ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 квітня 2026 року Справа №924/1183/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Олексюк Г.Є.
суддя Петухов М.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач Груп"
про розірвання договору оренди майна
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.01.2026 позов задоволено. Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2026 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач Груп" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.01.2026 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2026 у справі №924/1183/25 залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач Груп" - без задоволення.
10.04.2026 до Північно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
Відповідно до ч.1, 3 ст.244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегією суддів встановлено, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказував про те, що у зв'язку з розглядом даної справи очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 15000,00 грн, докази понесення яких будуть подані після ухвалення судового рішення апеляційним судом.
Заява про ухвалення додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат була подана представником позивача через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" 10.04.2026, тобто в межах строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України.
Відтак, апеляційним судом встановлено дотримання Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України, а тому заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає розгляду судом.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 розгляд заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про ухвалення додаткового рішення у справі №924/1183/25 постановлено здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Відповідач своїм правом подати заперечення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі не скористався.
Розглянувши клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі та відповідно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.
Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, у додаткових постановах Верховного Суду у справі №910/1929/19 від 01.06.2022, у справі №903/999/23 від 17.01.2025)
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, ч.4 ст.126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 ГПК України).
Колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було подано до суду копії: договору про надання правової допомоги від 01.07.2025 (т.2, а.с.29-30); додаткової угоди №2 до договору від 11.03.2026 (т.2, а.с.31); акта приймання передачі наданих послуг до договору та додаткової угоди від 09.04.2026 (т.2, а.с.32); додатку до акта - звіт про надані послуги (т.2, а.с.32 на звороті).
Крім того, позивачем надано суду копію довіреності від 02.01.2026 на представлення інтересів позивача у справі адвокатом Трубніковою О.В. (т.2, а.с.26), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (т.2, а.с.27).
01.07.2025 року між Адвокатським бюро "Олени Трубнікової" в особі керуючого Трубнікової Олени Володимирівни (адвокат) та Акціонерним товариством "Хмельницькгаз" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами п.1.1 якого предметом цього договору є надання адвокатом правової допомоги щодо представництва інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Адвокат зобов'язується надавати правову допомогу, в тому числі за окремими дорученнями клієнта (п.2.1.1. договору).
Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта, інші істотні обставини.
За правову допомогу, передбачену в п.1.1. договору клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, який визначається додатковою угодою до даного договору по кожній судовій справі, який є його невід'ємною частиною (п.4.2. договору).
11.03.2026 року між сторонами укладено додаткову угоду №2, за умовами п.1 якої адвокат зобов'язується надати клієнту професійну правничу допомогу із захисту прав та інтересів АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" у Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №924/1183/25 за апеляційною скаргою ТОВ "Будпостач Груп" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.01.2026 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2026, а також здійснити представництво інтересів клієнта під час судового розгляду справи за даною апеляційною скаргою в суді апеляційної інстанції.
Згідно з п.3 додаткової угоди, вартість послуг, що надаються адвокатом за умовами даної додаткової угоди, визначається відповідно до п.4.1., 4.3. договору про надання правової допомоги від 01.07.2025 року та складає: гонорар адвоката за надання правничої допомоги щодо супроводження даної справи в суді апеляційної інстанції становить 15000,00 грн (п.3.1.1.).
Відповідно до п.4 додаткової угоди, приймання послуг, наданих на виконання даного договору здійснюється шляхом складання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, порядок складання яких визначено п.4.1., 4.4., 4.5., 4.6. договору.
09.04.2026 року між АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" та АБ "Олени Трубнікової" складено акт приймання-передачі наданих послуг по договору та додатковій угоді №2 від 11.03.2026 року, яким підтверджено надання адвокатом професійної правничої допомоги щодо супроводження справи №924/1183/25 в апеляційному суді, розмір оплати за яку складає 15000,00 грн.
Оцінюючи наявність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на загальну суму 15000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ч.3 ст.237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч.1 ст.30 вищевказаного Закону, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19; п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п.127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 ).
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.
Частинами 1, 2 статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2022 у справі №922/1964/21).
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади господарського законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Апеляційний суд також враховує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 ГПК України (схожа правова позиція, викладена у додаткові постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23).
Разом з тим, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (схожий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22).
Дослідивши зміст клопотання позивача про відшкодування судових витрат у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів встановила, що заявлені витрати були безпосередньо пов'язані із розглядом справи, а надані послуги, підтвердженими доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, складання відзиву на апеляційну скаргу відповідача (т.1, а.с.227-232), представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції в режимі відеоконференції (т.1, а.с.1-2).
Апеляційний суд звертає увагу, що беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта.
Колегія суддів також враховує, що звернення відповідача до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою було визнано необґрунтованим, а подану ним апеляційну скаргу залишено без задоволення. Позивач скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та забезпечив участь свого представника у судовому засіданні. У зв'язку з цим витрати на правову допомогу АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", що полягали у підготовці та поданні до суду відзиву на апеляційну скаргу, а також у представництві інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції, є обґрунтованими та необхідними.
Разом з тим, доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, виявилися достатніми та більш переконливими порівняно з доводами відповідача, наведеними під час апеляційного розгляду справи, у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду та про залишення оскаржуваного рішення без змін.
З огляду на вказане суд не вбачає, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції є неспівмірними чи непропорційними до предмета спору.
Відповідно до положень п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги обставини справи та характер спірних правовідносин, з урахуванням вчинених процесуальних дій адвоката у даній справі, а також відмову у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Будпостач Груп", та відсутність заперечень відповідача щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 15000,00 грн, а тому заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню.
Керуючись ст.123, 126, 129, 233, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про ухвалення додаткового рішення у справі №924/1183/25 - задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач Груп" (31362, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, територіальна громада Розсошанська, комплекс будівель та споруд №10, Аеропорт, офіс 316, код ЄДРПОУ 41504058) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, м.Хмельницький, просп.Миру, буд.41, код ЄДРПОУ 05395598) 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Господарському суду Хмельницької області видати судовий наказ.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Петухов М.Г.