Справа №766/16814/17
н/п 1-кп/766/372/26
про закриття кримінального провадження
15.04.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №12017230000000264 від 14.06.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, -
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №12017230000000264 від 14.06.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Ухвалою від 06.10.2017 року розгляд вказаного обвинувального акту було призначено до підготовчого судового засідання на 27.11.2017 року о 09 год. 20 хв.
Ухвалою від 27.11.2017 року призначено судовий розгляд кримінального провадження на 17.01.2018 року о 11 год. 20 хв.
01.04.2024 року справу №766/16814/17 передано у провадження судді ОСОБА_1 (раніше визначений для розгляду справи суддя ОСОБА_6 , звільнений у відставку).
За змістом обвинувального акту, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу нормативного регулювання споживчого ринку управління споживчого ринку Херсонської міської ради, будучи службовою особою, 30.06.2017 знаходячись біля багатоповерхового будинку №11, розташованого по вул. 49-ї Гвардійської Дивізії у м. Херсоні, з корисливих мотивів, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повідомив ОСОБА_7 під час бесіди про можливість вирішення питання щодо надання йому листа про погодження зі схемою на здійснення торгівлі на розі вулиці Набережна та проспекту Ушакова заначивши, що він підписується начальником управління споживчого ринку Херсонської міської ради ОСОБА_8 , та повідомив про необхідність надання неправомірної грошової винагороди за вчинення ним дій направлених на отримання ОСОБА_7 вказаних документів, додавши, що її суму заначить пізніше.
04.07.2017 близько 10.00 год., ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної грошової вигоди знаходячись біля адміністративної будівлі Херсонської міської ради за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 37, повідомив ОСОБА_7 , що останньому буде надано лист про погодження зі схемою на здійснення торгівлі по вул. Набережна проспект Ушакова за, що він повинен надати йому кошти у розмірі 2 000 грн.
14.07.2017 близько 14.40 год., він, знаходячись з ОСОБА_7 у магазині «Європорт» за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 19, надав останньому дозвільні документи на здійснення торгівлі, а саме лист про погодження організації сезонної торгівлі квасом, безалкогольними напоями і морозивом на території м. Херсона ФОП ОСОБА_9 на період з 15 липня 2017 року по 1 жовтня 2017 року та схему розміщення тимчасового пересувного обладнання, нагадавши про необхідність надання неправомірної грошової винагороди.
У подальшому 25.07.2017 близько 20.25 год., ОСОБА_5 , знаходячись біля багатоповерхового будинку № 156, розташованого по проспекту А. Сенявіна у м. Херсоні, повідомив ОСОБА_7 , що вплинув на начальника управління споживчого ринку Херсонської міської ради ОСОБА_10 , у результаті чого остання підписала лист про погодження організації сезонної торгівлі квасом, безалкогольними напоями і морозивом на території м. Херсона ФОП ОСОБА_9 на здійснення торгівлі на розі вулиць Набережна та проспекту Ушакова м. Херсона. Після чого отримав за вказані дії від ОСОБА_7 неправомірну вигоду сумою 2 000 гривень.
Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 369-2 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
08.04.2026 року на адресу суду від захисника ОСОБА_4 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження. В обґрунтування клопотання зазначила, що оскільки кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 12017230000000264 від 14.06.2017 року, вважає, що ОСОБА_5 має бути звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 369-2 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - ОСОБА_4 підтримала клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.369-2 КК України. Своє клопотання обґрунтовувала спливом строку давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання його захисника та закрити кримінальне провадження за ч.2 ст. 369-2 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження в частині епізоду за ч.2 ст.369-2 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає за можливе задовольнити клопотання захисника ОСОБА_4 та закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за ч.2 ст.369-2 КК України з наступних підстав.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Водночас, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Згідно положень ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину.
Пунктом 3 ч.1 ст.49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, у разі вчинення нетяжкого злочину, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Таким чином, ст. 49 КК України є імперативною та підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло п'ять років із часу вчинення кримінального правопорушення, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє клопотання про застосування строків давності.
Дане кримінальне провадження на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду не зупинялось, тому відповідний перебіг строку давності не переривався та не зупинявся у встановленому законом порядку.
Частиною 4 ст. 286 КПК України встановлено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду від 19.11.2019 в справі №345/2618/16-к звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
Пунктами 2,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» передбачається, що умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Разом з цим судом встановлено, що вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 21.05.2025 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 4 ст. 111-1 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися господарською діяльністю на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. Водночас зазначений вирок не набрав законної сили та перебуває на розгляді в Херсонському апеляційному суді.
З огляду на наявний щодо ОСОБА_5 вирок суду, який не набрав на час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження законної сили, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Тотожні положення містяться і в національному законодавстві.
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Такий конституційний принцип презумпції невинуватості закріплено й безпосередньо в тексті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 2 КК), а також відображено у кримінальному процесуальному законі (ст. 7 та ч. 1 ст. 17 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 09.04.2025 у справі № 761/41888/17, від 18.09.2025 у справі № 761/24361/17, згідно з якими винуватість особи може бути встановлена виключно обвинувальним вироком суду.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що лише обвинувальний вирок, який набрав законної сили, є належною та достатньою підставою для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Отже, сам по собі факт ухвалення обвинувального вироку, який не набрав законної сили, не може розцінюватися як встановлення вини особи та не тягне відповідних правових наслідків, зокрема не може слугувати підставою для висновку про переривання перебігу строків давності.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному кримінальному провадженні закінчився п'ятирічний строк давності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
З огляду на вище вказане, враховуючи, що з дня скоєння ОСОБА_5 кримінального правопорушення минуло більше п'яти років, перебіг строків давності порушено не було, обвинуваченому відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, він надав згоду на таке звільнення, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 369-2 КК України, закривши відповідне кримінальне провадження.
На підставі зазначених обставин, клопотання сторони захисту є таким, що ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню, у зв'язку із чим, суд вважає за можливе, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та у відповідності до вимог ст. 49 КК України звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Керуючись статтями 49 КК України, ч.1 ст. 286, 350, 371, 372, 376, 395 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.369-2 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, закривши в цій частині кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12017230000000264 від 14.06.2017 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1