16 квітня 2026 року справа № 580/1203/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
09.02.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (Черкаська обл., с.Оршанець; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач ) про:
визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2015 до дня фактичної виплати - 21.01.2026;
зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2015 до дня фактичної виплати - 21.01.2026 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою від 16.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справ.
23.02.2026 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Стверджує, що у переліку нормативно правових актів на момент нарахування індексації відсутній механізм нарахування зазначеної компенсації на суми індексації.
Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 підтверджується, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до посвідчення від 24.07.2015 серії НОМЕР_5 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Наказом від 18.03.2024 №446-ОС позивач з 18.03.2018 виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення відповідача.
Із даних автоматизованої системи суду “Діловодство спеціалізованого суду» суд установив, що на розгляді Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №580/4184/24 відносно правовідносин між тими самими сторонами щодо заявлених обставин.
Рішенням Черкаський окружний адміністративний суд від 07.08.2024 позов задовольнив частково. Зокрема суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з за період з 01.01.2015 до 28.02.2018 включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. Зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2015 до 28.02.2018 включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Постанови КМУ №44, з урахуванням раніше проведених виплат. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації-різниці грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Постанови КМУ №1078. Зобов'язав відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Постановою КМУ №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Постанови КМУ №44. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за січень, лютий 2024 року відповідно до Постанови КМУ №1078. Зобов'язав відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за січень, лютий 2024 року відповідно до Постанови КМУ №44.
Для виконання вказаного вище рішення суду відповідач 21.01.2026 виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 308027,96грн, що підтверджується відомостями із платіжної інструкції №678.
Запитом від 26.01.2026 позивач звернувся до відповідача з проханням, зокрема провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №580/4184/24; нарахувати та виплатити йому компенсацію частини втрати доходу у зв'язку з порушенням строків виплати.
За результатом розгляду вказаного звернення відповідач листом від 02.02.2026 повідомив, зокрема, про те, що правові підстави для виплати компенсації частини втрати доходу у зв'язку з порушенням строків виплати, відсутні.
Позивач, не отримавши компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за вказані вище періоди, звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - ЗУ №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Отже, дія зазначеного нормативного акту поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, у т. ч. суми індексації грошових доходів громадян та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Протилежні доводи відповідача щодо того, що норми вказаного Закону не поширюють свою дію на військовослужбовців не обґрунтовані та не враховані судом.
Відповідно до ст.3 ЗУ №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з ст.4 ЗУ №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до абзацу третього ст.6 ЗУ №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
З метою реалізації ЗУ №2050-III Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок).
Згідно з п.1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Відповідно до п.5 Порядку сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з п.7 Порядку компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати:
власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднаннями громадян;
коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Зазначене у ст.3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 ЗУ №2050-III та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Верховний Суд щодо подібних правовідносин у постановах від 20 лютого 2018 року (справа №336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа №521/940/17) вказав, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст.1-3 ЗУ №2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Крім того, колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи аналогічну справу №240/11882/19, з приводу періоду, з якого особа набула право на отримання компенсації втрати доходів, за ненараховану та невиплачену індексацію грошового забезпечення, аналізуючи вказані вище норми права дійшла висновку, що, враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року до 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року до 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Також Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 240/6583/20 не знайшов підстав для відступу від викладеної вище правової позиції та застосував їх під час розгляду зазначеної справи. Зокрема, зобов'язав військову частину нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 до дня фактичної виплати індексації. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04.04.2018 у справі №822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі № 822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17.
У судовій справі № 580/4184/24 між цими ж сторонами доведена:
протиправна бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з за період з 01.01.2015 до 28.02.2018 включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2015 до 28.02.2018 включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Постанови КМУ №44, з урахуванням раніше проведених виплат;
протиправна бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації-різниці грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Постанови КМУ №1078 та зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Постановою КМУ №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Постанови КМУ №44;
протиправна бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за січень, лютий 2024 року відповідно до Постанови КМУ №1078 та зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за січень, лютий 2024 року відповідно до Постанови КМУ №44, а виплата таких коштів здійснена відповідачем 21.01.2026, що підтверджується відомостями із платіжної інструкції №678, мало наслідком зниження купівельної спроможності таких коштів порівняно з 2015-2022 роками.
Врахувавши, що проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати ст.ст.1-2 ЗУ №2050-III поширюється і на суми індексації грошового забезпечення, виплачуючи індексацію відповідач мав обов'язок нарахувати та виплатити таку компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати належної індексації грошового забезпечення, виплаченої 21.01.2026 на виконання рішення суду в адміністративній справі 580/4184/24, за весь час затримки виплати за період з 01.01.2015 до дня фактичної її виплати, тобто, до 21.01.2026. Відсутність таких дій відповідача свідчить про порушення вказаних вище норм закону.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завданням адміністративного судочинства є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, а не забезпечення ефективності державного управління, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Дотримуючись завдання адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що відповідач порушив вказані вище вимоги законодавства, допустив бездіяльність щодо нарахування і виплати вказаної компенсації позивачу, а не бездіяльність щодо не нарахування та не виплати, як оскаржує позивач. Тому в цій частині позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначає Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок).
Відповідно до п.1 Порядку грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно з п.2 Порядку грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Відповідно до п.п.3-5 Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, позивач має право одночасно з перерахунком та виплатою грошового забезпечення за спірний період і на виплату вказаної вище компенсації.
Тому для належного та повного судового захисту прав позивача наявні підстави визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування і виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, а саме індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 до 21.01.2026 (дня фактичної виплати) за весь час затримки виплати, а також зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу таку компенсацію втрати частини доходів за весь час затримки виплати за період з 01.01.2015 до 21.01.2026 (дня фактичної виплати) та провести виплату із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для його розподілу згідно зі ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 134-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, а саме індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 до 21.01.2026 (дня фактичної виплати) за весь час затримки виплати.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (Черкаська обл., с.Оршанець; РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, а саме індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати: за період з 01.01.2015 до 21.01.2026 (дня фактичної виплати), та провести виплату із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ