Справа № 638/8014/25
Провадження № 1-кп/638/961/26
Іменем України
16 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025226240000160 від 19.03.2025 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп?янська Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -
встановив:
У провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження № 12025226240000160 від 19.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 надала клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 після проведення судових засідань був належним чином неодноразово повідомлений про явку у судове засідання на наступну дату. Однак, у призначений час останній у судові засідання неодноразово не з?явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Крім того, численні ухвали суду про привід ОСОБА_3 у судове засідання працівниками ХРУП №3 ГУНП в Харківській області не виконано у зв?язку з не встановленням місцезнаходженням останнього.
У зв?язку з викладеним, ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 16.04.2026 у вказаному провадженні обвинуваченого ОСОБА_3 оголошено у розшук.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 не виконав обов?язків, покладених на нього КПК України та ухилився від суду.
Державним обвинуваченням до суду подано клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховується від суду та його місцезнаходження на теперішній час не встановлено, крім того, знаходячись на свободі, може вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про те, що стосовно ОСОБА_3 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, прокурор звернутається до суду з цим клопотанням з метою отримання дозволу на затримання ОСОБА_3 з метою приводу останнього для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 2 ст. 187 КПК України, якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 189 КПК України клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу розглядається судом негайно після одержання цього клопотання.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 189 КПК України, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, котрий, згідно положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Санкція статті ч. 1 ст. 122 КК України передбачено відповідальність у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Враховуючи вищевикладене, та з метою недопущень порушень ст. 5, 6 «Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», суд вважає, що клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим, оскільки у справі відсутні підстави, передбачені статтею 183 КПК України, для застосування відносно ОСОБА_3 такого запобіжного заходу.
У зв'язку з чим, суд відмовляє у задоволенні клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 132, 188 - 191, 335, 369, 372 КПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1