Справа №760/10824/26 2-з/760/166/26
17 квітня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Букіної О.М.,
при секретарі Рєзанцева Б.О.
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позову у цивільній справі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними договори дарування нерухомого майна, -
08.04.2026 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою та просить вжити заходи забезпечення позову до пред'явлення позову, а саме:
- накласти арешт на нерухоме майно - житловий будинок,розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:428:0011), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що ОСОБА_1 , як опікуном ОСОБА_2 , згідно рішення Солом'янського райсуду м. Києва від 28.01.2025 (справа № 760/17627/24) готується позовна заява про визнання недійсним правочинів - договору дарування житлового будинку та договору дарування земельної ділянки від 30.03.2018.
Посилається, що оспорювані правочини були укладені між ОСОБА_2 (опікуном якого є позивач) та ОСОБА_3 , посвідчені приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гогіною Іриною Володимирівною за реєстрованими номерами № 163 від 30.03.2028 та за номером № 165 від 30.03.2018
Правовою підставою подання даного позову до суду позивач вказує на той факт, що укладений його батьком - ОСОБА_2 , опікуном якого він є, договорів дарування усього належного йому майна ( оспорюваних правочинів) 30 березня 2018 року, хоч вчинений і дієздатною на той момент особою, але особою, яка в момент вчинення цих правочинів не усвідомлювала значення своїх дій та не могла ними керувати, за наявним у нього діагнозом психічного захворювання, яке у нього було з 2010 року.
Про цю обставину та факт не розуміння ОСОБА_2 значення та правових наслідків своїх дій по укладенню договорів дарування, позивач дізнався в 2026 році в рамках кримінального провадження № 1202110509002044 від 23.07.2021, тобто після вступу в дане кримінальне провадження в якості законного представника ОСОБА_2 , який у встановленому порядку визнаний недієздатною особою.
У зв'язку з наведеним, позивач має намір звернутися до суду з позовом до відповідача про визнання вказаних вище правочинів недійсними.
Однак, позивач посилається, що у межах спірних правовідносин існує ймовірність подальшого незаконного відчуження відповідачем ОСОБА_3 предмету спору, тобто спірного нерухомого майна -житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:428:0011), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на користь третіх осіб , що вказує на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення, а захист цих прав, свобод та інтересів може стати неможливим або ускладненим без вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, просить заяву задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2026 вказану заяву передано судді Букіній О.М.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачу та знаходиться у нього чи інших осіб та є необхідним для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Встановлено, що предметом майбутнього позову є визнання недійсними договори дарування нерухомого майна, а саме: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:428:0011), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які були укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.03.2018 та посвідчені приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гогіною Іриною Володимирівною за реєстрованими номерами № 163 від 30.03.2028 та за номером № 165 від 30.03.2018.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає обґрунтованими припущення позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову та існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Суд вважає, що спосіб захисту повинен мати практичне застосування та мати також на меті реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
З огляду на викладене, вище та враховуючи вимоги ч.4 ст. 152 ЦПК України суд роз'яснює, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування, задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок (об'єкт нерухомого майна 1520417580000) за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:72:428:0011), що на праві власності належить ОСОБА_3 .
Стягувач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2
Боржник:
ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Ухвала суду підлягає до негайного виконання.
Копії ухвали направити для відому сторонам по справі.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Суддя О.М.Букіна