Справа № 503/538/26
Провадження № 3/503/321/26
17 квітня 2026 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Сердюк Б.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення складеного 06 квітня 2026 року серії ОДОП № 107, 04 квітня 2026 року приблизно о 16 год 45 хв командуванням військової частини НОМЕР_1 було виявлено солдата ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння на території розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 .
В подальшому солдата ОСОБА_1 було доставлено до КНП "Кодимська лікарня" Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, де за результатами медичного огляду у солдата ОСОБА_1 було встановлено стан алкогольного сп'яніння (протокол №48 від 04.04.2026 року о 18:30 год, 1,07 проміле).
Таким чином, солдат ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 04 квітня 2026 року о 16 год 45 хв перебував в стані алкогольного сп'яніння на території розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав частково та пояснив, що у час зазначений у протоколі він дійсно знаходився в стані алкогольного сп'яніння, однак у цей день він змінився з наряду та у вказаний час перебував за місцем свого проживання, не перебував на території військової частини та не виконував обов'язки військової служби.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Положення частини 3 ст. 172-20 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за вчинення передбачених частинами першою або другою цієї статті дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або вчинення таких дій в умовах особливого періоду.
Тобто, за частиною 3 статті 172-20 КУпАП адміністративна відповідальність настає або 1) за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення; або 2) за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів в умовах особливого періоду; або 3) за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, якщо таку особу протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення; або 4) за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду; або 5) за виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, якщо таку особу протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення; або 6) за виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду; або 7) за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, якщо таку особу протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення; або 8) за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у протоколі мать бути зазначені кваліфікуючі ознаки вказаного правопорушення.
Зі змісту протоколу, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_1 інкриміновано перебування в стані алкогольного сп'яніння на території розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду.
Вказаний виклад суті адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки протокол не містить кваліфікуючих ознак, а саме, чи знаходився ОСОБА_2 , у час зазначений у протоколі, в АДРЕСА_2 на території військової частини або військового об'єкта, чи виконував він у цей час обов'язки військової служби.
Тобто, зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення суть правопорушення не викладена в тому об'ємі, який дає підстави зробити висновок про наявність в діях особи складу правопорушення.
При цьому, до протоколу додані письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких він зазначає, що алкогольні напої він вживав за межами військової частини, а також заперечує факт перебування його на території військової частини чи військового об'єкта.
Доказів, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 та підтверджували факт його перебування на території військової частини або військового об'єкта, чи виконання ним у цей час обов'язків військової служби, до протоколу не додано.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".
У рішенні № 23-рп/2010 від 22.12.2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Отже, процедура притягнення до адміністративної відповідальності, ґрунтується, в тому числі, і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст. 6 презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15.05.2008).
З цього випливає, що обов'язок доводити вину, як складову презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Європейський суд з прав людини встановив критерій доведеності "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Судовий розгляд у справі про адміністративне правопорушення проводиться стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого йому обвинувачення, відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який згідно ст. 251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Гайдашевський проти України" від 06 лютого 2025 року визнав порушення ст. 6 Конвенції, оскільки суд за власною ініціативою шукав ключові докази, які шкодять становищу обвинуваченого, і використав їх у своєму вироку, щоб заперечити аргументи, висунуті захистом. Жоден інший учасник адміністративного провадження не був присутній, щоб просити суд провести ці перевірки чи зібрати докази. Шукаючи такі докази за власною ініціативою та засуджуючи заявника на основі доказів, отриманих таким чином, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді та, відповідно, дав підстави для законних сумнівів щодо неупередженості суду за об'єктивною перевіркою.
Отже, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та надаючи оцінку матеріалам, які визнані органом, що їх надіслав, достатніми для досягнення поставленої мети, суддя не може вийти за межі обвинувачення та уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке по суті, судом підтримується.
Ураховуючи наведені обставини, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, особою щодо якої її винесено або її захисником, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Б.С. Сердюк