15 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 673/162/26
Провадження № 33/820/313/26
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на постанови суддів Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 березня 2026 року (справа № 673/162/26; справа № 673/152/26),
Постановою судді Деражнянського районного суду від 18 березня 2026 року (справа № 673/162/26)
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, за які передбачена адміністративна відповідальність за ст.173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн.
Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.
Постановою судді Деражнянського районного суду від 18 березня 2026 року (справа № 673/152/26) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ст.173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн.
Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.
Постановою судді Хмельницького апеляційного суду від 02 квітня 2026 року об'єднано в одне провадження справу про адміністративне правопорушення № 673/152/26 (провадження № 33/820/317/26), справу № 673/162/26 провадження (№ 33/820/313/26) та присвоєно об'єднаному провадженню № 673/162/26 (провадження № 33/820/313/26).
За постановами суддів суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним за низкою адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП, вчинених за таких обставин.
06 лютого 2026 року близько 16 год 38 хв ОСОБА_1 під час телефонної розмови, яку здійснив за допомогою власного мобільного телефону із абонентським номером НОМЕР_1 з оператором служби екстреного виклику поліції «102» ОСОБА_2 , вчинив дрібне хуліганство, яке виражалося у лихослів'ї по телефону, а саме: висловлював нецензурну лайку з використанням соромітних, грубих, непристойних слів і виразів, що принижувало її честь та гідність, чим порушив громадський порядок, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
06 лютого 2026 року близько 18 год 47 хв ОСОБА_1 під час телефонної розмови, яку здійснив за допомогою власного мобільного телефону із абонентським номером НОМЕР_1 з оператором служби екстреного виклику поліції «102» ОСОБА_2 , вчинив дрібне хуліганство, яке виражалося у лихослів'ї по телефону, а саме: висловлював нецензурну лайку з використанням соромітних, грубих, непристойних слів і виразів, що принижувало її честь та гідність, чим порушив громадський порядок, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
06 лютого 2026 року близько 19 год 02 хв ОСОБА_1 під час телефонної розмови, яку здійснив за допомогою власного мобільного телефону із абонентським номером НОМЕР_1 з оператором служби екстреного виклику поліції «102» ОСОБА_2 , вчинив дрібне хуліганство, яке виражалося у лихослів'ї по телефону, а саме: висловлював нецензурну лайку з використанням соромітних, грубих, непристойних слів і виразів, що принижувало її честь та гідність, чим порушив громадський порядок, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП (справа № 673/162/26, провадження № 3/673/103/26).
Постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області клопотання ОСОБА_1 про об'єднання справ № 673/162/26, 673/171/26 та 673/179/26 було задоволено та продовжено судовий розгляд справи під спільним № 673/162/26.
Надалі 06 лютого 2026 року о 17 год 04 хв ОСОБА_1 під час телефонної розмови, яку здійснив з власного мобільного телефону із абонентського номеру НОМЕР_1 з оператором служби екстреного виклику поліції «102» ОСОБА_3 , вчинив дрібне хуліганство, яке виражалося у лихослів'ї по телефону, а саме: непристойному висловлюванні із найогиднішими різновидами словесної брутальності в сфері статевих відносин, що зневажало честь і гідність останньої, чим своїми діями порушив громадський порядок, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП (справа № 673/152/26, провадження №3/673/100/26).
В апеляційних скаргах та доповненнях до них ОСОБА_1 просив скасувати постанови суддів Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 березня 2026 року (справа № 673/162/26; справа № 673/152/26) та закрити провадження у справах на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Уважав, що постанови місцевого суду є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на фундаментальні порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, та порушення принципу справедливого суду, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Докази, на яких ґрунтуються постанови, є недопустимими, а в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень.
Звертав увагу на те, що обов'язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є вчинення дій у громадському місці.
Так, телефонна розмова з приватного номера не є діянням у громадському місці (постанова Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року).
Крім того, матеріальної шкоди правопорушеннями не завдано, а оператор «102» є посадовою особою, яка виконує службові обов'язки, а тому, на його думку, відсутність потерпілого виключає склад вказаного правопорушення (постанова Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі №308/4850/18).
Серед іншого, звертав увагу на той факт, що події мали місце 06 лютого 2026 року, а відповідні протоколи було складено 11 лютого 2026 року, тобто через 5 днів. Однак, ст.254 КУпАП вимагає складання протоколу не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, що вчинила правопорушення.
Стверджував, що 11 лютого 2026 року працівниками поліції було складено відносно нього чотири протоколи за ст.173 КУпАП. Суддя Деражнянського районного суду Дворнін О.С. об'єднав три справи, але четверта за № 673/152/26 залишилася у провадженні судді Грицишина Л.В., що на його думку, порушувало ст.36 КУпАП, ст.61 Конституції України та ст.4 Протоколу №7 до Конвенції (non bis in idem).
Суд першої інстанції не врахував того, що роз'єднання тотожних справ є неприпустимим.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримання апеляційних скарг з викладених у них мотивів, приходжу до висновку про таке.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення не дотримався.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст.173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення, 06 лютого 2026 року близько 16 год 38 хв, о 17 год 04 хв, близько 18 год 47 хв, близько 19 год 02 хв ОСОБА_1 під час телефонних розмов, які здійснював за допомогою власного мобільного телефону із абонентським номером НОМЕР_1 , із операторами служби екстреного виклику поліції «102» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , учинив дрібне хуліганство, яке виражалося у лихослів'ї по телефону, а саме: висловлював нецензурну лайку з використанням соромітних, грубих, непристойних слів і виразів, із найогиднішими різновидами словесної брутальності в сфері статевих відносин, що принижувало їх честь та гідність, чим порушив громадський порядок, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
Розгляд справи в суді першої інстанції відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст.268 КУпАП передбачено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.44, ст.ст.51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, ч.3 ст.178, ст.ст.185, 185-1, ст.185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
За таких обставин, ураховуючи допущені судом першої інстанції порушення вимог ч.2 ст.268 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування постанов суддів суду першої інстанції та прийняття нової постанови, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, у зв'язку з порушенням права ОСОБА_1 на захист.
При прийнятті нової постанови та перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, апеляційний суд виходить з такого.
Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності в діях апелянта складу правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується наявними у справі доказами.
Винуватість ОСОБА_1 за епізодом дрібного хуліганства, вчиненого 06 лютого 2026 року року о 16 год 38 хв, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №420717, складеного ст. ДОП СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП капітаном поліції Гейсуном О.В. від 11 лютого 2026 року;
- відомостями з рапорту про отримання виклику на лінію «102» за №475 від 06 лютого 2026 року, з яких убачається, що заявник при розмові з оператором лінії «102» висловлюється нецензурно, нахабно ображає оператора лінії. Відповідно до зазначених рапортів, ідентифікація заявника здійснювалася на підставі інформації з попередніх звернень, зокрема, за номером телефону « НОМЕР_2 », як « ОСОБА_1 »; заявник був з явними ознаками алкогольного сп'яніння, суті звернення повідомити не зміг;
- аудіозаписом телефонного звернення, яке надійшли на спецлінію служби «102» в Хмельницькій області 06 лютого 2026 року від громадянина ОСОБА_1 із номера телефону « НОМЕР_2 », на якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки заявник висловлюється нецензурною лайкою на адресу чергового оператора ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10 лютого 2026 року з приводу хуліганських дій ОСОБА_1 щодо неї під час телефонної розмови;
- витягом з Інформаційного порталу Національної поліції України про те, що абонентський номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .
Винуватість ОСОБА_1 за епізодом дрібного хуліганства, вчиненого 06 лютого 2026 року о 17 год 04 хв, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №136576, складеного ст. ДОП СПД №1 Вп №3 ХРУП ГУНП капітаном поліції Яніним В.М. від 11 лютого 2026 року;
- відомостями з рапорту про отримання виклику на лінію «102» за № 478 від 06 лютого 2026 року, з яких вбачається, що заявник при розмові з оператором лінії «102», висловлюється нецензурно, нахабно та ображає оператора лінії. Відповідно до зазначених рапортів, ідентифікація заявника здійснювалася на підставі інформації з попередніх звернень, зокрема, за номером телефону НОМЕР_2 ;
- аудіозаписом телефонного звернення, яке надійшло на спецлінію служби «102» в Хмельницькій області 06 лютого 2026 року від громадянина ОСОБА_1 із номера телефону НОМЕР_2 , на якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення, бо, заявник висловлювався нецензурною лайкою в на адресу чергового оператора ОСОБА_3 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 10 лютого 2026 року;
- витягом з Інформаційного порталу Національної поліції України про те, що абонентський номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .
Винуватість ОСОБА_1 за епізодом дрібного хуліганства, вчиненого 06 лютого 2026 року о 18 год 47 хв, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №136577, складеного ст. ДОП СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП капітаном поліції Яніним В.М. від 11 лютого 2026 року;
- відомостями з рапорту про отримання виклику на лінію «102» за № 479 від 06 лютого 2026 року, з яких вбачається, що заявник при розмові з оператором лінії «102», висловлюється нецензурно, нахабно ображає оператора лінії. Відповідно до зазначених рапортів, ідентифікація заявника здійснювалася на підставі інформації з попередніх звернень, зокрема, за номером телефону « НОМЕР_2 », як « ОСОБА_1 »; заявник був з явними ознаками алкогольного сп'яніння, суті звернення повідомити не зміг;
- аудіозаписом телефонного звернення, яке надійшло на спецлінію служби «102» в Хмельницькій області 06.02.2026 від громадянина ОСОБА_1 із номера телефону « НОМЕР_2 », на якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки заявник висловлюється нецензурною лайкою на адресу чергового оператора ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10 лютого 2026 року з приводу хуліганських дій ОСОБА_1 щодо неї під час телефонної розмови;
- витягом з Інформаційного порталу Національної поліції України про те, що абонентський номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .
Винуватість ОСОБА_1 за епізодом дрібного хуліганства, вчиненого 06 лютого 2026 року о 19 год 02 хв, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №420718, складеного ст. ДОП СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП капітаном поліції Гейсуном О.В. від 11 лютого 2026 року;
- відомостями з рапорту про отримання виклику на лінію «102» за № 517 від 06 лютого 2026 року, з яких вбачається, що заявник при розмові з оператором лінії «102», висловлюється нецензурно, нахабно ображає оператора лінії. Відповідно до зазначених рапортів, ідентифікація заявника здійснювалася на підставі інформації з попередніх звернень, зокрема, за номером телефону « НОМЕР_2 », як « ОСОБА_1 »; заявник був з явними ознаками алкогольного сп'яніння, суті звернення повідомити не зміг;
- аудіозаписом телефонного звернення, яке надійшло на спецлінію служби «102» в Хмельницькій області 06 лютого 2026 року від громадянина ОСОБА_1 із номера телефону « НОМЕР_2 », на якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки заявник висловлюється нецензурною лайкою на адресу чергового оператора ОСОБА_2 , погрожує розправою;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10 лютого 2026 року з приводу хуліганських дій ОСОБА_1 щодо неї під час телефонної розмови;
- витягом з Інформаційного порталу Національної поліції України згідно якого вбачається, що абонентський номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .
За всіма епзодами хуліганських дій винуватість ОСОБА_1 доведена також відомостями з рапорту ст. ДОП СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП капітана поліції Гейсуна О.В. від 10 лютого 2026 року та 11 лютого 2026 року з приводу встановлення телефонного номера ОСОБА_1 , з якого було здійснено понад 200 звернень та роз'яснення йому прав та обов'язків під час складання протоколів.
Апеляційний суд бере до уваги, що ст.173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Правопорушення, які можуть бути віднесені до поняття «інші подібні дії» у розумінні ст.173 КУпАП є дуже різноманітними. Вони можуть включати в себе: вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображенням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Уживання брутальної лайки під час телефонної розмови, нецензурні висловлювання на адресу того, з ким розмовляють, є зневагою до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві і свідчать про хуліганський характер дій. Такі дії спричинили порушення спокою та душевної рівноваги в операторів «102», як громадян України, які в даному випадку є потерпілими особами від дій ОСОБА_1 .
Крім того, суд звертає увагу на те, що основне завдання операторів лінії «102» оперативно зафіксувати та відреагувати на всі повідомлення, які надходять від громадян. З перших секунд оператор фіксує в електронній карті надану абонентом інформацію і паралельно передає її диспетчеру.
Будь-яке затягування розмови з оператором або безпідставне (завідомо неправдиве) звернення позбавляє допомоги тих, хто її дійсно потребує, що у свою чергу також може стати порушенням громадського порядку і спокою громадян.
Отже, враховуючи обставини справи апеляційний суд уважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка (лихослів'я) по телефону, що порушує громадський порядок і спокій громадян.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Проаналізувавши вказані докази, можна прийти до висновку, що вони узгоджуються між собою та є належними, підстав визнавати їх недопустимими чи недостовірними немає.
Доводи апелянта, що в матеріалах справи відсутні докази його винуватості у вчиненні інкримінованих правопорушень, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки вина ОСОБА_1 встановлена під час апеляційного перегляду вказаними вище доказами, які є взаємопов'язаними та не містять суперечностей, а тому не викликають сумнівів у їх достовірності.
Окрім цього, апеляційний суд вимогливо оцінює доводи ОСОБА_1 щодо належності складених протоколів про адміністративні правопорушення.
Під час дослідження матеріалів адміністративних справ апеляційним судом не встановлено обставин, які би свідчили про невідповідність протоколів про адміністративні правопорушення вимогам, визначеним у ст.256 КУпАП, зокрема, щодо часу та місця їх складення.
Усі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протоколи про адміністративні правопорушення за ст.173 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам ст.256 КУпАП.
Зокрема, у протоколах відображені обставини правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інші відомості, необхідні для розгляду справи про адміністративні правопорушення, при цьому сам ОСОБА_1 не оспорював їх правильності та належності.
Апеляційний суд звертає увагу, що враховуючи наведене, вимогами законодавства не визначено та не передбачено конкретного місця складання протоколу про адміністративне правопорушення. Тому в даному випадку суд не вбачає порушень у тому, що протоколи про адміністративні правопорушення були складені щодо ОСОБА_1 у приміщенні місцевого суду 11 лютого 2026 року, тобто тоді, коли було безпосередньо виявлено особу, яка вчинила ці правопорушення, що не суперечить положенням ч.2 ст.254 КУпАП.
Стосовно посилання ОСОБА_1 на відсутність відеозаписів з бодікамер працівників поліції, як на доказ правопорушення, то суд зазначає,що обов'язкової наявності відеодоказів для доведеності складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП, норми КУпАП не вимагають.
Під час складання всіх протоколів, працівниками поліції були роз'яснені правопорушнику права й обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, ОСОБА_1 від підпису відмовився, тому доводи ОСОБА_1 про нібито порушення його прав, суд апеляційної інстанції до уваги не бере.
Аналізуючи матеріали справи в сукупності, не встановлено обставин, які би свідчили про пропуск передбачених законом строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому наведені ним доводи щодо порушення вимог законодавства в цій частині теж є безпідставними.
Порушень вимог законодавства, які би ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП, не встановлено.
Переконливих доводів у апеляційній скарзі чи в судовому засіданні апеляційного суду, які би спростовували доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненому, немає.
У процесі апеляційного розгляду ОСОБА_1 повністю забезпечені та відновлені його права, передбачені ст.ст.268 КУпАП, серед іншого: давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання тощо.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з вимогами ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Серед іншого апеляційний суд ураховує те, що ОСОБА_1 із даного абонентського номера було здійснено понад 200 звернень на спецлінію «102», під час яких заявник у телефонних розмовах з операторами служби екстреного виклику висловлював нецензурну лайку.
Вивченням особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що він є громадянином України; перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області, як одержувач соціальних допомог та пенсійних виплат, в період з липня 2025 року по грудень 2025 року податків Державі не сплачував; одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей; в Державній службі зайнятості не перебуває на обліку як такий, що шукає роботу та як безробітний не зареєстрований; із наданих документів щодо стану здоров'я не вбачаються обмеження та відповідні заборони лікарів; інформація про кримінальну та адміністративну судимість та інвалідність відсутня.
Обставин, передбачених ст.ст.34, 35 КУпАП, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення в даному випадку не встановлено.
Санкція ст.173 КУпАП передбачає стягнення у вигляді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції уважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді 60 годин громадських робіт, тобто в межах максимального розміру з огляду на численність епізодів протиправної діяльності, як необхідне та достатнє для його виховання в дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, що відповідатиме меті адміністративного стягнення та буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Приписами ст.30-1 КУпАП передбачено, що громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
Громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
У даному випадку законодавчих перешкод застосування адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 у виді громадських робіт, апеляційний суд не знаходить.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Отже, апеляційна скарга, як наслідок, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанови суддів Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 березня 2026 року (справа № 673/162/26; справа № 673/152/26) щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 60 годин громадських робіт.
Стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106. Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Матущак М.С.