Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1731/26
Номер провадження 1-кс/299/227/26
17.04.2026 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого Слідчого відділу Відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника Слідчого відділу Відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №12026071080000214 від 16.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, військовослужбовця, раніше не судимого,
17.04.2026 заступник начальника Слідчого відділу Відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 звернувся в суд із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Клопотання мотивує тим, що 16.04.2026 о 10-20 год в порядку ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та поміщено до ІТТ №4 ГУНП в Закарпатській області. 16.04.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Орган досудового розслідування зібрав дані про те, що ОСОБА_5 , військовослужбовець військової служби по мобілізації, в умовах воєнного стану, 16.04.2026 близько 08-00 год по вул.Спортивна в с.Підвиноградів навпроти будинку №1 Берегівського району Закарпатської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та обернення його на свою користь, шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а саме схопив за кисть правої руки потерпілу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та силоміць вихопив з її руки всупереч волі останньої мобільний телефон марки Redmi 9А з картою мобільного оператора +, НОМЕР_1 в рожевому чохлі, який їй належить на праві власності, чим завдав потерпілій майнову шкоду.
Вина ОСОБА_5 підтверджується такими доказами: огляд місця події, показання свідків, протокол затримання, допит потерпілої, та іншими.
Слідчий вважає, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України: ОСОБА_5 може вирішити переховуватись від слідства та суду, усвідомивши, що йому загрожує покарання за ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а Закарпатська область межує з чотирма країнами. ОСОБА_5 може вступити у поза процесуальні відносини зі свідками та схиляти їх до зміни показань, а може і підшукувати осіб, які дадуть вигідні для нього неправдиві показання. ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, бо він є військовослужбовцем у статусі СЗЧ та може вчинити дезертирство, покинувши територію України.
М'якший запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам на думку сторони обвинувачення.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили задоволити на підставі наведених у клопотанні доводів та поданих до нього доказів.
Захисник заперечила проти застосування тримання під вартою, бо стверджує, що її підзахисний не мав умислу на викрадення телефону.
Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що потерпіла є його колишньою дружиною, вони недавно розлучилися. В них напружені відносини через невирішене питання про його участь у спілкуванні з дітьми. Ввечері перед тією подією він намагався додзвонитися до неї, але вона заблокувала його номер. Він спробував зателефонувати дітям - але його дзвінок теж був заблокований. Тому він чекав її зранку на вулиці, бо знав, що вона їхатиме на роботу. Зранку 16.04.2026 він зустрів її та в них виникла сварка з приводу перешкод, які вона чинить йому у спілкуванні з дітьми. В ході сварки вона погрожувала, що викличе поліцію телефоном, взяла до рук мобільний телефон, тому він висмикнув мобільний телефон з її руки, а вона злякалася і почала від нього тікати. Він почав її наздоганяти, та вона забігла до будинку своєї матері. Тому він з її телефоном пішов геть. Підозрюваний запевняв слідчого суддю, що не хотів привласнювати чужий телефон, не мав цього на меті.
Вивчивши доводи клопотання, дослідивши подані докази, заслухавши позицію прокурора, аргументи сторони захисту, слідчий суддя вирішив наступне.
Слідчий суддя встановив, що 16.04.2026 о 08-38 год т.в.о.начальника СД відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 прийняв усну заяву від ОСОБА_10 про кримінальне правопорушення (а.с.9-10). ОСОБА_11 повідомила, що 16.04.2026 близько 08-00 год її колишній чоловік ОСОБА_12 відкрито заволодів її мобільним телефоном та з викраденим зник, спричинивши їй майнову шкоду у розмірі 6000 грн. Є очевидці - працівники пекарні в с.Підвиноградів по вул.Спортивна.
За даним фактом до ЄРДР 16.04.2026 о 10-07 год було внесено відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч.4 ст.186 КК України, розпочато кримінальне провадження №12026071080000214.
16.04.2026 у рамках вказаного кримінального провадження було допитано потерпілу ОСОБА_8 (а.с.11-12), яка дала показання про те, що 26.03.2026 Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області було розірвано шлюб між нею та ОСОБА_5 . ОСОБА_5 має статус військовослужбовця в СЗЧ та переслідує її та її сім'ю. 16.04.2026 близько 07-45 год вона на велосипеді їхала на роботу по вул.Спортивна в с.Підвиноградів. Назустріч їй їхав ОСОБА_5 і перегородив їй дорогу. Вона змушена була зупинитися. Він підійшов до неї та почав їй погрожувати нанесенням тілесних ушкоджень. Вона простягнула руку в сумку за телефоном, а він схопив її за кисть правої руки та силоміць вирвав з руки телефон. Вона злякалася і почала відходити, але він підходив ближче, тому вона втекла від нього на велосипеді. А він її на велосипеді наздоганяв. Вона заїхала у свій двір де вже із мобільного телефону матері зателефонувала у поліцію. Телефон вона придбала за 6000 грн, чохол за 300 грн.
16.04.2026 в с.Фанчиково о 10-20 год слідчий ОСОБА_3 затримав ОСОБА_5 на підставі ст.208 КПК України (а.с.13-16), як особу безпосередньо після вчинення нею злочину. В ході огляду особи у нього виявлено два мобільні телефони марки Redmi 9A, які вилучені та упаковані кожен у сейф-пакет.
16.04.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану (а.с.20-23).
За змістом підозри, орган досудового розслідування встановив такі фактичні обставини станом на дату оголошення підозри (16.04.2026): ОСОБА_5 , військовослужбовець військової служби по мобілізації, в умовах воєнного стану, 16.04.2026 близько 08-00 год по вул.Спортивна в с.Підвиноградів навпроти будинку №1 Берегівського району Закарпатської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та обернення його на свою користь, шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а саме схопив за кисть правої руки потерпілу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та силоміць вихопив з її руки всупереч волі останньої мобільний телефон марки Redmi 9А з картою мобільного оператора НОМЕР_2 в рожевому чохлі, який їй належить на праві власності, чим завдав потерпілій майнову шкоду. В подальшому ОСОБА_5 , маючи можливість вільно розпоряджатися вказаним майном на власний розсуд, переніс мобільний телефон до свого помешкання по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Отже, у разі, якщо підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу є явно необґрунтованою, то законна підстава для застосування запобіжного заходу - відсутня.
Так, відповідно до частини 1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
А відповідно до частини 2 ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Проаналізувавши положення частин 3 та 4 ст.194 КПК України у сукупності із положенням ч.2 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що у разі, якщо підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу є явно необґрунтованою, то законна підстава для застосування запобіжного заходу - відсутня.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану, відповідальність за що передбачена ч.4 ст.186 КК України.
Суб'єктивна сторона викрадення характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. При вчиненні грабежу винна особа діє з корисливим мотивом, спрямованим на викрадення чужого майна. Мотив і мета нерозривно поєднані.
Слідчий суддя констатує, що в ході розгляду клопотання встановлені такі фактичні обставини події, які виключають у діянні ОСОБА_5 корисливий мотив та мету викрасти телефон у своєї колишньої дружини. Посилання на те, що ОСОБА_5 зник з місця події разом із телефоном потерпілої, яким він заволодів, і це підтверджує існування корисливого мотиву та мети привласнення чужого майна, слідчий суддя вважає недостатнім, бо з часу заволодіння телефоном та до часу затримання ОСОБА_5 минуло лише 2 години 40 хвилин.
Натомість із аналізу показань потерпілої в ході її допиту та пояснень підозрюваного в судовому засіданні (які є узгодженими) вбачається, що ОСОБА_5 в ході сварки вихопив мобільний телефон з рук потерпілої з метою запобігти спробі викликати поліцію. А та обставина, що телефон залишився у ОСОБА_5 , вочевидь була зумовлена тим, що потерпіла, злякавшись, втекла від нього. Відсутність мети на викрадення додатково підтверджується тією фактичною обставиною, що ОСОБА_5 почав наздоганяти потерпілу-колишню дружину, яка від нього втекла та сховалася у власному будинку. ОСОБА_5 було виявлено через 2 години 40 хв у населеному пункті його проживання - в с.Фанчиково. При ньому був мобільний телефон його колишньої дружини.
Обґрунтована підозра - це стандарт доказування в кримінальному процесі, що означає наявність реальних фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити злочин. Це початковий етап притягнення до відповідальності, який базується на неостаточних, але переконливих доказах.
У 1990 році ЄСПЛ вперше надав визначення стандарту доказування «обґрунтована підозра» у справі «Фокс, Кемпбелл та Гартлі проти Сполученого Королівства». Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, яка б задовольнила об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Можливо, факти, якими було обґрунтовано затримання ОСОБА_5 та використано при складенні повідомлення про підозру, і можна було «розумно» вважати у той момент такими, що підпадають під опис кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Проте, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу повинен самостійно пересвідчитись в обґрунтованості підозри шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів вчинення особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання дійшов висновку, що на час розгляду клопотання підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, є явно необґрунтованою. Слідство не надало переконливих доказів існування у ОСОБА_5 корисливих мотиву та мети, що є обов'язковим елементом суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. Натомість встановлено існування фактичних обставин, які спростовують існування корисливих мотиву та мети.
Тому законна підстава для застосування запобіжного заходу - відсутня. В силу ч.2 ст.177, ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу. У задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197,202, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання заступника начальника Слідчого відділу Відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12026071080000214 від 16.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти негайно в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст судового рішення виготовлено 20.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1