вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
20.04.2026м. ДніпроСправа № 904/697/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орайзен Актив»
про стягнення пені у розмірі 112752грн
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орайзен Актив» з позовом про стягнення пені у розмірі 112752грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язання зі своєчасної поставки товару на підставі договору від 19.11.2025 №650/ВОЗ-2025.
Позивач вказав про отримання особисто уповноваженим представником відповідача заявок від 25.11.2025 №78/1/10/1-5987-2025, від 05.12.2025 №78/1/10/1-6248-2025 про поставку товару у визначеній кількості.
Позивач повідомив, що відповідач повинен був поставити товар
- до 27.11.2025 та до 28.11.2025 на підставі заявки від 25.11.2025 №78/1/10/1-5987-2025;
- до 18.12.2025 на підставі заявки від 05.12.2025 №78/1/10/1-6248-2025.
Позивач послався на видаткові накладні №ОР_0000310/3078, №ОР_0000321/3078, №ОР_0000333/3057, №ОР_0000334/3018, №ОР_0000321/3078, №ОР_0000322/3078, №ОР_0000323/3078 та зазначив, що відповідач порушив строки поставки та поставив товар лише 26.12.2025.
На підставі пункту 8.3 договору від 19.11.2025 №650/ВОЗ-2025 за порушення строків поставки позивач нарахував та заявив до стягнення:
1) за заявкою від 25.11.2025 №78/1/10/1-5987-2025:
- пеню у розмірі 24360грн за період 28.11.2025 - 25.12.2025 (0,1% вартості товару в сумі 870000грн = 870грн х 28 днів);
- пеню у розмірі 24360грн за період 28.11.2025 - 25.12.2025 (0,1% вартості товару в сумі 870000грн = 870грн х 28 днів);
- пеню у розмірі 23490грн за період 29.11.2025 - 25.12.2025 (0,1% вартості товару в сумі 870000грн = 870грн х 27 днів);
- пеню у розмірі 23490грн за період 29.11.2025 - 25.12.2025 (0,1% вартості товару в сумі 870000грн = 870грн х 27 днів);
2) за заявкою від 05.12.2025 №78/1/10/1-6248-2025:
- пеню у розмірі 17052грн за період 19.12.2025 - 25.12.2025 (0,1% вартості товару в сумі 2436000грн = 2436грн х 7 днів).
Позивач вказав про направлення на адресу відповідача претензії від 16.01.2026 №78/1/5/1-263-2026 про сплату пені за порушення строків поставки товару.
Позивач просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 20.02.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 20.02.2026 о 18:58год.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 09.03.2026 включно.
На адресу суду 09.03.2026 надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив відповідача від 06.03.2026 про незгоду із заявленими вимогами.
Відповідач вказав про наявність підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, з огляду на відсутність обґрунтування розміру збитків позивача і поставку товару у повному обсязі.
На адресу суду 12.03.2026 надійшла сформована в системі «Електронний суд» відповідь позивача на відзив.
Позивач стверджував, що не має доводити завдання чи не завдання відповідачем позивачеві збитків. Договором передбачена відповідальність у вигляді неустойки за порушення зобов'язань за договору, яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Позивач зазначив, що є безпідставними посилання відповідача на недоведення позивачем розміру збитків.
Позивач вказав, що відповідач не довів наявності підстав для зменшення розміру неустойки.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орайзен Актив» (далі - постачальник) укладений договір від 19.11.2025 №650/ВОЗ-2025 (далі - договір від 19.11.2025).
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 договору від 19.11.2025 постачальник зобов'язався проставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (додаток №1), а замовник - прийняти та оплатити такі товари.
Найменування та кількість товару зазначена у додатку №1 до договору.
У специфікації (додатку №1 до договору від 19.11.2025) сторони узгодили найменування, строк поставки, кількість та ціну товару. Товар мав бути поставлений визначеними партіями у строк - до 30.11.2025; до 20.12.2025. Ціна за одиницю товару - 174грн(без ПДВ). Загальна вартість товару дорівнювала 5916000грн (з 20% ПДВ).
З урахуванням податку на додану вартість, ціна за одиницю товару становила 208грн80коп (з 20% ПДВ).
Згідно з пунктом 2.1 договору від 19.11.2025 якість товару, що поставляється постачальником, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів і Технічному опису (додаток №2 до договору).
Пунктом 4.1 договору від 19.11.2025 визначено, що ціна договору дорівнює 5916000грн (з 20% ПДВ).
Відповідно до пунктів 5.1-5.4 договору від 19.11.2025 розрахунки за товар, що поставляється без порушень строків або вимог щодо якості, або тари, або упаковки, або маркування, проводяться замовником шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів або до 10 календарних днів у випадку поставки продовольчого товару вітчизняного виробництва (згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 №650 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану»), з дати прийняття товару на склад замовника та/або на склади товароодержувачів, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній.
Платником за договором є замовник. Одержувачем товару за договором є замовник та/або товароодержувач.
Датою розрахунків за договором вважають день надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника та/або замовника.
Зазначені в пунктах 8.3, 8.4, 8.4.1 та 8.5 розділу 8 договору платежі (неустойка) постачальник зобов'язаний провести шляхом перерахування відповідних сум коштів на користь замовника протягом 5 календарних днів з дня отримання претензії замовника. Постачальник (його уповноважений представник) зобов'язаний отримати нарочно претензію замовника. У разі надсилання претензії замовника засобами поштового зв'язку цінним листом з описом вкладеного чи рекомендованим листом, вона вважається врученою виконавцю в день отримання замовником фіскального чеку про сплату поштового відправлення.
У випадку порушення постачальником строку виконання вказаного грошового зобов'язання, замовник залишає за собою право сплатити за фактично поставлену кількість товару (партію товару) суму коштів, яка буде зменшена на суму коштів, які нараховані претензією замовника. На підставі статей 546 та 594 Цивільного кодексу України вказані кошти притримуються замовником до повної сплати постачальником сум коштів, нарахованих претензією замовника або до їх стягнення на користь замовника в судовому порядку. Про притримання коштів замовник повідомляє постачальника разом з претензією.
Пунктами 6.1-6.3, 6.7 договору від 19.11.2025 визначено, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника та продубльована на електронну адресу зазначену в розділі 15 договору. Надіслана письмова заявка засобами поштового зв'язку вважається врученою постачальнику з дня отримання замовником фіскального чеку про сплату поштового відправлення.
У письмовій заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.
У випадку корегування інформації, яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами телефонного зв'язку з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.
Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження товароодержувачів. Конкретний перелік місць постачання буде визначений заявкою(-ами) замовника.
У разі відсутності у замовника та/або товароодержувача складських приміщень для зберігання товару замовник та/або товороодержувач може укласти договір про тимчасове зберігання товару, відповідно до якого приймання товару може здійснюватися в місцях відповідного зберігання товару.
Поставка товару здійснюється постачальником власними силами та засобами.
Право власності на товар переходить від постачальника до замовника (товароодержувача) після прийняття товару на склад замовника (товароодержувача), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару замовником (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою замовника (товароодержувача) на видатковій накладній.
У підпункті 7.3.1 пункту 7.3 договору від 19.11.2025 сторони визначили, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених договором.
Згідно з пунктами 8.1, 8.3, 8.9 договору від 19.11.2025 за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного кодексу України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та договором.
За порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від договору в повному обсязі.
Сторони домовилися, що за прострочення виконання постачальником зобов'язань за договором, нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 12.1 договору від 19.11.2025 передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії договору продовжується автоматично, у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2025.
На виконання умов договору від 19.11.2025 позивач звернувся до відповідача із заявками:
- від 25.11.2025 №78/1/10/1-5987-2025 про поставку за визначеними у заявці адресами партій товару до 27.11.2025 у кількості 10000шт, до 28.11.2025 у кількості 10000шт. На підтвердження отримання постачальником заявки замовника 25.11.2025 позивач надав копію заявки, підписану представником відповідача Савченко К.С. (довіреність від 25.11.2025);
- від 05.12.2025 №78/1/10/1-6248-2025 про поставку за визначеною у заявці адресою до 18.12.2025 товару у кількості 14000шт. На підтвердження отримання постачальником заявки замовника 05.12.2025 позивач надав копію заявки, підписану представником відповідача Басараб Н.М. (довіреність від 01.10.2025).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином постачальник був зобов'язаний поставити:
- у строк до 27.11.2025 товар на суму 2088000грн (з ПДВ);
- у строк до 28.11.2025 товар на суму 2088000грн (з ПДВ)
- у строк до 18.12.2025 товар на суму 2923200грн (з ПДВ).
Згідно з підписаними сторонами видатковими накладними постачальник поставив замовнику товар:
- від 26.12.2025 №ОР_0000310/3078 на суму 870000грн(з ПДВ);
- від 26.12.2025 №ОР_0000321/3078 на суму 1102290грн(з ПДВ);
- від 26.12.2025 №ОР_0000322/3078 на суму 1102290грн(з ПДВ);
- від 26.12.2025 №ОР_0000323/3078 на суму 1101420грн(з ПДВ);
- від 26.12.2025 №ОР_0000333/3057 на суму 870000грн(з ПДВ);
- від 26.12.2025 №ОР_0000334/3018 на суму 870000грн(з ПДВ).
Позивач направляв на адресу відповідача претензію від 16.01.2026 №78/1/5/1-263-2026 про сплату пені у розмірі 112752грн за порушення строків поставки товару. Відповідач не надав відповідь на претензію, не сплатив пеню у розмірі 112752грн.
Статтями 610-612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підставі пункту 8.3 договору від 19.11.2025 за порушення строку поставки товару позивач нарахував та заявив до стягнення пеню на загальну суму 112752грн, що складається з сум:
1) за заявкою від 25.11.2025 №78/1/10/1-5987-2025:
- пеню у розмірі 24360грн за період 28.11.2025 - 25.12.2025 (0,1% вартості товару в сумі 870000грн = 870грн х 28 днів);
- пеню у розмірі 24360грн за період 28.11.2025 - 25.12.2025 (0,1% вартості товару в сумі 870000грн = 870грн х 28 днів);
- пеню у розмірі 23490грн за період 29.11.2025 - 25.12.2025 (0,1% вартості товару в сумі 870000грн = 870грн х 27 днів);
- пеню у розмірі 23490грн за період 29.11.2025 - 25.12.2025 (0,1% вартості товару в сумі 870000грн = 870грн х 27 днів);
2) за заявкою від 05.12.2025 №78/1/10/1-6248-2025:
- пеню у розмірі 17052грн за період 19.12.2025 - 25.12.2025 (0,1% вартості товару в сумі 2436000грн = 2436грн х 7 днів).
Суд перевірив складені позивачем розрахунок пені. Розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 112752грн підлягають задоволенню.
З приводу зазначених відповідачем у відзиві підстав для зменшення розміру неустойки суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 23.01.2021 №921/580/19, від 26.01.2021 №916/880/20.
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі у справі №914/2252/18, від 30.09.2019 у справі №905/1742/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20.
В матеріалах справи відсутні докази неможливості своєчасного виконання відповідачем зобов'язання зі сплати пені. Разом з відзивом відповідач не надав суду докази існування обставин, що ускладнювали виконання відповідачем зобов'язань з оплати пені. Тому суд залишає без задоволення клопотання відповідача про зменшення неустойки.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 2662грн40коп.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 14, 41, 42, 73, 74, 76, 77, 78, 86, 91, 120, 129, 178, 237, 238, 240, 241, 242, 250-252 Господарського процесуального кодексу України суд,
Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орайзен Актив" про стягнення пені у розмірі 112752грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орайзен Актив" (Ідентифікаційний код 45529249; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро. вул. Січових стрільців, буд. 5) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (Ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) пеню у розмірі 112752грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662грн40коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова