вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" березня 2026 р. Справа№ 910/15099/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Замай А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Мартинюк Є.В.
від відповідача-1: Пекар А.О.
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2025, повний текст якого складено та підписано 12.06.2025
у справі № 910/15099/24 (суддя Ломака В.С.)
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро"
3. ОСОБА_1
про стягнення 1 577 041,86 долару США
Рух справи
06.12.2024 Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення у загальному розмірі 1 577 041,86 доларів США за укладеним 23.12.2021 між Банком та відповідачем-1 і відповідачем-2 Генеральним кредитним договором №707/2021/СРД-КБ-ГКД (з урахуванням укладених між Банком та відповідачем-2 і відповідачем-3 договорів поруки від 23.12.2021 року № 707/2021/СРД-КБ-ГКД-П2 та від 23.12.2021 №707/2021/СРД-КБ-ГКД-П3).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умовам Генерального та Кредитного договорів позичальник неналежним чином виконував покладені на нього грошові зобов'язання, внаслідок чого за відповідачем-1 станом на 12.11.2024 утворилася заборгованість у розмірі 1 577 041,86 доларів США.
У відзиві на позов відповідач заявив орієнтовний розмір судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом позовної заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» у Господарському суді міста Києва, що становить 15 000,00 доларів США, еквівалентно близько 650 000,00 грн. Повідомив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвокатів, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами та здійснених ним витрат, буде надано до суду у строки та в порядку, визначеному ГПК України.
Позивач у відповіді на відзив заперечив щодо заявлених витрат, та вважає, що не відповідає даним критеріям, заявлений розмір послуг є неадекватним по відношенню до предмету спору, складності справи, часу та обсягу витрачених адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/15099/24 у задоволенні позову відмовлено.
27.05.2025 відповідач-1 продав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15099/24, в якій просив стягнути з Банку на свою користь понесені ним витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 635 839,18 грн. До цієї заяви відповідач-1 долучив, зокрема, копії укладеного 08.01.2025 року між ним та Адвокатським об'єднанням "Еквіті" договору про надання правничої допомоги № 08/01-25 (далі - Договір) з додатковою угодою від 08.01.2025 року №1 до нього, платіжних інструкцій, акту приймання-передачі робіт (послуг) від 23.05.2025 до Договору на загальну суму 15 000,00 доларів США, інформації щодо Адвокатського об'єднання "Еквіті" (щодо його рейтингу серед юридичних фірм, наявності нагород тощо).
02.06.2025 (надійшло до суду 03.06.2025) позивач подав заперечення на клопотання відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення у справі.
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/15099/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" 60 000 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" відмовлено.
Суд, керуючись ст.ст. 126, 129 ГПК України, виходив з того, що заявлений відповідачем-1 розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат. При цьому суд урахував, що розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат, а також складності справи. Дослідивши матеріали справи та докази подані відповідачем-1, суд дійшов висновку, що справедливим та співрозмірним є стягнення з Банку на користь Товариства витрат на професійну правничу допомогу (з урахуванням витрат на отриманням Сертифікату Запорізької Торгово-промислової палати) в сумі 60 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги позивача та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з додатковим рішенням, 18.06.2025 позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що стягнута з Банку сума витрат на правову допомогу не відповідає даним критеріям, заявлений розмір послуг є неадекватним по відношенню до предмету спору, складності справи, часу та обсягу витрачених адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача-1 та узагальнення її доводів
20.06.2025 відповідач-1 також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про ухвалення додатково рішення задовольнити повністю та стягнути з позивача на користь відповідача-1 судові витрати у розмірі 635 839,18 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
- суд першої інстанції, всупереч фактичним обставинам справи, зробив безпідставні висновки щодо неспівмірності витрат із предметом спору та ціною позову, а також не врахував практику господарських судів в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу, що можуть бути стягнуті за результатами розгляду спору. Зокрема, твердження суду першої інстанції про «незначну складність справи» є цілковито необґрунтованим, оскільки провадження у справі тривало досить довго (150 днів, що на 33% довше, аніж середня тривалість проваджень), у цій справі проведено 7 (сім) судових засідань: 29.01.2025, 26.02.2025, 12.03.2025, 02.04.2025, 23.04.2025, 07.05.2025 та 21.05.2025, у шести із яких брали участь 2 адвокати, а також представниками відповідача-1 було проведено масштабну та якісну роботу з підготовки цілої низки взаємопов'язаних процесуальних та інших документів, значних за обсягом та складних за змістом. Цей обсяг роботи повністю відповідає складності справи та спростовує висновок суду про неспівмірність понесених витрат;
- розмір понесених витрат у розмірі 15 000,00 доларів США повністю підтверджено, зокрема до справи додано Договір про надання правничої допомоги №08/01-25 від 08.01.2025, за умовами якого винагорода за аналіз справи складає 5 000 доларів США та за здійснення представництва інтересів Клієнта у цій справі в суді першої інстанції (щодо розгляду основного та (або) зустрічного позову) - 10 000 доларів США. Відомості, що містяться у Акті прийому-передачі робіт (послуг) до Договору вказують на те, що у ході розгляду справи №910/15099/24 співробітниками Адвокатського об'єднання було затрачено 67 годин 30 хвилин робочого часу, а також у цьому Акті наведено детальний перелік робіт, наданих адвокатами послуг;
Скаржник звертає увагу, що в ході розгляду даної справи ним було також окремо понесено витрати, пов'язані із отриманням Сертифікату Запорізької Торгово промислової палати №2300-25-0243 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.02.2025 № 03.3/98, у сумі 9045,68 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №1 та №2 від 04.02.2025. Однак, у пункті 2 резолютивної частини додаткового рішення від 11.06.2025 у даній справі згадується лише стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15099/24 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/15099/24. Копію ухвали надіслано суду першої інстанції.
Згідно з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.06.2025, апеляційну скаргу відповідача-1 передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.
03.07.2025 матеріали справи надійшли до апеляційного суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі №910/15099/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі №910/15099/24. Об'єднано розгляд апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі №910/15099/24 в одне апеляційне провадження. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційних скарг до розгляду на 03.09.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" та на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" в письмовій формі не пізніше ніж 27.08.2025. Встановленр учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 27.08.2025. Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов'язковою.
Розгляд справи відкладався, зокрема до 04.03.2026.
Явка представників сторін
Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2026 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити проти вимог апеляційної скарги відповідача-1 заперечив.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 04.03.2026 заперечив проти доводів позивача з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання 04.03.2026 представники відповідачів-2,3 не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Зокрема залучено довідку про надіслання ухвали суду в електронний кабінет відповідача-2. Відповідач-3 знаходиться на окупованій території, відтак суд повідомив його належним чином шляхом викладення оголошення на сайті суду, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів-2,3, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті додаткової постанови
Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.ч. 5, 8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України.
Відповідна позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.
При цьому, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п'ятої статті 129 цього Кодексу.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вже зазначено, позивач звернувся до відповідачів, в тому числі і до відповідача-1 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 577 041,86 доларів США за укладеним між ним та відповідачем-1 і відповідачем-2 Генеральним кредитним договором №707/2021/СРД-КБ-ГКД (з урахуванням укладених між Банком та відповідачем-2 і відповідачем-3 договорів поруки від 23.12.2021 року № 707/2021/СРД-КБ-ГКД-П2 та від 23.12.2021 року № 707/2021/СРД-КБ-ГКД-П3).
Суд першої інстанції встановив, що на час звернення позивача з даним позовом до суду та на момент вирішення спору в справі №910/15099/24 по суті строк виконання зазначених договірних зобов'язань не вважається простроченим, що свідчить про відсутність порушення позичальником зобов'язань за Генеральним (Кредитним) договором, а тому відмовив у позові.
За результатами розгляду справи в суді першої інстанції, у строк встановлений законом, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 доларів США, що еквівалентно приблизно 650 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідач-1 надав суду копію укладеного 08.01.2025 року між ним (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Еквіті" (Об'єднання) Договору, за умовами якого Об'єднання прийняло на себе зобов'язання захищати права і законні інтереси клієнта та надавати клієнту необхідну правничу допомогу, що полягає у наданні усних та письмових правових консультацій, роз'яснень, пропозицій, юридичних висновків з питань застосування законодавства України та з інших правових питань, що виникають у клієнта; веденні справ та представництві інтересів клієнта в усіх судах, що входять до системи судоустрою України, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", складанні позовних заяв, клопотань, скарг, інших необхідних процесуальних документів; представництві інтересів клієнта в органах державної виконавчої служби та приватних виконавців; наданні іншої правничої допомоги, потреба в наданні якої виникає у зв'язку із виконанням умов цього Договору.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що за надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1.1 Договору, клієнт зобов'язується сплатити на користь Об'єднання винагороду, розмір якої визначається додатковою угодою до цього Договору.
У додатковій угоді від 08.01.2025 року № 1 до Договору його сторони погодили наступні розміри винагороди за надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1 Договору:
- винагорода в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США за аналіз справи №910/15099/24, надання пропозицій щодо шляхів захисту інтересів клієнта;
- винагорода в розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США за здійснення представництва інтересів клієнта у справі № 910/15099/24 в суді першої інстанції (щодо розгляду основного та (або) зустрічного позову);
- винагорода в розмірі 7 000 (сім тисяч) доларів США за здійснення представництва інтересів клієнта у справі №910/15099/24 в суді апеляційної інстанції (щодо розгляду основного та (або) зустрічного позову);
- винагорода в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США за здійснення представництва інтересів клієнта у справі №910/15099/24 в суді касаційної інстанції (щодо розгляду основного та (або) зустрічного позову);
- винагорода в розмірі 3 000 (три тисячі) доларів США за здійснення представництва інтересів клієнта у справі №910/15099/24 в суді апеляційної чи касаційної інстанції (щодо розгляду скарг на ухвалу суду, які пов'язані зі справою № 910/15099/24 щодо основного та (або) зустрічного позову).
Пунктами 2, 3 цієї додаткової угоди передбачено, що винагорода, вказана в підпункті 1.1 пункту 1, не включає додаткові витрати, які за необхідності сплачуватимуться на користь третіх осіб (судовий збір, оплата послуг експертів, спеціалістів, поштові витрати, тощо) та завчасно будуть узгоджені з клієнтом.
Оплата винагороди Об'єднання здійснюється клієнтом на поточний рахунок Об'єднання, вказаний в отриманому від Об'єднання рахунку-фактурі, впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від Об'єднання.
За змістом пунктів 4, 5 додаткової угоди від 08.01.2025 року № 1 до Договору оплата винагороди Об'єднання, вказаної в підпунктах 1.1.2-1.1.4 пункту 1, розподіляється на дві частини - 50 % аванс та 50 % після рішення суду відповідної інстанції, та здійснюється клієнтом на поточний рахунок Об'єднання, вказаний в отриманому від Об'єднання рахунку-фактурі, впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від Об'єднання. Клієнт здійснює оплату винагороди в гривнях за офіційним курсом долара США до гривні, що встановлений Національним банком України на початок операційного дня здійснення платежу.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання означених положень Договору Об'єднання виставило рахунки від 30.01.2025 року № 30/01-1 та № 30/02-2 для сплати клієнтом винагороди у порядку, передбаченому додатковою угодою від 08.01.2025 року № 1. Перші 2 (два) платежі за надання правничої допомоги були сплачені Товариством на користь Об'єднання 12.02.2025 року, що підтверджується копіями відповідних платіжних інструкцій від 12.02.2025 року № 8 та від 12.02.2025 року № 9.
Так, згідно з платіжною інструкцією від 12.02.2025 року № 8 Товариство сплатило на користь Об'єднання 209 647,00 грн., що за офіційним курсом НБУ на день здійснення платежу склало 5 000,00 доларів США та становить собою оплату винагороди Об'єднання за аналіз справи № 910/15099/24, надання пропозицій щодо шляхів захисту інтересів клієнта. Того ж дня, відповідно до платіжної інструкції від 12.02.2025 року №9 Товариство перерахувало на користь Об'єднання 335 435,20 грн., що за офіційним НБУ на день здійснення платежу було еквівалентно 8 000,00 доларів США та становило собою сплату 5000,00 доларів США передплати у розмірі 50 % вартості послуг із здійснення представництва інтересів клієнта у справі № 910/15099/24 в суді першої інстанції відповідно до пункту 4 додаткової угоди від 08.01.2025 року № 1, а також 3 000 доларів США (125 788,20 грн) за здійснення представництва інтересів клієнта у справі № 910/15099/24 в суді апеляційної інстанції в ході розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.12.2024 року (дані витрати не були заявлені Товариством до стягнення у заяві від 26.05.2025 року).
Після ухвалення господарським судом міста Києва рішення від 21.05.2025 року в справі №910/15099/24 Об'єднання виставило Товариству рахунок-фактуру від 23.05.2025 року №23/05 для сплати решти 50% вартості послуг, передбачених підпунктом 1.1.2 додаткової угоди від 08.01.2025 року № 1 - 207 499,50 грн. станом на відповідну дату.
У заяві від 26.05.2025 року Товариство вказувало, що адвокатами Об'єднання було виконано ряд робіт (надано послуги) під час розгляду господарським судом міста Києва справи №910/15099/24, детальний перелік яких міститься у підписаному між сторонами Договору акті прийому-передачі робіт (послуг) від 23.05.2025, складеному після ухвалення судом рішення у цій справі. Відомості, що містяться в акті прийому-передачі робіт (послуг) від 23.05.2025 року, вказують на те, що в ході розгляду господарським судом міста Києва справи №910/15099/24 співробітниками Об'єднання було витрачено 67 годин 30 хвилин робочого часу, а загальна вартість наданих Об'єднанням послуг за Договором становить 15 000,00 доларів США, еквівалент якої визначається у національній валюті України - гривні станом на початок операційного дня здійснення платежу за офіційним курсом НБУ.
Крім того, Товариство посилалося на те, що в ході розгляду даної справи ним було окремо понесено витрати в сумі 9 045,68 грн., пов'язані з отриманням Сертифікату Запорізької Торгово-промислової палати № 2300-25-0243 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.02.2025 року № 03.3/98, що підтверджується копіями відповідних платіжних інструкцій від 04.02.2025 року № 1 та № 2.
Дослідивши подані позивачем докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат у сумі 15 000,00 доларів, що еквівалентно приблизно 650 000,00 грн не повністю відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат. Також суд врахував, що розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат, а також складності справи.
Отже, суд першої інстанції визнав суму цих витрат обґрунтованою у розмірі 60 000,00 грн (з урахуванням витрат на отриманням Сертифікату Запорізької Торгово-промислової палати).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Мотиви суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Щодо суми заявлених відповідачем-1 витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції
За результатами розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем-1 заявлено до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 доларів США, що еквівалентно приблизно 650 000,00 грн.
Згідно Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 23.05.2025 представники відповідача-1 заявили витрати за надання таких послуг:
- складання та подання до суду відзиву на позовну заяву - 3 год., заперечень на відповідь на відзив - 14 год. 30 хв., заяви про засвідчення форс-мажорних обставин - 8 год., клопотання про долучення доказів - 2 год. та клопотання про витребування у позивача детального розрахунку заборгованості - 1 год. 30 хв.;
- участь у судових засіданнях 29.01.2025, 26.02.2025, 12.03.2025, 02.04.2025, 23.04.2025, 07.05.2025, 21.05.2025 - 12 год.
При вирішенні стягнення витрат за цим судовим спором, суд першої інстанції врахував, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Відтак, суд оцінив заявлений до відшкодування розмір витрат відповідача-1 на професійну правничу допомогу адвокатів, та зазначив, що такі витрати не повинні мати надмірний характер, а також мають відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру, з урахуванням обставин справи. Також, суд дослідив мотиви заперечень Банку від 02.06.2025 проти стягнення з нього заявленої відповідачем суми витрат на оплату професійної правничої допомоги, які визнав обґрунтованими.
Отже, на підставі викладеного, суд першої інстанції, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, враховуючи неспівмірність суми заявлених витрат у розмірі 15 000,00 доларів, що еквівалентно приблизно 650 000,00 грн зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, правомірного дійшов висновку про стягнення 60 000,00 грн, в тому числі з урахуванням понесених витрат в сумі 9 045,68 грн, які пов'язані з отриманням Сертифікату Запорізької Торгово-промислової палати №2300-25-0243 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.02.2025 №03.3/98.
Тобто суд стягнув 50 954,32 грн заявлених відповідачем-1 витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції та 9 045,68 грн витрат, пов'язаних з отриманням Сертифікату Запорізької Торгово-промислової палати №2300-25-0243 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.02.2025 №03.3/98.
Керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, колегія вважає колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано здійснив розподіл судових витрат та стягнув суму гонорара адвокатів відповідача-1 у розмірі 50 954,32,00 грн за розгляд цієї справи в суді першої інстанції.
Щодо доводів апеляційної скарги позивача
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що стягнута з нього сума витрат на правову допомогу не відповідає критеріям, визначеним в ч. 4. ст. 126 ГПК України, а заявлений розмір послуг є неадекватним по відношенню до предмету спору, складності справи, часу та обсягу витрачених адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
З цього приводу колегія суддів звертає увагу на те, що суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.
Матеріалами справи підтверджується, що витрати на правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 60 000,00 грн відповідають критеріям складності, обґрунтованості, пропорційності, співмірності та розумності їхнього розміру до предмета спору, що господарським судом було враховано при вирішенні питання про розподіл судових витрат та відповідно стягнуто суму фактично сплачених відповідачем-1 витрат на правничу допомогу адвокатів, яка є справедливою з урахуванням положень процесуального законодавства.
Крім того, колегія враховує, що сторона, яка виграла справу, має правомірне очікування на відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу.
Доводи позивача про те, що заявлений розмір послуг є неадекватним по відношенню до предмету спору, складності справи, часу та обсягу витрачених адвокатом на виконання відповідних робіт колегія відхиляє.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача-1
В апеляційній скарзі відповідач-1 посилається на те, що суд першої інстанції, всупереч фактичним обставинам справи, зробив безпідставні висновки щодо неспівмірності витрат із предметом спору та ціною позову, а також не врахував практику господарських судів в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу, що можуть бути стягнуті за результатами розгляду спору.
Зокрема, відповідач-1 зазначив, що:
- провадження у справі тривало досить довго (150 днів, що на 33% довше, аніж середня тривалість проваджень);
- у цій справі проведено 7 (сім) судових засідань: 29.01.2025, 26.02.2025, 12.03.2025, 02.04.2025, 23.04.2025, 07.05.2025 та 21.05.2025, у шести із яких брали участь 2 адвокати;
- представниками відповідача-1 було проведено масштабну та якісну роботу з підготовки цілої низки взаємопов'язаних процесуальних та інших документів, значних за обсягом та складних за змістом.
На підставі викладеного, відповідач-1 вважає, що обсяг роботи адвокатів повністю відповідає складності справи та спростовує висновок суду про неспівмірність понесених витрат.
Розглянувши наведені доводи відповідача-1 колегія суддів враховує наступне.
Як зазначено вище, згідно Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 23.05.2025 представники відповідача-1 надали юридичні послуги щодо складання та подання до суду процесуальних документів у справі, а саме:
- відзив на позовну заяву - 3 год.;
- заперечення на відповідь на відзив - 14 год. 30 хв.;
- заяву про засвідчення форс-мажорних обставин - 8 год.;
- клопотання про долучення доказів - 2 год.;
- клопотання про витребування у позивача детального розрахунку заборгованості - 1 год. 30 хв.
Крім того, адвокати відповідача-1 брали участь у судових засіданнях 29.01.2025, 26.02.2025, 12.03.2025, 02.04.2025, 23.04.2025, 07.05.2025, 21.05.2025 - 12 год.
Згідно Договору про надання правничої допомоги №08/01-25 від 08.01.2025 винагорода за надані послуги складає:
- 5 000 доларів США - за аналіз справи (п. 1.1.1. Договору);
- 10 000 доларів США - за здійснення представництва інтересів Клієнта у справі №910/15099/24 в суді першої інстанції (щодо розгляду основного та (або) зустрічного позову) (п. 1.1.2. Договору).
Дослідивши заяву відповідача-1, а також надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатами роботи, принципи розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість, співмірність та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлена до стягнення сума у розмірі 15 000,00 доларів США за надані вище послуги є надмірною.
В контексті викладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідатиме процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (подібна позиція викладена в додаткових постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі №908/314/18, від 12.12.2024 у справі №920/882/23(920/234/19), від 26.11.2024 у справі №922/1792/24, від 19.11.2024 у справі №873/103/24).
Суд першої інстанції обґрунтовано оцінив докази надання правової допомоги, виходячи з співмірності до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. Доводи відповідача-1 в цій частині колегія суддів відхиляє.
Щодо доводів відповідача-1 про те, що у пункті 2 резолютивної частини додаткового рішення від 11.06.2025 не згадується про понесені ним окремо витрати у сумі 9 045,68 грн, які пов'язані із отриманням Сертифікату Запорізької Торгово промислової палати №2300-25-0243 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.02.2025 № 03.3/98 колегія суддів зазначає наступне.
Суд першої інстанції, розглядаючи витрати, понесені відповідачем-1 за отриманням Сертифікату Запорізької Торгово промислової палати №2300-25-0243 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.02.2025 № 03.3/98 включив їх до суми, яку вказав у пункті 2 резолютивної частини додаткового рішення від 11.06.2025. Також, в описовій частині додаткового рішення суд першої інстанції зазначив про те, що ця сума стягується разом з сумою витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, розглянувши доводи апеляційної скарги позивача та відповідача-1, колегія суддів дійшла висновку, що скаржниками не спростовані висновки суду першої інстанції, всім обставинам, на які посилаються апелянти в апеляційних скаргах судом першої інстанції надана належна правова оцінка на підставі сукупності належних та допустимих доказів. Норми матеріального та процесуального права судом першої інстанції застосовані правильно.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права у діях суду попередньої інстанції під час винесення оскаржуваного додаткового рішення місцевого суду.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг. Оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.
Судові витрати
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі №910/15099/24 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 17.04.2026.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова