Справа № 638/9649/24
Провадження № 2-др/638/37/26
16.04.2026 Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді Штих Т. В.,
за участю секретаря Черкашиної А. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду в м. Харкові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Ружицького Віталія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 638/9649/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
Представник ОСОБА_1 адвокат Ружицький В. М. звернувся до суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі № 638/9649/24 та стягнути з ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.к. НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.к. НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 44887,7 грн., а саме, витрати по оплаті проведення судової експертизи в розмірі 2387,7 грн., витрати за надання правової допомоги адвокатом в розмірі 42500,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2026 року зустрічний позов задоволено частково, вирішено питання поділу спільного майна подружжя.
В даному випадку зазначаю, що 13 лютого 2026 року до Електронного кабінету представника ОСОБА_1 адвоката Ружицького В.М. надійшла вступна та резолютивна частини рішення.
Позивач за зустрічним позовом як у відзивах, запереченнях на первісний позов, так і у зустрічному позові, заявляв про витрати на правову допомогу та подання відповідних доказів в порядку визначеному п.8 ч.1 ст.141 ЦПК України.
На підтвердження витрат на правову допомогу у справі № 638/9649/24 відповідач за первісним позовом надає: копію договору про надання правничої допомоги від 07 березня 2024 року, копію угоди про внесення змін до договору від 06 березня 2025 року, копію акту виконаних робіт від 13 лютого 2026 року, копію ордеру.
Згідно акту виконаних робіт загальна вартість витрат на правову допомогу ОСОБА_4 становить 42500,00 грн.
Окрім цього, стягненню підлягає сума коштів сплачена ОСОБА_5 за проведення експертизи в розмірі 2387,7 грн. докази понесення яких було долучено до справи із заявою від 16.04.25 року. вх.№ в ЕС 24150/25-Вх.
23 березня 2026 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 адвоката Приображенської Т. Б. надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій вона просила повністю відмовити у стягненні судових витрат ОСОБА_1 на правову допомогу через відсутність обчислення гонорару та порядку його сплати в Договорі про надання правничої допомоги/додатковій угоді до договору та через відсутність доказів оплати цих судових витрат.
В обґрунтування своєї позиції вказала, що ніяких документів на підтвердження реальних витрат на правову допомогу, які вже понесла або в майбутньому може понести ОСОБА_1 , суду не надано.
Окрім того, ні в договорі про надання правничої допомоги, ні в додатковій угоді до договору ціна/вартість за наданні послуги з правничої допомоги взагалі не визначена.
Більш того, в п. 3.1. Договору зазначено, що вартість визначається на підставі Акту виконаних робіт.
Жодної дати, коли ОСОБА_1 повинна сплатити гонорар за наданні правничі послуги ані Договір з додатковою угодою про надання правничої допомоги, ані Акт виконаних робіт не містять.
Окрім цього в Акті виконаних робіт зазначено: «Послуги за актом підлягають оплаті в розмірі 42 500 грн. та з врахуванням додаткового рішення у справі № 638/9649/24 про розподіл судових витрат».
Тобто, фактично витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу визначає Суд.
В судове засідання учасники не з'явились, надали заяви, в яких просила проводити розгляд заяви без їх участі.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Ружицького Віталія» в особі керуючого Ружицького В. М.
1.1. Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги зазначені у п. 1.2. цього Договору, а Замовник зобов'язується оплатити такі послуги.
3.1. За виконання робіт визначених у Даному Договорі Замовник сплачує Виконавцю кошти розмір яких визначається за взаємною згодою сторін на підставі акту виконаних робіт.
Згідно Акту виконаних робіт від 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 надано та вони прийняла послуги на загальну суму 42 500,00 грн.
рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2026 року зустрічний позов задоволено частково, вирішено питання поділу спільного майна подружжя.
Цим рішенням у справі не вирішено питання про стягнення витрат на надання правової допомоги, що обумовлює звернення зі Заявою про постановлення додаткового рішення у справі.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року по справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих адвокатом послуг, а також подані документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), її складності, відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі на загальну суму 20 000,00 гривень.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ружицького Віталія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 638/9649/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн (Двадцять тисяч гривень).
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 16 квітня 2026 року.
Суддя Т. В. Штих