Справа № 638/8074/26
Провадження № 1-кс/638/958/26
Іменем України
17 квітня 2026 року м. Харків
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, в якій остання просить визнати дії та бездіяльність слідчого Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, щодо порушення процесуальних строків встановлених 4.1 та 4.2 ст.214 КПК України, які полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання 13.04.2026 року заяви від 13.04.2026 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України, вчиненого директором КЗ «ХОФ» ХОР ОСОБА_4 - незаконними; зобов?язати слідчого Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві від 13.04.2026 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України, вчиненого директором КЗ «ХОФ» ХОР ОСОБА_4 ; зобов?язати слідчого Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснити контроль щодо направлення витягу з ЄРДР ОСОБА_5 по заяві від 13.04.2026 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України до електронної пошти у строки передбачені чинним законодавством України; зобов?язати слідчого Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області вжити заходи по виконанню вимог ч. 9 ст. 214 КПК України, після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про ознаки вчинення корупційного кримінального правопорушення директором-головним диригентом КП «ХОФ» ОСОБА_4 , наведених заявником (викривачем) ОСОБА_3 у даному повідомленні (заяві) від 13.04.2026 року про вчинення кримінального правопорушення директором КЗ «ХОФ» ХОР ОСОБА_4 за ст.191 КК України - у письмовій формі надіслати повідомлення Національному агентству з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п?ятою цієї статті, а також надіслати копію зазначеного повідомлення Національному агентству з питань запобігання корупції - викривачу до електронної пошти.
Скаргу обґрунтовують тим, що скаржником 13.04.2026 року на електронну адресу Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області було направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення за ст. 191 КК України. Однак, всупереч ст. 214 КПК України, ХРУП №3 ГУНП в Харківській області допущено бездіяльність. На думку скаржника, відомості, викладені в заяві повинні негайно, але не пізніше 24 години після подання заяви бути внесені до ЄРДР.
Скаржник у судове засідання не з'явилася, про судове засідання була повідомлена своєчасно та належним чином. Подала заяву, в якій просила розглядати скаргу за її відсутності.
Уповноважена особа Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, в судове засідання не з'явились, про дату та час судового розгляду скарги був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому КПК України порядку. Причини неявки суду не повідомив.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 13 квітня 2026 року, ОСОБА_3 було направлено на електронну пошту Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області заяву про вчинення кримінального правопорушення.
У Заяві зазначено, директором КЗ «ХОФ» ХОР ОСОБА_4 , під час введеного воєнного стану в Україні у розмірі 117658,00 грн. у квітні 2025 року, яке триває до теперішнього часу, у розмірі біля 3,0 млн.грн. у серпні 2025 року, яке триває до теперішнього часу, розмір завданих збитків через виплату оплати праці працівникам без виконання ними посадових обов?язків має бути обрахований під час досудового розслідування з урахуванням кількості таких працівників та часу отримання ними безпідставно заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату за бюджетні кошти з дати розтрати майна, яка має бути встановлена під час досудового розслідування. Зазначена інформація має ознаки вчинення кримінального правопорушення за ст. 191 КК України.
Водночас, в провадженні судді ОСОБА_1 перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (справа № 638/8071/26, провадження № 1-кс/638/956/26).
За результатом аналізу змісту зазначеної скарги слідчий суддя встановив, що ОСОБА_3 звернулася до різних державних органів, уповноважених на внесення відомостей до ЄРДР, із однією заявою про вчинення кримінального правопорушення (така заява приводу якої подано дану скаргу). Зокрема, заява стосувалися одних і тих самих обставин, кола осіб, періодів часу, кваліфікації кримінальних правопорушень, які, за твердженням заявника, були вчинені зазначеними особами.
За результатми розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (справа № 638/8071/26, провадження № 1-кс/638/956/26) прийнято рішення.
Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 17.04.2026 скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - задоволено частково. Зобов'язано прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова внести відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 13.04.2026. В іншій частині відмовлено.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18 слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР, затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року №139. Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч.5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Крім того, слідчий суддя наголошує, що питання правової кваліфікації кримінального правопорушення та визначення кола слідчих (розшукових) і процесуальних дій належить до повноважень органу досудового розслідування. Слідчий суддя, вирішуючи скаргу в порядку статті 303 КПК України, може виключно зобов'язати уповноважену особу внести відомості до ЄРДР, однак не має права надавати чи змінювати попередню правову кваліфікацію події.
Під час розгляду скарги достовірно встановлено, що заява ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, від 13.04.2026 року подано як до Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, так і до Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, тобто вказана заява яка подана до останніх містять повідомлення про одні й ті самі фактичні обставини.
При цьому, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 17.04.2026 у справі 638/8071/26, провадження № 1-кс/638/956/26 зобов'язано прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова внести відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 13.04.2026.
Крім того, інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора є складовою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень. Можливість оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, яка передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, спрямована на виконання завдань кримінального провадження щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, передбачених ст. 2 КПК України, забезпечення виконання слідчим та прокурором обов'язку, передбаченого ст. 214 КПК України.
В цілому зазначений інститут є механізмом, спрямованим на додержання засади публічності, яка передбачена ст. 25 КПК України та яка визначає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Слід зауважити, що кримінальний процесуальний закон визначає механізм реалізації права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, втім не містить жодних запобіжників від зловживання цим правом з боку особи.
Якщо виходити з формального тлумачення процесуальних норм цього правового інституту, то обов'язок слідчого та прокурора внести відомості до ЄРДР поширюється на всі випадки звернень до них із заявою про вчинення кримінального правопорушення та жодним чином в цій частині не обмежений.
Втім, Велика Палата Верховного Суду застерігає від надання переваги словеснограматичному (буквальному) трактуванню норм законодавства без одночасного цільового (телеологічного) їх тлумачення, оскільки таке тлумачення не дозволить встановити зміст, а також мету та практичне значення існування тієї чи іншої норми у законодавстві. Це може призвести до значних та невиправданих ускладнень у правозастосовній практиці (постанова від 11 грудня 2019 року у справі №536/2475/14-к).
Телеологічне тлумачення сукупності норм, які складають цей інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, передбачає право особи на судовий контроль та оцінку законності відповідних дій (бездіяльності) слідчого чи прокурора, а також право на апеляційне оскарження рішення слідчого судді, ухваленого за результатом такої оцінки. Саме такий механізм захисту порушеного права визначає кримінальний процесуальний закон.
Багаторазове, необмежене ані кількістю, ані часом звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення одного й того самого кримінального правопорушення, створює формальні підстави для ініціювання необмеженої кількості процедур оскарження по суті одних і тих самих дій (бездіяльності) щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Вочевидь, багаторазовий розгляд слідчими суддями одного й того самого питання суперечитиме принципу остаточності судового рішення «res judicata» та релевантній йому засаді обов'язковості судових рішень (ст. 21 КПК України).
Кримінальний процесуальний закон не визначає алгоритм дій слідчого судді у випадку встановлення факту багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб'єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за аналогічними за змістом заявами.
Втім подання таких скарг є достатньо вагомою підставою констатувати факт зловживання особою правом, тобто використання права всупереч його меті.
Кримінальний процесуальний закон не визначає межу, коли використання особою права набуває ознак зловживання ним, втім, Верховний Суд неодноразово висловлював позиції з цього приводу та зазначав, що заборона зловживання правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала ККС ВС від 30 травня 2018 року у справі №676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09 квітня 2019 року у справі № 306/1602/16-к). При цьому Верховний Суд неодноразово констатував зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами, зокрема, на участь в апеляційному розгляді, на отримання судових рішень, на залучення перекладача (постанови ККС ВС від 24 вересня 2019 року у справі №755/10138/16-к та від 19 лютого 2019 року у справі № 236/1798/16-к, ухвала ККС ВС від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к).
Також Верховний Суд зазначив, що наслідком встановлення судом факту зловживання правом має бути постановлення рішення про залишення такої скарги без розгляду (постанова Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 937/1056/20).
Враховуючи викладене, положення ч. 2 ст. 21 КПК України та принципу res judicata, а також зважаючи на те, що аналогічна скарга вже була предметом розгляду та за результати її розгляду вимоги ОСОБА_3 щодо внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за її заявою від 13.04.2026 року були частково задоволені, вважаю, що повторне внесення до ЄРДР одних і тих же відомостей про кримінальне правопорушення на підставі ухвали слідчого судді не передбачено діючим КПК України та її повторний розгляд порушить принцип правової визначеності, а скаржник в свою чергу зловживає наданим правом, у зв'язку з чим суд приходить висновку про залишення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР без розгляду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307 КПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня ї проголошення.
Суддя ОСОБА_1