ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.04.2026Справа № 910/14462/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнік-Тарасівці»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 149 313 877,00 грн
за участю представників:
від позивача: Журкевич М.В.
від відповідача: Подобєд О.В.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехнік-Тарасівці» (далі - ТОВ «Екотехнік-Тарасівці», позивач) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 180 316 251,64 грн за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом № 844/01 від 22.10.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором в частині своєчасної та повної сплати вартості виробленої позивачем електроенергії за "зеленим" тарифом у період: жовтень 2021 року, березень-червень 2022 року, серпень-грудень 2022 року, лютий-липень 2023 року, вересень 2023 року, січень-грудень 2024 року, у зв'язку з чим у ДП «Гарантований покупець» виникла заборгованість.
У позові ТОВ «Екотехнік-Тарасівці» просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 149 313 877,00 грн, інфляційні втрати в сумі 22 914 483,78 грн та 3 % річних у сумі 8 087 890,86 грн, що разом становить 180 316 251,64 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.11.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
У підготовчому засіданні представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, у якій він, не змінюючи підстав позову, зменшив розмір позовних вимог шляхом відмови від стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 22 914 483,78 грн та 3% річних у сумі 8 087 890,86 грн, відтак, просив стягнути лише основний борг у сумі 149 313 877,00 грн.
З огляду на те, що зміна предмету позову є правом позивача, передбаченим статтею 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а подана позивачем заява не суперечила законодавству та не містила одночасної зміни предмета та підстав позову, така заява була прийнята судом до розгляду.
Відповідач надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що забезпечення надходження грошових коштів для оплати електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом залежить від оператора системи передачі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», який має значну заборгованість перед відповідачем. Також відповідач вказав, що розрахунки за електроенергію з позивачем мають здійснюватися у відповідності до наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та № 206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", якими встановлені обмеження розміру коштів, що підлягають сплаті виробникам електроенергії за "зеленим" тарифом, а тому вважав вимоги позивача про стягнення оплати за таку електроенергію передчасними. Крім того відповідач наголосив на тому, що у позивача існує власна заборгованість перед ДП «Гарантований покупець» за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, відтак, в силу положень підпункту 12 п. 1 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 відповідач має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим тарифом» на суму несплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення. Також відповідач повідомив про наявність форс-мажорних обставин, що унеможливлюють стягнення з нього заявлених сум в судовому порядку.
Указаний відзив був поданий з пропуском процесуального строку, визначеного судом, проте, відповідач попередньо подав клопотання щодо продовження цього строку, обґрунтовуючи його тим, що представник відповідача не має можливості вчасно підготувати відзив на позов через значний обсяг матеріалів позовної заяви, необхідність їх вивчення та аналізу всіх обставин, велику кількість судових процесів за участю ДП «Гарантований покупець», а також послався на дію правового режиму військового стану та введення графіків екстрених відключень електроенергії.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Перевіривши доводи відповідача, наведені ним у клопотанні про продовження строку для подання відзиву, суд вважав їх обґрунтованими, а тому продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позов.
У відповіді на відзив позивач вказав, що факт наявності заборгованості ПрАТ «НЕК «Укренерго» перед відповідачем не є підставою для невиконання ДП «Гарантований покупець» своїх грошових зобов'язань у спірних відносинах, а накази Міненергетики № 140 та 206 не обмежують право позивача на отримання повної вартості проданої електричної енергії та не змінюють термінів остаточних розрахунків за договором. Також позивач стверджував, що підстав для зменшення суми заявленого до стягнення боргу на суму несплачених позивачем послуг з частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електроенергії у відповідача немає, адже встановленої процедури для зарахування відповідних вимог відповідачем не дотримано.
Зі свого боку відповідач надав заперечення до відповіді на відзив, в яких вказав, що позивач необґрунтовано відхиляє доводи ДП «Гарантований покупець» щодо наявності у нього відкладальної обставини для здійснення розрахунків за договором, дії форс-мажорних обставин та щодо наявності у ТОВ «Екотехнік-Тарасівці» заборгованості перед відповідачем за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, що впливає на розмір заборгованості, заявленої до стягнення.
Також у підготовчому засіданні відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (копій актів приймання-передачі послуг з відшкодування вартості частки та вартості відхилення за 2021-2025, актів коригування до них в загальній кількості 66 шт.; протоколів створення та перевірки КЕП до актів приймання-передачі та актів коригування на 107 арк.; доказів надсилання актів приймання-передачі та актів коригування в загальній кількості на 28 арк.), попередньо заявивши у відзиві на позов клопотання про продовження строку для подачі таких доказів, що було обґрунтоване складністю справи, поточним навантаженням на юридичний департамент відповідача, обставинами, зумовленими дією правового режиму військового стану, що перешкодили вчасній реалізації своїх прав у визначений строк.
Згідно ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розглянувши наведені позивачем обґрунтування, суд визнав поважними причини пропуску ДП «Гарантований покупець» процесуального строку для подання доказів, тому на підставі ст. 119 ГПК України ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 22.01.2026, суд продовжив відповідачу строк на подання наведених доказів, долучивши їх до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2026, підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, також подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 9 990 054,17 грн у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми, решту вимог просив задовольнити.
Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив, просив закрити провадження в частині, в іншій частині - відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення в судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов до наступних висновків.
Установлено, що 22.10.2019 між ДП «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та ТОВ «Екотехнік-Тарасівці» (виробник за «зеленим тарифом») був укладений договір № 844/01, до якого сторони в подальшому внесли зміни додатковими угодами № 335/01/20 від 28.02.2020, № 336/01/20 від 28.02.2020, № 1186/01/21 від 16.03.2021, № 3291/07/23 від 25.08.2023, № 5714/07/24 від 04.09.2024, № 7872/07/24 від 30.12.2024 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору (тут і далі - в редакції додаткової угоди № 335/01/20 від 28.02.2020) за цим договором продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Відповідно до п. 2.2 договору купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.
Згідно з п. 2.3, 2.4 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
Відповідно до п. 2.5 договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.1 договору).
Згідно з п. 3.3 договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Відповідно до п. 4.1 договору продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
Згідно з п. 7.4 договору якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030).
Пунктом 4.5 договору сторони погодили, що гарантований покупець зобов'язаний: купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.
Згідно з ч. 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 276 ГК України (що діяв на час спірних правовідносин) розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Водночас нормами спеціального законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) визначено, що гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії, визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
Згідно з ч. 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Поряд з цим постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок № 641), яким визначено порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, та суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
Згідно з п. 8.5 Порядку № 641 фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання своїх зобов'язань за договором позивач здійснив поставку відповідачу електричної енергії, виробленої за «зеленим» тарифом, на загальну суму 893 889 063,95 грн, а саме: у жовтні 2021 на суму 28 823 656,40 грн, у березні 2022 на суму 12 689 111,89 грн, у квітні 2022 на суму 22 831 695,96 грн, у травні 2022 на суму 29 419 465,15 грн, у червні 2022 на суму 20 385 244,56 грн, у серпні 2022 на суму 32 114 525,32 грн та 209 994,99 грн (за актом коригування), у вересні 2022 на суму 148 913,81 грн (з урахуванням коригування), у жовтні 2022 на суму 27 434 290,06 грн, у листопаді 2022 на суму 5 533 152,96 грн, у грудні 2022 на суму 7 646 815,06 грн, у лютому 2023 на суму 19 484 501,32 грн, у березні 2023 на суму 20 977 783,63 грн, у квітні 2023 на суму 22 053 303,94 грн, у травні 2023 на суму 47 076 258,66 грн, у червні 2023 на суму 47 629 875,50 грн, у липні 2023 на суму 53 540 984,64 грн, у вересні 2023 на суму 45 196 461,28 грн, у січні 2024 на суму 9 387 857,32 грн, у січні 2024 на суму 3 480 521,51 грн, у лютому 2024 на суму 19 715 913,29 грн, у березні 2024 на суму 29 130 466,51 грн, у квітні 2024 на суму 40 498 223,52 грн, у травні 2024 на суму 58 282 148,21 грн, у червні 2024 на суму 56 838 979,02 грн, у липні 2024 на суму 56 336 318,98 грн, у серпні 2024 на суму 55 326 441,16 грн, у вересні 2024 на суму 38 711 173,50 грн, у жовтні 2024 на суму 31 150 828,87 грн, у листопаді 2024 на суму 20 567 148,66 грн, у грудні 2024 на суму 8 493 625,39 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами купівлі-продажу електроенергії та актами коригування, підписаними обома сторонами.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.
Проте встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, вартість поставленої електричної енергії сплатив частково - на загальну суму 744 575 186,94 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки по рахунку позивача.
Отже судом встановлено, що у ДП «Гарантований покупець» за договором № 844/01 від 22.10.2019 виникла заборгованість в сумі 149 313 877,00 грн (893 889 063,95 - 744 575 186,94).
Разом з цим слід зазначити, що відповідно до п. 10.1 Порядку № 641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до п. 10.2 Порядку (з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку) гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
Згідно з п. 10.3 Порядку після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.
За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.
Відповідно до п. 10.4 Порядку (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Згідно з п. 11.4 Порядку (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема, враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Таким чином, виходячи з наведених положень, оплату за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом ДП «Гарантований покупець» зобов'язаний був здійснювати у кожному розрахунковому місяці у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100 %) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.
Поряд з цим судом встановлено, що розміри вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець», були затверджені: постановою НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117 - у січні-травні, липні, жовтні 2021 та у лютому-червні 2022 (день оприлюднення на офіційному веб-сайті регулятора: 12.09.2022); постановою НКРЕКП від 14.03.2023 № 473 - у серпні 2022 (оприлюднена 15.03.2023); постановою НКРЕКП від 15.05.2024 № 946 - у вересні-листопаді 2022 (оприлюднена 16.05.2024); постанова НКРЕКП від 08.05.2024 № 896 - у грудні 2022, березні-червні 2023 (оприлюднена 10.05.2024); постановою НКРЕКП від 30.04.2024 № 858 - у лютому та липні-вересні 2023 (оприлюднена 01.05.2024); постановою НКРЕКП від 08.04.2025 № 529 - у січні 2024, травні та червні 2024 (оприлюднена 10.04.2025); постановою НКРЕКП від 18.12.2024 № 2146 - у лютому та березні 2024 (оприлюднена 20.12.2024); постановою НКРЕКП від 11.02.2025 № 193 - у квітні та серпні 2024 (оприлюднена 13.02.2025); постановою НКРЕКП від 21.01.2025 № 76 - у липні 2024 (оприлюднена 23.01.2025); постановою НКРЕКП від 30.12.2024 № 2418 - у вересні 2024 (оприлюднена 30.12.2024); постановою НКРЕКП від 18.02.2025 № 247 - у жовтні та листопаді 2024 (оприлюднена 19.02.2025); постановою НКРЕКП від 08.04.2025 № 529 - у грудні 2024 (оприлюднена 26.02.2025).
За таких обставин відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставлену позивачем електричну енергію наступним чином: у жовтні 2021-червні 2022 - до 15.09.2022 (включно); у серпні 2022 - до 20.03.2023 (включно); у вересні-листопаді 2022 - до 23.05.2024; у грудні 2022, березні-червні 2023 - до 17.05.2024; у лютому та липні-вересні 2023 року - до 08.05.2024; у січні 2024, травні та червні 2024 - до 17.04.2025; у лютому та березні 2024 - до 27.12.2024; у квітні та серпні 2024 - до 20.02.2025; у липні 2024 - до 30.01.2025; у вересні 2024 - до 06.01.2025; у жовтні та листопаді 2024 - до 26.02.2025; у грудні 2024 - до 05.03.2025.
Відтак, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та вимог наведеного Порядку, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за заявлений період є таким, що настав.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з цим судом встановлено, що під час розгляду справи в суді відповідач сплатив частину боргу на суму 9 990 054,17 грн, у зв'язку з чим представник позивача просив закрити провадження в цій частині позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, оскільки грошове зобов'язання відповідача щодо сплати коштів за електроенергію на суму 9 990 054,17 грн припинилося та відповідний предмет спору відсутній, то в цій частині вимог провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Що стосується решти боргу відповідача, який складає 139 323 822,83 грн (149 313 877,00 - 9 990 054,17), то доказів його оплати відповідач суду не надав, відтак, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 139 323 822,83 грн підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача про те, що сплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке не виконує свої грошові зобов'язання перед ДП «Гарантований покупець», суд відхиляє з огляду на те, що за укладеним сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов'язок купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі згідно з Порядком купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим постановою НКЕКП від 26.04.2019 № 641.
Крім того правовідносини, які виникли за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, та правовідносини, які виникли за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов'язаність, є окремими зобов'язаннями із самостійними предметами та суб'єктами. Ні договір, ні Порядок № 641 не містять умов та правил, які би визначали стан виконання гарантованим покупцем обов'язків за договором в залежності від виконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» обов'язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
При цьому недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку з виконання своїх договірних зобов'язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом".
Отже твердження відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими.
Щодо посилань відповідача на положення наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", якими врегульовано порядок здійснення ДП "Гарантований покупець" розрахунків та обмеження розміру коштів, що підлягають сплаті виробникам електроенергії за "зеленим" тарифом на період дії воєнного стану в Україні, суд зазначає наступне.
Правову оцінку змісту наведених наказів надала Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/4439/23, яка у постанові від 21.06.2024 виснувала, що зазначені накази, які до дня їх скасування 01.04.2024 встановлювали регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, були видані з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану. Тобто Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов'язок розподілу було покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Водночас наказ Міненерго № 206, як і попередній наказ № 140, ніяким чином не обмежує прав позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором у відповідності до п. 10.4 Порядку № 641. Отже названі накази Міненерго не змінюють і не припиняють обов'язок відповідача здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641, тому не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов'язання, передбачене умовами договору.
Стосовно тверджень відповідача про наявність у нього права на зменшення рівня розрахунків із позивачем (продавцем за «зеленим» тарифом) пропорційно до неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії в сумі 74 910 953,36 грн та за послуги з відшкодування вартості відхилення в сумі 2 038 057,89 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 8 ч. 6 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", гарантований покупець та виробник за "зеленим" тарифом при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право проводити зарахування зустрічних однорідних вимог між собою за взаємною згодою сторін, у тому числі мають право здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог щодо заборгованості за відпущену електричну енергію за "зеленим" тарифом та заборгованості виробників за "зеленим" тарифом з оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця.
03.04.2024 НКРЕКП прийняла постанову № 652 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану».
Згідно з внесеними у абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 змінами гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.
У той же час із правового аналізу підпункту 13 (підпункт 12 - у редакції постанови з 01.07.2024, підпункт 11 - у редакції постанови з 01.06.2025) пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 вбачається, що законодавець наділив гарантованого покупця саме правом (не обов'язком) на зменшення рівня розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом, для реалізації якого гарантований покупець має вчинити певні дії.
При цьому вказана норма може бути застосована у позапроцесуальному порядку, зокрема, шляхом укладення відповідного правочину, в результаті якого відбулося б зарахування зустрічних однорідних вимог і у позивача відпали б підстави позову у відповідній частині. Водночас дані положення не звільняють відповідача від обов'язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за відповідними договорами (позиція Верховного Суду у постанові від 24.09.2025 у справі № 910/5971/24).
Крім того за змістом укладеного сторонами договору (пункт 3.2) гарантований покупець та продавець при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог щодо заборгованості за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом та заборгованості за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, що оформлюється сторонами в установленому законодавством порядку, але за взаємною згодою сторін.
Тобто в даному випадку зменшення рівня розрахунків відповідача з позивачем, як продавцем за «зеленим» тарифом, пропорційно до неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та відшкодування вартості відхилення може бути здійснено лише за взаємною згодою сторін.
У контексті викладеного судом встановлено, що під час розгляду даної справи відповідач направив на електронну адресу позивача лист № 41/109 від 14.01.2026 «Про погашення заборгованості», в якому повідомив позивача про можливість здійснити врегулювання відповідної взаємної заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з ч. 6 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії». До вказаного листа відповідач долучив проекти відповідних актів про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог.
Разом з тим, дослідивши вказані докази в судовому засіданні, встановлено, що акти (проекти) про зарахування зустрічних однорідних вимог не містять підписів уповноважених осіб відповідача, що підтверджується витягом з протоколу створення та перевірки удосконаленого електронного підпису від 20.03.2026, а відповідачем був підписаний лише лист з пропозицією про погашення заборгованості.
При цьому представник позивача категорично заперечував погодження такої пропозиції з боку ТОВ «Екотехнік-Тарасівці», що свідчить про відсутність взаємної згоди на зменшення рівня розрахунків відповідача з позивачем та виключає передбачену договором відповідну можливість.
Крім того слід зазначити, що умова із безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 ГК України, статтею 601 ЦК України, але вона випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Також Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 вказав, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог.
З урахуванням викладеного доводи відповідача про необхідність зменшення рівня розрахунків між сторонами є необґрунтованими.
З приводу посилань відповідача на форс-мажорні обставини, внаслідок яких сталося прострочення виконання зобов'язання, як на підставу звільнення від відповідальності, то суд їх також не бере до уваги з огляду на таке.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно причин невиконання гарантованим покупцем договору купівлі-продажу електричної енергії № 844/01 від 22.10.2029.
Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором купівлі-продажу електричної енергії, суд до уваги не приймає, адже зі змісту вказаного листа вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист був виданий ТПП без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов'язання (оплати поставленої електроенергії в строк). При цьому, зі свого боку, відповідач не надав будь-яких інших доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ним зобов'язань за вказаним договором.
Отже сама наявність вказаного листа ТПП не є підставою для звільнення ДП «Гарантований покупець» від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати поставленої електроенергії, а тому суд такі доводи відхиляє.
Усі інші доводи та заперечення сторін не спростовують зроблених судом висновків та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції з прав людини зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Екотехнік-Тарасівці» про стягнення з ДП «Гарантований покупець» боргу в сумі 139 323 822,83 грн підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судового збору, то суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, відповідно до яких судові витрати зі сплати судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Водночас суд враховує, що не дивлячись на зменшення позивачем розміру позовних вимог та часткового закриття провадження у справі, основний борг, який стягується судом у сумі 139 323 822,83 грн, підлягає оплаті судовим збором в максимальному розмірі 847 840,00 грн, відтак, судовий збір у вказаному розмірі покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнік-Тарасівці» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 149 313 877,00 грн в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 9 990 054,17 грн - закрити.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнік-Тарасівці» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 139 323 822,83 грн задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнік-Тарасівці» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48 ідентифікаційний код 38195808) заборгованість у сумі 139 323 822 (сто тридцять дев'ять мільйонів триста двадцять три тисячі вісімсот двадцять дві) грн 83 коп. та судовий збір у сумі 847 840,00 грн (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок грн) 00 коп.
Скорочене рішення оголошене в судовому засіданні 09 квітня 2026 року.
Повне рішення складене 20 квітня 2026 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Головіна К.І.