Справа № 638/6121/26
Провадження № 1-кс/638/815/26
17 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області,-
31.03.2026 до Шевченківського районного суду м.Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області з проханням: визнати бездіяльність слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області незаконною; зобов'язати слідчого невідкладно розглянути клопотання від 26.03.2026 року у порядку ст. 220 КПК України; зобов'язати слідчого провести слідчі (розшукові) дії, зазначені у клопотанні, зокрема: допитати свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших; встановити додаткових свідків; дослідити обставини смерті; долучити лист Ізюмської МВА від 04.03.2026 № Н-304/0523; зобов'язати слідчого повідомити ОСОБА_3 про виконання ухвали суду. Вимоги скарги обґрунтовує тим, що 26.03.2026 року подала клопотання у порядку ст. 220 КПК України до СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області про проведення слідчих (розшукових) дій. Про рішення слідчого просила повідомити на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на момент подання цієї скарги клопотання не розглянуто у строк, визначений ст. 220 КПК України; процесуальне рішення відсутнє; слідчі дії не проведені; ключові свідки не допитані; важливі докази не долучені. Така бездіяльність не є одиничним випадком, а носить системний характер, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, попереднім незаконним закриттям провадження та відсутністю будь-яких реальних слідчих дій. У діях слідчого, під час слідства, можливі ознаки приховування обставин загибелі цивільної особи внаслідок збройної агресії РФ, що має значення для кваліфікації за ст. 438 КК України.
У судове засідання учасники справи не з'явились, ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд скарги без її участі.
Слідчий СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 03.04.2026 надав письмові пояснення та зазначив, що ОСОБА_3 на поштову адресу: АДРЕСА_1 та на електронну повідомлено про задоволення клопотання. 25.03.2026 винесено постанову про проведення слідчих (розшукових) дій на іншій території (відповідно до ч.б ст. 218 КПК України) до ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП в Волинській області, при необхідності із залученням оперативних підрозділів, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221070001075 від 09.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, провести наступні слідчі (розшукові) дії: допитати в якості потерпілого гр. ОСОБА_3 . Клопотання ОСОБА_3 від 26.03.2026 задоволено частково та проведення інших процесуальних дій задоволено після виконання постанови про проведення слідчих (розшукових) дій на іншій території (відповідно до ч.6 ст. 218 КПК України) від 25.03.2026 та виконано ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП в Волинській області, при необхідності із залученням оперативних підрозділів.
13.04.2026 суду надійшли копії відповідей слідчого на клопотання ОСОБА_3 .
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов до наступного висновку.
В провадженні СВ Ізюмського РУП в Харківській області перебуває кримінальне провадження внесено до ЄРДР 09.11.2022 року за №12022221070001075 за ч.1 ст.115 КК України.
26.03.2026 ОСОБА_3 засобами електронного зв'язку звернулася до СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області з клопотанням про проведення слідчий дій, а саме: допит свідків, встановлення та допит осіб, її допит, долучення до матеріалів кримінального провадження копії листа.
Згідно ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому розслідуванні можуть бути оскарженні такі рішення, дії чи бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
01.04.2026 слідчим СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 повідомлено про розгляд клопотання від 12.03.2026. Також повідомлено, що розгляд клопотання від 26.03.2026 буде задоволено або частково задоволено після виконання постанови про проведення слідчих (розшукових) дій від 25.03.2026.
Разом з тим, ч.1,2 ст.220 КПК України визначено, що слідчий зобов'язаний за результати розгляду поданого клопотання в строк не більше трьох днів з моменту подання задовольнити його за наявності підстав або шляхом винесення постанови відмовити у його задоволенні.
В порушення зазначеної норми, суду не надано відомостей саме про результати розгляду поданого клопотання, тобто про його задоволення або відмову у його задоволенні у визначений КПК України термін.
Враховуючи викладене, а також те, що суду не надано відомостей про результати розгляду клопотання ОСОБА_3 від 26.03.2026 у встановлений діючим законодавством України строк, суд прийшов до висновку про задоволення скарги в цій частині та зобов'язання слідчого СВ Ізюмського ГУНП в Харківській області, що здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12022221070001075 від 09.11.2022, розглянути клопотання у відповідності до ст.220 КПК України з повідомленням про результати розгляду такого клопотання.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що у випадку відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , слідчим виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, оскільки повідомлення слідчого від 01.04.2026 року не відповідає вимогам ст.220 КПК України.
Разом з тим, як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_3 також просить слідчого суддю зобов'язати слідчого провести слідчі (розшукові) дії.
Відповідно до ч.2-4 ст.40 КПК України слідчий уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; 7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування. Детектив Національного антикорупційного бюро України зобов'язаний виконувати доручення та вказівки тільки прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які надаються у письмовій формі. Невиконання детективом законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення детектива від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя не є стороною обвинувачення, не може замінити її, взяти на себе відповідні функції та давати вказівки або зобов'язати слідчого вчинити процесуальну дію, оскільки до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Так, Верховний Суд у постанові №405/608/22 від 14.02.2023 року зазначив, що слідчий суддя у резолютивній частині ухвали постановив: «Зобов'язати … прокурора … вчинити процесуальну дію - прийняти постанову про закриття кримінального провадження». У мотивувальній частині рішення він у обґрунтування своїй повноважень ухвалити таке рішення послався на частину 2 статті 307 КПК. Таким чином, можна дійти висновку, що суддя ґрунтував свої повноваження на пункті 3 частини 2 статті 307 КПК, що передбачає повноваження «зобов'язати вчинити певну дію», і вважав рішення прокурора «процесуальною дією». Суд зазначає, що навіть стаття 307 КПК чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою. Таким чином, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії. Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», частина 2 статті 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК). Таким чином, Суд робить висновок, що стаття 307 КПК не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов'язати прокурора закрити кримінальне провадження прийняте поза межами повноважень слідчого судді. Помилкове ототожнення слідчим суддею дії та рішення в резолютивній частині ухвали не змінює цього висновку.
Згідно з положеннями ст. 220 КПК України, вирішення питань щодо заявленого клопотання належить до дискреційних повноважень слідчого та не віднесено до компетенції слідчого судді, а тому відсутні підстави давати вказівки слідчому щодо результату розгляду зазначеного клопотання.
З системного аналізу перелічених норм випливає, що повноваження слідчого судді на стадії досудового розслідування визначені виключно нормами Кримінального процесуального кодексу України та чітко ним регламентовані. Чинним кримінально-процесуальним законодавством слідчий суддя не наділений повноваженнями надавати конкретні вказівки (зобов'язання) прокурору, сдідчому щодо проведення конкретних слідчих дій, адже прокурор та слідчий, дізнавач є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя не може переймати на себе функції слідства та зобов'язувати слідчого/прокурора/дізнавача задовольняти заявлені йому клопотання (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).
За таких обставин, вимоги скарги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, вимоги ОСОБА_3 щодо визнання бездіяльності слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області незаконною не підлягають задоволенню, оскільки ч. 2 ст. 307 КПК України визначено вичерпний перелік рішень слідчого судді за результатом розглядом скарги.
Також, 08.04.2026 та 14.04.2026 ОСОБА_3 подано додаткові пояснення у справі та в поясненнях від 08.04.2026 ОСОБА_3 просить зобов'язати слідчого розглянути її заяву від 05.03.2026.
Разом з тим, предметом розгляду скарги, поданої 31.03.2026 є бездіяльність слідчого, що полягає у нерозгляді клопотання ОСОБА_3 від 26.03.2026 та остання має право оскаржити дії або бездіяльність слідчого щодо розгляду заяви від 05.03.2026 окремо в порядку визначеному КПК України.
Керуючись ч.2 ст.376 КПК України, ст.ст.220,303 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221070001075 від 09.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 26.03.2026 у відповідності до ст.220 КПК України з повідомленням останньої про результати розгляду такого клопотання.
В задоволенні іншої частини скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1