20 квітня 2026 року Справа № 915/374/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації:
АДРЕСА_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 31.03.2026 (вх. №4513/26 від 01.04.2026) про неплатоспроможність боржника фізичної особи.
Заявниця, посилаючись на п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить, зокрема, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, затвердити кандидатуру Белінської Наталії Олександрівни та призначити керуючим реструктуризацією боргів; оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України, визнати її неплатоспроможним, прийняти запропонований план реструктуризації та зупинити нарахування штрафних санкцій, пені, комісії, процентів (загальний мораторій).
В обґрунтування поданої заяви боржниця вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість в розмірі 543887,26 грн перед 4 банками та 8 мікрофінансовими установами, яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/374/26 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Дослідивши заяву фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність та додані до неї додатки на предмет дотримання ст. 115-116 КУзПБ суд встановив наявність недоліків. У зв'язку з зазначеним 06.04.2026 суд постановив ухвалу щодо залишення без руху заяви фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність та встановив строк для усунення недоліків.
Заявником 10.04.2026 у системі Електронний суд сформовано заяву про усунення недоліків, до якої долучено додатки, а саме:
Додатки:
1. Додатки до заяви про неплатоспроможність фізичної особи.pdf.
2. Оновлений конкретизований список кредиторів.pdf.
Зазначені додатки знову не відповідають переліку фактично наданих матеріалів.
Слід зазначити, що додатки до заяви об'ємом 946 арк. (більшість із них) є ідентичними, тобто двічі наданими суду.
Більше того, всі ці додатки дублюють раніше подані заявницею документи.
Подання боржницею ідентичних документів суд розцінює як зловживання процесуальними правами, оскільки у заяві про залишення без руху заяви про неплатоспроможність суд вже зауважував про безпідставне зайве завантаження матеріалів справи.
Разом з цим, дослідивши заяву про усунення недоліків та додані до неї додатки, суд встановив, що заявником не в повному обсязі усунуті недоліки, зазначені в ухвалі суду від 06.04.2026.
По-перше, в ухвалі від 06.04.2026 суд зазначив, що заявником не надано конкретних обставин, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч 2 ст. 116 КУзПБ, із обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності, не надано інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), з підтверджуючими доказами.
З цього приводу у заяві про усунення недоліків заявниця зазначила, що отримані кошти йшли на забезпечення базових потреб сім'ї, зокрема витрат на харчування, оплату житлово-комунальних послуг, щоденні потреби та лікування дитини. Указала про нестабільний дохід чоловіка. Також вказала, що суттєвим фактором погіршення фінансового становища стали часті захворювання дитини, яка систематично потребувала медичної допомоги у зв'язку з повторювальними ангінами та ускладненнями у вигляді пневмонії, що спричиняло значні та постійні витрати на лікування, обстеження та придбання медикаментів.
Проте, ні до заяви про неплатоспроможність боржника, ні до заяви про усунення недоліків боржницею так і не подано доказів, що підтверджують викладені в заявах обставини, у тому числі доказів витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), з урахуванням того, що відповідно до наданого до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність списку кредиторів більша частина заборгованості боржниці складає заборгованість за договорами, укладеними останньою з кредиторами вже в 2025 році.
Тож суд вважає, що боржницею не усунуто недоліку, зазначеного в ухвалі від 06.04.2026 та не надано доказів на підтвердження конкретних обставин, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч 2 ст. 116 КУзПБ, не обґрунтовано причин неплатоспроможності.
По-друге, в ухвалі від 06.04.2026 суд зазначив, що заявницею не наведено належних обставин, що ускладнюють виконання грошових зобов'язань та унеможливлять виконання цих зобов'язань протягом наступних 12 місяців; заявником не додано доказів загрози неплатоспроможності згідно ч. 1 ст. 1 КУзПБ щодо підстави для відкриття у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство. Заявнику необхідно було надати суду аргументовані пояснення з відповідними доказами.
Суд зауважує, що передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов'язань та на шкоду іншим особам.
Проте, із пояснень боржниці, викладених у заяві про усунення недоліків, вбачається лише пасивна позиція нарощування боргу без пошуку способів зменшення боргу чи збільшення доходу родини. На переконання суду така позиція свідчить про намагання боржниці списати заборгованість у повному обсязі.
Отже, на думку суду, боржниця не навела обставин, які ускладнять чи унеможливлять виконання грошових зобов'язань протягом наступних 12 місяців.
Матеріали заяви не містять належних доказів на підтвердження наявності ознак неплатоспроможності фізичної особи щодо підстави для відкриття у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
По-третє, в ухвалі суду від 06.04.2026 суд зазначив, що заявником не надано усіх доказів, що підтверджують його неплатоспроможність, зокрема, не надано копій усіх договорів, та інших доказів, на підставі яких виникла заборгованість перед кредиторами, зазначеними ним у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та конкретизованому списку кредиторів через їх відсутність або втрату.
Дослідивши заяву про усунення недоліків та додані матеріали щодо усунення зазначених судом недоліків, суд встановив, що перелічені недоліки не усунуті, оскільки первинних документів на підтвердження кредитних зобов'язань перед АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та доказів проведення досудової роботи по з'ясуванню розміру боргу зі всіма кредиторами заявником не надано. НАТОМІСТЬ заявником до заяви додано додатки, які дублюють додатки до заяви про неплатоспроможність боржника.
По-четверте, в ухвалі суду від 06.04.2026 суд зазначив, що заявнику необхідно виправити недоліки у конкретизованому списку кредиторів та зазначити суму грошових вимог (загальну суму заборгованості, заборгованість за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), у відповідності до вимог п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ.
Проте, на зауваження суду боржницею не повністю усунуто недоліки щодо оформлення конкретизованого списку кредиторів.
Наданий заявником до суду оновлений конкретизований список кредиторів і боржників містить інформацію щодо загальної суми заборгованості боржника (за попередніми розрахунками) перед кредиторами у розмірі 547450,12 грн; суми заборгованості за основним зобов'язанням перед кредиторами у розмірі 327372,28 грн; суми заборгованості за сумою нарахованої неустойки перед кредиторами у розмірі 220077,84 грн.
Разом з цим заявником у списку вказано, що відповідності до умов Закону України № 691-ІХ від 16 червня 2020 року та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України штрафні санкції не нараховується.
Отже, в цій частині недоліки так само не усунуті.
Також в ухвалі від 06.04.2026 суд вказав заявнику на необхідність виправити недоліки та зазначити у заяві конкретизований перелік документів, які додаються до заяви із зазначенням кожного окремого документу з його реквізитами. Суд наголосив, що додатки додані до заяви хаотичною купою (більше 850 сторінок) без їх конкретизованого переліку.
Проте, заявником не у всіх випадках у переліку документів міститься посилання на конкретні докази. Так, пункт переліку «Кредитні договори, заяви про приєднання, паспорти споживчих кредитів (469-883 ст)» містить величезну кількість документів, які не зазначені у вказаному переліку додатків до заяви.
До того ж, у заяві боржниця ВЗАГАЛІ НЕ ПОСИЛАЄТЬСЯ на конкретні докази щодо підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами, що також унеможливлює встановлення судом обставин справи.
Таким чином, при усуненні недоліків зазначене не виправлено.
Отже, з урахуванням висновків суду, зазначених у даній ухвалі, суд встановив, що заявницею протягом встановленого процесуального строку не у повному обсязі усунуто вказаних судом в ухвалі від 06.04.2026 недоліків заяви про неплатоспроможність боржника.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Приписами ч. 1 ст. 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
З урахуванням наведеного, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявнику, оскільки останній не усунув усі недоліки заяви у строк, встановлений судом.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім того, судом взято до уваги численну позицію Європейського Суду з прав людини. Так, у справах “Осман проти Сполученого Королівства», “Креуз проти Польщі», “Пелевін проти України», “Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку. У зв'язку з чим право боржника на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується.
Суд вважає необхідним зазначити, що боржник не позбавлений можливості надати альтернативні первинним документам (договорам) документи, які б підтверджували наявність заборгованості перед кредиторами. Належними будуть будь-які документи, які можуть свідчити про наявність заборгованості, тобто зобов'язання боржника перед кредиторами. Такими можуть бути як первинні документи, так і довідки по заборгованостям.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника, господарський суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи, що заява фізичної особи ОСОБА_1 від 01.04.2026 про неплатоспроможність з додатками та заява про усунення недоліків від 10.04.2026 з додатками сформовано в системі “Електронний суд» та надані до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперовий варіант вказаних заяв з додатками не повертаються боржнику (заявнику) у зв'язку з їх відсутністю.
Керуючись ч. 1 ст. 38, ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України
Повернути фізичній особі ОСОБА_1 заяву про неплатоспроможність, сформовану в системі “Електронний суд» 01.04.2026 (вх. №4513/26 від 01.04.2026).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Давченко