Справа № 761/3382/26
Провадження № 3/761/1431/2026
25 лютого 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
установив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 03 січня 2026 року серії ЕПР1 № 557926, 03 січня 2026 року о 10 год 55 хв на вул. Шолуденка, 56, у місті Києві, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Reno» державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку та при виникненні перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, не вжив заходів до повної зупинки автомобіля для запобігненню зіткненню та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Nissan» державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.п. 2.3б; 12.3 Правил дорожнього руху, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, заперечував з приводу обставин, викладених у протоколі. Вважає, що ДТП сталася з вини іншого учасника.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 03 січня 2026 року серії ЕПР1 № 557926, картку обліку адміністративного правопорушення від 03 січня 2026 року, копію протоколу про адміністративне правопорушення від 03 січня 2026 року серії ЕПР1 № 5579116 на ім'я ОСОБА_2 , схему місця ДТП від 03 січня 2026 року, письмові пояснення ОСОБА_2 від 03 січня 2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 03 січня 2026 року, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , приходжу до наступного висновку.
Положенням ст. 124 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті учасники дорожнього руху, які порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 2.3б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 12.3 Правил дорожнього руху, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Згідно з п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З досліджених в судовому засіданні доказів та пояснень ОСОБА_1 неможливо зробити висновок про винуватість останнього. Матеріалами про адміністративне правопорушення не доведено порушення п.п. 2.3б; 12.3 Правил дорожнього руху, що інкримінується йому згідно протоколу, та не вбачається складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому приходжу до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124КУпАП підлягає закриттю, оскільки в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами статті 62 Конституції України і статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, вважаю, що суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність вини у діях ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення, а тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 124, 247, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 124КУпАП закрити через відсутність у його діях складу даного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя Олена ЧАЙКА