Справа № 638/14542/20
Провадження № 6/638/242/26
17 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Рудської В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду міста Харкова заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа, -
встановив:
Представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова із заявою, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі №638/14542/20 від 26.01.2021 року, виданого Дзержинським районним судом м.Харкова, а також видати дублікат виконавчого листа №638/14542/20 від 26.01.2021 року.
В обґрунтування заяви посилається на те, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Позов був задоволений та на виконання рішення видано виконавчий лист №638/14542/20 від 26.01.2021 року про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №67083581 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 20.12.2021 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв'язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв'язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача.
Ухвалою суду від 17.02.2026 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 26.03.2026 року витребувано від ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» докази по справі.
В судове засідання представник заявника не з'явився, просив справу розглядати без його участі.
Від представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись, причини неявки суду не повідомили.
У відповідності до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.12.2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.10.2006 року у загальному розмірі 79 780,92 гривень, а також судові витрати.
Судом 26.01.2021 року був виданий виконавчий лист строком пред'явлення до 26.01.2024. Виконавчий лист був отриманий стягувачем 26.01.2021 року.
Відповідно до постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 20.12.2021 року виконавчий документ №638/14542/20 виданий Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в сумі 63 022,15 грн на користь АТ КБ «Приват Банк» був повернутий стягувачу АТ КБ «Приват Банк» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а розшук майна боржника не дав результату. Виконавчий документ виконати не має можливості. Виконавче провадження №67083581.
Відповідно до довідки з АСВП сформованої 17.04.2026 щодо боржника ОСОБА_1 та стягувача АТ КБ «Приват Банк», відкриті виконавчі провадження відсутні. Виконавче провадження №67083581, яке було відкрито 08.10.2021 року значиться як завершено.
22.08.2025 року АТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу №22-08/2025.
Згідно з умовами цього договору Фактор, набуває прав кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками грошових зобов'язань за Основними договорами (повернення Боржниками сум основного боргу (кредиту), погашення заборгованості за нарахованими, але несплаченими за користування кредитними коштами процентами, право вимагати сплати неустойки (пені, штрафів), передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України /(індекс інфляції, три проценти річних), права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень щодо Боржників, задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), що випливають з умов Основних договорів, за рахунок майна Боржників, тощо. Розмір заборгованості за Основними договорами, Права вимоги за якими переходять до Фактора, вказаний у відповідному Реєстрі боргових зобов'язань. Права кредитора за Основними договорами переходять до Фактора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Прав вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Клієнту відповідно до умов Основних договорів. Крім того, Права вимоги за Основними договорами переходять до Фактора незалежно від того, чи відбувалося стягнення за Основними договорами. Сторони дійшли згоди, що з огляду на кількість Основних договорів, Права вимоги за якими відступаються Фактору на підставі цього Договору, таке відступлення здійснюється поетапно, в обсягах, що окремо погоджуються Сторонами, але в будь-кому випадку, Клієнт зобов'язується відступити Права вимоги за Основними договорами протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати укладення цього Договору. Моментом (днем) переходу до Фактора Прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов'язань (за формою, що наведена у Додатку №2 до цього Договору), що відповідає частині Основних договорів за відповідним етапом відступлення Прав вимоги, як зазначено у попередньому абзаці цього Договору, який підписується Сторонами на паперових носіях і в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників Сторін. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржників після набуття Фактором Прав вимоги (п.4 Договору).
Сторонами договору факторингу 11.09.2025 підписаний акт №6 приймання-передачі Реєстру боргових зобов'язань №6 від 11.09.2025 за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025.
Відповідно до копії витягу з Реєстру боргових зобов'язань №6 від 18.09.2025 до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, за №10743 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір б/н від 12.08.2006 року, заборгованість - 28 228,92 грн.
Частинами 1 та 2 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із положень ст.ст.512, 514 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122 цс 13.
Як встановлено судом виконавчий лист був повернутий державним виконавцем постановою від 20.12.2021 у зв'язку з відсутністю ліквідного майна зареєстрованого на ім'я боржника та не виявлення майна на яке можливо звернути стягнення.
Отже, виконавче провадження на цей час не відкрите.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.
Заявником надані докази відступлення стягувачем АТ КБ «Приват Банк» прав вимоги заявнику до боржника ОСОБА_1 за борговим зобов'язання. Правонаступництво заявника доведено перед судом. Виконавче провадження на цей час не відкрито, а тому вимоги щодо заміни стягувача саме у виконавчому листі є обґрунтованими.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом (частини перша, третя статті 431 ЦПК України).
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого документа зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/11 єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС (у приватного виконавця) свідчить про те, що його було втрачено.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року в справі № 643/20898/13, від 19 квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року в справі № 2-162/12, від 14 грудня 2022 року в справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року в справі № 433/1335/14, від 17 травня 2023 року в справі № 565/1888/19.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року в справі № 201/4043/19, від 09 лютого 2022 року в справі № 757/14604/20, від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року в справі № 127/2-3538/10.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до ч.1 ч. 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Згідно з п. 2 ч.1, ч.2, ч.4, ч.5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що: "стягувач, який пропустив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".
Видача дубліката виконавчого документа пов'язується з його втратою та можлива в межах строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску.
Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов'язковим та визначальним є питання з'ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в справі № 1519/2-4707/11, провадження № 14-21цс24).
Отже, незалежно від фактичних та об'єктивних обставин втрати виконавчого документа, підтверджених доказами, юридично значущим є встановлення факту дотримання заявником строку звернення виконавчого листа до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, у виконавчому листі в справі №638/14542/20 зазначено, що строк його пред'явлення до виконання становить до 26.01.2024 року.
Однак вказаний строк було перервано 20.12.2021 року винесенням постанови державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" про повернення виконавчого документа стягувачу.
Після цього перебіг строку пред'явлення виконавчого листа до виконання почався заново, а саме з 20.12.2021 року і сплив 20.12.2024 року.
Заявник звернувся до суду з заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа в лютому 2026 року.
Разом з тим, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.
26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження", як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Воєнний стан запроваджений в Україні 24 лютого 2024 року наразі не припинено та не скасовано.
Таким чином, з огляду на положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження", заявник звернувся до суду у межах строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З огляду на викладене, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану перервалися та на час розгляду заяви стягувача не спливли.
Заявник стверджує, що оригінал виконавчого листа у нього відсутній, як і не перебуває він на примусовому виконанні у відповідних органах.
Згідно з інформацією з АСВП відкриті виконавчі провадження щодо сторін виконавчого листа відсутні.
Відділ державної виконавчої служби не заперечив проти викладених в заяві обставин щодо втрати виконавчого листа та відсутності його перебування на виконанні.
Отже, виконавчий лист відсутній як у стягувача (заявника), так і у виконавця, а також відсутні відомості про належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Враховуючи те, що заявник надав докази переходу до нього від стягувача прав вимоги за борговими зобов'язаннями боржника, відсутності у нього як правонаступника стягувача та в органі ДВС оригіналу виконавчого документа строк пред'явлення якого не сплив до цього часу, з метою дотримання загальних засад судочинства, гарантій права на справедливий суд, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст. 512, 514 ЦК України, керуючись ст.ст.433, 442 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.
Замінити стягувача Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» у виконавчому листі виданому у цивільній справі №638/14542/20 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923, адреса: проспект Степана Бендери, 28А, м. Київ, 04073).
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа у справі №638/14542/20 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: Д.В.Цвірюк