Справа № 758/5601/26
3/758/2609/26
Категорія 192
15 квітня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка працює продавцем в магазині ФОП ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , особа, яка працює продавцем та здійснює розрахункові операції в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі: 17.03.2026 року о 15 годині 36 хвилин, у АДРЕСА_2, на місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти отримані за реалізовані товари у сумі 410,50 грн., які не проведені через програмний реєстратор розрахункових операцій, порушення зафіксовано актом фактичної перевірки, чим порушено п.1 п.2 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР та зафіксовано актом фактичної перевірки, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про місце і час розгляду справи сповіщена належним чином. Клопотань про відкладення справи суду не надсилала. З протоколом про адміністративне правопорушення ознайомлена, про що свідчить особистий підпис, в протоколі зазначила, що просить судовий розгляд проводити без її участі.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справу розглянуто за відсутності особи.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, між іншим, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення наряду з фактичними обставинами справи та даними про особу правопорушника вказуються нормативний акт, який передбачає відповідальність за інкриміноване правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення порушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Частина 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Вина ОСОБА_1 , у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення №1189 від 26 березня 2026 року, в якому ОСОБА_1 проставила особистий підпис та власноручно зазначила, що порушення допущено через неуважність;
- актом фактичної перевірки від 26.03.2026 року, відповідно до якого здійснена контрольна розрахункова операція із застосуванням РРО при продажу товарів - букет квітів, на загальну суму 1510,00 грн., з урахуванням якої виявлені готівкові кошти, в сумі 410,50 грн., які не проведені через ПРРО;
- копією фіскального чеку та фіскального документу, відповідно до якого кінцевий готівковий залишок складає 3535,00 грн.;
- копією підтвердження фактичної наявності коштів, відповідно до якої виявлено 3945,50 грн.
Оцінивши досліджені та наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які виразилися у порушенні правил проведення розрахункових операцій, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП; вину ОСОБА_1 , у вчиненні даного адміністративного правопорушення вважаю доведеною.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У відповідності до ч. 2 ст. 33 та п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП обставину, що пом'якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення судом не встановлено.
У відповідності до ч. 2 ст. 33 та ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Санкція ч.1 ст. 155-1 КУпАП передбачає накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на посаді продавця ФОП ОСОБА_2 , отже не є посадовою особою юридичної особи приватного права .
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає, що стягнення ОСОБА_1 слід призначити у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП для осіб, які здійснюють розрахункові операції.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 155-1, 247, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка працює продавцем та здійснює розрахункові операції в магазині ФОП ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визнати виуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: О.В. Лещенко