Ухвала від 17.04.2026 по справі 120/3581/23

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

17 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 120/3581/23

адміністративне провадження № К/990/8978/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року

у справі №120/3581/23

за позовом ОСОБА_1

до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1

ОСОБА_1 оскаржив зазначену ухвалу суду в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року повернуто ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 26 лютого 2026 року звернувся з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначає, що копію ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року отримано ним лише 06 лютого 2025 року, що підтверджується конвертом суду апеляційної інстанції.

Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження скаржником не наведено.

Таким чином, позивач просить Верховний Суд визнати наведені підстави пропуску строку поважними та поновити строк на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року.

Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження скаржником наведено не було.

Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені у касаційній скарзі підстави пропуску строку визнані судом неповажними; статті 330 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору, та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу Суду обґрунтованої заяви про поновлення строку та документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку та залишаючи касаційну скаргу без руху, суд касаційної інстанції виходив з того, що позивач не обґрунтував пропуск процесуального строку у часовому проміжку від отримання ним копії ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року до фактичного звернення з касаційною скаргою, тобто 26 лютого 2026 року, та відповідних належних і допустимих доказів не надав.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено позивачу 27 березня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №068073860290.

06 квітня 2026 року на адресу Верховного Суду надійшла заява про виконання вимог ухвали від 17 березня 2026 року, в якій заявник заперечує висновки судів першої і апеляційної інстанцій про його постійне проживання в Португальській Республіці, називаючи їх «здогадками та припущеннями», оскільки в матеріалах справи, на його думку, відсутні відповідні офіційні докази. Заява також базується на положеннях КАС України, Загальної декларації прав людини та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Основна вимога полягає у направленні судового рішення за адресою в Португальській Республіці для належного її виконання, при цьому заявник закликає суддів не «вигадувати велосипед» і діяти у межах встановлених ними ж обставин щодо його місцезнаходження.

Разом з тим, позивач не надає Суду доказів про суми отриманих доходів за 2025 рік від компетентних органів Португальської Республіки або відомостей, що підтверджують факт декларування/реєстрації дійсного місця проживання (перебування) в Вінницькій області.

Колегією суддів також встановлено, що позивач не наводить жодних обставин з якими він пов'язує пропуск процесуального строку.

За таких обставин Суд позбавлений можливості вирішити питання поважності підстав пропуску позивачем строку на касаційне оскарження.

Таким чином, станом на час постановлення цієї ухвали, скаржником не усунуті недоліки касаційної скарги щодо обґрунтування поважності підстав пропуску строку, а також щодо сплати судового збору чи наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 333 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на вищезазначене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.

Аналогічна позиція щодо застосування положень пункту 4 частини першої статті 333 КАС України висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 01 серпня 2024 року у справі №320/56/22, від 16 вересня 2024 року у справі №120/3165/23.

Керуючись статтями 248, 251, 333, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі №120/3581/23 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа

Попередній документ
135794037
Наступний документ
135794039
Інформація про рішення:
№ рішення: 135794038
№ справи: 120/3581/23
Дата рішення: 17.04.2026
Дата публікації: 21.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (02.02.2026)
Дата надходження: 11.11.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії