Дата документу 14.04.2026
Справа № 334/3472/26
Провадження № 1-кс/334/1073/26
14 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12026087050000122, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.190 КК України
До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя звернувся дізнавач СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12026087050000122, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СД Запорізького районного управління ГУ НП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026087050000122 від 08 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
08 квітня 2026 року до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невстановлена особа, шахрайським шляхом, а саме шляхом обману, представившись співробітником СБУ, використовуючи номери телефонів: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , заволоділа грошовими коштами потерпілого, які він надіслав через касу відділення банку «АТ Ощадбанк», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 18, 07 квітня 2026 року о 16:35 годині на рахунок НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 99000 гривень; 07 квітня 2026 року о 17:01 на рахунок НОМЕР_5 грошові кошти в сумі 51380 гривень. Таким чином, спричинивши ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 150380 гривень.
В ході досудового розслідування допитано в якості потерпілого ОСОБА_4 , який повідомив, що в жовтні 2025 року, дивлячись відео на платформі «Ютуб», він побачив рекламу лікарських препаратів, які його зацікавили. Так, перейшовши по посиланню, з ним зв'язався лікар, який представився - « ОСОБА_5 », та в ході розмови, вказана особа порекомендувала курс ліків, які в подальшому ОСОБА_4 замовив. Так, протягом 6 місяців ОСОБА_4 періодично замовляв пігулки, які відсилали з м. Харків (точної адреси та компанію потерпілий не повідомив). При замовленні останніх пігулок, йому зателефонував з особистого номеру телефону лікар ОСОБА_6 , а саме з номер телефону НОМЕР_6 . В подальшому, ОСОБА_4 отримав пігулки для лікування.
07 квітня 2026 року, приблизно о 13:40 годині, використовуючи месенджер «Вайбер», йому зателефонувала особа з номер телефону НОМЕР_1 , яка представилась - « ОСОБА_7 », начебто працівником поліції Головного управління поліції у м. Києві та в ході телефонної розмови повідомила ОСОБА_4 про те, що на нього відкрито кримінальне провадження за фактом відправлення грошових коштів за ліки на окуповану територію та кошти надійшли на рахунок країни-агресора. В ході розмови, ОСОБА_8 увійшла в довіру ОСОБА_4 та повідомила, що для того аби «вирішити» питання, щоб не їхати до м. Київ, необхідно надіслати всі грошові кошти, які є у ОСОБА_4 , але щоб остаточно погодити вказану справу, необхідно узгодити з керівником відділу Служби Безпеки України. Надалі, приблизно о 15:10 годині, використовуючи месенджер «Вайбер», ОСОБА_4 зателефонував номер телефону НОМЕР_2 начебто начальник відділу СБУ, який представився - « ОСОБА_9 », та в ході розмови, останній повідомив ОСОБА_4 , що для того, щоб не прибувати у м. Київ, необхідно здійснити переказ грошових коштів на р/р: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , та вподальшому, ці грошові кошти мають повернутись на рахунок ОСОБА_4 .
В подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи у відділенні банку АТ «Ощадбанк», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 18, здійснив перекази:
07 квітня 2026 року о 16:35 годині на рахунок АТ «Банк кредит Дніпро» UA073057490000026202000938003 (отримувач: ОСОБА_10 , код отримувача: НОМЕР_7 ) грошові кошти в сумі 99000 гривень;
07 квітня 2026 року о 17:01 годині на рахунок АТ «Банк кредит Дніпро» НОМЕР_5 (отримувач: ОСОБА_11 , код отримувача: НОМЕР_8 ) грошові кошти в сумі 51380 гривень.
Далі, після здійснення переказу грошових коштів, ОСОБА_9 запевнив, що кошти повернуться та їх розмова завершилась. Після перерахування грошових коштів ОСОБА_4 усвідомив, що став жертвою шахрайських дій.
08 квітня 2026 року об 11:26 годині використовуючи стільниковий зв'язок, ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_8 , а саме з номеру телефону НОМЕР_3 , з проханням надіслати ще грошові кошти, але потерпілий відмовився та завершив дзвінок.
Таким чином, ОСОБА_4 завдано матеріальний збиток на загальну суму 150380 гривень.
Таким чином, матеріали досудового розслідування містять достатні підстави вважати, що грошові кошти в сумі 99000 гривень зараховані на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_10 , РНОКПП № НОМЕР_7 та відкритий у АТ «Банк кредит Дніпро», одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
З огляду на викладене, отримувач грошових коштів, а саме ОСОБА_10 не може вважатись добросовісним набувачем зазначених грошей незалежно від особистої причетності/непричетності до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Ураховуючи вищевикладене, на теперішній час, з метою припинення протиправних дій, а також з метою повного, об'єктивного та неупередженого досудового розслідування, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на грошові кошти в сумі 99000 гривень, які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_4 (власник ОСОБА_10 ), відкритому в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», ЄРДПОУ 14352406, який розташовується за юридичною адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. №32.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, дізнавач за погодженням з прокурором.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, дізнавач, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого досудового розслідування, а також забезпечення збереження коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, на даний час виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках третьої особи із забороною здійснення видаткових операцій.
Крім того, з метою забезпечення збереження коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, недопущення їх виведення, перерахування та привласнення їх невстановленими особами, після інформування про мету органу досудового розслідування забезпечити кримінальне провадження відповідним заходом, передбаченим кримінально-процесуальним законодавством, та у зв'язку із вищевикладеним, прошу розглянути дане клопотання без участі власника банківської картки та представників юридичних осіб АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», якій належить банківський рахунок.
В судове засідання для розгляду клопотання дізнавач не з'явився подав заяву про розгляд клопотання без його участі, прохав клопотання задовольнити.
Відповідно ч.1 ст.172 КПК України неприбуття учасників в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
08 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.1 ст.190 КК України (кримінальне провадження №12026087050000122).
Метою накладення арешту на вказані грошові кошти є забезпечення збереження грошових коштів, недопущення їх виведення, перерахування та привласнення їх невстановленими особами.
Відповідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Слідчий суддя доходить висновку, що дізнавачем доведено, що вказане у клопотанні майно, відповідає зазначеним у ч.1 ст.98 КПК України критеріям і фактично може бути речовим доказом, втрата якого у кримінальному провадженню є недопустима.
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст.98, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026087050000122 від 08 квітня 2026 року за ознаками ч.1 ст.190 КК України задовольнити.
Накласти арешт для забезпечення збереження речових доказів на грошові кошти у розмірі 99000 гривень, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_10 , НОМЕР_4 , РНОКПП № НОМЕР_7 , відкритий у АТ «Банк кредит Дніпро», ЄРДПОУ 14352406, розташованого адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. №32.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1