 9 ч. 2 Розділу ХІ «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.01.2019 № 272/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2019 за № 120/33091, оскільки орган пробації у разі не прибуття засудженого ОСОБА_5 до місця відбування покарання та у разі, якщо місцезнаходження його невідоме, не здійснив заходи з виявлення засудженого до обмеження волі протягом п'ятнадцяти днів з часу отримання повідомлення адміністрації виправного центру про неприбуття до місця відбування покарання.
Однак, в супереч припису п. 9 ч. 2 Розділу ХІ «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.01.2019 № 272/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2019 за № 120/3309, вище зазначені заходи не виконав у повному обсязі, оскільки будь-які письмові документи разом з поданням не подані, та такі не існують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 371, 372, ч. 2 ст. 369, ч. 4 ст. 370, ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 57 КВК України, суд,
В задоволенні подання в.о. начальника відділу № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про затримання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та направлення його для відбування покарання у вигляді обмеження волі, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 23.05.2025 року, - відмовити.
Копію ухвали направити органу пробації, засудженому, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня отримання копії ухвали органом пробації, засудженим, прокурором.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
20.04.2026