15.04.2026 Справа№914/1011/26
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ірини ХОРОЗ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк», місто Київ
до відповідача Фізичної особи підприємця Галамай Дмитра Володимировича, село Керниця, Городоцький район, Львівська область
про стягнення 254 368,33 грн.
За участю представників:
від позивача: Данильченко Олена Олександрівна- адвокат (довіреність №18394-К-НО від 23.10.2024), присутня в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку “ВКЗ»;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк», до Фізичної особи підприємця Галамай Дмитра Володимировича, про стягнення заборгованості з несанкціонованого овердрафту у розмірі 254 368,33 грн.
Разом із поданням позовної заяви позивачем подано заяву за вх.№1515/26 від 02.04.2026 про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на транспортні засоби, що належить відповідачу: автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 2143, (2013), № куз. НОМЕР_1 ; автомобіль MAZDA 6 2488, (2017), № куз. НОМЕР_2 ; автомобіль PEUGEOT BOXER 2198, (2007), № куз. НОМЕР_3 .
Ухвалою від 03.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 15.04.2026 о 12:00 год.
Проаналізувавши зміст заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, про призначення її розгляду у судовому засіданні з викликом сторін на 15.04.2026.
Представник позивача в судове засідання 15.04.2026 в режимі відеоконференції з'явилася, підтримала подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№1515/26 від 02.04.2026), зазначила, що сума заборгованості є значною, просила задовольнити заяву про забезпечення позову.
Відповідач у судове засідання 15.04.2026 не з'явився, явки повноважного представника не забезпечив. Заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.
У судовому засіданні 15.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення позову у справі (вх.№1515/26 від 02.04.2026), дослідивши надані докази, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.
За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заява про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з Фізичної особи підприємця Галамая Дмитра Володимировича на користь Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк» заборгованості з несанкціонованого овердрафту у розмірі 254 368,33 грн.
05.10.2020 згідно довідки про відкриття рахунку №201008SU23311829 від 08.10.2020 Фізичній особі-підприємцю Галамай Дмитру Володимировичу відкрито поточний рахунок НОМЕР_4 .
14.03.2011 Фізичною особою-підприємцем Галамай Дмитром Володимировичем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку на підставі якої було відкрито поточний рахунок НОМЕР_5 , картковий рахунок НОМЕР_6 та видано корпоративну картку НОМЕР_7 .
25.03.2024 Фізична особа-підприємець Галамай Дмитро Володимирович приєднався до оновленої редакції Умов та Правил надання банківських послуг, надавши банку заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк».
Акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк» відкрито поточний рахунок та видано корпоративну картку для виплат Фізичній особі-підприємцю Галамаю Дмитру Володимировичу (відповідачу).
У проміжок часу з 2025-09-09 00:00:00 по 2025-09-09 11:00:00 через технічний збій виникли проблеми з реплікацією залишків в ПК ОДБ Банку. Крім того, не надходила інформація щодо зміни залишків до карткового авторизатора, але при цьому скидання холдів відбувалося. У зв'язку з вищенаведеним клієнти могли знімати/переказувати кошти в межах залишку до початку проблем з реплікацією.
Позивач зазначає, що 09.09.2025 Фізичною особою-підприємцем Галамаєм Дмитром Володимировичем, було здійснено 285 однотипних операцій на суму переказу 1000,00 грн кожна, що не перевищує суму залишку на рахунку на початок збою.
Внаслідок дій відповідача на його рахунку виник несанкціонований овердрафт у розмірі 272 668,13 грн.
Ці операції не були прогнозовані для банку за розміром суми та часом виникнення, оскільки ініційовані були самим відповідачем.
11.09.2025 відповідачу через Приват24 було надіслано повідомлення про виникнення від'ємного залишку на рахунку та необхідність погашення заборгованості.
У період часу з 10.09.2025 по 18.09.2025 відповідачем частково сплачено заборгованість у загальному розмірі 18 299,80 грн.
Станом на 31.03.2026 заборгованість відповідача перед банком з несанкціонованого овердрафту складає 254 368,33 грн.
Позивачем до заяви про забезпечення позову долучено відповідь на адвокатський запит Головного сервісного центру МВС №31/1097АЗ-7108-2026 від 31.03.2026 (279091) відповідно до якого на відповідача - Галамая Дмитра Володимировича, зареєстровано наступні транспортні засоби: автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 2143, (2013), № куз. НОМЕР_1 ; автомобіль MAZDA 6 2488, (2017), № куз. НОМЕР_2 ; автомобіль PEUGEOT BOXER 2198, (2007), № куз. НОМЕР_3 .
Позивач зазначив, що записи про обтяження рухомого майна відсутні у державних реєстрах, вважає, що без забезпечення позову, існує очевидна, об'єктивна вірогідність того, що зазначене рухоме майно може бути відчужене на користь третіх осіб, близьких осіб відповідача до ухвалення рішення, що матиме невідворотні наслідки для позивача, як стягувача.
У зв'язку з чим, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що належить відповідачу, до набрання рішенням суду законної сили у цій справі.
Згідно з частиною 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Так, зокрема, обставинами, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову заявник зазначає про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Слід зазначити, що згідно зі статтями 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі №917/322/23).
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести дійсну необхідність застосування певного заходу забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Покликання позивача на потенційне утруднення чи можливість ухилення відповідача від виконання рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому наявність таких обставин покладається на заявника. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 13.01.2020 справа №922/2136/17.
Предметом спору є стягнення заборгованості з несанкціонованого овердрафту у розмірі 254 368,33 грн.
Позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на транспортні засоби: автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 2143, (2013), № куз. НОМЕР_1 ; автомобіль MAZDA 6 2488, (2017), № куз. НОМЕР_2 ; автомобіль PEUGEOT BOXER 2198, (2007), № куз. НОМЕР_3 , в межах ціни позову, яка складає 254 368,33 грн.
Суд, здійснивши оцінку обгрунтованості доводів заявника, дійшов висновку, що заявником не доведено, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а заява Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк», про вжиття заходів забезпечення грунтується виключно на припущеннях і побоюваннях та не підтверджена достатніми і належними доказами, які свідчили б про необхідність вжиття судом заходів забезпечення.
Припущення позивача, що рухоме майно відповідача може бути відчужене, обтяжене чи зникнути на момент виконання рішення суду є безпідставними та такими, що жодним чином не підтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема, позивачем не наведено доказів, що відповідачем фактично вчиняються дії щодо відчуження рухомого майна, натомість, позивачем лише висловлено припущення можливого, в майбутньому, його відчуження, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняє або має намір вчинити дії, які можуть унеможливити чи утруднити виконання майбутнього рішення суду.
Крім того, в матеріалах заяви про забезпечення позову відсутнє підтвердження вартості майна транспортних засобів на які позивач просить суд накласти арешт, адже їх вартість може значно перевищувати суму позову.
Саме лише посилання в заяві на потенційну загрозу у позивача в ускладненні відновлення порушених прав без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У заяві про забезпечення позову містяться загальні міркування про загрозу відчуження майна без надання будь-яких доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на відчуження майна.
При цьому обраний вид забезпечення позову може призвести до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно, враховуючи його специфіку (транспортні засоби) може бути вилучене із володіння власника (хоча і тимчасово), з обмеженням можливості користування ним, що може призвести до спричинення збитків та негативно вплине на виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позовних вимог позивача.
Предметом позову у даній справі є стягнення грошових коштів, тоді як позивач просить накласти арешт на рухоме майно без будь-якого обґрунтування необхідності вказаного, з урахуванням того, що за судовим рішенням про стягнення грошової суми першочергове виконання здійснюється саме шляхом стягнення таких коштів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19, від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20 при застосуванні такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
Беручи до уваги те, що майно, на яке просить накласти арешт позивач не належить до предмета спору, а мотиви арешту не містять викладу обставин реальної необхідності вказаного з урахуванням позовної вимоги, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Крім того, суд звертає увагу, що саме лише звернення з грошовими вимогами до відповідача у розумінні принципів верховенства права, справедливості та рівності учасників судового процесу перед законом та судом, не може свідчити про беззаперечну можливість задоволення заяви про забезпечення позову за умови відсутності належного обґрунтування необхідності вжиття певних заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищенаведене у сукупності та беручи до уваги те, що у даному випадку позивачем належним чином не було обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову, не зазначено будь-яких обставин, з якими заявник пов'язує ймовірність невиконання у майбутньому судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, має місце недоведеність співмірності обраного засобу забезпечення позову до предмету спору.
Таким чином, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 197, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк», про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
2. Відкласти судове засідання на 05.05.2026 о 12:30 год.
3. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, зал судових засідань № 3, другий поверх.
4. Представнику позивача Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк», забезпечити участь в судовому засіданні 05.05.2026 у справі №914/1106/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
5. Явка представників сторін у справі у судовому засіданні не визнається судом обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу учасників справи на обов'язок реєстрації у підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС з 18.10.2023, відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023.
Повну ухвалу складено 20.04.2026.
Суддя Сухович Ю.О.