вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" березня 2026 р. Справа№ 910/15099/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Замай А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Мартинюк Є.В.
від відповідача-1: Пекар А.О.
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025, повний текст якого складено та підписано 30.05.2025
у справі № 910/15099/24 (суддя Ломака В.С.)
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро"
3. ОСОБА_1
про стягнення 1 577 041,86 доларів США
Короткий зміст позовних вимог
06.12.2024 Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення у загальному розмірі 1 577 041,86 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умовам Генерального та Кредитного договорів позичальник неналежним чином виконував покладені на нього грошові зобов'язання, внаслідок чого за відповідачем-1 станом на 12.11.2024 утворилася заборгованість у розмірі 1 577 041,86 доларів США.
Матеріально-правовою підставою позову позивач обрав статті 525, 526, 530, 554, 610, 1049, 1054 ЦК України.
Доводи та заперечення відповідача
Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що ТОВ "Світ Агро Трейд", як один з позичальників за Генеральним та Кредитним договором, провадило свою діяльність у місті Маріуполь, яке з березня 2022 року є окупованим внаслідок збройної агресії РФ проти України. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" зазнало втрат серед виробничих потужностей (що були передані в заставу та іпотеку в забезпечення виконання зобов'язань перед Банком) внаслідок їх часткового знищення та окупації, а продукція ТОВ "Світ Агро Трейд" (зернові культури сукупною масою майже 6,5 тисяч тон загальною вартістю станом на 23.02.2022 року майже 52 мільйони гривень) була окупована та втрачена/знищена Російською Федерацією.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/15099/24 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення, з посиланням на ст.ст. 11, 509, 530, 610, 614, 617, 626-629, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" мотивоване тим, що господарська діяльність відповідача-1 (безпосереднього позичальника за Кредитним договором) зазнала негативний вплив через настання форс-мажорних обставин. Позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності, зокрема, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" грошових коштів, достатніх для погашення тіла кредиту чи нарахованих за Генеральним та Кредитним договорами процентів, чи наявності у власності відповідачів необтяженого нерухомого майна, за рахунок якого можливо виконати зобов'язання за наведеними угодами і на яке не вплинули форс-мажорні обставини.
Суд зазначив, що оскільки заборгованість за тілом кредиту та процентам виникла вже після настання для відповідача-1 форс-мажорних обставин, зважаючи на доведеність наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та неможливістю виконати свої зобов'язання позичальником, то беручи до уваги положення пункту 5.9 Генерального договору, дійшов висновку про те, що строк виконання зобов'язань ТОВ "Світ Агро Трейд" перед Банком за Генеральним (Кредитним) договором в частині сплати кредитних коштів та процентів продовжився на період дії обставин непереборної сили. Отже, на час звернення позивача з цим позовом до суду та на момент вирішення спору в справі №910/15099/24 по суті, строк виконання зазначених договірних зобов'язань не вважається простроченим, що свідчить про відсутність порушення позичальником зобов'язань за Генеральним (Кредитним) договором, а також відповідно й зобов'язань відповідача-2 та відповідача-3 як поручителів.
Суд дійшов висновку про передчасність вимог Банку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у загальному розмірі 1 577 041,86 доларів США, у зв'язку з чим, у задоволенні вимог позивача відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апелянт посилається на те, що:
- висновки суду першої інстанції про доведеність настання події форс-мажору є передчасними, оскільки відповідачами не надано доказів того, що у даному випадку форс-мажор призвів до того, що Позичальник не має можливості повертати кредит, сплачувати проценти та комісію. Апелянт стверджує, що додані до відзиву на позовну заяву документи свідчать про те, що відповідачі не припинили господарську діяльність та продовжують її здійснювати;
- суд першої інстанції помилково зазначив стосовно того, що наявність форс-мажорних обставин підтверджується Сертифікатом Запорізької Торгово-промислової палати № 2300-25-0243 від 11.02.2025, оскільки даний документ не може вважатись належним доказом, з огляду на те, що всупереч положенням ч. 1 та 2 ст. 76 ГПК України, Сертифікат ТПП не містить фактичних даних щодо предмета доказування у справі (не підтверджує неможливості виконання позичальником зобов'язань з погашення отриманого кредиту);
- суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надав жодної оцінки тій обставині, що зобов'язання за Генеральними кредитним договором забезпечено порукою відповідача-1 та відповідача-2;
- суд першої інстанції безпідставно переклав на Банк тягар доказування обставин непереборної сили.
Щодо порушення процесуальних норм апелянт посилається на те, що відповідач подав відзив на позовну заяву та клопотання про долучення Сертифікату Запорізької торгово-промислової палати №2300-25-0243 з пропуском встановленого судом процесуального строку, проте суд першої інстанції безпідставно поновив відповідачу такий строк та з порушенням ст. 80, 118 ГПК України безпідставно долучив даний письмовий доказ до матеріалів справи.
Доводи та заперечення відповідача-1
У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін посилаючись на те, що апеляційна скарга Банку є, по суті, спробою переоцінити докази та обставини, яким суд першої інстанції вже надав належну правову оцінку, ігноруючи при цьому ключові положення укладеного договору та принципи цивільного права.
Відповідачі-2,3 не скористались своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 263 ГПК України, та не подали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу позивача, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15099/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України, у зв'язку з недоплатою судового збору. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
14.07.2025 недоліки апеляційної скарги усунено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/15099/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 03.09.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025в письмовій формі не пізніше ніж 27.08.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 27.08.2025. Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов'язковою.
Розгляд справи відкладався, зокрема до 04.03.2026.
Явка представників учасників справи
Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2026 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 04.03.2026 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання 04.03.2026 представники відповідачів-2,3 не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Зокрема залучено довідку про надіслання ухвали суду в електронний кабінет відповідача-2. Відповідач-3 знаходиться на окупованій території, відтак суд повідомив його належним чином шляхом викладення оголошення на сайті суду, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів-2,3, який належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів, встановив такі обставини правовідносин сторін.
23.12.2021 року між Банком, Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" (далі - позичальник-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" (далі - позичальник-2) укладено Генеральний кредитний договір №707/2021/СРД-КБ-ГКД (далі - Генеральний договір), який визначає загальні умови та порядок здійснення Банком на користь Позичальника Кредитних операцій у межах Загального ліміту, визначеного пунктом 1.3 Генерального договору, а також встановлює права та обов'язки, відповідальність сторін та інші умови, які визнаються сторонами обов'язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального договору та додаткових договорів, укладених в рамках Генерального договору, які зазначені в Додатку 1 до Генерального договору.
Означений правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений відбитками печаток наведених контрагентів.
У розділі "Терміни та їх визначення" Генерального договору передбачено, що терміни та визначення вживаються у наступних значеннях:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" - Позичальник в разі проведення таких операцій: надання кредиту, овердрафту, відкриття відновлюваної, невідновлюваної кредитної лінії; Клієнт - в разі проведення операцій: авалювання векселів, відкриття імпортного непокритого акредитиву, надання гарантії/контргарантії/резервного акредитиву, надалі по тексту Генерального договору - Позичальник - разом та кожен окремо - Позичальники або Позичальник.
За умовами пункту 1.2 Генерального договору Кредитні операції здійснюються у порядку, визначеному у відповідних додаткових договорах та з урахуванням положень Генерального договору. Кредитні операції за Генеральним договором проводяться виключно після укладання додаткових договорів до Генерального договору, які є невід'ємною частиною Генерального договору та містять посилання на Генеральний договір. Умови проведення Банком Кредитних операцій викладені на офіційному сайті Банку: www.ukrgasbank.com.
Згідно з пунктом 1.3 Генерального договору загальний ліміт за цим договором встановлюється у розмірі 5 500 000,00 (п'ять мільйонів п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів. Ліміт кредитування за кожним додатковим договором встановлюється у межах Загального ліміту кредитування. При цьому, сума основної заборгованості Позичальника перед Банком в будь-який момент не повинна перевищувати 5 500 000,00 (п'ять мільйонів п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів в еквіваленті по курсу Національного Банку України на день перерахунку. У випадку, якщо на будь-яку дату з будь-якої причини сума основної заборгованості Позичальника у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на поточну дату перевищуватиме 5 500 000,00 (п'ять мільйонів п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів, Позичальник зобов'язується здійснити погашення заборгованості по основному зобов'язанню у сумі, що призводить до такого перевищення, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня відправлення Банком повідомлення про необхідність такого погашення.
Відповідно до положень пункту 1.4 Генерального договору Строк кредитування та проведення Кредитних операцій за Генеральним договором встановлюється з 23.12.2021 року по 22.07.2027 року (включно). Строки кредитування та строки проведення Кредитних операцій за додатковими договорами встановлюються у додаткових договорах, але в будь-якому разі не можуть перевищувати строк кредитування та проведення Кредитних операцій, що встановлений даним пунктом Генерального договору.
Пунктом 1.8 Генерального договору встановлено, що Позичальники відповідають перед Банком як солідарні боржники за виконання зобов'язань, передбачених Генеральним договором. Виконання вказаних в Генеральному договорі грошових зобов'язань може виконуватися кількома Позичальниками (кожним в частині) або окремим Позичальником у повному обсязі. Сторони домовились, що виконання зобов'язань, передбачених Генеральним договору, будь-яким із Позичальників Банк приймає як виконання відповідного зобов'язання та вважається, що таке зобов'язання виконано належним чином та за згодою всіх Позичальників.
За змістом пункту 2.1.1 Генерального договору у забезпечення зобов'язань за Генеральним договором прийнято:
- в іпотеку - нерухоме майно, а саме: комплекс, зерноперевалочний (ємкістю 48,12 тис. тон (без зерносушарки)), що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна (вул. Портова), буд. 2, та належить позичальнику-2;
- в іпотеку - нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення (комплекс) загальною площею 2746,2 м2, що знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна (вул. Портова), буд. 50, та належить позичальнику-2;
- в заставу - обладнання майнового комплексу по перевалці зернових культур (у т.ч. приналежності та складові частини), яке знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна, буд. 2 та АДРЕСА_1 , і належить позичальнику-2;
- поруку Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" (код ЄДРПОУ 41059988);
- поруку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" (код ЄДРПОУ 33012180);
- поруку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Пунктами 3.1, 3.1.1 Генерального договору встановлено, що Кредитні операції здійснюються Банком на користь Позичальника виключно після підписання сторонами відповідного додаткового договору до Генерального договору в розмірі не більше Ліміту кредитування за додатковим договором та на умовах, визначених додатковим договором та Генеральним договором. Додатковим договором визначаються особливості здійснення Кредитної операції, зокрема, в частині Ліміту кредитування за додатковим договором, валюти, строків та умов Погашення заборгованості, графік погашення кредиту/зменшення ліміту відновлювальної/невідновлювальної кредитної лінії.
Позичальники самостійно визначають та узгоджують між собою особу Позичальника, на користь якого буде здійснена Кредитна операція відповідного виду та використаний загальний ліміт за Генеральним договором. Подання Позичальником Банку заяви на проведення Кредитної операції є достатньою підставою вважати, що використання цим Позичальником відповідного ліміту було узгоджено всіма Позичальниками.
Згідно з пунктом 3.7 Генерального договору базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість встановлюється у додаткових договорах, та не може перевищувати 100,01 процентів річних. Базова процентна ставка за додатковим договором може бути фіксованою або змінюваною. Розмір та тип процентної ставки визначається у додаткових договорах з урахуванням норм Генерального договору. Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі Базової процентної ставки відповідно до цього пункту Генерального договору, або процентної ставки на прострочену заборгованість, визначеному відповідно до пункту 3.13 Генерального договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.
Відповідно до пункту 3.9 Генерального договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано Кредит відповідно до додаткового договору, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по Кредиту (для кредитів або невідновлюваних кредитних ліній) та в день, зазначений в письмовому повідомленні Банку про дострокове розірвання (для овердрафтів та відновлюваних кредитних ліній) відповідного додаткового договору та/або Генерального договору, на рахунок, вказаний у додатковому договорі.
За змістом пункту 3.13 Генерального договору за користування кредитними коштами, що не повернуті у строки, передбачені додатковими договорами (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі, передбаченому додатковими договорами. Сторони узгодили, що в разі настання Події припинення, Банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати, визначеної для такої події у пункті 5.5.2 Генерального договору, а Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку платежі, визначені у пункті 5.5 Генерального договору у випадку їх виникнення.
За умовами пункту 5.5.1 Генерального договору у разі неповернення Позичальником кредитних коштів при настанні Події припинення, вся фактична заборгованість Позичальника вважається простроченою і Позичальник зобов'язаний повернути таку фактичну заборгованість в повному розмірі та сплатити на користь Банку платежі згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, які дорівнюють 33 (тридцять три) % річних.
Подією припинення відповідно до Розділу "Терміни та їх визначення" Генерального договору є будь-яка з наступних перелічених подій, що відбулись після укладання між сторонами Додаткового договору, а саме:
- неповернення Позичальником Кредиту у термін, встановлений у пункті 1.4 Генерального договору або терміни, визначені строком кредитування Додаткового договору, та/або
- пред'явлення Банком вимоги про дострокове повернення кредиту, та/або
- звернення Банку з позовом про дострокове стягнення кредиту, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
У пункті 5.5.2 Генерального договору його сторони визначили, що днем настання Події припинення та датою прострочення фактичної заборгованості Позичальника є:
- закінчення строку кредитування - наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування, визначеної у пункті 1.4 Генерального договору або кінцевої дати строку кредитування Додаткового договору;
- пред'явлення Банком вимоги про дострокове повернення Кредиту - дата, зазначена в такому письмовому повідомленні Банку;
- звернення Банку з позовом про дострокове стягнення кредиту, у тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно - наступний календарний день за днем поштового відправлення позовної заяви Банку до відповідача(-чів).
Пунктом 1.7 Генерального договору визначено, що всі зобов'язання, що випливають з Генерального договору та з будь-яких додаткових договорів/змін та доповнень до Генерального договору та додаткових договорів, що будуть укладені сторонами до Генерального договору, вважаються зобов'язаннями Позичальника за Генеральним договором.
З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2021 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" (позичальник) був укладений Додатковий договір №707/2021/СРД-КБ-ГКД-ТКЛ1 про надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії (траншевої) до Генерального договору (далі - Кредитний договір/Додатковий договір), за умовами якого Банк на умовах Генерального договору та цього Додаткового договору відкриває відновлювану кредитну лінію (траншеву) з лімітом 2 000 000,00 (два мільйони) доларів США 00 центів (далі - "Ліміт кредитування за Додатковим договором") у межах встановленого Загального ліміту за Генеральним договором, з можливістю вибірки кредитних коштів в доларах США та гривні, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит в межах строку кредитування, встановленого в пункті 2 цього Додаткового договору, та сплатити Плату за Кредит на умовах та в строки (терміни), визначені Генеральним договором та Додатковим договором.
Цей правочин, а також укладені у подальшому додаткові угоди до нього, підписані уповноваженими представниками їх сторін та скріплені відбитками печаток означених юридичних осіб.
Пунктом 1.1 Кредитного договору визначено, що цільове використання (мета) кредиту: на поповнення обігових коштів.
Згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору надання кредитних коштів здійснюється з 23.12.2021 року по 22.12.2022 року (включно)
Відповідно до пункту 3.1 Кредитного договору Базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного пунктом 2 даного Додаткового договору на строкову заборгованість встановлюється окремо за кожним траншем в залежності від строків користування таким траншем, є змінюваним та встановлюється в розмірі суми значення індексу UIRD12m для валюти, що відповідає валюті кредиту, станом на попередній банківський день, що передує даті укладання Додаткового договору та значення фіксованої маржі в розмірі:
- для валюти кредиту в доларах США - 4,35 процентних пункти,
- для валюти кредиту в гривні - 4,02 процентних пункти, та фіксується у відповідній заявці Позичальника про надання кредиту (траншу).
Пунктом 3.2 Кредитного договору передбачено, що за користування траншем, що не повернутий в строк, визначений у заявці Позичальника про надання кредиту (траншу) (прострочена заборгованість), процентна ставка збільшується на 5 процентних пункти від встановленої ставки на цей транш.
Відповідно до пункту 4 Кредитного договору надання кредиту здійснюється окремими траншами на підставі заявки Позичальника про надання кредиту (траншу) за формою, що визначена в Додатку 1 до цього Додаткового договору (далі - Заявка ) в межах невикористаного Ліміту кредитування за Додатковим договором та Генеральним договором, шляхом перерахування траншу на поточний рахунок Позичальника, зазначений в Заявці, за умови виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Додатковим договором та Генеральним договором. Заявка Позичальника є невід'ємною частиною цього Додаткового договору.
Згідно з пунктом 9 Кредитного договору погашення кожного окремого траншу Позичальник здійснює в строк та на рахунок, зазначений у відповідній Заявці. У разі непогашення кредиту (траншу) в розмірі та строки, визначені в пункті 2.1 цього Додаткового договору та/або у відповідній Заявці, з наступного банківського дня заборгованість за кредитом (траншем) вважається простроченою заборгованістю.
Відповідно до пункту 11 Кредитного договору проценти сплачуються Позичальником щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом (траншем), а також в день закінчення строку, на який надано кредит (транш), у відповідності до Заявки, в день повного дострокового погашення заборгованості кредитом (траншем), в день повного погашення заборгованості за кредитом (траншем), в день дострокового розірвання цього Додаткового договору на рахунок, зазначений у відповідній Заявці. У разі, якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.
З матеріалів справи вбачається, що у Додатковій угоді про внесення змін від 30.06.2022 року № 1 до Кредитного договору його сторони домовились, зокрема, продовжити термін дії траншів в рамках Додаткового договору по 22.12.2022 року.
Крім того, наведені контрагенти дійшли згоди відтермінувати/перенести строк сплати процентів за Додатковим договором, які нараховані/будуть нараховані за період 01.02.2022 року - 28.02.2022 року та 01.05.2022 року - 30.06.2022 року на серпень 2022 року, а також відтермінувати/перенести строк сплати процентів за Додатковим договором, які нараховані за період 01.03.2022 року - 30.04.2022 року на жовтень 2022 року в дату сплати процентів за Генеральним договором.
Слід також зазначити, що у пункті 1 Додаткової угоди про внесення змін від 31.10.2022 року № 2 до Додаткового договору його сторони домовились відтермінувати/перенести що строк сплати процентів, які нараховані/будуть нараховані за Додатковим договором, та здійснити оплату не пізніше 22.12.2022 року.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов Генерального договору та Кредитного договору Банк відкрив Позичальнику (Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд") відновлювальну кредитну лінію та видав в її рамках вісім траншів у загальному розмірі 2 000 000,00 доларів США (18.01.2022 року - 200 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - 17.05.2022 року; 19.01.2022 року - 200 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - 18.05.2022 року; 26.01.2022 року - 200 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - 25.01.2022 року; 27.01.2022 року - 200 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - 26.01.2022 року; 31.01.2022 року - 200 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - 30.05.2022 року; 03.02.2022 року - 300 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - 02.06.2022 року; 07.02.2022 року - 350 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - 07.06.2022 року; 09.02.2022 року - 350 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - 08.06.2022 року), що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з позичкових рахунків, копіями меморіальних ордерів та заяв відповідача-1 на отримання кредитних коштів від 18.01.2022 року №1, від 18.01.2022 № 2, від 25.01.2022 №3, від 17.01.2022 №4, від 31.01.2022 року №5, від 03.02.2022 № 6, від 07.02.2022 № 7 та від 09.02.2022 № 8.
Про належне виконання позивачем своїх грошових зобов'язань за Генеральним та Кредитним договорами свідчить також відсутність з боку відповідачів претензій та повідомлень про порушення Банком умов цих угод.
Суд першої інстанції встановив, що обґрунтовуючи пред'явлені у даній справі вимоги, позивач посилався на те, що всупереч умовам Генерального та Кредитного договорів позичальник неналежним чином виконував покладені на нього грошові зобов'язання, внаслідок чого за відповідачем-1 станом на 12.11.2024 року утворилася заборгованість у розмірі 1 577 041,86 доларів США, у тому числі:
- за траншем № 1 по Кредитному договору: прострочена заборгованість по кредиту - 1 770,00 доларів США, прострочена заборгованість по процентах - 119,37 доларів США;
- за траншем № 2 по Кредитному договору: прострочена заборгованість по кредиту - 1 770,00 доларів США, прострочена заборгованість по процентах - 254,37 доларів США;
- за траншем № 3 по Кредитному договору: прострочена заборгованість по кредиту - 101 770,00 доларів США; прострочена заборгованість по процентах - 3 933,12 доларів США;
- за траншем № 4 по Кредитному договору: прострочена заборгованість по кредиту - 200 000,00 доларів США, прострочена заборгованість по процентах - 9 750,00 доларів США;
- за траншем № 5 по Кредитному договору: прострочена заборгованість по кредиту - 200 000,00 доларів США, прострочена заборгованість по процентах - 9 750,00 доларів США;
- за траншем № 6 по Кредитному договору: прострочена заборгованість по кредиту - 300 000,00 доларів США, прострочена заборгованість по процентах - 14 535,00 доларів США;
- за траншем № 7 по Кредитному договору: прострочена заборгованість по кредиту - 350 000,00 доларів США, прострочена заборгованість по процентах - 16 747,50 доларів США;
- за траншем № 8 по Кредитному договору: прострочена заборгованість по кредиту - 350 000,00 доларів США; прострочена заборгованість по процентах - 16 642,50 доларів США.
Пунктом 4.3.6 Генерального договору передбачено право Банку в разі наявності у позичальника простроченої заборгованості за Генеральним договором та/або іншими кредитними договорами, укладеними з Банком, та якщо забезпеченням за усіма вищевказаними договорами виступає предмет забезпечення, визначений в пункті 2.1 Генерального договору, вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань за Генеральним договором та окремо за кожним іншим кредитним договором, в тому числі за рахунок реалізації вищезазначеного забезпечення.
Враховуючи наведені обставини справи та умови Генерального договору, листами від 14.03.2023 року № 172/8730/2023 та від 14.03.2023 року № 172/8731/2023 Банк звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" з вимогою про повернення всієї суми заборгованості за Генеральним договором протягом тридцяти календарних днів з дати пред'явлення даної вимоги.
Однак, наведена вимога була залишена означеними відповідачами без задоволення, а заборгованість за Генеральним та Кредитним договорами - у добровільному порядку не погашена.
Судом першої інстанції також встановлено, що 23.12.2021 року між Банком (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" (позичальник-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" (поручитель/позичальник-2) був укладений договір поруки № 707/2021/СРД-КБ-ГКД-П2 (далі - Договір поруки-1), за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по Генеральному договору, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеному кредитором з позичальником, згідно з яким позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у Кредитному договорі, не пізніше 22.07.2027 року:
- повернути кредит у розмірі 5 500 000,00 (п'ять мільйонів п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів у строк по 22.07.2027 року (включно);
- сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи зі значення базової процентної ставки, згідно з пунктом 3.7 Кредитного договору, яка не може перевищувати 100,01 процентів річних, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені Кредитним договором (прострочена заборгованість), згідно з умовами пункту 3.13 Кредитного договору;
- комісії, а також штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених Кредитним та цим договорами,
- відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов Кредитного договору в розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.
Крім того, 23.12.2021 року між Банком (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" (позичальник-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" (позичальник-2) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № 707/2021/СРД-КБ-ГКД-П3 (далі - Договір поруки-2), за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по Генеральному договору, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеному кредитором з позичальником, згідно з яким позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у Кредитному договорі, не пізніше 22.07.2027 року:
- повернути кредит у розмірі 5 500 000,00 (п'ять мільйонів п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів у строк по 22.07.2027 року (включно);
- сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи зі значення базової процентної ставки, згідно з пунктом 3.7 Кредитного договору, яка не може перевищувати 100,01 процентів річних, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені Кредитним договором (прострочена заборгованість), згідно з умовами пункту 3.13 Кредитного договору;
- комісії, а також штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених Кредитним та цим договорами,
- відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов Кредитного договору в розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.
За умовами пунктів 1.1, 1.2, 5.1 вищевказаних договорів поруки (які є ідентичними за змістом) у разі зміни умов Кредитного договору, зокрема, але не виключно: у разі підвищення розміру процентів за користування кредитними коштами; відстрочення виконання зобов'язання, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування кредитними коштами; встановлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки за користування кредитними коштами в сторону збільшення; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по Кредитному договору в обсязі, що встановлюється після внесених змін.
Поручитель надає свою згоду на зміни умов Кредитного договору, які призведуть або можуть призвести до збільшення обсягу його відповідальності, а також підтверджує, що такі зміни не потребують отримання кредитором будь-якого додаткового погодження у майбутньому.
Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по Кредитному договору.
Договір поруки-1 та Договір поруки-2 набирають чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печатки (за наявності) і діють по 22.07.2037 року.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 14.11.2024 року № 132/34346/2024 Банк звертався, зокрема, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" з вимогою про усунення порушень, в якій вимагав виконати порушене зобов'язання та повернути всю суму кредиту за Кредитним договором, а також сплатити проценти протягом 2 (двох) банківських днів від дати отримання вимоги.
Оскільки наявна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" заборгованість за Генеральним та Кредитним договорами ні позичальником, ні поручителями в добровільному порядку погашена не була, Банк вирішив звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів шляхом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у загальному розмірі 1 577 041,86 доларів США.
Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення
Підставою апеляційного оскарження судового рішення у даній справа стала незгода відповідача з висновками суду про доведеність настання події форс-мажору щодо погашення тіла кредиту чи нарахованих за Генеральним та Кредитним договорами процентів.
Апелянт вважає, що відповідачами не надано доказів того, що у даному випадку форс-мажор призвів до того, що Позичальник не має можливості повертати кредит, сплачувати проценти та комісію. Апелянт стверджує, що додані до відзиву на позовну заяву документи свідчать про те, що відповідачі не припинили господарську діяльність та продовжують її здійснювати.
В контексті вищенаведених доводів колегія враховує наступне.
Норми права, які застосовує суд апеляційної інстанції
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).
За умовами статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
За змістом статті 1050 Цивільного кодексу якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19.02.2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20.02.2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 07.04.2014 року.
Положеннями статті 617 Цивільного кодексу України, що кореспондуються зі статтею 218 Господарського кодексу України, передбачена можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
За змістом частини 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Правова позиція суду апеляційної інстанції
Суд апеляційної інстанції за результатами перегляду справи дійшов висновку про необґрунтованість посилань апелянта на недоведеність факту настання форс-мажорних обставин та причинно-наслідкового зв'язку між ними та неможливістю виконання грошового зобов'язання.
З цього приводу колегія зазначає таке.
Щодо форс-мажорних обставин
Відповідно до матеріалів справи відповідачі та позичальники за Генеральним договором на час початку широкомасштабної військової агресії здійснювали свою господарську діяльність у місті Маріуполі Донецької області. Означені обставини учасниками справи під час її розгляду не оспорювалися.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19.02.2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20.02.2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 07.04.2014 року.
Місто Маріуполь Донецької області є окупованим РФ з початку березня 2022 року. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15.12.2022 року № 297 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого входить місто Маріуполь, датою виникнення бойових дій на території якого є 24.02.2022 року. Внаслідок військової агресії РФ проти України кожного дня заподіюється значна шкода життю та здоров'ю населення України, а також наносяться збитки майну держави, фізичних осіб та суб'єктів господарювання. Виключенням з цього не стало й Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро", яке зазнало втрат серед виробничих потужностей (що були передані в заставу та іпотеку в забезпечення виконання зобов'язань перед Банком за Генеральним та Кредитним договорами) внаслідок їх часткового знищення та окупації, а також Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд", продукція якого (зернові культури сукупною масою майже 6,5 тисяч тон загальною вартістю на 23.02.2022 року майже 52 мільйони гривень) була окупована та втрачена/знищена РФ.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення цілком обґрунтовано врахував на те, що за фактом знищення та/або втрати майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" подало до правоохоронних органів заяву про вчинення кримінального правопорушення, відомості про подію внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12022052770003034 від 23.09.2022 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України), а також це Товариство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з РФ збитків.
За висновком судового експерта від 22.01.2024 року № 22/01/2024, складеного за результатами проведення судової товарознавчої експертизи (копія якого наявна у матеріалах справи № 910/15099/24), розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення майна (запасів), а саме, зернових культур врожаю 2021 року, становить 59 143 326,25 грн., що станом на дату оцінки еквівалентно 1 576 029,04 доларів США.
Рішенням від 17.07.2024 року в справі № 905/162/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" до Російської Федерації в особі міністерства юстиції Російської Федерації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Банку, про стягнення 59 143 326,25 грн. (яке у встановленому законом порядку набрало законної сили) господарський суд Донецької області задовольнив вимоги позивача у цій справі у повному обсязі.
З рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2024 року в справі №905/162/24 вбачається, що на підтвердження фактичного здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" господарської діяльності на території міста Маріуполь Донецької області останнє надало витяг з кабінету платника податків із зазначенням знаходження його офісу за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Луніна, будинок 13. Також, на підтвердження надходження та зберігання зернових культур Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" на зерноперевалочному комплексі Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" станом, зокрема, на 24.02.2024 року, до матеріалів означеної справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" долучило копію договору про надання комплексу послуг з перевалки зерна українського походження від 23.06.2021 року № 5, копії товарно-транспортних накладних, за якими надходив вантаж (зернові культури) від постачальників за договорами на зерноперевалочний комплекс Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" у лютому 2022 року; акти на передачу від 21.02.2022 року, копії реєстрів автотранспорту до актів на передачу зерна; реєстр прийнятого вантажу на зерноперевалочний комплекс Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" у період січень-лютий 2022 року; копію заяви свідка - директора з операційної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро"; копію рішення Маріупольського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області про державну реєстрацію потужностей зерноперевалочного комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро".
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" від 23.11.2023 року № 2311.1 на зберіганні у зерноперевалочному комплексі Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" станом на 24.02.2022 року знаходилося майно відповідача-1 на суму 44 522 918,59 грн. без ПДВ.
У господарський справі №905/162/24 було проведено судову товарознавчу експертизу, за результатом здійснення якої було складено висновок судового експерта Гаврилової К.В. №22/01/2024 від 22.01.2024, в якому встановлено, що розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ТОВ «Світ Агро Трейд» в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення майна (запасів), а саме, зернових культур врожаю 2021 року становить 59 143 326,25 грн, що станом на дату оцінки еквівалентно 1 576 029,04 доларів США.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що належні відповідачу-1 зернові культури, придбані за кредитні кошти, були втрачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" внаслідок збройної агресії РФ та окупації міста Маріуполя.
Відповідачем-1 отримав у передбаченому чинним законодавством Сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати №2300-25-0243 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) про засвідчення настання форс-мажорних обставин з 05.03.2022. Цим сертифікатом Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" засвідчено форс-мажорні обставини: військова агресія РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація Маріупольського району Донецької області) з 05.03.2022 - за Генеральним та Кредитним договорами, укладеними з Банком. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 05.03.2022; дата закінчення - тривають на 11.02.2025.
Проаналізувавши сукупність доказів, залучених до справи суд апеляційної інстанції констатує, що суд першої інстанції правильно встановив наявність усіх елементів, необхідних для застосування наслідків форс-мажору, а саме:
1. Факт настання надзвичайних та невідворотних обставин: повномасштабна військова агресія РФ, окупація м. Маріуполь, де знаходились ключові активи та велась господарська діяльність ТОВ «Світ Агро Трейд».
2. Наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між цими обставинами та об'єктивною неможливістю виконання зобов'язання, що полягала у фізичній втраті/знищенні закредитованого товару (зернових культур), який був єдиним джерелом для генерації прибутку та погашення кредиту.
3. Відсутність вини відповідача у невиконанні зобов'язання.
Апелянтом ці обставини не спростовані. Доводи апеляційної скарги позивача є аналогічними до його доводів щодо обґрунтування позову. Фактично, на стадії апеляційного перегляду справи позивач вимагає здійснити переоцінку доказів, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.
Таким чином, колегія вважає непідтвердженими та відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції надав неналежну правову оцінку наявності форс-мажорних обставин, які відповідач-1 підтверджує Сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати № 2300-25-0243 від 11.02.2025. Цей сертифікат є належним доказом, з огляду на положення ч. 1 та 2 ст. 76 ГПК України, та містить фактичні дані щодо предмета доказування у справі, які повністю узгоджуються з сукупністю інших доказів, поданих сторонами.
Щодо доводів апелянта про те, що відповідачем-1 не підтверджено неможливості виконання ним, як позичальником зобов'язань з погашення отриманого кредиту
Дослідивши обставини справи колегія вважає, що заслуговують на увагу доводи відповідач-1 про те, що він вживав заходи щодо відновлення своєї господарської діяльності на підконтрольній Україні території після початку повномасштабної агресії РФ. Однак, в силу відсутності обігових коштів (частину яких в сумі 500 000,00 доларів США було повернуто Банку в добровільному порядку) такі намагання не зумовили настання бажаного результату. У подальшому, господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" була фактично зупинена, що було констатовано самим Банком в адресованому відповідачу-1 листі від 01.02.2024 №132/3477/2024.
Колегія вважає достатньо обґрунтованими посилання відповідача-1 на те, що відсутність у нього грошових коштів станом на момент подання позову у справі, що розглядається, є лише наслідком форс-мажору. Згадана норма закріплена виключно з метою унеможливлення посилання на неї без обставин непереборної сили, що зумовлюють неспроможність особи виконати грошове зобов'язання, а тому вона не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Матеріали справ не містять доказів на підтвердження наявності у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" нерухомого майна, у тому числі на підконтрольній Україні території, а також інших активів, за рахунок яких відповідач-1 мав би можливість виконати зобов'язання за Генеральним та Кредитним договорами, та на які не вплинули вищенаведені форс-мажорні обставини.
У цьому контексті колегія зауважує, що виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов'язань Сторін за Генеральним кредитним договором на період дії таких обставин без відшкодування збитків обома Сторонами. Такі положення, зокрема містяться у Генеральному кредитному договорі в розрізі наявних фактичних обставин, адже відповідно до нього строк виконання зобов'язань між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Світ Агро Трейд» як за ГКД, так і за Додатковим договором, укладеним на виконання Генерального кредитного договору, продовжується на період дії форс-мажорних обставин.
Отже строк виконання зобов'язання, у випадку настання форс-мажорних обставин, продовжується на період дії обставин непереборної сили, тобто на теперішній час не закінчився та не вважається простроченим, а після завершення відповідного періоду Відповідач зобов'язаний повністю виконати свої обов'язки, позаяк за змістом наведених умов укладеного між сторонами договору вказані форс-мажорні обставини мають тимчасовий характер.
Щодо аналогічних обставин справи Верховний Суд, за аналогічних обставин, вже робив висновки щодо неможливості задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів, у випадку наявності в договорі положення про продовження строку виконання зобов'язань між сторонами через настання форс-мажорних обставин.
У цьому контексті колегія враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.06.2025 у справі №905/755/24, яка за критеріями суб'єктного складу, обставин справи та правового регулювання є релевантною щодо справи, що розглядається (№910/15099/24).
Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки тій обставині, що зобов'язання за Генеральним кредитним договором забезпечено порукою відповідача-1 та відповідача-2
Як вже зазначено, 23.12.2021 року між Банком (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" (позичальник-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" (поручитель/позичальник-2) був укладений договір поруки № 707/2021/СРД-КБ-ГКД-П2, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по Генеральному договору, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеному кредитором з позичальником, згідно з яким позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у Кредитному договорі, не пізніше 22.07.2027 року:
Крім того, 23.12.2021 року між Банком (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" (позичальник-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" (позичальник-2) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № 707/2021/СРД-КБ-ГКД-П3 , за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по Генеральному договору, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеному кредитором з позичальником, згідно з яким позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у Кредитному договорі, не пізніше 22.07.2027:
Зміст цих угод стосується того, що поручителі зобов'язуються перед Кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по Кредитному договору в обсязі, що встановлюється після внесених змін.
Оскільки за вимогою Банку наявна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агро Трейд" заборгованість за Генеральним та Кредитним договорами ні позичальником, ні поручителями в добровільному порядку погашена не була, Банк вирішив звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів шляхом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у загальному розмірі 1 577 041,86 доларів США.
У справі що розглядається, строк виконання зобов'язання, у випадку настання форс-мажорних обставин, продовжується на період дії обставин непереборної сили, тобто на теперішній час не закінчився та не вважається простроченим, а після завершення відповідного періоду відповідач зобов'язаний повністю виконати свої обов'язки, позаяк за змістом наведених умов укладеного між сторонами договору вказані форс-мажорні обставини мають тимчасовий характер.
Договір поруки регулюється статтями 553-559 ЦК України.
Відповідно до статті 553 цього кодексу, а договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою передбачені статтею 555, яка встановлює, що:
1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
3. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, за змістом цих норм порука є аксесорним (додатковим) зобов'язанням, яке не може існувати саме по собі. Це означає, що доля поруки прямо залежить від долі основного боргу.
У справі що розглядається, враховуючи те, що строк виконання основного зобов'язання перенесено, то борг не вважається простроченим, в свою чергу, оскільки немає факту прострочення основного боржника кредитор не має права вимагати гроші з поручителя. Отже, суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позову щодо солідарного стягнення боргу.
Щодо доводів про пропуском процесуального строку на подання Сертифікату ТПП
У цій частині апелянт посилається на те, що відповідач подав відзив на позовну заяву та клопотання про долучення Сертифікату Запорізької торгово-промислової палати №2300-25-0243 з пропуском встановленого судом процесуального строку, проте суд першої інстанції, на його думку, безпідставно поновив відповідачу такий строк та з порушенням ст.ст. 80, 118 ГПК України безпідставно долучив даний письмовий доказ до матеріалів справи.
Ці доводи колегія відхиляє з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи за зверненням відповідача-1 Запорізькою Торгово-промисловою палатою видано Сертифікат № 2300-25-0243 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.02.2025, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин саме для відповідача-1 у справі та саме за спірним Генеральним та Кредитним договором. При цьому, у сертифікаті зазначено про триваючий характер дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 05.03.2022 року та на дату його видачі. Отже, форс-мажорні обставини були наявні на дату звернення позивача з позовом у справі №910/15099/24 та продовжують існувати на дату ухвалення рішення у даній справі. Докази припинення форс-мажорних обставин матеріали справи не містять.
У цьому контексті суд першої інстанції цілком обґрунтовано зазначив, що звернення до ТПП за отриманням сертифікату можливе лише після порушення виконання зобов'язання, через що сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з'ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.
Потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з'ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. (Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 року в справі №910/15264/21).
Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі.
У цьому контексті суд першої інстанції правильно виснував, що заборгованість за тілом кредиту та процентам виникла вже після настання для відповідача-1 форс-мажорних обставин, разом з тим а ні Генеральним договором, ні Кредитним договором не передбачено певні строки та юридичні наслідки того, що сторона не повідомила іншу сторону цього договору в строки, визначені договором, про факт настання таких обставин, та не встановлено умови про те, що ненадання сертифікату протягом певного строку позбавляє сторону можливості посилатися на настання форс-мажорних обставин, як на підставу відкладення строку виконання зобов'язань.
Щодо доводів апелянта про порушення судом вимог статей з порушенням ст. 80, 118 ГПК України в частині поновлення процесуального строку на подання доказу відповідачем-1 колегія зазначає, що дії суду першої інстанції в цій частині відповідають положенням статті 119 ГПК України, яка (серед іншого) передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Закон не містить вичерпного переліку «поважних» причин. Це категорія оціночна, і її визначення цілком покладається на дискреційні повноваження судді (його власну оцінку).
Суд першої інстанції, приймаючи відзив та докази, діяв у межах своїх дискреційних повноважень, враховуючи складність справи, об'єктивні труднощі, пов'язані з воєнним станом, та інші обставини, які, за висновком суду, мали об'єктивний характер.
Щодо перекладання тягаря доказування на позивача
В цій частині апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно переклав на Банк тягар доказування обставин непереборної сили.
У справі що розглядається колегія не встановила порушень вимог процесуального закону, на які посилається апелянт.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Оскаржене рішення у повній мірі відповідає процесуальному закону та зазначеним принципам та стандартам. Порушення прав апелянта у цьому контексті колегія не встановила.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/15099/24 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано, - 17.04.2026.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова