вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
20.04.2026м. ДніпроСправа № 904/969/26
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 63 953,66грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" втрати від інфляції у розмірі 47 943,40грн та 3% річних у розмірі 16 010,26грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" від 14.12.2017, а також договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 01.07.2020.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 489 767,16грн - плати за користування вагонами, 16 445,52грн - збору за зберігання вантажу, 7 593,19грн - судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 у справі №904/548/25 залишено без змін.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховані 3 % річних у розмірі 16 010,26грн за період з 26.11.2024 по 16.12.2025 та інфляційні збитки у розмірі 47 943,40грн за період з грудня 2024 року по грудень 2025 року.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що спірним договором не визначено строк виконання відповідачем обов'язку з оплати послуг у разі не підписання ним таких документів або наявності спору щодо наданих послуг. Правила розрахунків за перевезення вантажів також не визначають строку виконання замовником (вантажовласником) обов'язку з оплати наданих перевізником послуг у випадку наявності спірних питань між сторонами договору. Обставини, встановлені судом у справі № 904/548/25, свідчать про те, що між сторонами у позасудовому порядку не було досягнуто згоди щодо плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Тому стягнення здійснювалось у судовому порядку за позовом залізниці. З огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед позивачем безпосередньо пов'язано з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 по справі № 904/548/25, яке набрало законної сили 09.12.2025 (аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі №904/256/24, від 01.08.2025 у справі №904/1561/25 та від 29.09.2025 у справі № 904/1290/25). За розрахунком відповідача 3% річних складають 291,25грн. Інфляційні втрати, на думку відповідача, нарахуванню не підлягають, оскільки прострочення тривало неповний місяць.
У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача. Позивач вважає, що зобов'язання не є таким, що виникло з рішення суду. Виходячи з положень чинного законодавства, договору та інших доказів, у відповідача виник обов'язок внести плату за користування вагонами і збору за зберігання вантажу з моменту надання таких послуг та фіксації їх надання у відповідних документах (відомостях плати, накопичувальних картках).
Ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами). Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Аналогічну правову позицію містять постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 по справі №904/2745/24, від 11.03.2025 по справі №904/2453/24, від 25.03.2025 по справі №904/2746/24, від 29.04.2025 по справі №904/2452/24, від 21.05.2025 по справі №904/2917/24, від 16.09.2025 по справі №904/1367/25, від 17.11.2025 по справі №904/3734/25, від 03.02.2026 по справі №904/2466/25, від 10.02.2026 по справі 904/4434/25, від 10.02.2026 по справі №904/3616/25, від 10.02.2026 по справі №904/3275/25, від 11.02.2026 по справі №904/3850/25, від09.03.2026 по справі №904/5342/25.
Також позивач просить поновити строк для надання відповіді на відзив по справі № 904/969/26. З огляду на продовжену по теперішній час дію воєнного стану, значну кількість повітряних тривог та необхідність перебування в укритті, а також аварійні та стабілізаційні відключення електроенергії в м. Кривий Ріг, надати відповідь на відзив у справі №904/969/26 в строк, визначений ухвалою господарського суду, не виявилося за можливе.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України).
Наведені норми пов'язують можливість поновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Частиною першою статті 14 ГПК України визначено принцип диспозитивності, що полягає в обов'язку суду здійснювати розгляд справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, з урахуванням конкретних обставин, суд вважає за можливе задовольнити клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та поновити позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, прийняти відповідь на відзив на позовну заяву та долучити до матеріалів справи.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 справу №904/969/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 489 767,16грн - плати за користування вагонами, 16 445,52грн - збору за зберігання вантажу, 7 593,19грн - судового збору (а.с. 67-70).
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 у справі №904/548/25 залишено без змін (а.с. 62-66).
Рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 у справі №904/548/25, встановлено таке.
14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
На виконання вказаного договору, у листопаді 2024 року на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" прибув поїзд № 2523, індекс 4005-72-4573 у складі 57 порожніх вагонів.
В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Терни Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ "Північний ГЗК". Перевезення було оформлене накладними №№ 40335895, 40338972, 40338964, 40339012, 40335929, 40339020, 40335978, 40338923, 40338956, 40338931, 40343709, 40343717, 40339087, 40343741, 40343725, 40343733, 40339038, 40343683, 40343691, 40343816, 40343857, 40343832, 40343865, 40343774, 40343873, 40343790, 40343808, 40343766, 40345936, 40345944, 40343931, 40345969, 40345977, 40343881, 40343899, 40343907, 40343923, 40346041, 40346033, 40346082, 40346058, 40346009, 40346074, 40346025, 40346017, 40345985, 40345993, 40346132, 40346140, 40346181, 40346157, 40346090, 40346116, 40346124, 40346108.
16.11.2024 о 7:05год у зв'язку з тим, що на станції призначення Терни на той час сталося скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше, і не були забрані ним на свою під'їзну колію, було видано наказ № 265 про затримку вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Савро Придніпровської залізниці.
На виконання наказу на станції Савро було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 30 від 16.11.2024 і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
19.11.2024 о 17:15 год було видано наказ № 277 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Савро було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 30 від 19.11.2024.
16.11.2024 о 7:07 год з тієї ж причини було видано наказ № 266 про затримку вагонів поїзда №3003, індекс 4568-73-4573 у складі 57 порожніх вагонів, що прямували на адресу відповідача, на підходах до станції призначення, а саме на станції Жовті Води-1 Придніпровської залізниці.
В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Терни Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ "Північний ГЗК". Перевезення було оформлене накладними №№ 40262446, 40262461, 40262479, 40262529, 40262511,40262651, 40262636, 40262644, 40264608, 40262669, 40262578, 40262537, 40262552, 40262628, 40291874, 40291882, 40291452, 40291478, 40291858, 40291866, 20028, 20957, 20961, 20962, 20018, 20031, 20036, 20974, 20975, 20043, 20022, 20019, 20016, 20020, 20017, 20959, 20960, 20964, 20958, 20973, 20966, 20971, 20972, 20039, 20041, 20021, 20969, 20967, 20965, 20963,20024, 20968, 20956, 64963.
На виконання наказу на станції Жовті Води-1 було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) №14 від 16.11.2024 і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
20.11.2024 у 0:30 год було видано наказ №278 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Жовті Води-1 було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 14 від 20.11.2024.
19.11.2024 о 23:50 год з тієї ж причини було видано наказ № 268 про затримку вагонів поїзда №2801, індекс 3700-11-4573 у складі 57 порожніх вагонів, що прямували на адресу відповідача, на підходах до станції призначення, а саме на станції Савро Придніпровської залізниці.
В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Терни Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ "Північний ГЗК". Перевезення було оформлене накладними №№ 21143, 21127, 21128, 21133, 21130, 21132, 21135, 21131, 21134, 21125, 21121, 21123, 21124, 21126, 21122, 21408, 21401, 21406, 21400, 21398, 21404, 21136, 21140, 21139, 21115, 21129, 65212, 65211, 65210, 21138, 21403, 21407, 21399, 21402, 21405, 21397, 21409, 65209, 65205, 65206, 65221, 65207, 65218, 65219, 65220, 65217, 65213, 65214, 65215, 65216, 65200, 65199, 65198, 65201, 21120, 65197, 21142.
На виконання наказу на станції Савро було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) №31 від 19.11.2024 і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
21.11.2024 о 9:48 год було видано наказ №279 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Савро було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 31 від 21.11.2024.
20.11.2024 о 9:53 год з тієї ж причини було видано наказ №269 про затримку вагонів поїзда № 3004, індекс 4500-207-4573 у складі 53 порожніх вагонів, що прямували на адресу відповідача, на підходах до станції призначення, а саме на станції Савро Придніпровської залізниці.
В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Терни Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ "Північний ГЗК". Перевезення було оформлене накладними №№45348695, 45348679, 45348687, 40414377, 45348703, 40414393, 45302775, 45348711, 45341963, 45348794, 45348810, 45348828, 45348836, 45349156, 45348752, 45348778, 45348786, 45365780, 45365723, 45365822, 45366929, 45365673, 45365715, 45349164, 45365624, 45365707, 45371747, 45371754, 45371762, 45371804, 45371820, 45371861, 45367133, 45371705, 45371721, 45374832, 45374840, 45374949, 45374881, 45372257, 45374105, 45373867, 45374204, 45383726, 45384435, 45383734, 45384682, 45388097, 45383692, 45375862, 45374956, 45383700, 45388451, 45388105, 45388477, 45388170.
На виконання наказу на станції Савро було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) №32 від 20.11.2024 і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
22.11.2024 о 6:03 год було видано наказ №280 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Савро було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 32 від 22.11.2024.
22.11.2024 о 13:00 год з тієї ж причини було видано наказ №270 про затримку вагонів поїзда №3021, індекс 4568-86-4573 у складі 59 порожніх вагонів, що прямували на адресу відповідача, на підходах до станції призначення, а саме на станції Савро Придніпровської залізниці.
В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Терни Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ "Північний ГЗК". Перевезення було оформлене накладними №№ 40184996, 40184970, 40184483, 40184988, 40184467, 40184962, 40184475, 40184384, 40185068, 40185076, 40185092, 40329146, 40329179, 40398885, 40398901, 40414336, 40414328, 40414344, 40414294, 40398943, 40414369, 40414302, 40414286, 40414260, 40414377, 40414393, 65203, 65202, 65196, 40027, 21559, 21571, 21568, 65225, 65224, 65235, 65234, 65233, 20871, 20874, 20880, 20884, 20883, 20860, 20882, 20872, 20873, 65208, 65231, 65230, 65229, 65228, 65227, 65226, 65223, 65222, 65232, 65236.
На виконання наказу на станції Савро було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) №33 від 22.11.2024 і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
23.11.2024 о 2:12 год було видано наказ №281 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Савро було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 33 від 23.11.2024.
22.11.2024 о 15:35 год з тієї ж причини було видано наказ №271 про затримку вагонів поїзда №2620, індекс 4500-416-4573 у складі 57 порожніх вагонів, що прямували на адресу Відповідача, на підходах до станції призначення, а саме на станції Жовті Води-1 Придніпровської залізниці.
В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Терни Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ "Північний ГЗК". Перевезення було оформлене накладними №№ 45383726, 45384435, 45383734, 45384682, 45388097, 45383692, 45383700, 45388451, 45388105, 45388477, 45388170, 45388485, 45388147, 45388493, 45388121, 45388139, 45388923, 45414224, 45414265, 45414232, 45414331, 45414356, 45388501, 45388899, 45388915, 45420379, 45420361, 45420387, 45420395, 45420403, 45414497, 45418548, 45418555, 45418571, 45427101, 45433752, 45427119, 45433083, 45420411, 45427093, 45420452, 45425287, 45437068, 45437308, 45437340, 45433844, 45434537, 45302775.
На виконання наказу на станції Жовті Води-1 було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) №15 від 22.11.2024 і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
23.11.2024 о 3:40 год було видано наказ №282 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Жовті Води-1 було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) №15 від 23.11.2024.
Оскільки, ПАТ "Північний ГЗК" несвоєчасно забирало вагони на свою під'їзну колію, станцією Терни були складені акти про затримку ф.ГУ-23 № 2311, 2312, 2316, 2317, 2318, 2324, 2332, 2337, 2343, 2344, 2345, 2348, 2349, 2353, 2358, 2359, 2363, 2364, 2367, 2374, 2375, 2376, 2382, 2387, 2388, 2389, 2392, 2393, 2404, 2405, 2406, 2407, 2412, 2413, 2420, 2421, 2422, 2425, 2426, 2427, 2430, 2431, 2442, 2449, 2452, що підписані представниками станції і відповідача.
Плату за користування вагонами з цього поїзда було включено до відомостей № 21119055, 21119057, 22119058, 22119060, 22119061, 25119064, 25119065, 25119066, 25119068, 25119073, 25119074, 26119076, 23119063, 20119066, 21119067, 24119068, 23119069, 23119070, 24119071, 24119072, 24119073, 25119069, 25119070, 25119071, 25119072, 29119077, 29119078, 28119074, 07129079 та збір за зберігання вантажу, який включено до накопичувальної картки №№ 21119016, 21119017, 22119021, 23119022 на загальну суму 506 212,68 грн.
У зв'язку з наявністю у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальних картках зауважень відповідача, спірні суми позивачем не були стягнуті з особового рахунку.
Матеріалами справи підтверджується, що станціями призначення та затримки оформлені відповідні документи, у тому числі актами загальної форми ГУ-23 згідно із Тарифним керівництвом № 1 розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями №№ 21119055, 21119057, 22119058, 22119060, 22119061, 25119064, 25119065, 25119066, 25119068, 25119073, 25119074, 26119076, 23119063, 20119066, 21119067, 24119068, 23119069, 23119070, 24119071, 24119072, 24119073, 25119069, 25119070, 25119071, 25119072, 29119077, 29119078, 28119074, 07129079 та збір за зберігання вантажу, який включено до накопичувальних карток №№ 21119016, 21119017, 22119021, 23119022 на загальну суму 506 212,68 грн.
Дослідивши розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, здійснені позивачем та додані до позовної заяви, суд прийшов до висновку, що вони є такими, що виконані у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованими та арифметично вірними.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі №904/548/25 підлягають задоволенню повністю зі стягненням з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 489 767,16грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 16 445,52грн.
За приписами частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 16.12.2020 у справі №914/554/19, від 30.08.2022 у справі №904/1427/21, від 13.12.2022 у справі №910/10564/20 викладено такі загальні висновки щодо застосування частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.
У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.
Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
З огляду на положення частини четвертої ст. 75 ГПК України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 у справі №904/548/25 носить преюдиційний характер для даної справи, відповідно факти встановлені у судовому рішенні у справі №904/548/25 не підлягають доказуванню в даній справі.
13.01.2026 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025, та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2025, які набрали законної сили 09.12.2025, видано наказ №904/548/25 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 489 767,16грн - плати за користування вагонами, 16 445,52грн - збору за зберігання вантажу, 7 593,19грн - судового збору.
На виконання рішення господарського суду Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 506 212,68грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4500087222 від 17.12.2025 (а.с. 135).
Окрім того, відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1. відправника/одержувача 5344; 2. платника 2558000 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером (а.с. 61).
Повідомлення підписано електронним підписом начальника відділу договорів та тарифів служби комерційної роботи та маркетингу РФ "Придніпровська залізниця" Дубовик Тетяною Вікторівною 01.07.2020 о 09:33.
Таким чином, 01.07.2020 між АТ "Українська залізниця" та ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі (а.с. 9-26).
Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою (п. 1.1 договору).
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (п. 1.4 договору).
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 договору).
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (п. 1.10 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов'язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.4); відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.5); у строки, встановлені розд.4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п. 2.1.7).
Відповідно до п. 2.3 договору перевізник зобов'язаний, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (п. 2.3.2); складати документи, передбачені п. 1.3, 1.4 та розд. 4 договору, щодо нарахування сум платежів (п. 2.3.5).
Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях не загального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (п. 3.4 договору).
Розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" (п. 4.1 договору).
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 договору).
Відтак, на момент виникнення спору між АТ "Українська залізниця" та ПАТ "ПівнГЗК" були укладені та діяли договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань в частині оплати плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу з 26.11.2024 до 16.12.2025.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання з оплати плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно частини п'ятої ст. 307 ГК України (що діяв на час виникнення спірних відносин), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, які відповідають положенням частин першої, сьомої статті 194 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Укладеним сторонами договором про надання послуг з організації перевезення №45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 передбачений обов'язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (п. 2.1.4 договору).
Замовник зобов'язаний підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п. 2.1.7 договору).
Відповідно до пункту 1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / збирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Згідно з пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Беручи до уваги факти, встановлені у справі №904/548/25, рішення, яке набрало законної сили, відповідач підписав вищевказані відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92.
Вказане унеможливило списання залізницею плати за користування вагонами за відомістю плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу за накопичувальною карткою.
При цьому, з огляду на умови пункту 2.1.7 договору обов'язок підписати означені накопичувальні картки та відомості плати у відповідача виник після двох робочих днів від дня надання послуг, що підтверджується одним із документів передбачених п. 1.4 договору.
Оплата послуг перевізника здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Тобто, отримання залізницею коштів поставлене в залежність від виконання відповідачем певних дій, зокрема, підписання накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами без заперечень. При цьому, в силу пункту 1.4 договору надання послуг може підтверджуватись, зокрема, накопичувальною карткою та відомістю плати за користування вагонами, які з боку відповідача повинні підписуватись не пізніше двох робочих днів від дня їх складення.
Беручи до уваги факти, встановлені у справі №904/548/25, у відповідача виник обов'язок внести плату за користування вагонами з моменту надання таких послуг та фіксації їх надання у відповідних документах (відомостях плати та накопичувальних картках тощо).
Разом з тим, ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливило отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами).
Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
Відтак, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність строку для оплати наданих послуг спростовується умовами укладеного між сторонами договору.
З огляду на законодавчо встановлений порядок оплати спірних у даній справі послуг (автоматичне списання з рахунку відповідача), оплата за надані залізницею послуги здійснюється негайно в день підписання (оформлення) накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу. Отже, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню з дня, наступного за днем оформлення накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі №904/1367/25, від 04.11.2025 у справі № 904/3735/25, від 30.03.2026 у справі №904/5487/25, від 02.04.2026 у справі №904/5794/25, від 06.04.2026 у справі №904/5793/25).
За порушення строків внесення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу позивач нарахував (по кожній відомості плати за користування вагонами окремо) та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 16 010,26грн за період з 26.11.2024 по 16.12.2025 та інфляційні збитки у розмірі 47 943,40грн за період з грудня 2024 року по грудень 2025 року включно.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Припис частини другої ст. 625 ЦК України застосовується судом за наявності порушення боржником будь-якого грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати
Отже, обов'язок зі сплати 3% річних та інфляційних втрат виникає безпосередньо з Цивільного кодексу України.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних судом та втрат від інфляції встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% та інфляційних втрат, які обґрунтовані нормою ст. 625 ЦК України, що підлягає застосуванню у разі порушення грошового зобов'язання, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №503 (#2159380551405) від 05.02.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 6, 148).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 662,40грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 63 953,66грн - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00191023; м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область; 50079) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150) 3% річних у розмірі 16 010,26грн (шістнадцять тисяч десять гривень 26коп.), втрати від інфляції у розмірі 47 943,40грн (сорок сім тисяч дев'ятсот сорок три гривні 40коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40коп.), видати наказ
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 20.04.2026
Суддя Н.М. Євстигнеєва