20.04.2026 Справа №20/414/07
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідач) - Педорича Станіслава Івановича, суддів - Корсуна Віталія Леонідовича, Мірошниченка Михайла Володимировича,
розглянувши заяву Державного підприємства «Енергоринок» вх.№7241/08-08/26 від 01.04.2026 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення від 01.09.2010 у справі №20/414/07
за позовом: Державного підприємства «Енергоринок» (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27)
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26)
про стягнення коштів,
орган виконання: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 00015622)
без виклику учасників справи,
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.09.2010 у №20/414/20 (колегія суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) - Кутіщева Н.С., судді - Ніколаєнко Р.А., Владимиренко І.В.) затверджено мирову угоду, умови якої викладено в резолютивній частині ухвали суду.
01.04.2026 через систему «Електронний суд» від позивача Державного підприємства «Енергоринок» надійшла заява про зобов'язання боржника АТ «Запоріжжяобленерго» подати до суду звіт про виконання судового рішення - ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.09.2010 у справі №20/414/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.04.2026 заяву про зобов'язання боржника подати до суду звіт про виконання судового рішення від 01.09.2010 у справі №20/414/20 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) - Педорич С.І., судді - Ніколаєнко Р.А., Владимиренко І.В.
Ураховуючи переведення судді Владимиренка І.В., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026, здійснено заміну у складі колегії суддів, замість судді Владимиренка І.В. визначено суддю Корсуна В.Л.
Ухвалою суду від 07.04.2026 прийнято до розгляду заяву ДП «Енергоринок» про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у справі №20/414/07, постановлено здійснювати розгляд заяви в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.04.2026, у зв'язку з перебуванням члена колегії судді Ніколаєнка Р.А. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів, замість судді Ніколаєнка Р.А. визначено суддю Федько О.А.
17.04.2026 суддя Федько О.А. подала заяву про самовідвід, яку мотивувала тим, що вона у 2013 році, здійснюючи адвокатську діяльність, надавала правничу допомогу Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926), яке є відповідачем у даній справі. За таких обставин, відповідно до ст. 35, 38 ГПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Ухвалою суду від 17.04.2026 заяву про самовідвід судді Федько О.А. від 17.04.2026 задоволено, відведено суддю Федько О.А. від участі у розгляді справи №20/414/07 за заявою Державного підприємства «Енергоринок» вх.№7241/08-08/26 від 01.04.2026 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення від 01.09.2010; справу №20/414/07 за заявою Державного підприємства «Енергоринок» вх.№7241/08-08/26 від 01.04.2026 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення від 01.09.2010 передано для повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 здійснено заміну у складі колегії суддів, замість судді Федько О.А. визначено суддю Мірошниченка М.В.
Заява прийнята до розгляду колегією суддів: головуючий суддя (доповідач) - Педорич.С.І., судді - Корсун В.Л., Мірошниченко М.В.
В обґрунтування заяви стягувач зазначає, що з відповідно до відкритих даних ЄДР засновником боржника - після зміни найменування Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, а згідно зі структурою власності АТ «Запоріжжяобленерго» (https://www.zoe.com.ua/wpcontent/uploads/2025/02/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83 %D1%80%D0%B0- %D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96- %D0%BD%D0%B0-31.12.2024.pdf ) 60,24% акцій належить АТ «Українські розподільні мережі» (засновником якого є Кабінет Міністрів України, 100% належить державі). Таким чином, АТ «Запоріжжяобленерго» є суб'єктом господарювання державного сектору економіки щодо якого підтверджено факт відкриття виконавчих проваджень (ВП №32172900 та ВП №32172902) та не виконання судового рішення у даній справі, що надає ДП «Енергоринок» право звернутися до суду з даною заявою, в порядку ст.3451 ГПК України.
Боржник подав заперечення на заяву стягувача (вх.№8185/08-08/26 від 13.04.2026), в яких зазначає, що АТ «Запоріжжяобленерго» в розумінні норми частини 3 статті 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» №185-V від 21.09.2006 (із змінами) та постанови Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 №1369 «Деякі питання Політики державної власності» не є суб'єктом державного сектору економіки. Це свідчить про відсутність у стягувача правових підстав для звернення з заявою до суду в порядку ст. 3451 ГПК України в рамках даної судової справи майнового характеру, просить у її задоволенні відмовити.
14.04.2026 від стягувача надішли додаткові пояснення щодо спростування доводів боржника (вх.8257/08-08/26 від 14.04.2026). Стягувач зазначає, що держава через створене нею АТ «Українські розподільні мережі» володіє 60,2475% АТ «Запоріжжяобленерго» та має право вирішального впливу на діяльність останнього, що беззаперечно свідчить про те, що АТ «Запоріжжяобленерго» відноситься до суб'єкта господарювання державного сектору економіки, на якого розповсюджуються норми ч.4 ст. 345-1 ГПК України. Звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку про те, що «власником майна, переданого державою до статутного капіталу товариства, є саме це товариство, а не держава» (214-216 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 №917/1212/21).
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву ДП «Енергоринок» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №20/414/07, колегія суддів дійшла висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання (частина 1 статті 1291 Конституції України).
Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі.
У силу статті 339 ГПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому розділом VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Господарського процесуального кодексу України.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в господарському судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав особи - заявника.
За приписами ч. 1 ст. 3451 ГПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах: про захист ділової репутації; що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; в інших спорах немайнового характеру.
Згідно із ч. 4 ст. 3451 ГПК України якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов'язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.
Відповідно до частини 1 статті 3452 ГПК України суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 3451 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.
Виходячи із змісту вказаних норм процесуального кодексу суд зобов'язує боржника подати звіт за умови подання стягувачем письмової заяви, невиконання боржником рішення і відкриття виконавчого провадження.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.09.2010 у справі №20/414/07 затверджено мирову угоду між Державним підприємством «Енергоринок» («Стягувач») та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (надалі - «Боржник») на стадії виконання ухвали Господарського суду Запорізької області про затвердження мирової угоди у справі №20/414/07 від 11.09.2009 на умовах, наведених в резолютивній частині цієї ухвали.
Зокрема, Боржник визнає вимоги Стягувача станом на 20.05.2010 про стягнення основного боргу за електроенергію, що виникла в такі періоди: серпень 2003 року, лютий 2004 року, вересень, жовтень, грудень 2006 року в сумі 56 064 949,35 грн (в т.ч. ПДВ 9 344 158,22 грн) (надалі - «заборгованість»). Стягувач надає Боржнику розстрочку погашення заборгованості в сумі 56 064 949,35 грн на нижченаведених умовах, а Боржник зобов'язується погасити заборгованість відповідно до нижченаведених умов. Погашення суми заборгованості за електроенергію здійснюється шляхом щомісячного перерахування Боржником згідно з графіком грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Стягувача № НОМЕР_1 у ГОУ ВАТ «Ощадбанк» із обов'язковим зазначенням у призначенні платежу реквізитів цієї Мирової угоди, періоду виникнення заборгованості, в погашення якої здійснюється платіж, в т.ч. ПДВ.
Загальний строк погашення заборгованості Боржника перед Стягувачем встановлюється до 31 грудня 2021 року (включно).
Перший платіж із погашення заборгованості, що підлягає реструктуризації за цією мировою угодою, повинен бути здійснений не пізніше 30 червня 2010 року. Кожний черговий платіж має бути здійснений Боржником не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з наведеним в резолютивній частині ухвали від 01.09.2010 графіком.
До поданої заяви стягувачем додано докази відкриття виконавчого провадження ВП №331461409 з виконання ухвали суду від 01.09.2010 у справі №20/414/07 - постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (м. Київ) від 27.02.2012.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (м. Київ) від 12.03.2026 зупинено виконавчі дії з примусового виконання ухвали №20414/07 від 01.09.2010.
Боржник у цій справі АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» є суб'єктом господарювання державного сектору економіки.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» суб'єктами господарювання державного сектору економіки є юридичні особи, єдиним учасником (засновником) яких є держава, а також юридичні особи, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належать державі або частка держави становить величину, що забезпечує їй право вирішального впливу на діяльність таких юридичних осіб.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.10.2025 засновником (учасником) АТ «Запоріжжяобленерго» є Міністерство палива та енергетики України, дані про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи відсутні, що є прерогативою та ознакою того, що Боржник є суб'єктом господарювання державного сектору економіки.
Відповідно до статуту АТ «Запоріжжяобленерго» (п.п.1.1, 1.2) акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» є юридичною особою із новим найменуванням у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту ПАТ «Запоріжжяобленерго» у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства».
У свою чергу, Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» було новим найменуванням відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго».
Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» є правонаступником усіх прав та обов'язків Державної акціонерної Енергопостачальної компанії «Запоріжжяобленерго».
Зі структури власності АТ «Запоріжжяобленерго» слідує, що 60,2475% Товариства належить Акціонерному товару «Українські розподільчі мережі» (АТ «УРМ»).
29.11.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1336 «Про утворення акціонерного товариства «Українські розподільні мережі».
Згідно з пунктом 1 вказаної постанови, утворено Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі», 100 відсотків акцій якого належить державі, а повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики.
Також, слід зазначити, що на сайті АТ «УРМ» (за посиланням https://www.udg-energy.com.ua/about-us/) містить інформація: «Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі» як єдиний, уповноважений Міністерством енергетики України орган, здійснює корпоративне управління державними пакетами акцій акціонерних товариств, які провадять діяльність у сфері розподілу електричної енергії».
Тож держава через створене нею АТ «УРМ» володіє 60,2475% АТ «Запоріжжяобленерго», що дає право вирішального впливу на діяльність останнього та свідчить про те, що АТ «Запоріжжяобленерго» відноситься до суб'єкта господарювання державного сектору економіки, на якого розповсюджуються норми ч.4 ст.3451 ГПК України.
Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку про те, що «власником майна, переданого державою до статутного капіталу товариства, є саме це товариство, а не держава».
Відповідно до пунктів 214-216 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 №917/1212/21 Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо зміни державної форми власності виключно шляхом приватизації виснує, що Закон України «Про приватизацію державного майна» не відносить до способів приватизації передання державного майна до статутного фонду (капіталу) заснованого нею акціонерного товариства, а тому державне майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100% акцій якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства) є державною власністю, і з огляду на свої висновки, викладені у цій постанові, відступає від висновку, сформульованого в постанові КАС ВС від 09 жовтня 2018 року у справі №826/11262/15, щодо того, що власником майна, переданого до статутного капіталу, є саме товариство, а не держава.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона відступає не від постанови у конкретній справі, а від висновку щодо застосування норм права. Цей висновок міг бути сформульований в одній або декількох постановах. Відсутність згадки повного переліку постанов, від висновку хоча б в одній із яких щодо застосування норм права Велика Палата Верховного Суду відступила, не означає, що відповідний висновок надалі застосовний (див. її постанови від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, пункт 42; № у ЄДРСР 106558740, від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц, пункт 43; № у ЄДРСР 108930839, від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22, пункт 66; № у ЄДРСР 111647957.
У разі коли Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, в раніше ухваленому нею рішенні чи рішенні Верховного Суду України, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів2 суди враховують висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 161/12771/15-ц, пункт 88, від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, пункт 93, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, пункт 27.3, від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц, пункт 49, від 30 червня 2020 року у справах № 264/5957/17, пункт 43, і № 727/2878/19, пункт 40, від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19, пункт 43, від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17, пункт 44, від 25 травня 2021 року у справі № 149/1499/18, пункт 31, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, пункт 7.20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, пункт 40, від 02 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18, пункт 92, від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, пункт 36, від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, пункт 67).
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36 «Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності» розмір пакета акцій (частки) державної власності АТ «Запоріжжяобленерго» складає 60,2475%.
При цьому 60,2475% акцій (часток) в статутному капіталі АТ «Запоріжжяобленерго», які належать державі, свідчить про те, що така частка держави забезпечує їй право вирішального впливу на діяльність товариства.
Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що таке товариство, відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» є суб'єктом господарювання державного сектору економіки.
Разом з тим, Указом Президента України від 28.08.2021 №452/2021 (https://www.president.gov.ua/documents/4522021-40021) введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.11.2021 «Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері».
Відповідно до п.12(а) зазначеного Рішення РНБОУ вирішила: Кабінетові Міністрів України разом із Фондом Державного майна України виключити з переліку об'єктів великої приватизації державної власності та переліку об'єктів малої приватизації державної власності належні державі пакети акцій операторів системи розподілу електричної енергії з подальшим визначенням Міністерства енергетики України органом управління такими пакетами акцій…
Згідно з пунктами 1, 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №1222-р «Деякі питання управління об'єктами державної власності» (https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-upravlinnya-obyektami-derzhavnoyi_vlasnosti-i150921-1222), внесено зміни у додаток до розпорядження КМУ від 16.01.2019 №36 «Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності», а саме виключено позиції, зокрема, щодо 60,2475% акцій (часток) АТ «Запоріжжяобленерго», а також передано Міністерству енергетики повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, згідно з додатком до цього розпорядження
Таким чином, завершення процедури приватизації 60,2475% державної частки АТ «Запоріжжяобленерго» не відбулося і вказана частка продовжує перебувати у власності держави, що кореспондується з уточненими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 №917/1212/21.
Доводи АТ «Запоріжжяобленерго», якими обґрунтовано заперечення боржника щодо заяви стягувача, спростовуються вищевикладеним, оскільки, як вбачається з вищенаведеного, АТ «Запоріжжяобленерго» є суб'єктом господарювання державного сектору економіки.
Частиною 4 статті 3452 ГПК України передбачено, що суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою.
Суд врахує обставини зупинення виконавчого провадження.
Проте, слід зазначити, що зупиненням примусового стягнення органами ДВС стягувач не позбавлений права виконання рішення суду боржником в добровільному порядку.
Тож, оскільки наразі виконавче провадження не закрито з підстав виконання судового рішення, наявні умови, за яких закон передбачає здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, підстав для відмови у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення від 01.09.2010 у даній справі немає.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ДП «ЕНЕРГОРИНОК» та зобов'язання АТ «Запоріжжяобленерго» подати звіт про виконання рішення (судового наказу) у цій справі.
Відповідно до ч. 3 статті 3452 ГПК України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно з ч. 6 ст. 3452 ГПК України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 3454 цього Кодексу.
Суд зазначає боржнику, що за приписами ст. 3453 ГПК України звіт боржника про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 234, 244, 3451, 3452 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти заяву Державного підприємства «Енергоринок» вх.№7241/08-08/26 від 01.04.2026 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення від 01.09.2010 у справі №20/414/07 до розгляду колегією суддів: головуючий суддя (доповідач) - Педорич С.І., судді - Корсун В.Л., Мірошниченко М.В.
2. Заяву Державного підприємства «Енергоринок» вх.№7241/08-08/26 від 01.04.2026 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення від 01.09.2010 у справі №20/414/07 задовольнити.
3. Зобов'язати Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», ідентифікаційний код 00130926 (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14) у строк протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали надати суду звіт про виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.09.2010 у справі №20/414/07.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 20.04.2026, та не підлягає оскарженню.
Головуючий судді С.І. Педорич
Суддя В.Л. Корсун
Суддя М.В. Мірошниченко