14 квітня 2026 року м. Харків Справа № 922/3282/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
від позивача - Балла В.В. на підставі довіреності (поза межами приміщення суду),
від відповідача - адвокат Коваль О.Ю., на підставі довіреності, Гончаренко С.Ю., в порядку самопредставництва (в залі суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" (вх.№93Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2025 (повний текст судового рішення складено 25.12.2025, суддя Н.С. Добреля) та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 (повний текст судового рішення складено 05.01.2026, суддя Н.С. Добреля) у справі №922/3282/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС"
до Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08"
про стягнення коштів
ТОВ "ТАЙМІС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПП "ГЛАЗГО-08", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 151 113, 00грн - основну заборгованість за договором на транспортне експедирування від 16.05.2022 №Є16/05/22; 39 866, 41грн - пеню за несвоєчасну оплату наданих за договором на транспортне експедирування від 16.05.2022 №Є16/05/22 послуг; 4 160, 93грн - 3% річних та 22 894, 38грн - інфляційні втрати, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем транспортно-експедиторських послуг.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.12.2025 у справі №922/3282/25 у позові відмовлено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС" 151 113, 00грн - основну заборгованість за договором на транспортне експедирування від 16.05.2022 №Є16/05/22; 39 674, 48грн - пеню за несвоєчасну оплату наданих за договором на транспортне експедирування від 16.05.2022 №Є16/05/22 послуг; 4 139, 20грн - 3% річних; 22 894, 38грн - інфляційні втрати; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 613, 86грн. У решті позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що частина виставлених позивачем рахунків на оплату була повністю оплачена відповідачем. Несплаченими залишилися рахунки за заявками від 27.09.2024 №№ВА26/09/24_03, ВА27/09/24_01, ВА27/09/24_04 на загальну суму 151 113, 00грн. Здійснивши перерахунок пені та 3% річних у межах здійснених позивачем періодів прострочення по кожній заявці окремо з урахуванням вказаної вище помилки, суд першої інстанції встановив, що арифметично правильний розмір пені становить 39 674, 48грн, а 3% річних - 4 139, 20грн. В іншій частині пеня (191, 93грн) та 3% річних (21, 73грн) наховані безпідставно та помилково, а тому задоволенню не підлягають. При цьому, як зазначено судом, вищевказана помилка не вплинула на правильність розрахунку інфляційних втрат у розмірі 22 894, 38грн, а тому позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими. В іншій частині позовних вимог суд відмовив як безпідставно нарахованих.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 29 970, 60грн. У решті заяви відмовлено.
Додаткове рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України та беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності, розумності та пропорційності задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "Тайміс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 29 970, 60грн, зазначену суму витрат належить стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25 грудня 2025 року та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05 січня 2026 року у справі №922/3282/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що внаслідок неналежного виконання позивачем своїх обов'язків відповідачу було завдано збитків, пов'язаних з пошкодженням вантажу внаслідок пожежі, а також вимушеними витратами на усунення наслідків. Апелянт посилається на те, що позивач намагався приховати від відповідача зазначені обставини та жодним чином не повідомив відповідача про факт пожежі та пошкодження вантажу; про факт пошкодження вантажу відповідач дізнався лише під час митного оформлення від працівників складу. Як зазначає апелянт, внаслідок зазначених обставин йому було завдано збитків.
На думку апелянта, у даному випадку підлягає дослідженню не сам по собі факт підписання сторонами актів надання послуг, а обставини належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором; на вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, докази, подані відповідачем, разом з відзивом на позовну заяву, не дослідив, а лише обмежився посиланням, що предметом розгляду справи є стягнення вартості послуг, а не стягнення збитків.
Щодо підстав для скасування додаткового рішення, апелянт зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000, 00грн не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є не співмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026, для розгляду справи №922/3282/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 у справі №922/3282/25. Постановлено розпочати розгляд справи з 05.02.2026 без повідомлення учасників справи.
23.01.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, просить відмовити у її задоволенні.
Як зазначає позивач, апелянт будує свої заперечення лише за заявкою №ВА27/09/24_03. Акт надання послуг №1955Т від 16.10.2024 за зазначеною заявкою був підписаний сторонами, а оплата проведена, у зв'язку з чим, ТОВ "Тайміс" не зверталося до суду з вимогами про стягнення заборгованості за надані за цією заявкою послуги.
Також позивач вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000, 00грн.
Разом з тим, 03.02.2026 до Східного апеляційного господарського суду з Верховного Суду надійшла ухвала від 02.02.2026, якою відкрито касаційне провадження у справі №922/3282/25 за касаційною скаргою Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.10.2025, якою повернуто зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08", та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано матеріали справи №922/3282/25 Господарського суду Харківської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС" до Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" про стягнення коштів, у порядку передбаченому підпунктом 17.10 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 зупинено апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 у справі №922/3282/25 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.10.2025, якою повернуто зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08", та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у даній справі та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду. Постановлено справу №922/3282/25 невідкладно надіслати до Верховного Суду.
06.03.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі з огляду на те, що постановою Верховного Суду від 04.03.2026 касаційну скаргу Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 - без змін.
24.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду повернуто матеріали справи №922/3282/25.
Постановою Верховного Суду від 04.03.2026 у справі №922/3282/25 касаційну скаргу ПП "Глазго-08" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.10.2026 (якою повернуто зустрічну позовну заяву ПП "Глазго-08") та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 залишено без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 поновлено апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 у справі №922/3282/25. Постановлено здійснити розгляд справи без повідомлення учасників справи.
31.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли додаткові пояснення, зазначає, що він підписав акти надання послуг помилково, оскільки фактично ПП "Глазго-08" не було відомо про обставини та причини пошкодження вантажу, а також осіб, відповідальних за завдану шкоду.
Також 31.03.2026 від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Зазначає, що характер спірних правовідносин на предмет доказування у справі потребують проведення судового засідання з повідомлення сторін з метою повного та всебічного встановлення обставин справи.
31.03.2026 від позивача надійшли заперечення, просить залишити без розгляду заяву (письмові пояснення) ПП "ГЛАЗГО-08" від 31.03.2026, а також розглянути питання щодо наявності підстав у діях ПП "ГЛАЗГО-08" та застосування до відповідача захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
Позивач посилається на те, що заява (письмові пояснення) від 31.03.2026 подана з порушенням процесуальних строків, тому має бути залишена без розгляду.
Позивач вважає, що у діях апелянта наявне зловживання процесуальними правами у зв'язку із систематичним поданням безпідставних клопотань та неправдивих/безпідставних заяв, тому до нього підлягають застосуванню заходи процесуального примусу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 призначено справу №922/3282/25 до розгляду на "14" квітня 2026 р. о 15:45 годині.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.04.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС" про участь його представника в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено судове засідання у справі №922/3282/25, призначене на "14" квітня 2026 р. о 15:45 годині, та усі наступні судові засідання провести за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІС" в особі його представника - адвоката Балли Владислава Володимировича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.04.2026 представники апелянта підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги, просять її задовольнити.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує.
Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники сторін висловили у судовому засіданні доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, з огляду на встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, між ТОВ "ТАЙМІС" (експедитор) та ПП "ГЛАЗГО-08" (клієнт) був укладений договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 16.05.2022 №Є16/05/22 (далі - Договір).
Предметом договору є надання експедитором клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалку у портах та надання інших узгоджених сторонами послуг. Послуги надаються на підставі заявки на організацію транспортно-експедиторських послуг та/або додаткової угоди до Договору, в якій вказуються: вид послуги, вид, найменування вантажу, відправник, отримувач, пункт відправлення та призначення вантажу, розмір плати експедитору та інші погоджені сторонами умови. Заявка, направлена/передана з використанням засобів електронного зв'язку прирівнюється до оригіналу. Замовлення (заявка) є невід'ємною частиною даного Договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним Договором, пріоритетним є умови (відомості), зазначені в Договорі.
У межах цього Договору експедитор зобов'язується організувати на підставі заявки клієнта транспортно-експедиторське обслуговування вантажів та надати узгоджені сторонами послуги (підпункт 2.2.1. пункту 2.2. Договору).
У межах цього Договору клієнт зобов'язаний оплатити рахунки експедитора у строк, передбачений пунктом 4.4. Договору (підпункт 3.2.7. пункту 3.2. Договору).
У відповідності до пункту 4.1. Договору, оплата за цим Договором здійснюється клієнтом протягом 5 банківських днів з моменту розвантаження автомобіля на підставі виставленого експедитором рахунку, якщо інше не передбачено погодженою сторонами заявкою, у національній валюті Україні - гривні.
Згідно з пунктом 4.4. Договору, клієнт оплачує рахунки експедитора протягом трьох робочих днів з моменту виставлення рахунку шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок експедитора, якщо інше не передбачено заявкою. Датою виставлення рахунку є дата відправлення електронної версії рахунку на електронну адресу клієнта, вказану в розділі 9.11. цього Договору та/або заявці.
Пунктом 4.6. Договору передбачено, що за фактом надання послуг експедитор надає (надсилає) на електронну адресу клієнту електронну версію двостороннього Акту наданих послуг. Клієнт протягом двох днів з дня отримання Акту зобов'язаний направити експедитору підписаний Акт наданих послуг або письмову мотивовану відмову від прийняття послуг.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до надіслання письмового повідомлення другій стороні про його розірвання, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань - до моменту їх повного виконання (пункт 9.1. Договору).
Під час дії Договору між сторонами були погоджені наступні заявки на перевезення вантажу: від 26.09.2024 №ВА26/09/24_02 на суму 53 256, 00грн; від 26.09.2024 №ВА26/09/24_03 на суму 50 371, 00грн; від 27.09.2024 №ВА27/09/24_01 на суму 50 371, 00грн; від 27.09.2024 №ВА27/09/24_02 на суму 53 256, 00грн; від 27.09.2024 №ВА27/09/24_03 на суму 53 256, 00грн; від 27.09.2024 №ВА27/09/24_04 на суму 50 371, 00грн; від 18.11.2024 №ВА18/11/24_02 на суму 20 000, 00грн; від 18.11.2024 №ВА18/11/24_04 на суму 17 000, 00грн; від 04.12.2024 №ВА04/12/24_01 на суму 25 000, 00грн; від 04.12.2024 №ВА04/12/24_02 на суму 25 000, 00грн, від 18.11.2024 №ВА18/11/24_03 на суму 18 000, 00грн
На виконання умов Договору позивачем були надані послуги з перевезення вантажу, про що свідчать наявні в матеріалах справи Міжнародні товарно-транспортні накладні CMR №54452, 52421, 54455, 54454, 54453, 54456, а також товарно-транспортні накладні від 20.11.2024 №№20/11-1, 20/11-2, 20/11-3 та від 05.12.2024 №№05/12-1, 05/12-2.
Також між сторонами були підписані Акти надання послуг від 16.10.2024 №1952Т на суму 53 256, 00грн, від 09.10.2024 №1953Т на суму 50 371, 00грн, від 10.10.2024 №1954Т на суму 50 371, 00грн, від 16.10.2024 №1959Т на суму 53 256, 00грн, від 16.10.2024 №1955Т на суму 53 256, 00грн, від 10.10.2024 №3033Т на суму 50 371, 00грн, від 21.11.2024 №2180Т на суму 20 000, 00грн, від 21.11.2024 №2178Т на суму 18 000, 00грн, від 21.11.2024 №2179Т на суму 17 000, 00грн, від 06.12.2024 №2269Т на суму 25 000, 00грн, 06.12.2024 №2270Т на суму 25 000, 00грн.
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату від 04.10.2024 №№ВА26/09/24_02 на суму 53 256, 00грн, ВА26/09/24_03 на суму 50 371, 00грн, ВА26/09/24_03 на суму 50 371, 00грн, ВА27/09/24_02 на суму 53 256, 00грн, ВА27/09/24_03 на суму 53 256, 00грн, ВА27/09/24_04 на суму 50 371, 00грн, від 21.11.2024 №№ВА18/11/24_02 на суму 20 000, 00грн, ВА18/11/24_03 на суму 18 000, 00грн, ВА18/11/24_04 на суму 17 000, 00грн, від 05.12.2024 №№ВА04/12/24_01 на суму 25 000, 00грн, ВА04/12/24_02 на суму 25 000, 00грн.
Частина виставлених позивачем рахунків були сплачена відповідачем, про що свідчать платіжні інструкції від 22.11.2024 №№2505 на суму 53 256, 00грн, 2506 на суму 53 256, 00грн, 2507 на суму 53 256, 00грн, від 26.11.2024 №№2519 на суму 20 000, 00грн, 2520 на суму 18 000, 00грн, 2521 на суму 17 000, 00грн, від 10.12.2024 №№108 на суму 25 000, 00грн, 109 на суму 25 000, 00грн.
Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за отримані по Договору послуги за заявками від 27.09.2024 №№ВА27/09/24_03, ВА27/09/24_01, ВА27/09/24_04 становить 151 113, 00грн та залишається несплаченою.
Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним Договором, позивач вернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення заборгованості, пені, відсотків річних та інфляційних втрат.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортного експедирування в частині здійснення у повному обсязі оплати за надані йому позивачем послуги.
Згідно з частиною першою статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (стаття 931 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторін договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами були складені та підписані без жодних зауважень акти надання послуг від 16.10.2024 №1952Т на суму 53 256, 00грн, від 09.10.2024 №1953Т на суму 50 371, 00грн, від 10.10.2024 №1954Т на суму 50 371, 00грн, від 16.10.2024 №1959Т на суму 53 256, 00грн, від 16.10.2024 №1955Т на суму 53 256, 00грн, від 10.10.2024 №3033Т на суму 50 371, 00грн, від 21.11.2024 №2180Т на суму 20 000, 00грн, від 21.11.2024 №2178Т на суму 18 000, 00грн, від 21.11.2024 №2179Т на суму 17 000, 00грн, від 06.12.2024 №2269Т на суму 25 000, 00грн, 06.12.2024 №2270Т на суму 25 000, 00грн.
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату, частина яких була сплачена відповідачем.
Заборгованість відповідача за отримані по Договору послуги за заявками від 27.09.2024 №№ВА27/09/24_03, ВА27/09/24_01, ВА27/09/24_04 у розмірі 151 113, 00грн залишилася несплаченою.
Апелянт посилається на те, що внаслідок неналежного виконання позивачем своїх обов'язків відповідачу було завдано збитків, пов'язаних з пошкодженням вантажу внаслідок пожежі, а також вимушеними витратами на усунення наслідків.
Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, предметом розгляду даної справи є не стягнення збитків, а стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення за заявками від 27.09.2024 №№ВА26/09/24_03, ВА27/09/24_01, ВА27/09/24_04 та актами надання послуг, які підписані відповідачем без жодних зауважень у відповідності до пункту 4.6 договору.
Пунктом 4.6. Договору передбачено, що за фактом надання послуг експедитор надає (надсилає) на електронну адресу клієнту електронну версію двостороннього Акту наданих послуг. Клієнт протягом двох днів з дня отримання Акту зобов'язаний направити експедитору підписаний Акт наданих послуг або письмову мотивовану відмову від прийняття послуг.
Тобто, умовами укладеного між сторонами Договору сторони передбачили, що в разі неналежного виконання договору експедитором клієнт має право направити експедитору письмову мотивовану відмову від прийняття послуг.
Однак, у матеріалах справи відсутня мотивована відмова клієнта, натомість, наявні підписані акти приймання-передач, які з обох сторін підписані та які частково оплачені останнім.
Більше того, доводи апелянта зводяться до неналежного виконання позивачем зобов'язань за заявкою №27/09/24_03, акт за якою підписаний сторонами у справі та оплачений відповідачем.
Надані відповідачем докази не стосуються обставин справи, оскільки позивач не просить стягнути заборгованість за вказаною заявкою.
Юридично неспроможними є доводи апелянта щодо помилкового підписання ним актів надання послуг, оскільки 11.10.2024 було складено акт про пошкодження вантажу, 16.10.2024 - акт про його прийняття відповідачем, останнім 05.11.2024 було направлено позивачу претензію, а 10.12.2024 - підписано акт надання послуг від 16.10.2024, тобто, більше ніж через місяць після надання послуг експедитором та виставлення претензії. Оплата мала місце 22.11.2024, тобто, після надсилання претензії.
Відтак, послідовна поведінка відповідача очевидно свідчить про прийняття ним наданих позивачем послуг.
У цілому суд апеляційної інстанції розцінює доводи, викладені в апеляційні скарзі, як такі, що спрямовані на ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань за договором з оплати наданих йому послуг.
Станом на дату звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становить 151 113, 00грн.
Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.
Здійснивши перерахунок пені та 3% річних у межах здійснених позивачем періодів прострочення по кожній заявці окремо з урахуванням вказаної вище помилки, суд першої інстанції встановив, що арифметично правильний розмір пені становить 39 674, 48грн, а 3% річних - 4 139, 20грн. В іншій частині пеня (191, 93грн) та 3% річних (21, 73грн) наховані безпідставно та помилково, а тому задоволенню не підлягають. При цьому, як зазначено судом, вищевказана помилка не вплинула на правильність розрахунку інфляційних втрат у розмірі 22 894, 38грн, а тому позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими. В іншій частині позовних вимог суд відмовив як безпідставно нарахованих.
Апелянт не висловив заперечень щодо підстав та арифметичної вірності стягнутих місцевим господарським судом пені, 3% річних та інфляційних.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" на рішення суду першої інстанції від 25.12.2025 слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2025 у справі №922/3282/25 - без змін.
Щодо додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 у справі №922/3282/25, судова колегія зазначає таке.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем до матеріалів справи надані наступні документи:
- договір про надання правової (правничої) допомоги від 18.07.2025 №б/н, укладений між адвокатом Балла В.В. та ТОВ "ТАЙМІС" як клієнтом.
Згідно з умовами договору, адвокат прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення та надання правової (юридичної) допомогу клієнту у справі за позовом клієнта до ПП "ГЛАЗГО-08" про стягнення заборгованості з урахуванням всіх санкцій, передбачених договором та чинним законодавством України.
За надання правової допомоги за цим Договором клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір та вид якого завчасно узгоджується сторонами та визначається на основі фіксованої суми в розмірі 30 000, 00грн;
- акт прийому-передачі послуг від 29.07.2025 №б/н, згідно з яким адвокатом були надані, а клієнтом прийняті правові послуги (правова допомога) в повному обсязі та за належною якістю по питаннях, пов'язаних зі стягненням з ПП "ГЛАЗГО-08" заборгованості з урахуванням всіх санкцій, передбачених договором та чинним законодавством України за прострочення виконання своїх зобов'язань та штрафних санкцій на користь клієнта за договором про надання правової (правничої) допомоги від 18.07.2025 №б/н;
- довіреність від 18.07.2025, видана ТОВ "ТАЙМІС" на ім'я адвоката Балла В.В.;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.06.2019 серії ПТ №2825.
Умовами пункту Договору про надання правової (правничої) допомоги від 18.07.2025 №б/н передбачено, що враховуючи складність справи, кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката, за надання правової допомоги за цим Договором клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір та вид якого завчасно узгоджується сторонами та визначається на основі фіксованої суми в розмірі 30 000, 00грн.
Клієнт здійснює сплату гонорару адвокату, вказану в пункті 3.1. даного Договору протягом 10 календарних днів з дати набрання законної сили остаточним рішенням суду в справі (пункт 3.2. Договору).
Судова колегія зазначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши надані відповідачем докази витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані відповідачем докази є такими, що підтверджують його витрати у розмірі 30 000, 00грн на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до положень статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, за рахунок апелянта мають бути відшкодовані витрати позивача на професійну допомогу в частині надання адвокатом послуг на загальну суму 29 970, 60грн пропорційно задоволеним позовним вимогам, які колегія суддів розцінює достатніми та обґрунтованими.
При цьому, апелянт не посилається на те, яка сума на його погляд є обґрунтованою, а вимога про відмову у задоволенні заяви повністю не відповідає засадам господарського процесуального законодавства щодо відшкодування судових витрат особі, на користь якої ухвалено судове рішення.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" на додаткове рішення суду першої інстанції від 05.01.2026 слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 у справі №922/3282/25 - без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати апелянта, пов'язані із розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Щодо вимоги позивача розглянути питання щодо наявності підстав у діях ПП "ГЛАЗГО-08" та застосування до відповідача захід процесуального примусу у вигляді штрафу, судова колегія зазначає таке.
Відповідно до положень пункту 2 статті 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
За цих обставин, слід зазначити, що суд має право, а не зобов'язаний постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу.
Підставою постановлення ухвали про стягнення штрафу, є зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Ухвала про стягнення штрафу має на меті усунення виявлених у процесі розгляду справи порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб.
Судова колегія зазначає, що правом учасника справи є звернення з відповідними клопотаннями, викладення своєї правової позиції.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про застосування до відповідача захід процесуального примусу у вигляді штрафу
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2025 у справі №922/3282/25 залишити без змін.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 у справі №922/3282/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 20.04.2026.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко