Номер провадження 1-кп/754/336/26
Справа № 754/12104/24
Іменем України
14 квітня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12024100030000008 від 03.01.2024 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ялта, АР Крим, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2021 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілих: не з'явились,
представників потерпілих: адвокатів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_9 ,
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024100030000008 від 03.01.2024 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.
До суду надійшло клопотання представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна, а саме: автомобіля марки «BMW 760i», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , накладеного ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 23.01.2024 у справі № 754/916/24.
В обґрунтування клопотання зазначає, що на даний час відпала потреба в арешті вказаного майна. Так, ОСОБА_10 мала у власності вищезазначений автомобіль, яким незаконно заволодів обвинувачений. За заявою ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні її було визнано потерпілою, оскільки вона не надавала ОСОБА_3 згоди на перереєстрацію автомобіля з подальшим його відчуженням.
Разом з тим, на даний час обвинувачений ОСОБА_3 повністю відшкодував ОСОБА_10 завдані збитки, жодних майнових претензій до нього вона не має. На підтвердження зазначеного до клопотання про скасування арешту адвокатом ОСОБА_8 долучено заяву ОСОБА_10 .
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_8 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, що ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 23.01.2024 у справі № 754/916/24 в рамках даного кримінального провадження задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, а саме автомобіль марки «BMW 760i», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , попередньо автомобіль було визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Арешт накладено з метою запобігання ризику зникнення, пошкодження або псування автомобіля.
Разом з тим зазначає, що на даний час вказаний ризик відсутній, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_10 заподіяну шкоду у розмірі вартості автомобіля. Вважає, що наявність чи відсутність автомобіля на спеціальному майданчику, як речового доказу, жодним чином не впливає на подальший розгляд кримінального провадження.
Прокурор заперечувала проти скасування арешту та зазначила, що оскільки вказаний автомобіль визнано речовим доказом, його остаточна доля має бути вирішена вироком суду.
Представник потерпілого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_5 вирішення зазначеного клопотання залишив на розсуд суду.
Представники потерпілих - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали клопотання про скасування арешту, вважаючи, що оскільки обвинувачений відшкодував потерпілій майнову шкоду, обставини справи змінились, тому арешт підлягає скасуванню.
Захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту підтримали та просили задовольнити. ОСОБА_3 також підтвердив суду, що повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_10 завдану матеріальну шкоду.
Захисник ОСОБА_9 просив врахувати, що на даний час статус автомобіля, як речового доказу, втратив свою актуальність. Всі необхідні слідчі дії з ним проведені. Автомобіль весь час перебуває на відкритій місцевості та піддається негативному впливу атмосферних явищ та втрачає свою споживчу вартість.
Дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_8 та вислухавши думки учасників провадження, суд дійшов такого висновку.
Так судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 23.01.2024 у справі № 754/916/24 в рамках даного кримінального провадження задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, а саме автомобіль марки «BMW 760i», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 р.в., номер кузова НОМЕР_2 .
Зазначений арешт є чинним та накладений з метою збереження речових доказів (автомобіля) від його зникнення, псування або пошкодження.
ОСОБА_10 є потерпілою у даному кримінальному провадженні, оскільки, за версією сторони обвинувачення, з її власності, поза її волею вибув автомобіль марки «BMW 760i», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , яким незаконно заволодів ОСОБА_3 , ввівши ОСОБА_10 в оману та здійснивши перереєстрацію зазначеного транспортного засобу з подальшим його відчуженням.
Зазначений автомобіль визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, як свідчить заява потерпілої ОСОБА_10 , а також надані у суді пояснення представника потерпілої - адвоката ОСОБА_8 , ОСОБА_10 підтверджує, що нею отримано відшкодування вартості автомобіля марки «BMW 760i», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , від ОСОБА_3 , до якого майнових претензій не має та не заперечує проти скасування арешту.
На переконання суду, зазначена обставина свідчить, що підстави для арешту майна, які існували на момент проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, на даний час відпали, подальше збереження арешту є недоцільним.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження, в силу положень ст.ст. 131, 132 КПК України, може бути застосовано виключно у випадку, якщо потреби досудового розслідування (судового розгляду) виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи і може бути виконане завдання, для виконання якого накладається арешт.
Причому, заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носять тимчасовий характер.
Суд погоджується з позицією заявника клопотання, що за вказаних обставин перебування чи неперебування означеного автомобіля під арештом жодним чином не впливає на подальший судовий розгляд даного кримінального провадження.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовної діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Критерії правомірності втручання держави у право власності закладені у статті 1 Першого протоколу до Конвенції та утворюють «трискладовий тест», за допомогою якого має відбуватися оцінка відповідного втручання.
У рішенні від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» («Sporrong and Lonnroth v. Sweden») ЄСПЛ зазначив, що будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Складник «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, своєю чергою, мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.
Так, у рішенні у справі «Фрессо і Руар проти Франції» (Fressoz and Roire v. France) ЄСПЛ зазначає, що «необхідність» будь-якого обмеження реалізації права завжди має бути обґрунтованою. Якщо такого мотивування немає, це є проявом свавілля держави.
У зазначеному рішенні ЄСПЛ наголосив на неприпустимості свавільного втручання держави у права людини без нагальної на те потреби. Звичайно, насамперед уповноважені органи державної влади повинні оцінювати, чи наявна реальна суспільна потреба, яка виправдовує таке обмеження.
Вирішувати питання про пропорційність чи непропорційність обмеження прав людини має суд.
Отже, втручання у права має відповідати вимогам співмірності. Співмірність означає, що характер та обсяг втручання держави у права має бути не метою, а засобом для захисту необхідного суспільного блага.
З позиції ЄСПЛ, суд повинен відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку конкретно вирішувати питання пропорційності з урахуванням контекстуальних обставин справи.
В даному випадку, на переконання суду, обмеження не може вважатися пропорційним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд
Клопотання представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 23.01.2024 у справі № 754/916/24, з автомобіля марки «BMW 760І», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 р.в., номер кузова НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 20 квітня 2026 року о 09 годині 50 хвилин
Головуючий: ОСОБА_1