15 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 687/1262/25
Провадження № 22-ц/820/919/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
секретар судового засідання Демчук В.М.
за участю: представників - адвокатів Наталюка Н.М., Гризовського І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Чемеровецька селищна рада, про встановлення факту родинних відносин, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Наталюком Назаром Миколайовичем, на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 08 січня 2026 року (суддя Горобець Н.О.)
Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: Чемеровецька селищна рада.
В обґрунтування заяви зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є її дядьком, після смерті якого відкрилася спадщина, яку вона прийняла за законом шляхом подачі заяви до приватного нотаріуса селища Чемерівці, Косінської Н.А., якою була заведена спадкова справа №80/2025.
Заявниця зазначала, що її бабуся, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , являлася рідною сестрою батька спадкодавця, ОСОБА_5 , які народилися, проживали та померли в с. Демківці, бувшого Чемеровецького району.
З метою документального оформлення права власності на спадкове майно, що належало ОСОБА_3 , 09 грудня 2025 року заявниця звернулася до приватного нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, однак нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальних дій з підстав відсутності документів, що дають можливість стверджувати про родинні відносини між заявницею та спадкодавцем.
У зв'язку із втратою свідоцтв про народження батька спадкодавця ОСОБА_5 та бабусі заявниці ОСОБА_6 не можливо встановити, що вони були рідні брат та сестра.
З відповіді Чемеровецького РДРАЦС про отримання витягів з Державного реєстру про народження ОСОБА_6 слідує, що книги державної реєстрації актів про народження за 1925-1931 роки по с. Демківці не збереглися та на зберігання до Державного архіву Хмельницької області не передавались.
На звернення щодо отримання витягу з Державного реєстру про народження ОСОБА_5 , Чемеровецький ВДРАЦС відмовив у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт родинних відносин.
Зазначала, що її родинні відносини із спадкодавцем ОСОБА_3 , як двоюрідним дядьком та двоюрідною племінницею підтверджуються: - її свідоцтвом про народження, де вказано мамою ОСОБА_7 ; - свідоцтвами про смерть та народження матері заявниці, в якому вказано її мамою ОСОБА_6 ; - свідоцтвами про смерть бабусі заявниці ОСОБА_6 та витягом ДРАЦС про шлюб, в якому вказано дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 »; - свідоцтвом про смерть рідного брата бабусі ОСОБА_5 , обоє по батькові « ОСОБА_9 »; копією паспорта батька, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , 1887 року народження, в якому вказано донькою ОСОБА_13 1928 року народження; свідоцтвом про народження спадкодавця ОСОБА_3 , де його батьком зазначено ОСОБА_5 .
Згідно з довідками селищної ради слідує, що на день смерті спадкодавець проживав одиноко, похорони якого проводила заявниця ОСОБА_1 .
Вказувала, що за відсутності можливості документально підтвердити факт наявності родинних відносин між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 , позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на своє ім'я, тому просила суд ухвалити рішення про встановлення факту родинних відносин, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 є його двоюрідною племінницею.
Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 08 січня 2026 року заяву задоволено. Встановлено факт про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно доводився двоюрідним дядьком по лінії матері ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , через свого представника - адвоката Наталюка Н.М., не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та залишити заяву про встановлення факту родинних відносин без розгляду. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що вона є особою, яка не брала участі у справі, однак суд першої інстанції вирішив питання про її права та інтереси. Рішення винесене без залучення заінтересованої особи, яка також прийняла спадщину та є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , тому, в даному випадку, наявний спір про право.
Вказує на те, що у ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні особи, які відносяться до першої черги спадкування - діти, подружжя,батьки; другої - брати, сестри, дідусі, бабусі; третьої - дядьки, тітки. ОСОБА_2 відноситься до четвертої черги спадкування - ті, хто проживав разом із спадкодавцем не менше 5 років. П'ята черга спадкування - інші родичі до 6 ступеня споріднення та утриманці.
Зауважує, що вона є рідною сестрою ОСОБА_14 . Все життя підтримувала дружні родинні відносини із сестрою та її чоловіком, разом святкували свята, ходили на весілля. Оскільки сестра мала проблеми із здоров'ям, тому запросила позивачку жити в них та їм з чоловіком допомагати по господарству. Оскільки позивачка проживала також одна, тому погодилась і переїхала проживати у 2019 році до сім'ї ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 . Після смерті сестри, скаржниця залишилась далі проживати в будинку і доглядати за хворим ОСОБА_3 до його смерті, до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Посилається на те, що вона разом з ОСОБА_1 здійснювала поховання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначає, що померлий ОСОБА_3 дітей, батьків, братів, сестер живих не мав. Оскільки інших спадкоємців за законом 1-4 черги і за заповітом спадщини померлого ОСОБА_3 немає, а позивачка - на день його смерті спадкодавця проживала з ним більше 5 років, тому фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, проте не може оформити спадщину без встановлення даної обставини рішенням суду. Тому, після 6- місячного строку після смерті спадкодавця звернулась до суду для встановлення факту її проживання разом із спадкодавцем не менше, як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Разом з тим, звертає увагу суду, що ОСОБА_1 не надала до нотаріальної контори жодних документів, що встановлюють родинні відносини з померлим ОСОБА_3 , не залучила до справі №687/1262/25 заінтересовану особу - ОСОБА_2 , що свідчить про наявність спору про право щодо спадщини, що виключає встановлення факту родинних відносин в окремому провадженні.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявниця ОСОБА_1 , не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки є порядок захисту порушеного права, а саме звернення до суду в порядку позовного провадження шляхом подання позовної заяви, а не заяви про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження із залученням усіх сторін по справі.
Оскільки наявний спір про право, а тому відсутні підстави для розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин в порядку окремого провадження, тому вважає, що оскаржуване рішення необхідно скасувати і залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду з роз'ясненням заявнику права на звернення за вирішенням спору до суду на загальних підставах.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
В судовому засіданні представник скаржниці - адвокат Наталюк Н.М. підтримав апеляційну скаргу.
Представник заявниці - адвокат Гризовський І.С. в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства.
Колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю з таких підстав.
Згідно зі статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи і у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Чинний ЦПК України містить декілька норм, що регулюють участь в апеляційному перегляді осіб, які не брали участі у справі.
Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 227/2835/16-ц (провадження № 61-46717св18).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Зазначене у повній мірі узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17 (провадження № 61-9349св19) викладено висновок про те, що особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують, або припиняють права або обов'язки цих осіб. Судове рішення потрібно вважати таким, яким вирішено питання про права та обов'язки осіб, яких не залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цих осіб.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с. 21).
Згідно з довідкою Чемеровецької селищної ради від 10.06.2025 № 297, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав сам за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 28).
Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №81537609 від 16.06.2025, виданого приватним нотаріусом Косінською Н.А., після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрито спадкову справу №80/2025, номер у спадковому реєстрі 74212293.
Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області від 15.10.2025 за вих. №126/02-14 щодо звернення ОСОБА_2 № 243 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , для видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно слід надати документи, які підтверджують родинні, подружні чи інші відносини із спадкодавцем або рішення суду про підтвердження цих відносин, а також правовстановлюючі документи на спадкове майно. За відсутності даних документів видача свідоцтв про право на спадщину за законом неможлива.
У січні 2026 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , Чемеровецької селищної ради Хмельницької області про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше як п'ять років, починаючи з вересня 2019 року до часу відкриття спадщини (справа №687/6/26).
На час постановлення оскаржуваного рішення у цивільній справі №687/1262/25, яка переглядається апеляційним судом, рішення по суті у справі №687/6/26 не ухвалено.
За таких обставин, а саме відсутності встановленого судовим рішенням факту, що ОСОБА_2 постійно проживала з ОСОБА_3 протягом останніх 5 років до дня його смерті, що вона є спадкоємцем четвертої черги (а такий факт може бути встановлений лише судовим рішення), слід дійти висновку, що оскаржуване судове рішення безпосередньо на права та обов'язки скаржниці не впливає, тому апеляційне провадження слід закрити, оскільки в даній цивільній справі суд не вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_2 , яка не брала участі у даній цивільній справі.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в тій частині, що наявний спір про право щодо спадщини, що виключає встановлення факту родинних відносин в окремому провадженні, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з подальшим вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У справі, метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту родинних відносин є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема з метою подальшого вирішення питання щодо прав на спадкове майно, яке залишилось після останнього. Отже на даному етапі спір про спадкове майно, не вирішується, крім того, ОСОБА_2 не є спадкоємцем, в розумінні положень ст. 1264 ЦК України (на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення та подання апеляційної скарги), тому відсутні підстави вважати, що дана заява містить спір про право, який виник з ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 статті 362 ЦПК України, у зв'язку із чим відсутні підстави для перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст. 362, 381 ЦПК України, суд
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана її представником адвокатом Наталюком Назаром Миколайовичем, на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 08 січня 2026 року закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай