Справа № 761/3383/26
Провадження № 1-кс/761/3343/2026
10 квітня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, українки, громадянки України, із середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 25.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025100100000754,
установив:
03.02.2026 до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід. № 9734) клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 (вул. Січових Стрільців, 89, місто Київ, 04053) у кримінальному провадженні № 12025100100000754, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025, про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом із зазначеним клопотанням до слідчого судді також надійшло (вхід. № 9741) клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, прокурор зазначив про таке.
У провадженні слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у місті Києві під процесуальним керівництвом Шевченківської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025100100000754 від 25.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , перебуваючи у ДУ «Київський слідчий ізолятор», що розташований за адресою: місто Київ, вул. Дегтярівська, 13, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», у невстановлену дату та час, маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконного збуту наркотичних засобів, розробила план вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту, збутом та передачею наркотичних засобів у місця позбавлення волі, а саме в ДУ «Київський слідчий ізолятор», в тому числі особливо небезпечних наркотичних засобів. З цією метою ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, які також утримувалися в ДУ «Київський слідчий ізолятор», зорганізувалися у стійке злочинне об'єднання - організовану групу, діяльність якої була спрямована на організації каналу постачання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин для подальшого збуту серед осіб, які утримуються під вартою у вказаній установі.
15.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурор у клопотанні зазначає, що обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, здобутих у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
На думку прокурора, достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 вже вдалася до заходів, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування з метою уникнення подальшої участі у кримінальному провадженні. ОСОБА_5 від явки до слідчого умисно ухиляється, та вжитими заходами його фактичне місцезнаходження не встановлено.
24.01.2025 постановою слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві оголошено в розшук підозрювану ОСОБА_5 .
Крім того, прокурор звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас прокурор у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити її належну процесуальну поведінку.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.02.2026, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала думку захисника, зазначивши, що постійно перебувала за місцем проживання та не переховувалася від органу досудового розслідування.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100100000754 від 25.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами здійснюється прокурорами Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.
15.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого Шевченківського районного суду міста Києва від 03.02.2026 у справі № 761/3383/26 надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_9 від 09.04.2026, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано 09.04.2026 о 12 годині 50 хвилин на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді від 03.02.2026.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У розділі ІІ КПК України вказані заходи забезпечення кримінального провадження. З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Зважаючи на неї, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення. Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час судового розгляду кримінального провадження, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя вважає, що на день розгляду клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими слідчим до клопотання та дослідженими слідчим суддею у їх сукупності.
Крім того, описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Водночас обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної ОСОБА_5 , як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваної винною у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється (позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна), що може спонукати останню до вчинення спроби ухилитися.
Очікування можливого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами, зокрема, враховуючи, що остання перебувала у розшуку з 24.01.2025.
Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваної, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою, враховуючи особу підозрюваної, яка офіційно непрацевлаштована, раніше судима, зокрема за вчинення умисних злочинів проти власності.
Слідчим суддею враховано також вік підозрюваної, її стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують її особу, дані про його соціальні зв'язки та спосіб життя, однак такі відомості, не можуть свідчити про відсутність відповідних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України. Характеризуючі дані підозрюваної ОСОБА_5 не переважають можливих ризиків неправомірної її поведінки.
Менш суворий запобіжний захід на цій стадії досудового розслідування може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
Наведене вище, зокрема наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не дають підстав для висновку, що більш м'які запобіжні заходи здатні гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 .
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Як вбачається із аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, можливість слідчого судді не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках є правом слідчого судді, а не його обов'язком.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, ролі відведеної учаснику кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваної, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній ОСОБА_5 розмір застави, у співвідношенні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваної, а саме у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_5 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваної та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.
У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному слідчим суддею, проте в межах строку досудового розслідування, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи.
Слід зазначити, що слідчим суддею не встановлено обставин, що за станом здоров'я підозрювана ОСОБА_5 не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.
З урахуванням вимог ст. 115 та ст. 197 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування до 25.04.2026.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 квітня 2026 року включно.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваною, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України місто Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрювану).
Підозрювана або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
-не відлучатися за межі міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.
Визначити строк дії покладених на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
В іншій частині клопотання - відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1