Справа № 199/16456/25
(2/199/1962/26)
Іменем України
20.04.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,-
Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 12135,57 грн., як надміру виплачені кошти за призначеною пільгою на оплату житлово-комунальних послуг багатодітним сім'ям.
В обґрунтування позову зазначили, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб.
Від шлюбу народились троє дітей: ОСОБА_3 (2011 р.н.), ОСОБА_4 (2016 р.н.) та ОСОБА_5 (2018 р.н.).
Законом України «Про охорону дитинства» (ст. 1) визначено, що багатодітна сім'я - сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім'ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Враховуючи вищенаведену норму законодавства сім'я відповідача мала статус багатодітної сім'ї, що було підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим управлінням праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради 3 квітня 2019 року з урахуванням вимог Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року № 209. Мала право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Так відповідач перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та отримував пільги на оплату житлово-комунальних послуг як багатодітна сім'я. Пільги нараховувались автоматизовано, відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117.
У 2020-2022 роках відповідачу надавались пільги відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 389 (надалі-Порядок № 389), пунктом 3 якого передбачено, що пільги надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
У жовтні 2022 року Головним управлінням Національної сервісної служби у Дніпропетровській області на підставі наказу Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2022 року № 219 «Про дозвіл на проведення позапланових заходів контролю протягом періоду воєнного стану», листа Національної соціальної сервісної служби України від 28 вересня 2022 року № 0000¬030203-0/20387, наказу ГУ НССС у Дніпропетровській області від 3 жовтня 2022 року № 43, була проведена позапланова перевірка дотримання Лівобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради прав та законних інтересів отримувачів пільг та житлових субсидій.
За результатами перевірки 7 жовтня 2022 року був складений акт № 19/02/2022-000005 у пункті 12 якого зазначено, що у ході перевірки були виявлені порушення, зокрема, порушення порядку визначення сукупного доходу пільговика та не призначення пільг всім членам сім'ї пільговика, які мають права на пільги, що не відповідає нормам Порядку № 389 (п.4, 5, 8, 9).
Так відповідач, звертаючись до управління за призначенням пільги, не включав до складу сім'ї свою дружину та не надавав інформацію про її доходи, або про їх відсутність (п. 13 п.п. 3 акту перевірки), у зв'язку з чим сума нарахованої пільги була визначена не коректно, що в подальшому призвело до надмірної її виплати.
Для усунення порушень Сервісною службою було запропоновано доповнити особову справу відповідача довідкою про доходи чоловіка або документом, що буде підтверджувати їх відсутність та провести перерахунок раніше призначених пільг.
Неодноразово спеціалісти управління намагались зв'язатись з відповідачем, але на телефонні дзвінки та повідомлення відповідач не реагував, у зв'язку з чим сума повернення, визначена суб'єктом перевірки склала 12135,57 грн.
30 січня 2025 року за вихідним номером 8/9-136 відповідачу був направлений лист яким повідомлялось, що в ході перевірки Сервісної служби було виявлено порушення в нарахуванні та виплаті пільг на оплату житлово-комунальних послуг та запропоновано добровільно повернути надміру виплачені кошти.
На теперішній час, від відповідача сума надміру виплачених пільг на оплату житлово- комунальних послуг як багатодітній родині за період з листопада 2020 по серпень 2022 року у розмірі 12135,57 грн. на рахунок управління не надходила.
У зв'язку з викладеним позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради 12135,57 грн. як надміру виплачені кошти за призначеною пільгою на оплату житлово-комунальних послуг багатодітним сім'ям, а також судові витрати по справі.
09 лютого 2026 року ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 народились троє дітей: ОСОБА_3 (2011 р.н.), ОСОБА_4 (2016 р.н.) та ОСОБА_5 (2018 р.н.), що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.
Законом України «Про охорону дитинства» (ст. 1) визначено, що багатодітна сім'я - сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім'ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Враховуючи вищенаведену норму законодавства сім'я відповідача має статус багатодітної сім'ї, що було підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим управлінням праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради 3 квітня 2019 року з урахуванням вимог Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року № 209. Мала право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Так відповідач перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та отримував пільги на оплату житлово-комунальних послуг як багатодітна сім'я. Пільги нараховувались автоматизовано, відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117.
У 2020-2022 роках відповідачу надавались пільги відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 389 (надалі-Порядок № 389), пунктом 3 якого передбачено, що пільги надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Законом України «Про охорону дитинства» (ст. 1) визначено, що багатодітна сім'я - сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім'ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила, якщо виплата відповідних грошових сум є добровільною та є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату та у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 р. у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 р. у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06.03.2019 р. у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011р. Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000р, «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18.06.2002р., «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08.04.2008р., «Москаль проти Польщі» від 15.09.2009р.).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010р. і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18.06.2002р. та «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000р.). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.12 ЦПК України та відповідно до ч.ч.1,5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Порядком надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 4 червня 2015 р. № 389, який поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про охорону дитинства», зокрема п.14, передбачено, що сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі коли пільговик добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пільги, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку.
Проте, позивач не надав суду докази, що відповідач, як пільговик, отримав пільги внаслідок свідомого подання документів з недостовірними відомостями.
Необхідно також звернути увагу, що у рішенні по справі «CAKAREVIC v. CROATIA» (заява №. 48921/13) від 26 квітня 2018 року Європейський суд з прав людини звертав увагу, що у випадку, коли компетентний орган приймає рішення на користь заявника та продовжує здійснювати відповідні платежі, заявник має законні підстави припускати, що отримані платежі є юридично правильними. Також ЄСПЛ підкреслював, що з урахуванням того, що сума, яку отримувала заявниця, була достатньо скромною і витрачена на задоволення основних життєвих потреб, вимога до заявниці про відшкодування суми допомоги, виплаченої помилково компетентним органом, становить надмірний індивідуальний тягар для неї і свідчить про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Із урахуванням зазначеного, враховуючи обставини цієї справи, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати з відповідача не стягуються та покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259. 263-265, 268, 274, 354, ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя: В.В. Руденко