16 квітня 2026 року справа № 580/1234/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави до Відділу освіти Звенигородської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
09.02.2026 Керівник Звенигородської окружної прокуратури (20220, Черкаська обл., м.Звенигородка, вул.Соіфії Терещенко, буд.40-А; код ЄДРПОУ 0291111921) в інтересах держави (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Відділу освіти Звенигородської міської ради (20202, Черкаська обл., м.Звенигородка, просп.Шевченка, буд.63; код ЄДРПОУ 4414092) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати випускникам загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Звенигородської міської ради, які мали статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили навчання 2024 році, одноразової грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»(далі - ЗУ №2342-IV);
зобов'язання нарахувати та виплатити всім випускникам після закінчення в 2024 році загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності розташованих на території Звенигородської ОТГ: Звенигородський ліцей № 2 Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області та Звенигородський ліцей Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області, які не отримали одноразову грошову допомогу у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбачену ч. 7 ст. 8 ЗУ №2342-IV з розміру 3196,00 грн, установленого абз.3 ст.7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач всупереч вимог закону не виконує своїх повноважень у визначеній сфері.
Ухвалою від 16.02.2026 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Також встановив відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Довідкою про доставку електронного листа підтверджується, що вказану ухвалу доставлено у електронний кабінет відповідача 17.02.2026.
Відповідач своїм процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався, причини суд не повідомив.
Усі подані документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
07.11.2025 відповідач звернувся до Звенигородської міської ради Черкаської області з проханням надати інформацію:
про кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які в 2023-2025 роках були випускниками загальноосвітніх навчальних закладів комунальної власності розташованих на території об'єднаної територіальної громади (далі - ОТГ);
прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, місце проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які в 2023-2025 роках були випускниками загальноосвітніх навчальних закладів комунальної власності розташованих на території ОТГ;
завірені належним чином копії наказів про відрахування вищезгаданих категорій дітей (випускників) із загальноосвітніх навчальних закладів;
належним чином завірені відповідні копії рішення про надання дитині статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, які в 2023-2025 роках були випускниками загальноосвітніх навчальних закладів. Чи продовжили навчання випускники вищезгаданих категорії дітей та в яких навчальних закладах;
інформацію чи здійснено нарахування та виплата дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування у 2023-2024 роках одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто виплати після закінчення загальноосвітнього навчального закладу комунальної власності розташованого на території ОТГ;
хто є головним розпорядником бюджетних коштів установ освіти на території ОТГ.
За результатом розгляду запиту позивача від 07.11.2025 представники Звенигородської міської ради Черкаської області листом від 27.11.2025 повідомили, що кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які випустились із загальноосвітніх закладів освіти комунальної власності розташованих на території Звенигородської міської територіальної громади: у 2023 та 2025 роках - 0 осіб, у 2024 році - 2 особи. Прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, місце проживання дітей позбавлених батьківського піклування, які були випускниками загальноосвітніх закладів освіти в 2024 році:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 випускниця 11 класу Звенигородського ліцею № 2 Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області, місце проживання: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , випускниця 11 класу Звенигородського ліцею Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області, місце проживання: АДРЕСА_2 .
Разом із вказаною інформацією зазначено, що відповідним дітям одноразова грошова допомога у 2024 не нарахована та не виплачена. Головним розпорядником бюджетних коштів установ освіти на території Звенигородської міської територіальної громади є - відповідач. Вказані кошти не виплачувались у зв'язку з відсутністю коштів.
Листом від 27.10.2025 №679/10-12 Іркліївська сільська рада Золотоніського району Черкаської області повідомила, що виплата одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які у 2023-2024 та 2024-2025 роках завершили навчання у 9-х та 11-х класах, не проводилася. Додатково повідомилось, що головним розпорядником бюджетних коштів є відділ освіти виконавчого комітету Іркліївської сільської ради, тобто відповідач.
Відповідно до інформації Степанківської сільської ради, яка зазначена у листі від 17.11.2023 №2176/15-08 одноразова грошова допомога ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (дітей сиріт та дитини позбавленої батьківського піклування), випускників загальноосвітнього навчального закладу Степанківської сільської ради у 2022/2023 роках, на виконання вимог ст. 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», не виплачувалася.
Тому позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З преамбули Закону України “Про охорону дитинства»(далі - ЗУ №2402-III) вбачається, що цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що гуртуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
У ст.1 ЗУ №2402-III закріплено поняття “забезпечення найкращих інтересів дитини», під яким визначаються дії та рішення, які спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її' прав.
При цьому, статтею 2 ЗУ №2402-III визначено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері і його завданням є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
Згідно із ст. 4 ЗУ №2402-III система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема, проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства, встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди.
Згідно ст. 8 ЗУ №2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 53 Конституції України та статтею 19 ЗУ №2402-III передбачено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечує держава. Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави (ст.24,25 ЗУ №2402-III та ст.52 Конституції України).
Законом, який визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства, є Закон України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - ЗУ №2342-IV).
Згідно із ст.1 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - ЗУ №2342-IV), статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - це визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування; особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були піднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування; державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами мінімальні норми і нормативи забезпечення дітей-сиріт, дітей, які залишилися без батьківського піклування, та осіб з їх числа.
Статтею 4 ЗУ №2342-IV визначено, що державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо, зокрема, мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку.
У чч.1-3 ст.8 ЗУ №2342-IV визначено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, відтак усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні.
Відповідно до абз.16 ст.1 ЗУ №2342-IV випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - це особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв'язку із закінченням навчання.
З огляду на зміст до ч.7 ст.8 ЗУ №2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Водночас, ч.7 ст.8 Закону №2342-IV встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання у іншому навчальному закладі, або тих, хто працевлаштувався чи інше.
Отже, факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленого Законом України про Державний бюджет.
Зазначеною нормою Закону врегульовано розмір одноразової грошової допомоги дітьми - випускникам навчального закладу незалежно від подальшого працевлаштування або продовження навчання, а також незалежно від того, чи перебувала дитина на повному державному утриманні у навчальному закладі. Оскільки Закон не конкретизує, який саме навчальний заклад повинна закінчити дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, за змістом наведеної норми право на отримання грошової допомоги мають усі діти - випускники навчальних закладів (у т.ч. не інтернатного типу) з числа дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Також суд звертає увагу на те, що обов'язок відповідача щодо нарахування та виплати випускникам навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, є безумовним та не залежить від наявності звернень таких осіб про виплату зазначеної грошової допомоги.
Згідно з статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення становив: для дітей віком від 6 до 18 років - 3196,00грн.
Відповідно до ст.40 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження. Згідно із статтями 5, 8 ЗУ №2402-III місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують: проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері тощо.
Отже, реалізація державної політики у сфері забезпечення прав дитини є безпосереднім обов'язком органу місцевого самоврядування та його виконавчих органів. Відповідач у 2024 роках зобов'язаний нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку на користь дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, чого зроблено не було, що вказує на його бездіяльність, яка не відповідає закону.
З огляду на встановлене та для забезпечення захисту прав дитини-сироти та дітей, позбавлених батьківського піклування необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати випускникам загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Звенигородської міської ради, які мали статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та які закінчили навчання у 2024 році, одноразової грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбаченої ч.7 ст.8 ЗУ №2342-IV. Для вирішення спору та забезпечення захисту прав дітей необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу всім випускникам загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Звенигородської міської ради, які не отримали одноразову грошову допомогу у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбачену ч. 7 ст. 8 ЗУ №2342-IV у розмірах, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» з розміру 3196,00 грн, установленого абз.3 ст.7 Законів України “Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають повному задоволенню.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів проведення експертиз чи залучення свідку суду не надано, то судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави (20220, Черкаська обл., м.Звенигородка, вул.Соіфії Терещенко, буд.40-А; код ЄДРПОУ 0291111921) в інтересах держави задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти Звенигородської міської ради щодо ненарахування та невиплати випускникам загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Звенигородської міської ради, які мали статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та які закінчили навчання у 2024 році, одноразової грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбаченої ч.7 ст.8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
Зобов'язати Відділ освіти Звенигородської міської ради (20202, Черкаська обл., м.Звенигородка, просп.Шевченка, буд.63; код ЄДРПОУ 4414092) нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу всім випускникам загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Звенигородської міської ради, які не отримали одноразову грошову допомогу у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» у розмірах, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» з розміру 3196,00 грн, установленого абз.3 ст.7 Законів України “Про Державний бюджет України на 2024 рік».
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ