08 квітня 2026 року м. Харків Справа №917/1885/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Довгань А.О.,
за участю представників:
прокуратури - Полякова С.О., службове посвідчення №072827 від 01.03.2023 року;
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керівника Полтавської обласної прокуратури (вх.№209П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Тимощенко О.М., в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (повне рішення складено 12.01.2026) у справі №917/1885/25
за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, м. Полтава,
в інтересах держави в особі Відділу освіти Глобинської міської ради, м. Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область,
до Фізичної особи-підприємця Гутмана Іллі Володимировича, с. Набережне (з), Глобинський район, Полтавська область,
про стягнення 136222,56 грн,
До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Глобинської міської ради до відповідача - фізичної особи-підприємця Гутмана Іллі Володимировича про стягнення штрафних санкцій за наслідком неналежного виконання умов договору №2710-23 від 31.10.2023 у розмірі 136222,56 грн, з яких: 75122,56 грн - пеня, 61100,00 грн - 10% штрафу.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Гутмана Іллі Володимировича на користь Відділу освіти Глобинської міської ради 61100,00 грн штрафу. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Гутмана Іллі Володимировича на користь Полтавської обласної прокуратури 1358,15 грн судового збору. Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури до Державного бюджету України 605,60 грн судового збору.
Керівник Полтавської обласної прокуратури з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:
- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 у справі №917/1885/25 в частині відмови у стягненні з фізичної особи-підприємця Гутмана Іллі Володимировича на користь Відділу освіти Глобинської міської ради за невиконання зобов'язань за договором №2710-23 від 31.10.2023 неустойки у розмірі 75122,56 грн;
- ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовну заяву прокурора в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Гутмана Іллі Володимировича на користь Відділу освіти Глобинської міської ради неустойки у розмірі 75122,56 грн;
- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 у справі №917/1885/25 в частині стягнення з Полтавської обласної прокуратури до Державного бюджету України 605,60 грн судового збору.
- стягнути з фізичної особи-підприємця Гутмана Іллі Володимировича на користь Полтавської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №1 від 22.12.2023 підрядником виконано роботи з поточного ремонту частини ПРУ №61131 на суму 88853, 85 грн, які оплачені в повному обсязі 25.12.2023. Інші роботи підрядником на об'єкті не виконувались, умови договору не продовжувались. Таким чином, ФОП Гутман І.В. не виконав послуги за договором підряду №2710-23 від 31.10.2023 на загальну суму 522146,15 грн. Умовами договору, а саме п. 8.3 прямо передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за договором при закупівлі послуг за державні кошти підрядник сплачує замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), від ціни невиконаних послуг на об'єкті з дня отримання бюджетних коштів.
Скаржник наполягає на тому, що на момент підписання договору №2710-23 від 31.10.2023 року сторонами було погоджено всі його істотні умови, у тому числі і строк його дії, а у п. 3.1. договору погодили термін виконання робіт до 22.12.2023 року. З огляду на те, що підрядником зобов'язання у строк визначений договором не виконані, у відповідності до вимог законодавства та умов договору є підстави для застосування неустойки. На переконання апелянта, трактування судом підстав застосування неустойки взагалі позбавляє можливості замовника її стягнення.
Позивач вказує, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що ст. 231 Господарського кодексу України встановлює імперативні (обов'язкові) розміри штрафних санкцій для випадків порушення зобов'язань, пов'язаних із державним сектором, бюджетом або державними контрактами. Ці норми є спеціальними, забезпечують захист державних інтересів і їх не можна змінити договором, якщо інше прямо не передбачено законом. Зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Враховуючи, що роботи за укладеним між Відділом освіти Глобинської міської ради та ФОП Гутман І.В. договором підряду №2710-23 на поточний ремонт частини ПРУ №61131 виконувалися за рахунок коштів бюджету, несвоєчасність їх виконання, у відповідності до вимог законодавства тягне за собою обов'язковість накладення штрафних санкцій.
З огляду на викладене, апелянт вважає висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені з ФОП Гутман І.В. є необґрунтованими і помилковими.
Крім того, позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що на момент відкриття Господарським судом Полтавської області провадження у справі Полтавською обласною прокуратурою по справі сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, у суду були відсутні підстави для стягнення судового збору в розмірі 605,60 грн.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження за скаргою керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 у справі №917/1885/25. Встановлено відповідачу строк протягом якого він має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз'яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв'язку через підсистему Електронний суд. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №917/1885/25.
Вказана ухвала була направлена позивачу до електронного кабінету користувача у системі Електронний суд і доставлена йому 02.03.2026. Відповідачу копія ухвала направлена засобами поштового зв'язку «Укрпошта» і доставлена йому 10.03.2026.
09.03.2026 матеріали справи №917/1885/25 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3481 від 26.03.2026), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Тарасової І.В., для розгляду справи №922/1885/25 сформовано новий склад суду, а саме: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.
У судовому засіданні 08.04.2026 представник прокуратури підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі і наполягав на її задоволенні.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Суд в ухвалі від 02.03.2026 визнав, що участь сторін у судовому засіданні не є обов'язковою, а також доводив до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відділом освіти виконавчого комітету Глобинської міської ради проведено відкриті торги UA-2023-10-10-005606-а щодо закупівлі послуг з поточного ремонту частини ПРУ №61131, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м.Глобине, вул. Центральна, 84 (ДК 021:201545450000-6 інші завершальні будівельні роботи). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 788916,85 грн.
Згідно реєстру отриманих тендерних пропозицій у закупівлі прийняло участь два суб'єкта господарювання: ФОП Гутман Ілля Володимирович (первинна цінова пропозиція - 777849,18 грн) та ТОВ «ДАС ГРУП» (первинна цінова пропозиція - 726087,00 грн).
За результатами проведених торгів ФОП Гутман І.В. та ТОВ «ДАС ГРУП» зменшено свої цінові пропозиції до 611000,00 грн та 714864,00 грн відповідно.
Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій №368 від 20.10.2023 прийнято рішення визначити переможцем торгів ФОП Гутман І.В.
Згідно довідки №610-23 від 16.10.2023, поданої Гутманом І.В. у своїй тендерній пропозиції, останній цілком погоджується з умовами проекту договору, наданого в тендерній пропозиції.
Відповідно до довідки №310-23 від 16.10.2023 ФОП Гутман І.В. гарантує, що для виконання робіт згідно додатку №1 до тендерної пропозиції має усі необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики щодо предмета закупівлі.
За результатами проведення відкритих торгів між Відділом освіти виконавчого комітету Глобинської міської ради (далі - замовник, позивач) та фізичною особою-підприємцем Гутманом Іллею Володимировичем (далі - підрядник, відповідач) укладено договір №2710-23 від 31.10.2023 (далі - договір), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується у відповідності до умов даного договору надати послуги по об'єкту: поточний ремонт частини ПРУ №61131, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м.Глобине, вул. Центральна, 84 (код ДК 021:201545450000-6 інші завершальні будівельні роботи), а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх (п. 1.1 договору).
Підрядник повинен виконати передбачені договором послуги, якість яких відповідає умовам кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281, а також державних стандартів, будівельних норм і правил, інших нормативних документів, проектно-кошторисної документації договору (п. 1.2 договору).
Кількість та обсяги послуг повинні відповідати дефектному акту (додаток №1), які є невід'ємною частиною цього договору.
Кошторис на виконання послуг складається підрядником і набирає чинності та стає невід'ємною частиною цього договору з моменту підтвердження (підписання) його замовником (п. 1.3 договору).
Підписання цього договору сторонами свідчить про те, що замовник передав підряднику усю необхідну документацію, відповідно до якої підрядник зобов'язується виконати послуги (п. 1.4 договору).
Приймання-передача робіт/послуг за цим договором здійснюється за актом приймання-передачі виконаних робіт/послуг форми КБ-2 та довідкою форми КБ-3. Після завершення виконання робіт/послуг підрядник передає замовнику два примірники акту приймання-передачі виконаних робіт/послуг. Замовник протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі перевіряє обсяги виконаних робіт/послуг, їх якість та відповідність умовам договору та підписує акт приймання-передачі, після чого повертає один екземпляр акту підряднику або надає підряднику мотивовану письмову відмову від підписання акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних послугах. Вказані недоліки підлягають усуненню підрядником за його рахунок протягом 3 календарних днів з моменту отримання письмової відмови замовника. після усунення недоліків акт приймання-передачі повторно розглядається замовником в порядку, визначеному цим пунктом (п. 2.4 договору).
Підрядник зобов'язується виконати послуги, визначені цим договором та додатками до нього, з дати підписання договору до 22.12.2023 (п. 3.1 договору).
Договірна ціна за цим договором складає: 611000,00 грн (шістсот одинадцять тисяч гривень 00 копійок), без ПДВ, згідно з договірною ціною.
Вид договірної ціни - тверда. Розрахунок договірної ціни, складений відповідно до пропозиції підрядника є невід'ємною частиною цього договору (п. 4.1 договору).
Порядок здійснення оплати: протягом 30 календарних днів з дати підписання замовником акту приймання-передачі виконаних робіт/послуг форми КБ-2 та довідки форми КБ-3 (п. 4.3 договору).
Розрахунки за виконані послуги здійснюються у безготівковій формі по факту виконання послуг на підставі виконаного підрядником акту приймання-передачі виконаних робіт/послуг (Ф. КБ-2в) та довідки (Ф, КБ-3) (п. 4.4 договору).
Підрядник зобов'язаний:
- своїми силами і засобами виконати послуги у відповідності з умовами даного договору, вимогами чинного законодавства, державних будівельних норм та правил, в обсязі та у термін, передбачений цим договором;
- передати замовнику належно виконані послуги (п. п. 5.1.1, 5.1.2 п. 5.1 договору).
Замовник зобов'язаний:
- прийняти послуги, належно виконані підрядником та підписати акт приймання-передачі відповідно до п. 2.4 договору;
- провести розрахунки за виконані послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. п. 5.2.1, 5.2.2 п. 5.2 договору).
У разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за договором при закупівлі послуг за державні кошти підрядник сплачує замовнику за кожен день прострочення неустойку (пеню), у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), від ціни невиконаних послуг на об'єкті з дня отримання бюджетних коштів (п. 8.3 договору).
У разі істотного порушення підрядником умов цього договору, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку за умови попереднього письмового повідомлення підрядника про розірвання договору та з обґрунтуванням підстав для розірвання.
Істотними порушеннями є:
- несвоєчасне виконання послуг (прострочення понад 7 (сім) робочих днів без укладення додаткової угоди до договору про продовження строків виконання послуг),
- неякісне виконання послуг та не усунення підрядником виявлених недоліків (мотивована відмова замовника від підписання акту більш, ніж двічі),
- порушення підрядником гарантійних зобов'язань, наданих останнім згідно з умовами закупівлі, за результатами якої укладено цей договір.
У випадку істотного порушення договору підрядником замовник має право вимагати від підрядника сплати штрафу на свою користь у розмірі 10% (десять відсотків) від вартості договору (п. 8.4 договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, але не пізніше 31.12.2023 (10.2 договору).
Відповідно до додатку №1 та додатку №2 до спірного договору, Відділом освіти виконавчого комітету Глобинської міської ради та ФОП Гутманом І.В. було узгоджено дефектний акт та договірну ціну на поточний ремонт частини ПРУ №61131, що знаходиться за адресою Полтавська область, Кременчуцький район, м. Глобине, вул. Центральна, 84, що здійснюється в 2023 році (611000,00 грн).
Сторонами договору було підписано акт №1 від 22.12.2023 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023, відповідно до якого підрядником виконано роботи з поточного ремонту частини ПРУ №61131 на суму 88853,85 грн, які були оплачені замовник у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №13074 від 25.12.2023 на суму 88853,85 грн.
Як вказано у позовній заяві, після невиконання ФОП Гутманом І.В. умов спірного договору за результатами проведеної закупівлі «Поточний ремонт частини ПРУ №61131, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Глобине, вул. Центральна, 84. Коригуваня» було укладено договір №158 від 08.05.2024 з ТОВ «Весттеплотех» на суму 916239,07 грн. Станом на 04.12.2024 роботи по договору №158 від 08.05.2024 підрядником ТОВ «Весттеплотех» виконано в повному обсязі. Отже, ФОП Гутман І.В. не виконав послуг за договором №2710-23 від 31.10.2023 на загальну суму 522146,15 грн. При цьому, сторонами не узгоджувалися питання щодо продовження строку виконання послуг чи зміни строку дії договору. Затримки бюджетного фінансування видатків за цим договором не було.
Прокурор з огляду на неналежне виконання умов договору на підставі п. 8.3 та 8.4 договору нарахував та просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 136222,56 грн, з яких: 75122,56 грн пені за період з 23.12.2023 по 22.06.2024 та 61100,00 грн штрафу, що дорівнює 10% від вартості договору у зв'язку з істотним порушенням договору підрядником (несвоєчасне виконання послуг (прострочення понад 7 (сім) робочих днів без укладення додаткової угоди до договору про продовження строків виконання послуг).
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених п. 8.3 та п. 8.4 договору, як міри відповідальності за порушення виконання зобов'язання за умовами укладеного договору.
Пунктом 8.4 договору передбачено, що істотними порушеннями договору є:
- несвоєчасне виконання послуг (прострочення понад 7 (сім) робочих днів без укладення додаткової угоди до договору про продовження строків виконання послуг),
- неякісне виконання послуг та не усунення підрядником виявлених недоліків (мотивована відмова замовника від підписання акту більш, ніж двічі),
- порушення підрядником гарантійних зобов'язань, наданих останнім згідно з умовами закупівлі, за результатами якої укладено цей договір.
У випадку істотного порушення договору підрядником замовник має право вимагати від підрядника сплати штрафу на свою користь у розмірі 10% (десять відсотків) від вартості договору.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції встановив, що підрядник мав виконати послуги, визначені спірним договором та додатками до нього, з дати підписання договору до 22.12.2023. Станом на 23.12.2023 відповідач виконав роботи з поточного ремонту ПРУ №61131 лише на суму 88853,85 грн, а матеріали справи не містять доказів укладення додаткової угоди до договору про продовження строків виконання послуг. Отже, підрядником було порушено істотну умову договору - несвоєчасне виконання послуг (прострочення понад 7 (сім) робочих днів без укладення додаткової угоди до договору про продовження строків виконання послуг).
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку штрафу (10% від вартості договору) за несвоєчасне виконання послуг (прострочення понад 7 (сім) робочих днів без укладення додаткової угоди до договору про продовження строків виконання послуг) і встановлено, що нарахування проведено арифметично вірно у відповідності до вимог законодавства у зв'язку з чим наявні підстави згідно п. 8.4 договору для нарахування та задоволення позову щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% від вартості договору, а саме: 61100,00 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 року у справі №917/1885/25 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги, які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині відмови у стягненні пені у розмірі 75122,56 грн.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до п. 8.3 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за договором при закупівлі послуг за державні кошти підрядник сплачує замовнику за кожен день прострочення неустойку (пеню), у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), від ціни невиконаних послуг на об'єкті з дня отримання бюджетних коштів.
Умовами договору передбачено порядок здійснення оплати: протягом 30 календарних днів з дати підписання замовником акту приймання-передачі виконаних робіт/послуг форми КБ-2 та довідки форми КБ-3 (п. 4.3 договору). У той час договір не містить умов щодо здійснення авансових платежів замовником.
З пункту 8.3 договору вбачається, що пеня має нараховуватися від ціни невиконаних послуг на об'єкті з дня отримання бюджетних коштів. Тобто умовою застосування вказаного пункту договору є отримання підрядником бюджетних коштів за послуги які не були виконані.
Однак, як вказували сторони, підрядник не отримував жодних авансових платежів, а замовником було оплачено виконані роботи на суму 88853,85 грн.
З огляду на положенням статей 213, 637 Цивільного кодексу України, виходячи із системного тлумачення положень договору, колегія суддів вважає, що сторони прямо узгодили, що пеня нараховується на вже отримані відповідачем бюджетні кошти у випадку невиконання на них робіт.
Пункт договору про нарахування штрафних санкцій має бути чітким та однозначним без подвійного тлумачення.
Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати позивачем невиконаних послуг підрядником на суму 522149,15 грн, як і відсутні докази проведення такої попередньої оплати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення вимог прокурора про стягнення з відповідача пені у розмірі 75122,56 грн за період з 23.12.2023 по 22.06.2024.
Колегія суддів ставиться критично до посилань апелянта, що трактування судом підстав застосування неустойки позбавляє можливості замовника її стягнення, оскільки відповідне посилання не може бути підставою для скасування рішення.
Щодо тверджень скаржника, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що ст. 231 Господарського кодексу України встановлює імперативні (обов'язкові) розміри штрафних санкцій для випадків порушення зобов'язань, пов'язаних із державним сектором, бюджетом або державними контрактами, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), колегія суддів зазначає наступне.
Неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник має передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (невиконання або неналежного виконання договору). Вона виступає способом забезпечення виконання зобов'язань і не вимагає доведення збитків для її стягнення. Видами неустойки є штраф (відсоток від суми) та пеня (відсоток за кожен день прострочення).
За загальним змістом неустойка встановлюється законом або договором.
Тобто розрізняють два види неустойки: договірна неустойка - встановлюється за згодою сторін у договорі. Розмір такої неустойки визначається домовленістю, якщо інше не передбачено законом. Законодавча (законна) неустойка - встановлюється безпосередньо актами цивільного законодавства, і сторони не можуть змінити її розмір у договорі, якщо це прямо заборонено законом.
Звертаючись до суду, позивач визначив предмет позову та підстави позовних вимог, а саме просив стягнути неустойку, зокрема пеню, яка є договірною. Позивач обґрунтовував позовні вимоги виходячи з умов укладеного між сторонами договору і жодним чином не аргументував та не посилався на стягненні законодавчо встановленої неустойки.
Необхідно також врахувати, що 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність.
Таким чином, неналежним є посилання на приписи нормативно-правового акту, що є нечинним.
Щодо посилань, що на момент відкриття Господарським судом Полтавської області провадження у справі Полтавською обласною прокуратурою по справі сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про судовий збір» і в суду були відсутні підстави для стягнення судового збору в розмірі 605,60 грн слід вказати таке.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при зверненні з позовною заявою, сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, посилаючись на ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Вказане підтверджується платіжною інструкцією №2175 від 01.09.2025.
Разом з тим позовна заява буда подана прокурором не в електронній формі, у зв'язку з чим з огляду на ціну позову, належний судовий збір за подання до суду позовної заяви становить 3028,00 грн.
Прокуратура вказує, що нею було до прийняття рішення у справі сплачено судовий збір у належному порядку та розмірі, а саме здійснено доплату судового збору у розмірі 605,60 грн, а отже у суду були відсутні підстави для стягнення судового збору.
Разом з тим, апелянт не надавав до суду першої інстанції відомості про доплату судового збору, а відповідну платіжну інструкцію надав до суду апеляційної інстанції разом зі скаргою.
Дійсно, на суд покладається обов'язок перевірки факту зарахування судового збору. У той час така перевірка провадиться у зв'язку з наданням відповідних документів.
Враховуючи неналежну поведінку учасника справи, а саме не надання документів до суду першої інстанції, а їх подання до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що це не є підставою для скасування рішення у відповідній частині. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне вказати апелянту, що він не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою щодо доплати судового збору, що зумовлює встановлення судом обставини сплати у належному порядку та розмірі та визначення порядку виконання рішення у відповідній частині.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своєї позиції по справі.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Полтавської обласної прокуратури не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 у справі №917/1885/25 має бути залишене без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 126, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 у справі №917/1885/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 20.04.2026.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя Н.О. Мартюхіна