Справа № 184/126/26
Номер провадження 1-кп/184/123/26
16 квітня 2026 року
Покровський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Покровського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041360000401 від 10.12.2025 року відносно обвинуваченого:
? ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Покров (Орджонікідзе), Дніпропетровської області, громадянин України, неодружений, освіта середня, не працює, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, ч.1 ст.357 КК України, -
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_5 ,-
09.12.2025 (точного часу встановити не надалось можливим) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на автомобільні стоянці розташованої поруч з магазином ТОВ «АТБ-Маркет» по вул. Герої України, 6 в м. Покров Дніпропетровської області, на землі побачив банківську картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 видану на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657- ХП, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-Ш, п.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-1У, «Положення про міжбанківські розрахунки», затвердженого постановою Правлінь Національного банку України від 08 жовтня 1998 року, є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку. Після чого, у ОСОБА_3 з корисливих спонукань виник злочинний намір, спрямований на привласнення вказаної банківські картки належної ОСОБА_5 .
В той же день та час, перебуваючи там же, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на привласнення банківської карти, діючи навмисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи і настання, шляхом вільного доступу підняв та таким чином привласни банківську картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 видану на ім'я ОСОБА_5 , яка згідно Закону України «Про інформацію» від 02 жовти 1992 року № 2657- ХП, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року №2346-Ш, п.1 ст. 5 і Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-1У, «Положення про міжбанківські розрахунки», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року, офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку.
Після чого, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 став зберігати при собі привласнену ним банківську карту AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 виданої на ім'я ОСОБА_5 та розраховуватись нею в торгівельних магазинах м. Покров, Дніпропетровської області.
Крім того, в період дії воєнного стану, який введений на території України 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а саме 09.12.2025 після незаконного заволодіння банківською карткою AT «Ощадбанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка емітована AT «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_5 , у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення грошових коштів з вищевказаної банківської карти.
З метою реалізації свого єдиного злочинного наміру, спрямованого на заволодіння грошовими коштами, які знаходились на банківському рахунку, а саме на банківській картці AT «Ощадбанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 , ОСОБА_3 діючи таємно, умисно з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання в період часу з 09 години 56 хвилин по 12 годину 21 хвилину 09.12.2025 здійснював розрахунки у магазинах міста Покров Дніпропетровської області за придбання товарів, а саме:у магазині «Продукти», розташованого по вул. Партизанська, 60 на загальну суму 119,00 грн; у магазині «АТБ», розташованого по вул. Бориса Джонсона, 29 на загальну суму 509,35 грн; у аптеці «Аптека оптових цін», розташованої по вул. Бориса Джонсона 29/2 на загальну суму 1000,00 грн.; у аптеці «Мед Сервіс», розташованої по вул. Центральна, 38 на загальну суму 774,20 грн.; у магазині «Продукти 35-й», розташованого по вул. Центральна 15-а на загальну суму 870,00 грн.; у магазині «Аврора», розташованого по вул. Незалежності, 7 на загальну суму 300,00 грн..
Всього, ОСОБА_3 здійснив покупки товарів на загальну суму 3572 гривні 55 копійок, таким чином, умисно, протиправно, таємно викрав грошові кошти, належні ОСОБА_5 , які знаходились на картковому банківському рахунку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 . Своїми злочинними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 3572 гривні 55 копійок.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів; за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні при допиті обвинуваченого, ОСОБА_3 свою провину визнав повністю, у скоєному щиро покаявся та пояснив суду, що 09.12.2025 року знайшов банківську карту біля АТБ м. Покров, яку вирішив привласнити з метою отримання доступу до коштів, які знаходилися на банківському рахунку. Після чого, скориставшись тим, що картка обладнана технологією безконтактної оплати, здійснював покупки в магазинах та аптеках м. Покров на загальну суму 3572 грн.. В скоєному розкаявся, матеріальну шкоду відшкодував в повному обсязі.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України та наслідки її застосування, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідженням доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Отже суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» у привласненні офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів та таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, доведена повністю.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 357 КК України як привласнення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів та за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст. 65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінального поступку та тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий згідно до ст.. 89 КК України, на обліку у лікарів психіатра, фтизіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога, скарг та заяв за місцем проживання відносно обвинуваченого не надходило, а також обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, думку потерпілого, який просить суд обвинуваченого строго не карати, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст.. 357 КК України та у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.ст. 70, 75,76 КК України, звільнивши обвинуваченого від реального відбування призначеного покарання з іспитовим строком, адже саме це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередить вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 на суму 3572,55 грн. відповідно до ст.. 257 ч. 1 п. 5 ЦПК України залишити без розгляду.
При вирішенні питання про речові докази суд керується положенням ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 застосовано домашній арешт, строк дії якого закінчився 07.03.2026 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання:
- за ч.1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на один рік;
- за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину, покладаючи на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Речові докази (а.с. 27, 101, 102, 103) банківська картка АТ «Ощадбанк», диски з відеозаписами та чеки, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 залишити без розгляду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.
За правилами, встановленими ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Покровського міського суду ОСОБА_1