Єдиний унікальний номер справи: 766/13133/25
Номер провадження: 33/819/60/26
Постанова
іменем України
16 квітня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючий-суддя: Бездрабко В.О.
секретар судового засідання: Сорокіна В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2026 року, ухвалену під головуванням судді Корольчук Н.В., у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ,
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та відносно нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60грн.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 , 12 серпня 2025 року о 19 год. 00 хв. в м. Херсоні, по вул. Тираспільська, 1а, керував транспортним засобом Renault Kangoo, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, різку зміну кольору шкіряного покрову обличчя.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager або в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 12 лютого 2026 року.
Скаржник зазначив, що в ході розгляду справи не було доведено законності зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням, що свідчить про неправомірність дій поліцейських, а тому усі подальші дії, зокрема, складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є незаконними. Поліцейські невірно роз'яснили особі наслідки складення протоколу про адміністративне правопорушення та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, чим ввели водія в оману; не видали направлення для проходження медичного огляду до конкретно визначеного медичного закладу, а лише долучили таке направлення до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення.
Звернув увагу на відсутність допустимих та достовірних доказів, які б з достатністю доводили наявність у діях скаржника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з приводу чого просив скасувати постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2026 року, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити,дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 12 лютого 2026року підлягає поновленню, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.294 КУпАП скарга на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлений.
Відповідно до ст.285 ч.1, 3 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні 12 лютого 2026 року. Згідно супровідного листа від 16 лютого 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області направив особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, копію прийнятої у справі постанови (а.с.30). Інформація про одержання ОСОБА_1 копії надісланої йому судом постанови відсутня.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що оскаржувана постанова суду надіслана до реєстру 17 лютого 2026 року, до якої 19 лютого 2026 року забезпечений загальний доступ. Апеляційна скарга подана 27 лютого 2026 року, тобто в межах визначеного ст.294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження, з моменту коли скаржник (за відсутності інших відомостей) міг довідатися про прийняту у справі постанову.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення права особи на доступ до суду, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови від 12 лютого 2026року підлягає поновленню.
Відповідно положень ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Апеляційним судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 702592 12 серпня 2025 року о 19 год. 00 хв. в м. Херсоні, по вул. Тираспільська, 1а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, різку зміну кольору шкіряного покрову обличчя.
Від проходження огляду на стан сп'яніння водій у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager або в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України (водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та ознаки такого сп'яніння є зафіксованим в протоколі та становлять суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Вирішення питання правомірності зупинки транспортного засобу перебуває поза межами розгляду цієї справи. У разі незгоди водія з діями працівників поліції щодо підстав зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , особа має право оскаржити зазначені дії у визначений законом спосіб.
Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП суд першої інстанції повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для її правильного вирішення.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Цей висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених доказів у справі, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №702592 від 12 серпня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 цей протокол підписав; письмові пояснення не надав, зазначив, що пояснення дасть в суді. Зауважень щодо дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП від водія не надходило (а.с.2);
- відеофайлом з нагрудної відеокамери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. На питання поліцейського: «Чому пан водій, коли повертає не вмикає покажчики напрямку руху?», водій відповів, що він їх увімкнув; на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився, а також відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі охорони здоров'я (а.с. 8);
- актом про відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість уваги, з якого вбачається, що інспектором поліції пропонувалось ОСОБА_1 проїхати у медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння (а.с. 4);
- рапортом інспектора поліції щодо обставин виявлення та документування дій ОСОБА_1 на місці подій за ст.130 ч.1 КУпАП та складення постанови про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП (а.с. 5).
Апеляційний суд зауважує, що в силу приписів ч.1 ст.130, ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського відповідно до встановленого законом порядку є обов'язком водія.
При апеляційному розгляді справи не встановлено з боку працівників патрульної поліції порушень вимог ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на ньому, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
За положеннями ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, наведена норма права надає суду можливість при визначенні виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного проступку, враховуючи конкретні обставини справи та особу порушника, в тому числі, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, призначити стягнення у меншому розмірі або іншого виду, ніж визначено законом. В той же час зазначене правило не застосовується у справах, пов'язаних з правопорушеннями у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Тобто, призначення адміністративного стягнення у зазначеній категорії справ має відповідати санкції статті, за якою особу визнано винною у вчиненні правопорушення.
Оскаржувана постанова свідчить, що при накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, суд застосував мінімальне стягнення у виді штрафу з позбавленням особи права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу та їх сукупність, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції дотримано вимоги діючого законодавства, у відповідності до положень ст.33 КУпАП правильно враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки скоєного та ступінь вини ОСОБА_1 , а тому доводи апеляційної скарги визнає безпідставними та такими, що спростовують зібрані у справі та досліджені судом докази.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2026 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2026 року .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського
апеляційного суду В.О. Бездрабко