16 квітня 2026 р. Справа № 520/3533/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 25.02.26 по справі № 520/3533/26
за позовом ОСОБА_1
до Заступника Височанського селищного голови з питань житлово-комунального господарства Тройно Олега Володимировича , Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до заступника Височанського селищного голови з питань житлово-комунального господарства Тройно Олега Володимировича (далі по тексту - перший відповідач), Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича (далі по тексту - другий відповідач), в якому просила суд :
- визнати дію Височанського селищного голови Мороза О. В. щодо відмови у передачі позивачу продуктів харчування, які визначено постановою КМУ № 328/22, неправомірними та такими, що порушили права на соціальний захист встановлений державою за вимогами постанови КМУ № 328 від 20.02.2022 р.
- визнати дію заступника Височанського селищного голови Тройно О. В. щодо відмови у передачі позивачу продуктів харчування, які визначено постановою КМУ № Ф328/22 неправомірними та такими, що порушили права на соціальний захист встановлений державою за вимогами постанови КМУ № 328 від 20.02.2022 р.
- зобов'язати Височанського селищного голову Мороза О. В. віддати позивачу продукти харчування у обсягах зазначених постановою КМУ № 328/22 на 1 особу, які ОСОБА_2 привласнив за ради свого збагачення.
- зобов'язати заступника Височанського селищного голови Тройно О. В. віддати позивачу продукти харчування у обсягах зазначених постановою КМУ № 328/22 на 1 особу, які ОСОБА_3 привласнив за ради свого збагачення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 по справі №520/3533/26 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до заступника Височанського селищного голови з питань житлово-комунального господарства Тройно Олега Володимировича, Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснено позивачу, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслано особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Позивач, на погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду від 25.02.2026, постановлену у справі №520/3533/26 про відмову у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 та направити матеріали справи на подальший розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не мав права відмовляти позивачу у відкритті провадження з підстав об'єднання вимог, які розглядаються у порядку різних судочинства, а у розумінні приписів частини 6 статті 172 КАС України повинен був роз'єднати позовні вимоги.
Невчинення таких дій призвело до обмеження права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, що є підставою для скасування спірної ухвали з направленням справи на продовження розгляду.
Наполягала, що позивачем заявлено позовні вимоги до посадових осіб місцевого самоврядування, які втрутились у процес передачі позивачу продуктів харчування, закуплених за бюджетні кошти, з метою їх привласнення. Отже, даний спір є публічно-правовим.
Сторони правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, так як спори про передачу продуктів харчування безпосередньо пов'язані із захистом позивачем свого приватного права, що випливає з майнових відносин, а відтак мають приватноправовий характер.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Частиною першою статті 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 3 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
За приписами частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням вимог частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок протиправної, на переконання позивача, невидачі відповідачами, як посадовими особами юридичної особи публічного права, належних ОСОБА_1 продуктів харчування, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 328 (далі - Постанова № 328).
У розумінні частини 2 статті 81 ЦК України, юридичні особи залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Зазначена стаття ЦК України містить вказівку на одну зі складових порядку створення юридичних осіб публічного права. У частині 3 статті 81 ЦК України вказується, що в ЦК України встановлюється порядок створення виключно юридичних осіб приватного права, у той час, як порядок створення юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.
Однією з ознак юридичної особи публічного права є реалізація публічних інтересів держави чи територіальної громади.
Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).
Згідно зі статтею 1 Закону № 280/97-ВР посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Положеннями статті 25 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Перелік повноважень, які становлять виключну компетенція сільських, селищних, міських рад, передбачено статтею 26 Закону № 280/97-ВР.
Главою 2 Закону № 280/97-ВР передбачено власні та делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у різних сферах.
Отже, з аналізу правової природи юридичної особи публічного права, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», можна зробити висновок про те, що юридична особа публічного права може бути суб'єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин.
Юридичні особи публічного права поряд з іншими юридичними та фізичними особами можуть брати участь у цивільних правовідносинах. Виступаючи як суб'єкт цивільних правовідносин, юридична особа публічного права користується такими ж правами і несе такі ж обов'язки, як і інші суб'єкти цивільного права.
Колегія суддів зауважує, що у даній справі для з'ясування, чи підсудний спір адміністративному суду, ключовим є не лише формальна назва юридичної особи, а функціональний підхід - чи виконувала особа функції держави або місцевого самоврядування у конкретних правовідносинах.
Так, юридична особа публічного права є суб'єктом публічно-правових правовідносин, коли діє як суб'єкт владних повноважень, тобто здійснює владні управлінські функції (делеговані повноваження) на основі законодавства.
У справі, що переглядається, ОСОБА_4 наполягає, що внаслідок відмови відповідачів у передачі їй продуктів харчування, перелік яких визначено Постановою № 328, порушено її право на отримання соціальної гарантії у вигляді гуманітарної допомоги від держави під час дії воєнного стану.
Постановою № 328 установлено, що на період дії воєнного стану з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави забезпечення населення територіальних громад областей та м. Києва, на території яких тривають активні бойові дії (відповідно до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка»), у тому числі внутрішньо переміщених осіб з таких областей та м. Києва, соціально незахищених осіб, які проживають на територіях територіальних громад, які визначено як території можливих бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерства розвитку громад та територій, продовольчими товарами тривалого зберігання, хлібом та хлібобулочними виробами нетривалого зберігання, випікання яких передбачено підпунктом 3 пункту 4 цієї постанови, (далі - продовольчі товари) здійснюється безоплатно;
обсяг продовольчих товарів, а також пакувальних товарів для їх фасування з розрахунку на кількість осіб, які потребують забезпечення такими товарами, але не більш як 10 млн. осіб, для безоплатної видачі населенню формує Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства;
на період дії воєнного стану для безоплатного забезпечення населення продовольчими товарами можуть використовуватися товари, закуплені за рахунок коштів державного бюджету, зокрема передбачених за програмою “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану», та місцевих бюджетів, а також товари, отримані іншими не забороненими законодавством способами.
Пунктом 3 Постанови № 328 визначено обласні, Київську міську військові адміністрації одержувачами товарів, що визначені в додатку.
Відповідно до Розпорядження Харківської обласної військової адміністрації від 24.03.2022 № 16В «Про організацію забезпечення населення Харківської області продовольчими товарами тривалого зберігання в умовах воєнного стану», з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави та забезпечення населення територіальних громад Харківської області як регіону, на території якого тривають активні бойові дії, продовольчими товарами тривалого зберігання, на виконання підпункту 3 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 328 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання в умовах воєнного стану», згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та керуючись пунктом 8 частини четвертої статті 15 зазначеного Закону, затверджено Порядок безоплатної видачі населенню територіальних громад Харківської області продовольчих товарів тривалого зберігання на період воєнного стану.
Пунктами 3 та 5 Порядку безоплатної видачі населенню територіальних громад Харківської області продовольчих товарів тривалого зберігання на період дії воєнного стану визначено, що безоплатна видача населенню територіальних громад Харківської області продовольчих товарів здійснюється на період дії воєнного стану на території Харківської області.
Безоплатній видачі населенню територіальних громад Харківської області підлягають продовольчі товари, закуплені в межах переліку, кількості (обсягу) та доставлені до місць поставки, зазначених у наданих до Міністерства економіки Харківською обласною військовою адміністрацією заявок.
Таким чином, у контексті спірних правовідносин, спір виник не з приводу майнових відносин між ОСОБА_1 та заступником Височанського селищного голови з питань житлово-комунального господарства Тройно Олегом Володимировичем, Височанським селищним головою Морозом Олександром Васильовичем, як суб'єктів приватноправових правовідносин, а у зв'язку із реалізацією відповідачами владних управлінських функцій, наданих їм Розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації від 24.03.2022 №16В, що призвело до можливого порушення прав позивача шляхом обмеження соціальних прав, передбачених Постановою № 328.
При цьому, колегія суддів зазначає, що встановлюючи вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, адміністративний процесуальний закон не вимагає конкретної форми, в якій мають бути викладені позовні вимоги та підстави на їх обґрунтування.
Позивач має право довільно викладати зміст позовних вимог, що відповідає обраному способу (способам) захисту порушеного права або інтересу, передбаченому законом, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні.
Реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Головним є змістовне наповнення обраного позивачем способу захисту, яке визначається судом із взяттям до уваги його правових обґрунтувань. Такі висновки підтверджують правильність методу юридичного аналізу, який покладає на суд обов'язок, незважаючи на застосовані позивачем словесні формулювання, зрозуміти суть його звернення щодо обрання певного способу судового захисту.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність приватноправового спору та необхідність його розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки предметом судового контролю у цій справі є законність дій суб'єктів владних повноважень, вчинених за наслідками реалізації владних управлінських функцій, у тому числі щодо додержання процедури виконання Постанови № 328, що зумовлює публічно-правовий характер спірних правовідносин і, відповідно, їх належність до юрисдикції адміністративних судів.
А відтак, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи, що має наслідком прийняття рішення про задоволення вимог апеляційної скарги, та, як наслідок, скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до статті 320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Приписами статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 по справі № 520/3533/26 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329, 353, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 по справі № 520/3533/26 - скасувати.
Прийняти постанову, якою справу № 520/3533/26 за позовом ОСОБА_1 до заступника Височанського селищного голови з питань житлово-комунального господарства Тройно Олега Володимировича, Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій