Справа № 503/1990/25
Провадження №3/503/52/26
30 березня 2026 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Калашнікова Т.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , не працюючої, пенсіонерки,
- за ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №512180 від 13.11.2025 року, водій ОСОБА_1 13.11.2025 року о 18 год. 00 хв., на Т 16-11 біля 19 години 15 хвилин вживав лікарський препарат «Беродуал», який є спиртовмісний, після скоєння ДТП, чим порушила п.2.10 є ПДР - вживання водієм ТЗ після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі, відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що не визнає вину в інкримінованому їй правопорушенні, посилаючись на те, що алкогольні напої вона взагалі не вживає. Остання підтвердила, що після ДТП за її участю, вона сильно нервувала та внаслідок того, що страждає на астму, не могла повноцінно пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу на місці зупинки автомобіля на вимогу патрульних поліцейських (не вистачало видиху для отримання результату). За вказівкою одного із патрульних поліцейських вона, в їх присутності, була вимушена застосувати медичний препарат «Беродуал», який є призначений лікарем-пульманологом, на постійній основі (за необхідністю), з метою лікування хронічного обструктивного захворювання - бронхіальної астми. Такий препарат у своєму складі містить етанол, про що вона повідомила поліцейських. Разом з тим, після застосування цього медичного препарату, вона після численних спроб, пройшла тест на визначення стану сп'яніння із зафіксованим результатом 0,45 промілє. З таким результатом вона не погодилась.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши, проаналізувавши та оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення з точки зору їх належності, допустимості та достатності, суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно зіст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно до вимогст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положеньКУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно дост.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
У відповідності дост.252 КУпАПоцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч.4 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Як визначено в п. 2.10 «є» вказаних вище Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Відповідно до п.2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вживанні водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП можливе лише у випадку наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення.
Так, дійсно постановою Кодимського районного суду від 10.02.2026 року, що набрала законної сили 23.02.2026 року, ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Натомість, відповідно до копії консультаційного висновку пульмонолога за формою №028/о від 03.12.2025 року ОСОБА_1 з 2008 року страждає на хронічне обструктивне захворювання - бронхіальну астму та за призначенням лікаря на постійній основі (для купірування нападів астми, за потребою) приймає медичний препарат «Беродуал Н» аерозоль дозований.
Відповідно до інструкції до цього медичного препарату, зміст якої не є обмеженим та розміщений у публічно доступній мережі «Інтернет», «Беродуал Н» аерозоль дозований у металевому балончику містить 99% етанолу (спирту).
Разом з тим, з DVD-R диску, що був доданий до матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення і був відтворений та досліджений в судовому засіданні, вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшла огляд на визначення стану сп'яніння за допомогою технічного приладу «Alcotest 6820» на місці зупинки автомобіля, після вчинення нею ДТП, з 10-ї спроби, здійснюючи видих у прилад через один і той самий мундштук (не вистачало видиху для отримання результату). Докази щодо заміни мундштука на інший матеріали справи не містять. Крім того, 4 (чотири) рази такої спроби з 10-ти, були здійснені ОСОБА_1 після виконання вказівки патрульного поліцейського щодо прийняття наявного та необхідного ОСОБА_1 медичного препарату, що використовується при лікуванні бронхіальної астми. При цьому, ОСОБА_1 , повідомивши поліцейських про те, що вона страждає на астму, тому і не може в повній мірі зробити повноцінний тривалий видих, була вимушена використати такий препарат у присутності поліцейських за їх вказівкою для того, щоб пройти обов'язковий огляд на визначення стану сп'яніння за допомогою технічного приладу після вчинення ДТП, що і зафіксовано на відеозаписі.
Ретельний аналіз цих обставин ставить під сумнів результати огляду ОСОБА_1 на визначення стану сп'яніння, проведеного за допомогою технічного приладу «Драгер», що зафіксовані у роздруківці та акті огляду на визначення стану сп'яніння.
Так, виходячи із змісту наявних у справі письмових доказів, формально дії ОСОБА_1 мають ознаки ч. 4 ст.130КУпАП та порушення п. 2.10. «є» ПДР. Водночас ця справа має особливості, які вказують також на відсутність вини усвідомлення того, що особа вчинила правопорушення і умислу на це через непередбачувані обставини та стан здоров'я особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Тому є підстави вважати, що в цьому випадку відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу протоколу та кваліфікацію дій особи на шкоду самій особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.266 КУпАПогляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особина стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Натомість, працівниками поліції в вину ОСОБА_1 , ставиться вживання лікарського препарату «Беродуал», який є спиртовмісний, після скоєння ДТП, після з'ясовання тієї обставини, що остання хворіє на астму та вживає ліки, що містять спиртові складові. Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 застосувала медичний препарат саме за вказівкою патрульного поліцейського, що підтверджується відеозаписом.
Крім того, ретельний аналіз диспозиції ч.4 ст.130 КУпАП, вказує на те, що водій транспортного засобу, який використовує лікарський препарат, виготовлений на основі алкоголю за призначенням медичного працівника, не несе адміністративної відповідальності за вживання такого препарату після вчинення ДТП.
На думку суду, всі ці обставини тягнуть за собою недопустимість основного доказу - протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно решти доказів, що містяться в матеріалах справи, а також ставлять під сумнів саму події правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.
Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої встатті 62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.
Згідност. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року №12-рп/2011у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьоїстатті 62 Конституції України, яке є обов'язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину (правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Відповідно дост. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй. НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суддя дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи докази, які безпосередньо були дослідженні у судовому засіданні, не є переконливими та об'єктивно не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4ст.130 КУпАП, враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності заперечує свою вину у інкримінованому їй порушенні.
За таких обставин, виходячи із положень ст.62 Конституції України, є підстави для закриття провадження у справі згідно п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283- 285 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях події та складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, особою щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Кодимського районного суду Т.О. Калашнікова