Справа № 761/3358/26
Провадження № 1-кп/761/3175/2026
10 квітня 2026 року м. Київ Шевченківський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025100100004207 від 21.12.2025 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Києва, що має вищу освіту, розлученого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 345 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 345 КК України.
В судовому засіданні прокурор просив суд продовжити обвинуваченим строк дії запобіжного заходу, у вигляді нічного домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вказуючи на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, просив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання. Зазначав про позитивну характеристику обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Захисник ОСОБА_7 , заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вказуючи на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши позиції учасників судового розгляду суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Як вбачається з матеріалів клопотання прокурора, міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту була застосована та продовжена відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з урахуванням тяжкості інкримінованих їм злочинів, обставин їх вчинення, з врахуванням даних про осіб обвинувачених при наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, обставини вчинення кримінальних правопорушень, та відомості що характеризують особу обвинуваченого, та вважає, що з метою дотримання належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 відносно останнього необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
-ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_4 у випадку доведеності його вини у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, загрожує покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Також, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід може бути обраний щодо підозрюваного;
-ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих, обґрунтовується тим, що з метою зміни останніми своїх показань обвинувачений ОСОБА_4 , шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб.
При вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, та відомості що характеризують особу обвинуваченого, та вважає, що з метою дотримання належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 відносно останнього необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
-ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_5 у випадку доведеності його вини у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, загрожує покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Також, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід може бути обраний щодо підозрюваного;
-ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих, обґрунтовується тим, що з метою зміни останніми своїх показань обвинувачений ОСОБА_5 , шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання щодо часу перебування обвинувачених під домашнім арештом протягом певного часу доби, слідчим суддею враховано доводи сторін щодо осіб обвинувачених, їх стану здоров'я та соціальних зв'язків, у зв'язку з чим суддя приходить до висновку, що обвинуваченим необхідно встановити заборону залишати житло в нічний час доби.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372, 376, КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Продовжити застосований відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , кожного дня з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., починаючи з 10.04.2026 року, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні, у позапроцесуальний спосіб;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку.
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, починаючи з 10.04.2026 року, тобто до 08.06.2026 року включно.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Продовжити застосований відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_4 , кожного дня з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., починаючи з 10.04.2026 року, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні, у позапроцесуальний спосіб;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку.
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під домашнім арештом визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, починаючи з 10.04.2026 року, тобто до 08.06.2026 року включно.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу залишити за органами Національної поліції, які обслуговують територію місця мешкання обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1