про відкриття касаційного провадження
17 квітня 2026 року
м. Київ
справа №560/4404/25
адміністративне провадження №К/990/8398/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року
у справі №560/4404/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 (далі - постанова КМУ №713).
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ №713 з 01 липня 2021 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 24 лютого 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2026 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено заявнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого особа має право надати суду документ про сплату судового збору.
В межах строку для усунення недоліків касаційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Суду з клопотанням про усунення недоліків касаційної скарги та документом про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області усунуто недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення її без руху.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили положення статей 90, 122, 123, 240, 242 КАС України.
Скаржник звертає увагу Суду на те, що позивач звернувся до суду лише 20 березня 2025 року, оскаржуючи дії щодо нарахування виплат з 01 липня 2021 року, чим значно пропустив встановлений законом шестимісячний строк. На думку скаржника, пенсія є щомісячним платежем, тому про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися безпосередньо з моменту отримання виплати у меншому розмірі, а триваюча пасивна поведінка не є поважною причиною пропуску строку.
Крім того, скаржник вважає, що суди безпідставно не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, та висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, у якій зазначено, що норми статті 87 Закону №1788-ХІІ, статті 46 Закону №1058-ІV і статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, зазначено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Інші доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права колегія суддів до розгляду не приймає, оскільки вони наведені без дотримання імперативних приписів частини четвертої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить Верховний Суд скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року, з метою перевірки дотримання судами положень статей 90, 122, 123, 242 КАС України та необхідності застосування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, а також висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначені положення процесуального закону, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі №560/4404/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду справу №560/4404/25.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа