Справа №668/5279/16-к
н/п 1-кп/766/38/26
про закриття кримінального провадження
16.04.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №12015230040005607 від 27.09.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Херсон, одруженого, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
встановив:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №12015230040005607 від 27.09.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Ухвалою від 22.04.2016 року розгляд вказаного обвинувального акту було призначено до підготовчого судового засідання на 18.05.2016 року о 11 год. 30 хв.
Ухвалою від 12.10.2016 року призначено судовий розгляд кримінального провадження на 12.10.2016 року о 09 год. 40 хв.
28.10.2024 року справу №668/5279/16-к передано у провадження судді ОСОБА_1 (раніше визначений для розгляду справи суддя ОСОБА_5 , звільнений у відставку).
За змістом обвинувального акту, ОСОБА_4 18.09.2015 року близько 20.30 годин, знаходячись у дворі будинку №4 по вул. Червонофлотській в м. Херсоні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході раптово виниклого конфлікту, наніс один удар кулаком правої руки в область голови потерпілого, а саме в щелепу з лівої сторони в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритого двостороннього перелому нижньої щелепи (кута зліва, тіла справа), крововилив в м?які тканини області нижньої щелепи зліва, які відповідно до висновку експерта №18/1337 від 20.02.2016 року виданого Херсонським обласним бюро судово-медичної експертизи відносяться до середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров?я.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров?я.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження відносно нього. В обгрунтування клопотання зазначив, що за обвинувальним актом кримінальне правопорушення було вчинене 18.09.2015 року, він має бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти закриття кримінального провадження на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає за можливе задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та закрити кримінальне провадження стосовно останнього за ч. 1 ст. 122 КК України з наступних підстав.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Водночас, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Згідно положень ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, у разі вчинення нетяжкого злочину, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Таким чином, ст. 49 КК Україниє імперативною та підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло п'ять років із часу вчинення кримінального правопорушення, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє клопотання про застосування строків давності.
Дане кримінальне провадження на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду не зупинялось, тому відповідний перебіг строку давності не переривався та не зупинявся у встановленому законом порядку.
Частиною 4 ст. 286 КПК України встановлено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до висновку, викладеному в постанові Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду від 19.11.2019 в справі №345/2618/16-к звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
Пунктами 2,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності'умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному кримінальному провадженні закінчився п'ятирічний строк давності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
З огляду на вищевказане, враховуючи, що з дня скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення (18.09.2015) минуло більше п'яти років, перебіг строків давності порушено не було, обвинуваченому відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, він надав згоду на таке звільнення, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України, закривши відповідне кримінальне провадження.
На підставі зазначених обставин, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 є таким, що ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню, у зв'язку із чим, суд вважає за можливе, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та у відповідності до вимог ст. 49 КК України звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України. Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру. Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
Тому, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений ОСОБА_6 цивільний позов слід залишити без розгляду, що не суперечить ст. ст. 128, 129 КПК України, а також не позбавляє потерпілу особу права на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова ОПККС Верховного Суду від 12.09.2022 справа №203/241/17).
Отже, заявлені стороною обвинувачення витрати на залучення експерта, здійснені за рахунок державного бюджету підлягають віднесенню на користь держави.
Питання про долю речових доказів суд не вирішує, оскільки стороною обвинувачення відповідні відомості не долучено.
Керуючись статтями 49 КК України, ч.1 ст.286,350,371,372,376,395 КПК України, суд, -
постановив:
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, закривши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2015 року під №12015230040005607.
Витрати на залучення експерта в загальному розмірі 221 гривня 40 копійок віднести на рахунок держави.
Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1