Справа № 638/5694/26
Провадження № 1-кс/638/897/26
15 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12026221070000315 від 19.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України,-
Прокурор Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під часу обшуку 30.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 : - витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; - звіт про проведення технічного обстеження №220324-116 від 22.03.2024; - витяг з ЄРД за №12023221070001572 від 21.06.2023; - витяг з ДРПП; - довідка; - витяг з реєстру територіальної громади; - копія паспорту; - договір цін земельних ділянок; - витяги з Державного реєстру речових прав; - технічний паспорт на будинок АДРЕСА_2 , загалом 47 арк., що поміщено до сейф-пакету QYH0138506; Документація щодо об?єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - будинкова книга; - договір купівлі-продажу квартири; - витяг з ДРП; - технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; - комерційна пропозиція №28; - заяви-приєднання; - акт технічної перевірки вузлів обміну електричної енергії; - технічний паспорт. Загалом на 28 арк., що поміщено до сейф-пакету NPU 6371304; - технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; - висновок про знищення/знесення майна - буд. АДРЕСА_2 ; - витяг з ДРПП; - довідка; - копія договору купівлі-продажу квартири; - копія паспорту та ІПН ОСОБА_5 ; - копія чек-листа з визначення розміру компенсації для відновлення пошкодженого об?єкта нерухомого майна по вул. Перемоги 14, с.Заводи; - копія акту №719 комісійного обстеження об?єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ проти України. Загалом на 21 арк., що поміщено до сейф-пакету QYH0138507; мобільний телефон Realme C51 зеленого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-карткою Vodafon НОМЕР_3 , що поміщено до сейф-пакету RIC2149061; арешт на майно, вилучене у ОСОБА_5 в ході проведення обшуку 30.03.2026, а саме: - грошові кошти в сумі 9200 доларів США банкнотами по 100 доларів, що поміщені до сейф-пакету RIC2149056, з метою забезпечення можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди завданої злочином.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221070000315 від 19.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України
Під час досудового розслідування встановлено, що на початку березня 2024 року, але не пізніше 22 березня 2024 року (точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено), тобто у період дії воєнного стану в Україні, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, щодо заволодіння бюджетними грошовими коштами шляхом отримання компенсації у вигляді придбання житла з використанням житлового сертифікату за пошкодження та знищення окремих категорій об?єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, а саме за знищений об?єкт нерухомого майна - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
В цей же час, перебуваючи у м. Ізюмі Харківської області (точну дату та місце в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 будучи обізнаною про порядок отримання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна, здійснила заволодіння коштами державного бюджету України, шляхом обману.
3 метою заволодіння бюджетними грошовими коштами, цільове призначення яких компенсація за знищене майно в результаті збройної агресії РФ проти України ОСОБА_6 розробила злочинний план:
-визначити об?єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , який за наявними параметрами буде використаний як об?єкт пошкоджений в результаті збройної агресії РФедерації проти України;
отримати технічного паспорта на садибний (індивідуальний) будинок, розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с.
-Заводи, вул. Перемоги, буд. 14, в КП «АБ та БТІ Ізюмського району» Харківської області;
-здійснити державну реєстрацію об?єкту нерухомого майна за вище вказаною адресою державним реєстратором Ізюмської міської ради Харківської області, використовуючи наявні правовстановлюючі документи на житловий будинок і господарські будівлі за вище вказаною адресою;
-визначити місце виготовлення звіту про проведення технічного обстеження об?єкта;
-здійснити виготовлення фотозображення шляхом підбору фрагментів невстановленого будинку, який має відповідну ступінь руйнації у результаті бойових дій, та у подальшому видати такі фотозображення, що відповідають об?єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;
-встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії (мобільному телефоні), з безпосереднім доступом, обравши послуги «Компенсація за знищене майно», та подати заяву;
-виготовити витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» на ОСОБА_5 ;
-організувати виготовлення акту комісійного обстеження об?єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ проти України та визначення ступеня руйнації об?єкта нерухомого майна;
-здійснювати грошове забезпечення реалізації злочину;
-подати до Комісії Оскільської сільської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області необхідний перелік документів для отримання компенсації;
-унеможливити проведення реального дослідження та огляду об?єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з боку вище зазначеної Комісії;
-отримати житловий сертифікат за зруйнований об?єкт нерухомого майна;
-з метою заволодіння бюджетними грошовими коштами, організувати придбання об?єкту нерухомого майна за завищеною ринковою вартістю, шляхом реалізації отриманого житлового сертифікату.
Внаслідок дій ОСОБА_6 створені та зібрані завідомо підроблені документи та фотозображення.
Достовірно розуміючи, що підроблені документи надають можливість заволодіти коштами державного бюджету України шляхом обману, діючи умисно, у період дії воєнного стану в Україні, достовірно знаючи, що об?єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Заводи, вул. Перемоги, буд. 14, не зруйнований у результаті бойових дій терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, 18 квітня 2024 року (точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), за допомогою мобільного додатку Порталу Дія (Дія) на електронному пристрої, що належить ОСОБА_5 з номеру мобільного телефону НОМЕР_4 , здійснила реєстрацію заяви на послугу «компенсація за знищене майно».
29 квітня 2024 року у денний час доби під час засідання Комісії складено протокол, та у порядку денному розглянуто питання про надання компенсації у ОСОБА_5 за знищений об?єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, голова Комісії ОСОБА_7 всупереч відсутності необхідних документів, які б підтверджували або спростовували факт знищення об?єкту нерухомого майна внаслідок збройної агресії РФ проти України, наголосив, що зазначений об?єкт нерухомого майна дійсно знищений у результаті збройної агресії, що в свою чергу лягло в основу проведення голосування членами Комісії та прийняття рішення.
Внаслідок окреслених дій головою Комісії ОСОБА_8 створено умови для прийняття рішення Комісії №546 від 29 квітня 2024 року за заявою №3B-18.04.2024-99044 від 18 квітня 2024 року про надання ОСОБА_5 компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна, що розміщений за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 78 кв.м. у розмірі 1 766 388 грн. 00 коп., згідно розрахованої формули.
04 травня 2024 року розпорядженням №784 начальника Оскільської сільської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області ОСОБА_9 затверджено рішення Комісії №546 від 29.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_5 надано компенсацію за знищений об?єкт нерухомого майна у розмірі 1 766 388 грн. 00 коп. для фінансування придбання житла з використання житлового сертифікату.
08 травня 2024 року у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна сформовано сертифікат ЖС-08.05.2024-6607, який дає право на отримання компенсації та сформовано заявку на бронювання коштів для фінансування придбання житла з використанням житлового сертифікату, що дало можливість групі осіб за попередньою змовою розпорядитись коштами державного бюджету України.
З метою досягнення кінцевої мети по досягненню реалізації злочинного умислу - заволодіння коштами державного бюджету України, шляхом обману, ОСОБА_6 здійснила реалізацію житлового сертифікату на суму 1 766 388 грн. 00 коп., шляхом придбання об?єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 за вище вказану суму.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, об?єкт нерухомого майна (житловий будинок), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , відноситься до пошкодженого майна та має 43,37 % руйнації. Відновлення об?єкту нерухомого майна (житлового будинку) можливе шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації.
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у період дії воєнного стану в України, реалізувала вчинення злочину та отримала компенсацію у вигляді права - придбання житла з використанням житлового сертифікату за знищений об?єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 1 766 388 грн 00 коп., чим спричинили шкоду державному бюджету України в особі Мінінфраструктури, що відповідно до п. 4 Примітки 1 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
30.03.2026 ОСОБА_10 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі від 5 до 12 років із конфіскацією майна.
Так, 30.03.2026 року в період часу з 07 години 24 хвилин по 10 годину 12 хвилин, у ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено, та в подальшому вилучено:
- витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
- звіт про проведення технічного обстеження №220324-116 від 22.03.2024;
- витяг з ЄРД за №12023221070001572 від 21.06.2023;
- витяг з ДРПП;
- довідка;
- витяг з реєстру територіальної громади;
- копія паспорту;
- договір цін земельних ділянок;
- витяги з Державного реєстру речових прав;
- технічний паспорт на будинок АДРЕСА_2 , загалом 47 арк., що поміщено до сейф-пакету QYH0138506;
Документація щодо об?єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- будинкова книга;
- договір купівлі-продажу квартири;
- витяг з ДРП;
- технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
- комерційна пропозиція №28;
- заяви-приєднання;
- акт технічної перевірки вузлів обміну електричної енергії;
- технічний паспорт. Загалом на 28 арк., що поміщено до сейф-пакету NPU 6371304;
- технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
- висновок про знищення/знесення майна - буд. АДРЕСА_2 ;
- витяг з ДРПП;
- довідка;
- копія договору купівлі-продажу квартири;
- копія паспорту та ІПН ОСОБА_5 ;
- копія чек-листа з визначення розміру компенсації для відновлення пошкодженого об?єкта нерухомого майна по вул. Перемоги 14, с.Заводи;
- копія акту №719 комісійного обстеження об?єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ проти України. Загалом на 21 арк., що поміщено до сейф-пакету QYH0138507;
мобільний телефон Realme C51 зеленого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-карткою Vodafon НОМЕР_3 , що поміщено до сейф-пакету RIC2149061.
Вказані предмети мають доказове значення за даним кримінальним провадженням та можуть сприяти розкриттю кримінального правопорушення та притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності, також мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування, а також для можливості проведення судової оціночно-будівельної експертизи, судової почеркознавчої експертизи, судової комп?ютерно-технічної експертизи тощо.
Окрім цього, в ході санкціонованого обшуку 30.03.2026 за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено, та в подальшому вилучено грошові кошти в сумі 9200 доларів США банкнотами по 100 доларів, що поміщені до сейф-пакету RIC2149056.
У судовому засіданні від 10.04.2026 захисник заперечувала у задоволенні клопотання та пояснила, що вилучені речі не мають відношення до злочину. Грошові кошти належать доньці підозрюваної - ОСОБА_11 , яка тимчасово мешкає у матері, оскільки її квартира зруйнована. З 08.02.2023 ОСОБА_11 є ФО-П, мала торгівельне місце на місцевому ринку до 2025 року. Речі та грошові кошти знаходилися в сумках на вході в квартиру. Грошові кошти не мають відношення до клопотання прокурора та до підозрюваної. Телефон не є знаряддям злочину, частина документів вже не актуальна після укладення договору купівлі-продажу квартири. Сертифікат є віртуальним, на руки гроші неможливо отримати, можливо лише придбати житло, гроші не є знаряддям злочину. Слідчим суддею не надавався дозвіл в ухвалі про обшук на відшукування грошових коштів.
Підозрювана у судовому засіданні від 10.04.2026 підтримала доводи захисника, пояснивши, що готівкові кошти вона не отримувала, адже отримала сертифікат у 2024 році на суму 176600 тисяч гривень, вона пенсіонерка, має доньку та онуку 10-річного віку. 27.03.2025 купила квартиру по сертифікату, заощаджень не мала, пенсія складає 2500 грн, отримувала допомогу як ВПО. Окрім квартири, інших великих покупок не робила. На нову квартиру витратила всі гроші з сертифіката. Гроші були в сумці з документами на квартиру. Квартиру купували по об'яві в інтернеті. Власники квартири повідомили, що проживають в західній частині України, продавцем виступав їх батько по довіреності, перераховували їм кошти на банківський рахунок, після цього з продавцями вона не бачилася та не спілкувалася. Купували квартиру саме в м.Ізюм, тому що її донька там працює. Донька отримувала прибуток, торгуючи продуктами, також працювала продавцем та була ФО-П, зараз знову працює продавцем, чоловіка не має, лише доньку 10 років. У 2019 році донька купила квартиру.
У судовому засіданні від 10.04.2026 також допитана у якості свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що при обшуку квартири було вилучено грошові кошти у розмірі 9200 доларів, які знаходилися в шафі в сумці з документами. Це її накопичені кошти, вона працює з 19 років продавцем. Кошти відкладала на навчання доньки, коли грошові кошти дарували свідок їх обмінювала на долари, так і виникли накопичення. Вона займалася підробітками, прибирала квартири, у 2023 році відкрила ФО-П та працювала до 2025 року, у грудні 2025 року закрила ФО-П. Продавала корм, цукерки, каву, їй фінансово допомагав наречений, який є військовослужбовець, давали виплати по 10800 грн на людину, допомагали іноземні волонтери з Німеччини. Також, вона отримувала зимову підтримку. У 2019 році вона купила квартиру 42 кв.м. за 3 тисячі доларів, у 2024 році її мати купила чотирьохкімнатну квартиру з повним ремонтом з ламінатом та усіма меблями. Свідок подавала декларації як ФО-П та декларувала 90 тисяч гривень та 77 тисяч гривень, більше не пам'ятає. Зараз вона отримує заробітну плату у розмірі 15 000 грн в тиждень, працює через тиждень. Свідок спілкувалася з продавцями квартири по телефону до оформлення договору купівлі-продажу, після покупки квартири вона з ними не спілкувалася. Документи вони направляли поштою з заходу України. У 2025 році купила контейнер на ринку за 600 доларів, батько дитини ФО-П, допомагає дитині, робить подарунки. Вилучені грошові кошти були у шафі в сумці бірюзового кольору з візерунками, в ній також були документи та золото. Квитанції про покупку доларів у неї немає, зарплату отримує вона готівкою, її мати заощаджень не має. Свідок прибула до матері, коли обшук закінчувався та бачила, що вилучають документи, кошти. Мати казала, що забирають її кошти, проте вона ніяк не відреагувала. Грошові кошти були складені у прозорий пакет з гумкою. Купюри були здебільшого нового зразку по 100 доларів. Мати знала де знаходяться кошти.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про арешт майна та просив його задовольнити, додатково пояснивши, що грошові кошти містять багато купюр з номерним знаками, які йдуть поспіль один за одним, тобто версія захисту про те, що ці кошти збиралися тривалий час всією сім'єю не відповідають дійсності. На відео обшуку зафіксовано як ОСОБА_12 повідомляє, що вартість квартири в інтернеті була виставлена у розмірі 30 000 доларів, проте сертифікат виданий на 42 000 доларів, ці кошти можуть бути різницею між дійсною вартістю квартири та вартістю, яка вказана в договорі купівлі-продажу.
В судовому засіданні від 15.04.2026 також оглянуто відео обшуку від 30.03.2026. Згідно оглянутого відеозапису на початку обшуку ОСОБА_5 повідомляє, що грошові кошти належать їй, пізніше вона повідомляє, що це грошові кошти батька, потім повідомляє, що грошові кошти належать її доньці, яка проживає разом з ними та працює. Потім вона пояснює, що не має грошей оскільки отримує пенсію у розмірі 2500 грн. Коли на події обшуку прибула її донька, підозрювана каже, що слідчі хочуть забрати кошти ОСОБА_12 у розмірі 9000 доларів, а її лише 3000 грн. Пізніше ОСОБА_5 пояснює, що грошові кошти вони збирали спільно із донькою, їм давали по 10 000 грн гуманітарної допомоги, у них було господарство, вони з донькою заробили своєю працею. Пізніше ОСОБА_5 повідомляє, що це її особисті кошти, які вона заробила працюючи все життя. Походження грошей частково від продажу землі, частково від праці. Чоловік працював у бригаді та отримував по 20 000 грн, вона складала гроші. На відео обшуку ОСОБА_12 не повідомляє, що грошові кошти належать їй, не заперечує проти їх вилучення, підписує протокол обшуку без зауважень. На відео обшуку ОСОБА_12 повідомляє, що вартість квартири в інтернеті була визначена у розмірі 30 000 доларів. Наприкінці відеозапису обшуку ОСОБА_5 повідомляє, що це її особисто зароблені грошові кошти. З дослідженого відеозапису вбачається, що всі купюри номіналом по 100 доларів США нового зразку, велика частина з них мають порядкові номери, що йдуть поспіль.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
В провадженні Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221070000315 від 19.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.190 КК України.
30.03.2026 слідчими СВ №1 СВ Ізюмського РУП в Харківській області в присутності понятих за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 24.03.2026 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено документи: 1) щодо будинку АДРЕСА_3 : - витяг з реєстру будівельної діяльності про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; - звіт про проведення технічного обстеження №220324-116 від 22.03.2024; - витяг з ЄРД за №12023221070001572 від 21.06.2023; - витяг з ДРПП; - довідка; - витяг з реєстру територіальної громади; - копія паспорту; - договір цін земельних ділянок; - витяги з Державного реєстру речових прав; - технічний паспорт на будинок АДРЕСА_2 , загалом 47 арк., що поміщено до сейф-пакету QYH0138506. Документація щодо об?єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - будинкова книга; - договір купівлі-продажу квартири; - витяг з ДРП; - технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; - комерційна пропозиція №28; - заяви-приєднання; - акт технічної перевірки вузлів обміну електричної енергії; - технічний паспорт. Загалом на 28 арк. Документацію на квартиру АДРЕСА_4 та буд. АДРЕСА_2 : - технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; - висновок про знищення/знесення майна - буд. АДРЕСА_2 ; - витяг з ДРПП; - довідка; - копія договору купівлі-продажу квартири; - копія паспорту та ІПН ОСОБА_5 ; - копія чек-листа з визначення розміру компенсації для відновлення пошкодженого об?єкта нерухомого майна по вул. Перемоги 14, с.Заводи; - копія акту №719 комісійного обстеження об?єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ проти України. Загалом на 27 арк., що поміщено до сейф-пакету QYH0138507. Мобільний телефон Realme C51 зеленого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-карткою Vodafon НОМЕР_3 . Грошові кошти в сумі 9200 доларів США банкнотами по 100 доларів.
ОСОБА_5 зауважень та пропозиції до обшуку не мала.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами п.1,3 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Також, за положенням ч.5 ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, за вчинення якого, у разі визнання особи винуватою, суд може призначити покарання у виді конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.3 ч.2 ст.170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
При вирішенні питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення суддя досліджує також питання дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Разом з цим стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Отже, на стадії досудового розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Відтак, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. The United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Надані стороною обвинувачення докази на обґрунтування здійснення досудового розслідування є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку щодо ймовірної можливості вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України ОСОБА_5 .
В силу ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оцінюючи вилучені під час обшуку майно на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Майно, на яке прокурор просить накласти арешт та яке було вилучено в ході проведення обшуків, із огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, може містити відомості, що мають значення для розслідування кримінального провадження, так як у них могли зберегтися відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отже відповідають ознакам речових доказів.
Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування (на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна) вилучені документи та телефон можуть мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення.
Щодо накладення арешту на грошові коштів у розмірі 9200 доларів США суд зазначає наступне.
Стороною захисту у судовому засіданні долучено витяг з ЄРДР від 21.12.2025, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квитанцію про подання податкової декларації, витяг з реєстру платників єдиного податку, виписку ФО-П, виписки з банківської карти, квитанції, податкові декларації платника єдиного податку ФО-П.
У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК (конфіскації майна як вид покарання), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. У відповідності до ч. 2 ст. 52 КК конфіскація майна є додатковим видом покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 59 КК конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Як передбачає ч. 6 ст. 12 КК особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Санкцією ч. 5 ст. 190 КК передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Тобто закон про кримінальну відповідальність передбачає можливість конфіскації майна у випадку засудження особи за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК.
Доводи про те, що вилучені грошові кошти не належать ОСОБА_5 , суд вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами, виходячи з наступного.
Так, як вбачається з податкової декларації за 2025 рік ОСОБА_12 обсяг оподаткованого доходу за рік становить 90000 грн, за 2024 рік - 80000 грн, за 2023 рік - 56000 грн. Даний розмір доходів не дає можливості однозначно стверджувати про спроможність накопичити 9200 доларів.
Виписки по рахунку ОСОБА_12 містять лише дані щодо зарахувань та надходжень на карту, проте не містять відомостей про витрати, містять багато зарахувань від різних осіб на невеликі суми, при цьому сторона захисту не пояснила що це за особи і підстави здійснення численних невеликих переказів на її картку, чи це є дохід від здійснення підприємницької діяльності, а відтак вказані суми доходу відображені в податковій декларації, чи це дрібні позики тощо. Тобто, якщо це дохід від здійснення підприємницької діяльності, тоді вказані суми враховані при оподаткуванні та відображені в податкових декларація, а тому розмір доходу згідно виписок не сумується з розміром доходу вказаного у податкових деклараціях, окрім зарахувань у якості благодійної допомоги. Так, більшість переказів здійснено через термінал, про що зазначено у деталях операції.
Крім того, частково благодійна допомога, враховуючи зміст деталей операцій, надходила саме на утримання дитини, тобто ОСОБА_12 не могла обмінювати ці кошти на долари та зберігати, позбавляючи дитину адресної допомоги.
При цьому, суду не надано жодних відомостей щодо здійснення витрат за картою, виписка по рахунку містить лише надходження, без відображення залишку на картці та без відображення витрат.
Так, свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні стверджувала, що отримувала дохід і, зокрема, з нього обмінювала гривневий дохід на долари, проте виписка по рахунку не містить жодного відображення про зняття готівкових коштів, чим можно було б підтвердити факт того, що отриманий дохід свідок обмінювала на долари США.
Суд вважає слушними доводи прокурора щодо того, що велика частина грошових коштів у розмірі 9200 доларів США номіналом по 100 доларів містять порядкові номери, що йдуть поспіль, що ставить під сумнів факт тривалого за часом накопичення цих грошових коштів.
Також, доводи прокурора про можливу покупку квартиру за фактично менший розмір ніж сума, на яку видано сертифікат, знайшли своє відображення під час перегляду відео обшуку, в якому свідок ОСОБА_12 повідомила, що знайшла квартиру в інтернеті із визначеною вартістю 30 000 доларів США, при цьому компенсація отримана у розмірі 1766388 грн.
Суду не надано відомостей про здійснені витрати свідка, які б давали змогу суду співставити рух грошових коштів, тобто те, що дійсно отриманий дохід дозволяв свідку здійснювати мінімальні витрати на утримання сім'ї, при цьому заощаджувати кошти та накопичити грошові кошти у розмірі 9200 доларів США на навчання дитини.
Надані квитанції з АТ «Ощадбанк» не дають можливості встановити жодної інформації щодо платника та отримувача коштів, вказані квитанції містять лише суми, без можливості ідентифікувати призначення платежу та отримувача коштів.
Жодних квитанцій про обмін грошових коштів з гривні на долари США суду також не надано.
Таким чином, подані докази в своїй сукупності не підтверджують отримання доходів ОСОБА_12 в розмірі, який би дав можливість заощадити грошові кошти на суму 9200 доларів США, враховуючи необхідність утримання сім'ї та закриття базових потреб.
Під час обшуку ОСОБА_5 першочергово підтвердила, що грошові кошти у сумі 9200 доларів належать їй, в подальшому вона неодноразово змінювала свою позицію. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 під час проведення обшуку не повідомляла, що грошові кошти належать їй, а не матері. Підозрювана та свідок жодних зауважень до протоколу обшуку не мали. Всі купюри по 100 доларів США є купюрами нового зразка, тоді як свідок ОСОБА_12 в суді пояснила, що купюри здебільшого нового зразку та кошти вона накопичувала тривалий час. Пояснення підозрюваної, свідка в суді та під час проведення обшуку є непослідовними, суперечливими, нелогічними, що дає підстави для обгрунтованого сумніву у їх достовірності. Грошові кошти вилучені саме у квартирі, яка на праві власності належить ОСОБА_5 , що, за відсутності належних доказів їх приналежності іншій особі, свідчить, що такі є власністю ОСОБА_5 .
Щодо доводів сторони захисту про незаконність вилучення слідчим під час обшуку грошових коштів суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.170 КПК України слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Згідно з ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Системний аналіз КПК України свідчить про відсутність у ньому алгоритмів дій, які необхідно вчинити при виявленні готівкових коштів, якщо є такі підстави для вжиття забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою конфіскації як виду покарання. Разом з тим, ч.1 ст.170 та ч.7 ст.236 КПК України допускає їх вилучення, а порядок їх зберігання визначено п.27 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, яка затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Службою безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України №51/401/649/471/23/125 від 27 серпня 2010 року. Зазначена Інструкція встановлює єдині правила вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів, цінностей та іншого майна на стадії дізнання, досудового слідства і судового розгляду, а також порядок виконання рішень органів досудового слідства, дізнання і суду щодо речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна, згідно п.2 якої у ході дізнання, досудового слідства і судового розгляду у кримінальних справах слідчий, працівник органу дізнання, прокурор на підставі відповідного процесуального рішення, у тому числі постанови або ухвали суду, зобов'язані вилучати: д) гроші та інші цінності, виявлені під час накладення арешту на майно підозрюваних, обвинувачених, підсудних або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії, на які може бути звернено стягнення з метою відшкодування заподіяної матеріальної шкоди або забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна. Пунктом п.27 Інструкції визначено, що грошові суми в національній валюті (грошові кошти у вигляді банкнот та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові кошти, які перебувають в обігу) вносяться на депозитний рахунок органу, який вилучив їх, відкритий в уповноваженому банку на підставі укладеного депозитного договору. Таким чином, механізм щодо вилучення грошових коштів, з метою забезпечення арешту, врегульовано, а тому мотиви захисника щодо неможливості їх вилучення під час проведення обшуку є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, забезпечення можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди завданої злочином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, його фактичний статус як об'єкта кримінально протиправних дій, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12026221070000315 від 19.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні №12026221070000315 від 19.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 190 КК України, арешт на майно, вилучене під часу обшуку 30.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 :
- витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
- звіт про проведення технічного обстеження №220324-116 від 22.03.2024;
- витяг з ЄРД за №12023221070001572 від 21.06.2023;
- витяг з ДРПП;
- довідка;
- витяг з реєстру територіальної громади;
- допія паспорту;
- договір цін земельних ділянок;
- витяги з Державного реєстру речових прав;
- технічний паспорт на будинок АДРЕСА_2 , загалом 47 арк., що поміщено до сейф-пакету QYH0138506;
Документація щодо об?єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- будинкова книга;
- договір купівлі-продажу квартири;
- витяг з ДРП;
- технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
- комерційна пропозиція №28;
- заяви-приєднання;
- акт технічної перевірки вузлів обміну електричної енергії;
- технічний паспорт. Загалом на 28 арк., що поміщено до сейф-пакету NPU 6371304;
- технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
- висновок про знищення/знесення майна - буд. АДРЕСА_2 ;
- витяг з ДРПП;
- довідка;
- копія договору купівлі-продажу квартири;
- копія паспорту та ІПН ОСОБА_5 ;
- копія чек-листа з визначення розміру компенсації для відновлення пошкодженого об?єкта нерухомого майна по вул. Перемоги 14, с.Заводи;
- копія акту №719 комісійного обстеження об?єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ проти України. Загалом на 21 арк., що поміщено до сейф-пакету QYH0138507;
мобільний телефон Realme C51 зеленого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-карткою Vodafon НОМЕР_3 , що поміщено до сейф-пакету RIC2149061.
Накласти арешт на майно, вилучене у ОСОБА_5 в ході проведення обшуку 30.03.2026, а саме:
- грошові кошти в сумі 9200 доларів США банкнотами по 100 доларів, що поміщені до сейф-пакету RIC2149056, з метою забезпечення можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди завданої злочином.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на прокурора Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .
Повний текст ухвали складено 17 квітня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1