ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.04.2026Справа № 910/1448/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Агро Плюс» (вул. Центральна, буд. 1А, с. Пилипи-Олександрівські, Хмельницька обл., 32509; ідентифікаційний код 43624434)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» (вул. Олеся Гончара, буд. 41 літ. «А», м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 36716311)
про стягнення 1 224 409, 64 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АВС-Агро Плюс» (далі за текстом - ТОВ «АВС-Агро Плюс», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» (далі за текстом - ТОВ «ВВТ Груп», Відповідач) про стягнення 1 224 409,64 грн, з яких: 1 198 083,44 грн - основного боргу, 18 141 грн - інфляційних втрат та 8 185,20 грн - 3% річних заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції №77-09/25П від 23.09.2025.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним належним чином виконано зобов'язання з поставки товару Відповідачу, який прийнято ним без зауважень проте оплачено з порушенням визначених Договором строків, що стало підставою для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат та звернення до суду з позовом.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
У поданому відзиві Відповідач не заперечує розмір існуючого боргу, однак зазначає, що сторонами погоджено компенсацію Постачальником витрат Покупця, пов'язаних із наданням елеватором послуг із сушіння, очищення, подробці та обліку товару, згідно рахунків Покупця, протягом 3 банківських днів з дати виставлення рахунку. За домовленістю сторін, загальна вартість даних послуг може бути вирахувана Покупцем при здійсненні оплати за поставлений товар та проведенні остаточних розрахунків між сторонами.
При цьому, Відповідач не посилається на відповідний пункт Договору та не надає докази надання ним послуг з сушіння, очищення, підробці та обліку товару Позивачу.
Також, Відповідач стверджує, що Позивачем не надано документів, які визначені пунктом 5.5 Договору, що у своїй сукупності є підставою для відмови у задоволенні позову.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
12.03.2026 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, заперечення Відповідача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про залишення позову без руху.
16.03.2026 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 заперечення ТОВ «ВВТ Груп» щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без розгляду та відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «ВВТ Груп» про залишення позову без руху.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
23.09.2025 між ТОВ «ВВТ ГРУП» (Покупець) та ТОВ «АВС-АГРО ПЛЮС» (Постачальник) укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції № 77-09/25П (далі за текстом - Договір), у відповідності до якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю сільськогосподарську продукцію, а саме: пшениця 4-го класу (код 1001 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2025 року, в кількості, у строки і на умовах, передбачених в Договорі (пункт 1.1 Договору).
Пунктом 2.1 Договору сторонами погоджено кількість товару (170 000,00 кг. +/- 10%), ціну за один кг. - 7,80702 та загальну вартість товару - 1 513 000,48 грн. з урахуванням ПДВ - 185 807,08 грн. +/-10%.
Строк постачання товару - 08.10.2025 включно. Поставка товару партіями допускається (пункт 3.2 Договору).
У відповідності до пунктів 4.1 та 4.2 Договору попередня оплата в розмірі 100 (сто) % вартості кожної партії товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку за умови підписання Договору.
Остаточний розрахунок (доплата за товар або повернення суми надлишково сплачених коштів) Сторони здійснюють протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок. Оплата товару партіями допускається.
Пунктом 11.1 Договору визначено, що Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобов'язань сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем поставлено Відповідачу товар за Договором на загальну суму 1 658 070, 53 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами без зауважень:
- видаткова накладна № 22 від 29.09.2025, кількість товару - 40 500 кг. на суму 360 450, 11 грн (зареєстровано податкову накладну 02.10.2025);
- видаткова накладна № 23 від 30.09.2025, кількість товару - 43 820 кг. на суму 389 998, 13 грн (зареєстровано податкову накладну 02.10.2025);
- видаткова накладна № 24 від 02.10.2025, кількість товару - 43 200 кг. на суму 384 480, 12 грн (зареєстровано податкову накладну 31.10.2025);
- видаткова накладна № 25 від 03.10.2025, кількість товару - 58 780 кг. на суму 523 142, 17 грн (зареєстровано податкову накладну 31.10.2025).
Як вже зазначено судом, Позивач своєчасно зареєстрував податкові накладні в ЄРПН на поставлену продукцію та направив контрагенту (Відповідачу), що підтверджується: -
- квитанцією про реєстрацію податкової накладної № 22 від 29.09.2025 на суму 360 450,11 грн., з них ПДВ - 44 265, 80 грн;
- квитанцією про реєстрацію податкової накладної № 23 від 30.09.2025 на суму 389 998,13 грн, з них ПДВ - 47 894, 51 грн;
- квитанцією про реєстрацію податкової накладної № 24 від 02.10.2025 на суму 384 480,12 грн, з них ПДВ - 47 216, 86 грн;
- квитанцією про реєстрацію податкової накладної № 25 від 03.10.2025 на суму 523 142,17 грн, з них ПДВ - 64 245, 53 грн.
Позивач стверджує, що Відповідач свої зобов'язався в частині сплати коштів за поставлену та прийняту сільськогосподарську продукцію виконав лише частково, з порушенням умов Договору, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків по Договору станом на 05.11.2025, який підписаний представниками сторін та підтверджує суму вимоги, натомість Акт звірки взаєморозрахунків по Договору станом на 17.12.2025 сторонами не підписаний.
З наданої до матеріалів справи банківської виписки вбачається, що сума 150 000 грн сплачена Відповідачем за рахунком № 23 від 30.09.2025 (видаткова накладна № 23 від 30.09.2025), сума 309 987, 09 грн сплачена Відповідачем за рахунком № 22 від 29.09.2025 (видаткова накладна № 22 від 29.09.2025).
Станом на дату звернення до суду з даним позовом у Відповідача існує борг за Договором в розмірі 1 198 083, 44 грн., який ним не сплачено чим допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, що стало підставою для нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат згідно долученого до позову розрахунку.
У поданому відзиві Відповідач не заперечує розмір існуючого боргу, однак зазначає, що сторонами погоджено компенсацію Постачальником витрат Покупця, пов'язаних з наданням елеватором поставки послуг із сушіння, очищення, подробці та обліку товару, згідно рахунків Покупця, протягом 3 банківських днів з дати виставлення рахунку. За домовленістю сторін, загальна вартість даних послуг може бути вирахувана Покупцем при здійсненні оплати за поставлений товар та проведенні остаточних розрахунків між сторонами.
При цьому, Відповідач не посилається на відповідний пункт Договору та не надає докази надання ним послуг з сушіння, очищення, подробці та обліку товару Позивачу, який на його думку підлягає утриманню.
Також, Відповідач стверджує, що Позивачем не надано документів, які визначені пунктом 5.5 Договору.
У відповіді на відзив Позивач зазначає, що заперечення Відповідача не спростовують заявлених вимог та обов'язку Відповідача здійснити повний розрахунок.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом вище, пунктом 4.1 та 4.2 Договору передбачено 100 % попередню оплату, а остаточний розрахунок здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Суд зазначає, що поставка Позивачем товару Відповідачу без здійснення 100 % передоплати є виключно суб'єктивною поведінкою Постачальника на власний ризик однак жодним чином не спростовує настання у Відповідача обов'язку з остаточного розрахунку.
Враховуючи визначені судом вище дати реєстрації податкової накладної в ЄРПН, Відповідача мав провести остаточний розрахунок у строк до:
- за видатковою накладною № 22 від 29.09.2025 на суму 360 450, 11 грн. - до 05.10.2025;
- за видатковою накладною № 23 від 30.09.2025 на суму 389 998, 13 грн. - до 05.10.2025;
- за видатковою накладною № 24 від 02.10.2025 на суму 384 480, 12 грн. - до 03.11.2025;
- за видатковою накладною № 25 від 03.10.2025 на суму 523 142, 17 грн. - до 03.11.2025.
Як встановлено судом вище, Відповідачем 09.10.2025 здійснено часткову оплату видаткової накладної № 22 від 29.09.2025 на суму 309 987, 09 грн, в силу чого борг за останньою становить 50 463, 02 грн; 02.12.2025 часткову оплату видаткової накладної № 23 від 30.09.2025 на суму 150 000 грн в силу борг за останньою становить 239 998, 13 грн.
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати Відповідачем іншої частини товару на суму 1 198 083, 44 грн вимоги Позивача в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що доводи Відповідача викладені у відзиві жодним чином не спростовують обов'язку Відповідача провести розрахунки за поставлений товар, як про це вірно зазначає Позивач.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки докази належного виконання Відповідачем зобов'язання зі сплати вартості товару матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що Відповідачем допущено порушення виконання договірного зобов'язання та відповідно прострочено виконання грошового зобов'язання у зв'язку з чим нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат є правомірним.
Судом перевірено наданий розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат та відповідно встановлено, що Позивачем при визначені дат початку прострочення грошового зобов'язання взято за основу дати рахунків на оплату, що суд вважає не правильним з огляду на вже здійснені вище висновки.
Так, на переконання суду, початок прострочення у Відповідача має рахуватися після спливу 3 банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної в ЄРПН, тобто настання у Відповідача обов'язку з остаточного розрахунку.
Вірним та обґрунтованим (з урахуванням визначених Позивачем меж позовних вимог) є нарахування 3 % річних та інфляційних втрат наступним чином:
- на суму 360 450, 11 грн з 06.10.2025 - 08.10.2025 - 3 % річних - 88,88 грн;
- на суму 389 998, 13 грн з 06.10.2025 - 09.10.2025 - 3 % річних - 128,22 грн;
- на суму 1 348 083, 44 грн з 04.11.2025 - 01.12.2025 - 3 % річних - 3 102, 44 грн та інфляційні втрати - 5 392, 33 грн;
- на суму 1 198 083, 44 грн з 02.12.2025 - 17.12.2025 - 3 % річних - 1 575, 56 грн.
При цьому, суд звертає увагу Позивача на те, що згідно постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у вказаній постанові роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
Відтак, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з Відповідача є сума 3 % річних в розмірі - 4 895, 10 грн та інфляційні втрати - 5 392, 33 грн в силу чого вимоги Позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Що стосується питання відшкодування Позивачу витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. суд зазначає наступне.
У якості доказів понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу до справи надано:
- договір про надання юридичних (правничих) послуг № 20 від 20.01.2026, пунктом 3.1 якого визначено, що оплата послуг проводиться відповідно до Додатка № 1, який є невід'ємною частиною договору;
- ордер серії АВ № 1255987 від 20.01.2026
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000425 від 07.02.2019;
- додатком № 1 від 20.01.2026 до договору сторонами погоджено фіксований розмір гонорару;
- акт № 1 від 10.02.2026 на суму 10 000 грн, підписаний сторонами без зауважень та претензій;
- рахунок № 10/2 від 10.02.2026 на суму 10 000 грн;
- платіжна інструкція № 1054 від 11.02.2026 на суму 10 000 грн.
Заперечуючи щодо заявленого Позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, Відповідач цитує процесуальні норми, якими суд має керуватися при здійсненні розподілу витрат, однак не зазначає конкретно підстав для зменшення та не виокремлює критерії, яким на його думку не відповідають визначені Позивачем витрати в силу чого такі заперечення є формальними та узагальнюючими.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 та 2 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Суд зазначає, що із наданого Позивачем Акту № 1 від 10.02.2026 вбачається, що адвокатом визначено вартість наданих ним послуг окремо щодо кожної.
Так, на переконання суду, не є пов'язаними із розглядом даної справи в суді витрати на суму 2 000 грн «Інтерв'ювання клієнта» та «Підготовка тексту претензії» оскільки фактично є правовідносинами сторін поза межами даного судового спору.
Відтак, справедливим та обґрунтованим буде покласти на Відповідача обов'язок з відшкодування Позивачу витрати на професійну правничу допомогу в розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог, вираховуючи з 8 000 грн, що відповідно становить 7 895, 20 грн.
При цьому суд зазначає, що підстави для зменшення витрат саме за клопотанням Відповідача у суду відсутні з огляду на необґрунтованість останнього.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено порушення виконання Відповідачем договірного зобов'язання в частині строків оплати товару, що свідчить про обґрунтованість заявлених вимог у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору (із врахуванням коефіцієнту 0,8) та витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Агро Плюс» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» (вул. Олеся Гончара, буд. 41 літ. «А», м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 36716311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Агро Плюс» (вул. Центральна, буд. 1А, с. Пилипи-Олександрівські, Хмельницька обл., 32509; ідентифікаційний код 43624434) основний борг - 1 198 083 (один мільйон сто дев'яносто вісім тисяч вісімдесят три) грн 44 коп, інфляційні втрати - 5 392 (п'ять тисяч триста дев'яносто дві) грн 33 коп, 3 % річних - 4 895 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн 10 коп, витрати на професійну правничу допомогу - 7 895 (сім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн 20 коп та судовий збір - 14 500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) грн 45 коп.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» (вул. Олеся Гончара, буд. 41 літ. «А», м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 36716311) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір - 3 673 (три тисячі шістсот сімдесят три) грн 23 коп.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 20.04.2026
Суддя Антон ПУКАС