номер провадження справи 22/28/26
20.04.2026 Справа № 908/595/26
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В.,
розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/595/26
За позовом: Запорізького обласного центру зайнятості (вул. Незалежної України, буд. 56-а, м. Запоріжжя, 69126), має зареєстрований електронний кабінет
до відповідача: Фізичної особи-підприємця МИРОШКІНА ВАЛЕРІЯ ЮРІЙОВИЧА ( АДРЕСА_1 ), відсутній зареєстрований електронний кабінет
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство “ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001), має зареєстрований електронний кабінет
про стягнення 424' 603,00 грн.
09.03.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 435/01-22 від 27.02.2026) Запорізького обласного центру зайнятості до відповідача: Фізичної особи-підприємця МИРОШКІНА ВАЛЕРІЯ ЮРІЙОВИЧА про стягнення суми гранту у розмірі 424' 603,00 грн. на рахунок уповноваженого банку, з якого здійснювалося перерахування мікрогранту (АТ “ОЩАДБАНК»). Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору гранту від 13.02.2024, Порядком надання мікрогрантів на створення та розвиток власного бізнесу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.03.2026 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/595/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням позивача на підставі ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі Акціонерне товариство “ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Вказана ухвала доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів позивача та третьої особи 16.03.2026.
Ухвала, що надсилалася на адресу зареєстрованого місцезнаходження відповідача, була повернута до суду без вручення. Відповідач був повідомлений про судовий розгляд справи шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Судової влади в України у мережі Інтернет.
26.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшло пояснення третьої особи щодо позову, яке прийнято судом до розгляду.
15.04.2026 через канцелярію суду ФОП МИРОШКІН ВАЛЕРІЙ ЮРІЙОВИЧ подав заяву про зупинення провадження у справі у зв'язку з проходженням ним військової служби з 2022 року та перебування у зоні бойових дій.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК).
Загальновідомим фактом є широкомасштабний військовий напад 24.02.2022 російської федерації на територію України.
У зв'язку з цим Президент України Указом від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на момент прийняття цієї ухвали воєнний стан не скасований.
У пунктах 1 та 2 Указу Президент України постановив: оголосити та провести загальну мобілізацію; військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати визначені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24.02.2022 та станом на момент прийняття цієї ухвали в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. У свою чергу, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.
Норми п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що метою Конвенції є захист прав, які є не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними. Це зауваження стосується, зокрема, права на доступ до суду з огляду на те, яке важливе місце посідає право на справедливий судовий розгляд у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ейрі проти Ірландії" (Airey v. Ireland), заява № 6289/73, пункт 24, від 09.10.1979; рішення у справі "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, пункт 231, від 17.01.2012; рішення у справі "Вітковскі проти Польщі" (Witkowski v. Poland), заява № 21497/14, пункт 43, від 13.12.2018).
Отже, правила, визначені п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання "суд зобов'язаний" не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Щодо тлумачення терміну "переведені на воєнний стан" Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 зазначила, що Указом Президента України введено воєнний стан на всій території України. Цим же Указом на військове командування усіх рівнів покладено обов'язок здійснювати заходи, необхідні для забезпечення оборони України. Профільне законодавство, зокрема Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Закон України "Про оборону України", хоч і не використовує термін "переведення на воєнний стан", натомість оперує поняттям "переведення на організацію і штати воєнного часу". Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації. З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з'ясуванні питання щодо переведення певної військової частини "на воєнний стан". Юридичний статус з'єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.
Водночас приписи п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України не пов'язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може у будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (пп. 4-1 п. 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.
Велика Палата Верховного Суду у наведеній справі зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан" для цілей застосування п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Як визначив Верховний Суд у постанові від 04.12.2025 у справі № 904/4027/22, упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
До заяви про зупинення провадження у справі відповідачем додано копію довідки Військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2026 № 672, згідно якої ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , та копію військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого ОСОБА_2 , з якого вбачається проходження ним військової служби у вказаній Військовій частині.
Відтак, оскільки справа стосується прав та інтересів ФОП МИРОШКІНА В.Ю., але у зв'язку з перебуванням на військовій службі у Збройних Силах України він фактично не має можливості брати участь у судовому провадженні, суд вважає за необхідне заяву відповідача задовольнити та зупинити провадження у справі № 908/595/26 до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 227, п. 2 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Фізичної особи-підприємця МИРОШКІНА ВАЛЕРІЯ ЮРІЙОВИЧА про зупинення провадження у справі задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі № 908/595/26 до припинення перебування ОСОБА_4 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
3. Зобов'язати учасників справи повідомити господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 908/595/26, у п'ятиденний строк із дня їх усунення.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. Повний текст ухвали складений та підписаний 20.04.2026.
Суддя О.В. Ярешко