Справа № 420/2643/26
17 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно за період з 24.02.2022 року до 31.05.2022 року;
- зобов'язати Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 року до 31.05.2022 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу у Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», зокрема, у період з 24.02.2022 року до 31.05.2022 року.
Водночас, відповідач за період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року не нарахував та не виплатив позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць служби.
Не погоджуючись із вищевказаною бездіяльністю державної установи, позивач вирішив звернутися до суду з даним адміністративним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду у справі №420/2643/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч.5 ст.262 КАС України. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи в електронній формі.
Під час розгляду справи від представника Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до суду надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що додаткова грошова винагорода у розмірі 30 000 грн. з 24.02.2022 року нараховувалась і виплачувалась особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу у Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», зокрема, у період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року, що відповідачем за час розгляду справи не заперечувалось.
За твердженням позивача, за період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року йому не було нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць служби. Факт невиплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць служби підтверджується довідкою щодо нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, видану Державною установою «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
За твердженням відповідача, за період з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року додаткова винагорода до виплати позивачу склала 2 052,25 грн, а за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року - 10 325,95 грн., що підтверджується наданими до суду розрахунками виплати додаткової винагороди за несення служби в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 (зі змінами). Загальна сума виплаченої додаткової винагороди складає 12 378,20 грн., що підтверджується наданим примірником платіжного доручення №460 від 12.08.2022 року.
Не погоджуючись із вищевказаною бездіяльністю державної установи, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження закріплені Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 року №2713-IV (далі - Закон №2713-IV).
За ч.1 ст.6 Закону №2713-IV державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.24 Закону №2713-IV фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.
Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Установи виконання покарань та слідчі ізолятори, де відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України "Про попереднє ув'язнення" засуджені та особи, узяті під варту, залучаються до суспільно корисної праці, спрямовують доходи, отримані від діяльності цих установ та слідчих ізоляторів, на фінансування їх діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року №925/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 року за №377/31829 (далі - Порядок №925/5) (у редакції, яка діяла на момент проходження позивачем служби).
За п.3 розділу І Порядку №925/5 Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до п.8 розділу І Порядку №925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.
Аналізуючи вищевказане, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме щомісячні його види, виплачуються пропорційно відпрацьованому часу на підставі законодавства, яке є спеціальним у спірних правовідносинах.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні «введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого в подальшому продовжувалась, у тому числі воєнний стан був введений у період спірних правовідносин.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року було прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) (у первісній редакції).
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби). Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
У подальшому до зазначеної Постанови неодноразово вносились зміни:
- постановою КМУ №217 від 07.03.2022 року в абзаці першому пункту 1 Постанови №168 виключено слова (крім військовослужбовців строкової служби);
- постановою КМУ №350 від 22.03.2022 року (яка набрала чинності 24.03.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року) доповнено абзац перший пункту 1 Постанови №168 після слів та поліцейським словами, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка;
- постановою КМУ №400 від 01.04.2022 року внесено зміни до пункту 1 Постанови №168 щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 гривень.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 року «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка згідно з додатком.
Згідно вказаного Переліку програма єПідтримка поширюється на Одеську область, де розташовується Державна установа «Ізмаїльський слідчий ізолятор», в якій працював позивач.
Таким чином, з 24.02.2022 року на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах Одеської області, повинна була виплачуватись додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. щомісячно.
Спірним у даній справі є питання щодо нарахування додаткової винагороди у період 24.02.2022 до 31.05.2022 року.
Суд зазначає, що Постановою №168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.
Аналізуючи вищезазначене, у період 24.02.2022 до 31.05.2022 року позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168.
Аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов П'ятий апеляційним адміністративний суд у постанові від 25.02.2025 року по справі №420/18127/24.
Матеріали справи не містять доказів нарахування та виплати відповідачем додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, за період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року включно у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць служби.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 було затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44), який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пункти 4, 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з таких виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з його грошового забезпечення та інших виплат.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди має бути проведена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
З таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 24.02.2022 року до 31.05.2022 року у розмірі 30 000,00 гривень щомісячно.
Також суд вважає за необхідне зобов'язати Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 року до 31.05.2022 року у розмірі 30 000 грн. щомісячно, з одночасною компенсацією утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримаються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням фактично виплачених сум.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі не здійснювати.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 24.02.2022 року до 31.05.2022 року у розмірі 30 000,00 гривень щомісячно.
Зобов'язати Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 року до 31.05.2022 року у розмірі 30 000 грн. щомісячно, з одночасною компенсацією утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримаються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням фактично виплачених сум.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Державна установа «Ізмаїльський слідчий ізолятор» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, 70, код ЄДРПОУ 08564179).
Суддя О.В. Білостоцький