Справа № 523/22117/25
Провадження №2/523/1958/26
заочне
"08" квітня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Лапчинської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» звернулось до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 28.11.2023 року між первісним кредитором ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №8733729.
На умовах Кредитного договору (п. 1.3.) Кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах передбачених Кредитним договором №8733729 у розмірі 5 000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше не пізніше 26.02.2024 року (п. 1.6.), зі сплатою процентів за кожний день користування кредитом у такому розмірі та порядку: за 1-й день користування кредитом - 1,0000 %, в сумі 50,00 грн., термін оплати 13.12.2023 року (п.1.7.1.), з 2-го по 15-й день користування кредитом - 1,0000 %, в сумі 700,00 грн., термін оплати 13.12.2023 року (п.1.7.2.), з 16-го по 90-й день користування кредитом - 3,5000 %, в сумі 13125,00 грн., термін оплати 26.02.2024 року.
На підставі викладеного представник позивача просить: кредитним договором №8733729 від 28.11.2023 року в розмірі 17 250,00 грн, а також понесені судові витрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам направлено копію ухвали суду та роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Представник позивача до суду не з'явився, при цьому позовна заява містить в собі пункт 2 щодо можливості розгляду справи за відсутності сторони позивача та можливості ухвалення заочного рішення суду (а.с.8).
Відповідач ОСОБА_1 про час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення поштового повідомлення за місцем реєстрації ВПО. На адресу суду повернулись потові повідомлення про не сповіщення відповідача (а.с.20).
Згідно п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається - фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
З огляду на зазначене судом встановлено, що сторони належним чином та своєчасно повідомлялись про час та місце слухання справи, а відтак підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України, не встановлено.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2026 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.11.2023 року між первісним кредитором ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №8733729.
На умовах Кредитного договору (п. 1.3.) Кредитодавець надав Відповідачу грошові кошти у гривні на умовах передбачених Кредитним договором №8733729 у розмірі 5 000,00 грн., а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше не пізніше 26.02.2024 року (п. 1.6.), зі сплатою процентів за кожний день користування кредитом у такому розмірі та порядку: за 1-й день користування кредитом - 1,0000 %, в сумі 50,00 грн., термін оплати 13.12.2023 року (п.1.7.1.), з 2-го по 15-й день користування кредитом - 1,0000 %, в сумі 700,00 грн., термін оплати 13.12.2023 року (п.1.7.2.), з 16-го по 90-й день користування кредитом - 3,5000 %, в сумі 13125,00 грн., термін оплати 26.02.2024 року (п.1.7.3.).
На дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 30836,60%, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 18875,00 грн. (п.1.16.).
Кредитодавцем Позичальнику було видано Касовий чек за Номером: 1620792446, Фіскальний номер РРО: 4000555127, 28.11.2023 17:08, на суму: 5 000,00. Роздруківка Касового чеку №1620792446, що підтверджує факт перерахування коштів.
Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, виданий Відповідачу при наданні послуги з видачі кредиту, та є підтвердженням наданої послуги. Кредитодавець свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору.
Відповідач допустив порушення умов договору, кошти у визначений строк не повернув.
Станом на 16.10.2025 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 250,00 грн. що складається з: заборгованість за тілом кредиту - 5 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 12 250,00 грн.; заборгованість за комісією - 0,00 грн. (нарахована первісним кредитором до моменту відступлення права вимоги); заборгованість за штрафами - 0,00 грн. (нарахована первісним кредитором до моменту відступлення права вимоги); заборгованість за пенею - 0,00 грн. (нарахована первісним кредитором до моменту відступлення права вимоги); 3% річних згідно ч. 2 с. 625 ЦК України - 0,00 грн.; інфляційне збільшення - 0,00 грн.. З
Представник позивача зазначає, що останнім неодноразово вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору між сторонами. Також на поштову адресу боржника було відправлено ряд листів - повідомлень про зміну Кредитора від 26.03.2024 р. з вимогою про погашення кредитної заборгованості.
Щодо звернення позивача з позовним вимоги, судом встановлено, що 26.03.2024 року ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» було укладено Договір факторингу №2603 від 26.03.2024 року.
Згідно Договору факторингу №2603 від 26.03.2024 р., та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», включно і до гр. ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 422.
Таким чином, судом встановлено, що позивач у справі є належним кредитором за позовними вимогами, що заявлені до відповідача.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Так, відповідно порядку зазначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Враховуючи вищевикладені докази відповідач має в мережі Інтернет сторінку з розміщеною пропозицією (офертою) на сайті https://www.gofingo.com.ua.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. "
Судом, при розгляді справи також, приймаються до уваги висновки зроблені Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року (справа № 6-979цс15), згідно яких боржник, що отримав повідомлення про передачу прав вимоги за договором не звільняється обов'язку погашення заборгованості, повідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов'язку щодо погашення заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладених обставин, судом встановлено, що позивач є кредитором за договором кредиту, відповідач порушив умови Договору, не повернув отримані кошти у строки передбачені договором.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження розрахунку витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги та розрахунок витрат, відповідно до якого витрати на правничу допомогу становлять 7 000 гривень.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі: 7 000 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати щодо сплати судового збору 2 422, 40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625-627, 1054-1055 ЦК України, ст. ст. 2,5,10,12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-281 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (код ЄДРПОУ: 42655697, місце знаходження: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, буд. 87, офіс № 54) - заборгованість за кредитним договором № 8733729 від 28.11.2023 року в розмірі: 17 250,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (код ЄДРПОУ: 42655697, місце знаходження: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, буд. 87, офіс № 54) - понесені судові витрати в загальному розмірі: 9 422,40 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 13.04.2026р.
Суддя: