вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"20" квітня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/221/26
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Соватранс», с. Великі Лучки мукачівського району Закарпатської області
про стягнення 10 802,61 грн страхового відшкодування
секретар судового засідання Піпар А.Ю.,
учасники справи не викликались
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» звернулося до Господарського суду Закарпатської з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соватранс» 10 802,61 грн страхового відшкодування в порядку суброгації.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/221/26 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2026 року.
Ухвалою від 02 березня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
26 березня 2026 року від представника позивача на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява про закриття провадження у справі від 20.03.2026. У поданій заяві заявник зазначає про те, що борг та судовий збір відповідачем сплачений в повному обсязі після відкриття провадження у справі, а відтак відсутній предмет спору. До заяви долучені платіжні інструкції №349 від 17.03.2026 на суму 10 802,61 грн та №350 від 17.03.2026 на суму 3328,00 грн.
Згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) учасники справи мають право, зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
За приписами ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, заяви та клопотання сторін, оцінивши докази, які в них наявні, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що 25 березня 2020 року між Приватним акціонерним товариством «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», як Страховиком та Приватним акціонерним товариством «Миронівський хлібопродукт», як Страхувальником було укладено Договір добровільного наземного транспорту №06/107-69-001819/20 (далі - Договір).
Сертифікатом від 10.11.2022 до Договору Страховиком та Страхувальником погоджено перелік застрахованих транспортних засобів, серед яких - Scania P380 за державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Право власності Страховика на застрахований за Договором транспортний засіб марки Scania P380, 2012 року виписку, д.н.з. НОМЕР_1 підтверджується долученим до позовної заяви свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Пунктом 8.1 Договору встановлено, що загальна страхова сума визначається як сума страхових сум за кожним ЗТЗ (ЗДО), які приймаються на страхування, згідно з Сертифікатами ЗТЗ.
08 березня 2023 року о 09 год. 00 хв. в с. Степанці по вул. Польова, 1 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу марки Scania P380 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом Krone SD АІ495ЗХІ та транспортного засобу марки DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_3 із напівпричепом Schmitz Cargobull д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 березня 2023 року по справі № 697/524/23 встановлено, що означена дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , який керуючи DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_3 із напівпричепом Schmitz Cargobull д.н.з. НОМЕР_4 не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом Scania P380 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом Krone SD АІ495ЗХІ, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
У вказаній постанові зазначено також, що винуватець дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 працює водієм у ТОВ «Соватранс», а згідно з наданою позивачем відповіддю від Національної поліції України щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди 08.03.2023, власником транспортного засобу DAF FT XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом Schmitz Cargobull, д.н.з. НОМЕР_4 , з вини водія якого і скоєно ДТП є ТОВ «Соватранс» - відповідач у справі.
09.03.2023 року Філія «МХЛ Логістика» ПрАТ «МХП» звернулася до Страховика із заявою-повідомленням №230000717781 про випадок з транспортним засобом - Scania P380 д.н.з. НОМЕР_1 , зазначивши в ньому обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 08.03.2023 року.
Відповідно до ремонтної калькуляції №23-0717781 від 08.03.2023 загальна вартість ремонту транспортного засобу Scania P380 д.н.з. НОМЕР_1 становить 32 389,13 грн.
Згідно з оформленим Страховиком страховим актом №230000717781 від 09.03.2023 разом із розрахунком страхового відшкодування за Договором на підставі заяви Страхувальника про виплату страхового відшкодування, Страховиком на користь Страхувальника здійснено виплату страхової суми у розмірі 26 539,13 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР019120 від 09.03.2023 року.
За твердженням позивача, оскільки ним, як Страховиком, здійснено виплату страхового відшкодування за Договором на користь Страхувальника, а тому, відповідно до положень ст. 993 ЦК України, Закону України «Про страхування» в ПрАТ «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виникло право звернення із даним позовом в порядку суброгації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соватранс», водій якого на належному відповідачу транспортному засобу під час виконання трудових обов'язків був винуватцем ДТП та спричинив пошкодження застрахованого транспортного засобу.
Також, ПрАТ «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» вживалися заходи щодо досудового врегулювання даного спору, зокрема страхова компанія зверталася до ПрАТ «СК «Альфа Страхування», страхової компанії відповідача, з претензією від 10.03.2023 за №230000717781 про сплату виплаченого позивачем страхового відшкодування в сумі 26 539,13 грн.
У подальшому, розмір страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування ЕР-209142157 у розмірі 15 736,52 грн. був відшкодований ПрАТ «СК «Альфа Страхування», що підтверджується платіжною інструкцією №5844 від 10.05.2023.
Невиконання відповідачем обов'язку з відшкодування різниці між загальною сумою відшкодування за договором страхування транспортного засобу, яку виплатив позивач своєму страхувальнику та отриманою сумою від страхової компанії відповідача, що становить 10 802,61 грн (26 539,13 грн - 15 736,52 грн), слугувало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду, предметом якого визначено стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соватранс» 10 802,61 грн страхового відшкодування в порядку суброгації.
Водночас, як свідчать подані суду докази, відповідачем після відкриття провадження у цій справі добровільно сплачено суму боргу у розмірі 10 802,61 грн та судовий збір у розмірі 3328,00 грн, що підтверджується долученими до заяви позивача від 20.03.2026 платіжними інструкціями №349 від 17.03.2026 на суму 10 802,61 грн та №350 від 17.03.2026 на суму 3328,00 грн
В означеній заяві представник позивача просить суд закрити провадження у справі та зазначає про те, що у справі відсутній предмет спору у зв'язку зі погашенням відповідачем заявлених вимог у повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (аналогічної правової позиції притримується і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04).
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, а закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності свідчать про те, що в процесі розгляду даної справи відповідачем у повному обсязі сплачено 10 802,61 грн страхового відшкодування, стягнення якого є предметом спору в даній справі, у зв'язку з чим, враховуючи, що між сторонами відсутній спір, - провадження у справі підлягає закриттю згідно з п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
При цьому, суд зазначає, що ч. 3 ст. 231 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Частиною 4 статті 231 ГПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
За змістом ч.3 ст. 130 ГПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Судом встановлено, що у позовній заяві позивач зазначив про понесення судових витрат у виді сплаченого судового збору в розмірі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №ЗР022948 від 18.02.2026, наявною у матеріалах справи.
При цьому, відповідно до приписів ст. 124 ГПК України, позивачем було зазначено, що він не очікує понесення додаткових судових витрат у майбутньому, у зв'язку з чим попередній розрахунок суми судових витрат окремим документом до позовної заяви не додавався.
Після відкриття провадження у справі відповідачем було добровільно та в повному обсязі задоволено позовні вимоги, а також окремим платежем відшкодовано позивачу понесені ним витрати на сплату судового збору в сумі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №350 від 17.03.2026, доданою до заяви про закриття провадження від 20.03.2026.
Враховуючи, що задоволення позовних вимог та відшкодування судових витрат відбулося відповідачем після пред'явлення позову та відкриття провадження у справі, відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
З огляду на добровільну компенсацію відповідачем суми судового збору безпосередньо позивачу, суд доходить висновку, що питання розподілу судових витрат є врегульованим, а витрати позивача - відшкодованими у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 18, 42, ч. 9 ст. 129, ч.3 ст. 130, п. 2 ч.1 ст. 231, ст.ст. 232-235, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Закрити провадження у справі № 907/221/26 у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20 квітня 2026 року.
Суддя Р.М. Лучко