про відкриття касаційного провадження
17 квітня 2026 року
м. Київ
справа №308/9524/17
адміністративне провадження №К/990/9635/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Ужгородської міської ради
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року
у справі №308/9524/17
за позовом Приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна», Товариства з додатковою відповідальністю «Патент», Товариства з додатковою відповідальністю «Ужгородський механічний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач», Товариства з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації», Відкритого акціонерного товариства «Закарпатська автобаза»
до Ужгородської міської ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Закарпатінвестбуд», Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»
про визнання незаконним та скасування рішення,
У жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Ужгородський завод «Електродвигун», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна», Товариство з додатковою відповідальністю «Патент», Товариство з додатковою відповідальністю «Ужгородський механічний завод», Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач», Товариство з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації», Відкрите акціонерне товариство «Закарпатська автобаза» звернулися до адміністративного суду з позовом до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство «Закарпатінвестбуд», Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», в якому просили:
- визнати незаконним та скасувати рішення Ужгородської міської ради №1398 від 14 липня 2014 «Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту міста Ужгорода Ужгородської міської ради».
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні вказаного позову.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року скасовано рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 вересня 2025 року і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправним та нечинним рішення Ужгородської міської ради від 14 липня 2014 року №1398 «Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту міста Ужгорода Ужгородської міської ради».
Зобов'язано Ужгородську міську раду невідкладно здійснити публікацію резолютивної частини судового рішення у цій справі про визнання протиправним та нечинним рішення Ужгородської міської ради від 14 липня 2014 року №1398 «Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту міста Ужгорода Ужгородської міської ради» у виданні, у якому таке рішення було офіційно оприлюднено.
Ухвалено стягнути з Ужгородської міської ради на користь:
Приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1600,00 грн;
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1600,00 грн;
Товариства з додатковою відповідальністю «Патент» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1600,00 грн;
Товариства з додатковою відповідальністю «Ужгородський механічний завод» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1600,00 грн;
Товариства з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1600,00 грн;
Відкритого акціонерного товариства «Закарпатська автобаза» судовий збір за подання позовної заяви 1600,00 грн;
Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1600,00 грн та у розмірі 3633,60 грн за подання апеляційної скарги.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Ужгородська міська рада 26 лютого 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2026 року касаційну скаргу Ужгородської міської ради залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено заявнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого особа має право надати суду документ про сплату судового збору.
В межах строку для усунення недоліків касаційної скарги представник Ужгородської міської ради звернувся до Суду з клопотанням про усунення недоліків касаційної скарги та документом про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Таким чином, Ужгородською міською радою усунуто недоліки, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 9, 12, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року №1160-IV (далі - Закон №1160-IV), статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI), статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), статті 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та порушили положення частини другої статті 77, статті 242 КАС України.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково ототожнив зміст самого рішення сесії міської ради (регуляторного акта) та технічної документації з нормативної грошової оцінки, яка, за своєю суттю, є сукупністю науково-технічних розрахунків. Скаржник наголошує, що положення статей 9, 13 Закону №1160-IV зобов'язують оприлюднювати лише проєкт рішення та аналіз регуляторного впливу, а не первинні матеріали чи технічні звіти, що стали підставою для його розробки.
Також на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 01 червня 2022 року у справі №280/5928/19 та від 15 грудня 2023 року у справі №0440/6516/18, у яких зазначено, що технічна документація не є регуляторним актом, не є частиною або додатком до рішення ради, а тому на неї не поширюються вимоги щодо спеціального порядку оприлюднення, визначеного Законом №1160-IV.
Крім того, скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно відійшов від принципу офіційного оприлюднення акта через засоби масової інформації. Ужгородська міська рада забезпечила публікацію повідомлення про оприлюднення проєкту рішення та самого тексту рішення у газеті «Ужгород», що повністю відповідає вимогам статті 12 Закону №1160-IV та статті 59 Закону №280/97-ВР.
Водночас обґрунтування скарги базується й на тому, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема статтю 77 КАС України, оскільки поклав на раду обов'язок довести факт оприлюднення того, що за законом не підлягало обов'язковому оприлюдненню (технічної документації), та не надав належної оцінки доказам фактичного опублікування основних показників нормативної грошової оцінки, які є достатніми для платників податків.
Ужгородська міська рада вказує на неправильне застосування положень статті 271 ПК України, оскільки апеляційний суд, визнавши рішення незаконним лише через процедурні аспекти оприлюднення технічної документації, фактично заблокував можливість застосування економічно обґрунтованої бази оподаткування, що суперечить інтересам територіальної громади.
У касаційній скарзі Ужгородська міська рада просить Верховний Суд скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року і залишити в силі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 вересня 2025 року.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статей 9, 12, 13 Закону №1160-IV, статті 15 Закону №2939-VI, статті 59 Закону №280/97-ВР, статті 271 ПК України, перевірки дотримання судами положень частини другої статті 77, статті 242 КАС України та необхідності застосування висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 01 червня 2022 року у справі №280/5928/19 та від 15 грудня 2023 року у справі №0440/6516/18.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначені положення процесуального закону, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд зобов'язує Товариство з додатковою відповідальністю «Патент» (код ЄДРПОУ 05810583), Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна» (код ЄДРПОУ 30624037), Відкрите акціонерне товариство «Закарпатська автобаза» (код ЄДРПОУ 012268822), Приватне підприємство «Закарпатінвестбуд» (код ЄДРПОУ 32953657) зареєструвати електронні кабінети у підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Крім того, у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі №308/9524/17, яке буде розглянуто судом у порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Ужгородської міської ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі №308/9524/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна», Товариства з додатковою відповідальністю «Патент», Товариства з додатковою відповідальністю «Ужгородський механічний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач», Товариства з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації», Відкритого акціонерного товариства «Закарпатська автобаза» до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Закарпатінвестбуд», Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» про визнання незаконним та скасування рішення.
2. Витребувати з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області матеріали справи №308/9524/17.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю «Патент» (код ЄДРПОУ 05810583), Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна» (код ЄДРПОУ 30624037), Відкрите акціонерне товариство «Закарпатська автобаза» (код ЄДРПОУ 012268822), Приватне підприємство «Закарпатінвестбуд» (код ЄДРПОУ 32953657) зареєструвати електронні кабінети у підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд».
6. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі №308/9524/17.
7. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа